ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
"31" січня 2008 р.
|
Справа № 5/99-06-2719
|
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Колоколова С.І.
суддів: Разюк Г.П., Петрова М.С.
при секретарі судового засідання: Скуділо О.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Паскаль Т.В (довіреність № 256 від 29.12.2007 року)
від відповідача: Денов Г.В. (довіреність б/н від 23.10.2007 року)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Южненського міського комунального підприємства електромереж
на рішення господарського суду Одеської області від "24" вересня 2007 року
по справі № 5/99-06-2719
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго", м. Одеса
до Южненського міського комунального підприємства електромереж, м. Южне
про стягнення 2 554 908,15 грн.
В С Т А Н О В И В :
20.03.2006 року Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" (далі по тексту –позивач, Постачальник електроенергії) звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Южненського міського комунального підприємства електромереж (далі по тексту – відповідач, Споживач) заборгованості в сумі 2 554 908,15 грн., з яких 2 318 776,51 грн. – за спожиту та втрачену електричну енергію, 85 408 грн. – пені; 113 058,64 грн. – збитків від інфляції та 37 665,01 грн. – 3 % річних. Також позивач просив стягнути на свою користь з відповідача судові витрати, понесені пр розгляді справи.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в період з 01.10.2003 року по 01.11.2005 року свої зобов'язання по укладеному між сторонами договору про постачання електричної енергії в частині сплати за спожиту та втрачену електроенергію своєчасно та в повному обсязі не виконував, в зв'язку з чим у нього утворилася вищевказана заборгованість.
Рішенням господарського суду Одеської області від 24.09.2007 року, яке підписано 12.10.2007 року по справі № 5/99-06-2719 (головуючий суддя Могил С.К., судді Демешин О.А., Аленін О.Ю.) позовні вимоги ВАТ"ЕК "Одесаобленерго" задоволені частково. Стягнуто з Южненського МКПЕ на користь позивача 1 642 077,68 грн. заборгованості за спожиту та втрачену електроенергію у період з 01.10.2003 року по 01.11.2005року, 33 397,81 грн. – 3 % річних, 108 887,26 грн. – збитків від інфляції, 79 704,07 грн. пені, 18 640,66 грн. державного мита, 86,09 грн. витрат на ІТЗ судового процесу та 12 378,41 грн. за проведення експертизи. В решті позовних вимог відмовлено в зв’язку з відсутністю документальних доказів, які б підтвердили наявність заборгованості, а саме розшифровок до розрахунків втрат електроенергії. На виконання даного рішення господарським судом Одеської області 22.10.2007 року видано відповідні накази.
Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, Южненське МКПЕ звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та послідуючими доповненнями до неї, в яких просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.
На думку скаржника, місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення неправомірно та безпідставно не прийняв до уваги та відхилив факти того, що, по-перше, договір № Кю-1235 від 01.10.2003 року є недійсним, а тому не може породжувати будь-яких прав та обов'язків, по-друге, згідно постанов НКРЕ України позивачем врахована частка понаднормативних втрат електроенергії при формуванні роздрібних тарифів, по-третє, експертом при проведенні експертизи не доведено факт втрат електроенергії в мережах відповідача, оскільки сторонами акти про обсяги переданої споживачам ВАТ "ЕК "Одесаобленерго" електричної енергії не складалися, а наявні в матеріалах справи акти складалися сторонами до договору № 66/01 від 26.01.2001 року про передачу електричної енергії.
Позивачем надано до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив залишити апеляційну скаргу Южненського МКПЕ без задоволення, а рішення місцевого господарського суду –змінити в частині стягнення суми боргу за обсяг спожитої та втраченої електроенергії, а саме стягнути 1 842 671,35 грн. за період з 01.10.2003 року по 15.11.2005 року. Такі доводи та вимоги ВАТ "ЕК "Одесаобленерго" мотивовані тим, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення допущено помилку у визначні суми боргу за експертним висновком за період з 01.10.2003 року по 01.11.2005 року, а також помилково визначено період стягнення.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та відзив не неї, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.10.2003 року між ВАТ "ЕК "Одесаобленерго" в особі Комінтернівського РЕМ та Южненським МКПЕ укладено договір № Кю-1235 про постачання електричної енергії разом з додатками, які є невід’ємною частиною цього Договору (т.1 а.с.17-27).
Пунктом 8.4 Договору, строк його дії сторонами встановлений до "31" грудня 2004 року, набирає чинності з дня його підписання та вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. В матеріалах справи відсутні будь-які заяви сторін про припинення дії Договору або перегляд його умов. Між тим, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.11.2005 року по справі № 15/36-05-1025, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 07.02.2006 року, договір про постачання електричної енергії № Кю-1235 від 01.10.2003 року визнано недійсним на майбутнє. Отже, вищевказаний Договір діяв до 15.11.2005 року – моменту винесення вказаної постанови, та судовою колегією приймається до уваги, оскільки спірні правовідносини виникли саме під час дії цього Договору.
Відповідно до умов Договору № Кю-1235 від 01.10.2003 року, позивач зобов'язався постачати відповідачу електричну енергію у відповідності з встановленими даним Договором умовами та величинами споживання електричної енергії, а відповідач повинен був сплачувати за фактично отриману електричну енергію відповідно до умов та у строки, передбачені цим Договором.
Під час виконання зазначеного Договору, сторони домовились керуватись його умовами, а по питанням, що не обумовлені цим договором –чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією, затвердженими в установленому порядку.
Додатком № 2 "Порядок розрахунків" до Договору № Кю-1235 від 01.10.2003 року сторонами передбачено, що розрахунковим вважається період з 30 (31) числа місяця до такого ж числа наступного місяця. При розрахунках за фактично спожиту електроенергію поняття "розрахунковий період" та "календарний місяць" вважати прирівняними. Розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника електричної енергії. За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника електричної енергії або дата внесення Споживачем готівки в касу Постачальника (пункт 1 Додатку).
Згідно з пунктом 2 названого Додатку, оплата рахунків за активну електроенергію та інші платежі здійснюється Споживачем самостійно на протязі 5 днів після дати виписки рахунку.
Крім того, додатком № 2 до Договору сторони обумовили порядок оплати не лише вартості спожитої підприємством на власні потреби електроенергії, а й вартості втрат електричної енергії, які пов’язані з наданням послуг по передачі електроенергії субспоживачам підприємства, перелік яких наведений в додатку № 5.2. до Договору. Так, відповідач сплачує за обсяг фактично спожитої ним електроенергії, який розраховується як різниця між обсягом електричної енергії, визначеним за показами приладів обліку, встановлених на межі балансової належності електромереж між сторонами (додаток № 3.1 до Договору "Перелік об’єктів і точок комерційного обліку Споживача"), та обсягом електроенергії, яка спожита іншими споживачами позивача (додаток № 5.1 до Договору "Дані про відпуск електроенергії споживачам Одесаобленерго").
У разі несвоєчасної оплати, обумовлених даним Порядком платежів Постачальник електроенергії проводить Споживачу нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується, а сума боргу повинна бути сплачена з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення (пункт 5 Додатку та пункт 4.2.1 Договору).
На виконання Договору № Кю-1235 від 01.10.2003 року, ВАТ "ЕК "Одесаобленерго" у відповідності з встановленими даним Договором умовами та величинами в період дії договору, а саме з 01.10.2003 року по 01.11.2005 року здійснювало постачання електроенергії відповідачу, яким отримано у цьому періоді 11 418 119 кВт/год на суму 2 320 260,28 грн., що підтверджується відповідними Актами, звітами та виставленими рахунками.
Між тим, Южненське МКПЕ, в свою чергу, зобов'язання за Договором № Кю-1235 від 01.10.2003 року в частині повної та своєчасної оплати за спожиту та втрачену електричну енергію належним чином не виконувала, в період з 01.10.2003 року по 01.11.2005 року отримані від позивача рахунки за спожиту електричну енергію сплачувала несвоєчасно та не в повному обсязі, в зв’язку з чим станом на 01.12.2006 року дебіторська заборгованість відповідача перед позивачем за Договором № Кю-1235 від 01.10.2003 року склала 2 318 776,51 грн.
Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про часткове задоволення позовних вимог ВАТ "ЕК "Одесаобленерго", але вважає, що оскаржуване рішення підлягає зміні, а апеляційна скарга частковому задоволенню, але не з мотивів викладених в ній, виходячи з наступного.
Згідно із пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15)
з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог Цивільного кодексу (435-15)
та інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Крім того, як було вище зазначено, у відповідності до пункту 4.2.1 Договору Кю-1235 від 01.10.2003 року та пункту 5 Додатку № 2 до цього Договору, у разі несвоєчасної оплати, обумовлених даним Порядком платежів Постачальник електроенергії проводить Споживачу нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується, а сума боргу повинна бути сплачена з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96-ВР від 22.11.1996 року (543/96-ВР)
(із змінами та доповненнями) встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (статті 1 та 3 Закону).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (пункти 1 та 3 статті 549 Цивільного кодексу України).
Отже, правомірними є вимоги ВАТ "ЕК "Одесаобленерго" про стягнення з Южненського МКПЕ заборгованості за спожиту та втрачену електричну енергію, пені, інфляційних та 3 % річних. за період з жовтня 2003 року по листопад 2005 року, оскільки саме Южненське МКПЕ свої зобов'язання за Договором № Кю-1235 від 01.10.2003 року в частині повної та своєчасної оплати за спожиту та втрачену електричну енергію у спірному періоді належним чином не виконало.
Для перевірки правильності розрахунків ВАТ "ЕК "Одесаобленерго" та в зв’язку із тим, що питання визначення вартості втраченої та спожитої відповідачем електроенергії потребує спеціальні знання, господарським судом Одеської області було призначено судово-економічну експертиза, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз.
За наслідками експертного дослідження, судовим експертом був зроблений експертний висновок № 13705/13734 від 31.05.2007 року, відповідно до якого судовий експерт дійшов до висновку, що за період з 01.10.2003 року по 01.12.2005 року обґрунтованою та документально підтвердженою є сума вартості спожитої та втраченої Южненським МКПЕ електроенергії у розмірі 1 897 454,02 грн., індекс інфляції складає 108 887,26 грн., 3 % річних –33 397,81 грн., пеня –79 704,07 грн.
Різниця між розрахунком ВАТ "ЕК "Одесаобленерго" щодо вартості спожитої та втраченої в електромережах відповідача електроенергії складає 421 322,49 грн. Вказана різниця обумовлена тим, що розрахунки позивача були здійснені без врахування нормативних технологічних втрат відповідача, які визначаються на підставі постанови НКРЕ України від 30.11.2001 року № 1179 (v1179227-01)
та згідно із пунктом 3 додатку № 2 до Договору № Кю-1235 від 01.10.2003 року підлягають відніманню із загальної величини втрат електроенергії в мережах відповідача.
Для розрахунку обсягу втраченої Южненським МКПЕ електроенергії, судовим експертом було визначено обсяг електричної енергії, що увійшов у електромережу відповідача за рапортами відповідача, складеними останнім на підставі електролічильників, зазначених у додатках № 3.1 та № 5.1 до Договору № Кю-1235 від 01.10.2003 року за спірний період та актами приймання-передачі виконаних робіт, за якими було встановлено обсяг переданої за спірний період електричної енергії споживачам.
Акти приймання-передачі електричної енергії, що містяться в матеріалах справи, підписані відповідачем та позивачем за період з жовтня 2003 року по листопад 2005 року, складалися до договору № 66/01 від 26.01.2001 року.
З умов договору № 66/01 від 26.01.2001 року та змісту актів приймання-передачі електричної енергії, складених до нього, вбачається, що останні фіксують об’єм електричної енергії фактично переданої споживачам м. Южне через електричні мережі Южненського МКПЕ, із чого випливає, що ці акти містять відомості, необхідні сторонам для проведення розрахунків за договором про постачання електричної енергії, а саме обсяги переданої споживачам позивача електроенергії.
Отже, такі акти приймання-передачі електричної енергії містять первинні дані для визначення величини втрат електричної енергії в електричних мережах Южненського МКПЕ, а тому судовим експертом правомірно враховані обсяги переданої електроенергії, зафіксовані вказаними актами, при здійснені експертного розрахунку.
За клопотанням Южненського МКПЕ та на вимогу суду в судове засідання викликався судовий експерт Тимофєєнко С.А., для роз’яснень окремих положень висновку судово-економічної експертизи, який проводив зазначену вище експертизу та підтвердив зроблений ним висновок.
Судова колегія погоджується з доводами ВАТ "ЕК "Одесаобленерго", викладеними у відзиві на апеляційну скаргу, в частині допущення місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення помилки у визначні суми боргу у розмірі 1 642 077,68 за період з 01.10.2003 року по 01.11.2005 року, та вважає, що рішення в цій частині підлягає зміні, з огляду на таке.
Оскільки договір Кю-1235 від 01.10.2003 року постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.11.2005 року по справі № 15/36-05-1025 визнаний на майбутнє, то він, як вже було встановлено під час розгляду справи, діяв саме до 15.11.2005 року, а тому і заборгованість за спожиту та втрачену електроенергію повинна розраховуватись за період з 01.10.2003 року по 15.11.2005 року і становить 1 842 671,35 грн., що і підлягає стягненню в примусовому порядку.
Южненське МКПЕ ніяких додаткових пояснень та відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надало, а тому зазначені вище факти скаржником під час розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які скаржник посилався як на підставу своїх вимог і заперечень.
За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Одеської області від 24.09.2007 року по справі № 5/99-06-2719 підлягає зміні, позов ВАТ "ЕК "Одесаобленерго" – частковому задоволенню та апеляційна скарга Южненського МКПЕ – частковому задоволенню, але з інших мотивів.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита за розгляд позовної заяви (25 500 грн.), витрати на ІТЗ судового процесу (118 грн.) та витрати за проведену експертизу (9 950,08 грн., оскільки належні докази іншої суми відсутні в матеріалах справи) покладаються на сторін пропорційно задоволених вимог. Витрати по сплаті державного мита за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника, оскільки апеляційну скаргу частково задоволено з інших мотивів.
Керуючись статтями 99, 101- 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
1. Апеляційну скаргу Южненського міського комунального підприємства електромереж задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Одеської області від 24.09.2007 року по справі № 5/99-06-2719 змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:
Позов Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" задовольнити частково.
Стягнути з Южненського міського комунального підприємства електромереж (65481 Одеська область, м. Южне, проспект Григорьєвського десанту, 24, кв.37, р/р 26000217021 у ВАТ "МТБ" м. Іллічівськ, МФО 328168, код 23992042), на користь Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" (м. Одеса, вул. Садова, 3, поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 26039333537265 в ОЦВ АК ПІБ м. Одеси, МФО 328135, код 00131713) 1 842 671,35 грн. заборгованості за спожиту та втрачену електроенергію у період з період з 01.10.2003 року по 15.11.2005 року.
Стягнути з Южненського міського комунального підприємства електромереж (65481 Одеська область, м. Южне, проспект Григорьєвського десанту, 24, кв.37, р/р 26000217021 у ВАТ "МТБ" м. Іллічівськ, МФО 328168, код 23992042) на користь Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" (м. Одеса, вул. Садова, 3, р/р 26008236684 в ВАТ "МТБ" м. Іллічівськ, МФО 328168, код 00131713) 108 887,26 грн. – збитків від інфляції; 33 397,81 грн. – 3% річних; 79 704,07 грн. – пені; 20 606,55 грн. – державного мита за розгляд позовної заяви; 93,35 грн. – витрат на ІТЗ судового процесу; 8 040,65 грн. – за проведення експертизи.
В решті позову – відмовити.
3. Видачу наказів за постановою та в порядку статті 122 Господарського процесуального кодексу України доручити господарському суду Одеської області.
Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
|
Головуючий суддя С.І. Колоколов
Суддя Г.П. Разюк
Суддя nb sp М.С. Петров
|
|