ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 380/1381/21
адміністративне провадження № К/990/8919/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №380/1381/21
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління Держпраці у Львівській області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - інспектор праці Головного управління Держпраці у Львівській області Гординська Наталія Богданівна
про визнання протиправним та скасування припису
за касаційною скаргою Головного управління Держпраці у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.09.2021 (головуючий суддя Качур Р.П.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2022 (колегія у складі: головуючого судді Гудима Л.Я., суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В.),-
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У лютому 2021 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Львівській області (далі - відповідач, ГУ Держпраці у Львівській області), третя особа - інспектор праці Головного управління Держпраці у Львівській області Гординська Наталія Богданівна (далі - третя особа, інспектор праці ГУ Держпраці у Львівській області Гординська Н.Б.), в якому просив визнати протиправним та скасувати припис інспектора праці ГУ Держпраці у Львівській області Гординської Н.Б. про усунення виявлених порушень законодавства про працю від 25.01.2021 №ЛВО175/413АВ/П.
2. В обґрунтування адміністративного позову позивач вказував, що порушень, вказаних у приписі, не вчиняв, тому вважає оскаржений припис таким, що| суперечить законодавству, тобто протиправним. Звернув увагу на порушення відповідачем процедури проведення перевірки, зокрема пункту 18 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМУ №823 від 21.08.2019 (823-2019-п)
(далі - Порядок №823), відповідно до якого якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною; зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів після дня підписання акта. Зазначав також, що позивач вказав зауваження, проте в порушення вимог Порядку №823 письмова вмотивована відповідь на зауваження інспектором праці йому не надана, одразу складено припис та протокол про адміністративне правопорушення.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21.09.2021 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано пункт 2 припису ГУ Держпраці у Львівській області №ЛВ0175/413АВ/П від 25.01.2021. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
4. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2022 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.09.2021 залишено без змін.
5. Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що зі змісту зауважень позивача, зазначених в акті, судом встановлено, що позивач зазначив про свою незгоду з актом перевірки. До матеріалів справи не додано письмових зауважень позивача, які є невід`ємною частиною акта перевірки і на які відповідач повинен дати вмотивовану відповідь. В акті перевірки також не зазначено, що такі зауваження будуть подані впродовж трьох днів, як це визначено Порядком №823. Відтак доводи позивача про порушення відповідачем пункту 18 Порядку №823 відхилилися судом. Також суд критично оцінив доводи позивача про те, що відповідачем у направленні № 0053 від 20.01.2021 період заходу визначено з 21.01.2021 по 04.02.2021, отже, на думку позивача, акт повинен був бути складений саме 04.02.2021, а не 25.01.2021, оскільки в акті інспекційного відвідування в розділі "Строк проведення заходу державного нагляду (контролю)" зазначено, що захід було завершено 25.01.2021, в цей самий день - 25.01.2021, і складено акт. Оскільки зауважень до акта позивачем подано не було, суд вважає, що припис внесено у строки, визначені Порядком №823 і Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (877-16)
.
З приводу суті порушень, встановлених під час проведення інспекційного відвідування, суди погодились з доводами відповідача про порушення позивачем вимог частин першої та другої статті 107 КЗпП України, яке виразилося в тому, що підприємцем не проведена працівнику ОСОБА_2 оплата праці в подвійному розмірі за роботу у святковий день, що свідчить про правомірність пункту 1 оскаржуваного припису. Разом з тим, порушення позивачем статей 115, 116 КЗпП України, частини першої статті 24 Закону України "Про оплату праці", яке виразилось у невиплаті працівнику заробітної плати, не підтвердилось в суді, оскільки встановлено, що ОСОБА_2 отримував заробітну плату, проте не розписувався у платіжних відомостях, та позивач надав акти про відмову ОСОБА_2 проставити підпис в платіжних відомостях. Крім цього, постановою Личаківського районного суду м. Львова у справі від 21.04.2021 у справі №463/981 встановлено, що ОСОБА_2 отримував заробітну плату в розмірі 5 000 грн. на тиждень готівкою, проте у відомостях не підписувався, оскільки такі йому не надавалися; трудову книжку отримав після звільнення, йому було здійснено всі виплати, окрім премії. У зв`язку з вказаним суди дійшли до висновку, що пункт 2 оскаржуваного припису є протиправним та підлягає скасуванню.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. 13.04.2022 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ГУ Держпраці у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.09.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2022, в якій відповідач просить скасувати вказані судові рішення в частині визнання протиправним і скасування пункту 2 оскаржуваного припису та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.
7. В обґрунтування своїх вимог, скаржник зазначає, що в ході проведення заходу державного контролю у ФОП ОСОБА_1 виявлено, зокрема, порушення вимог частини першої статті 115 КЗпП України, частини першої статті 24 Закону України "Про оплату праці", що полягало в тому, що позивачем не забезпечено виплату заробітної плати працівнику ОСОБА_2 за період з червня 2020 року по 07.12.2020 в сумі 49 558,92 грн., заробітної плати за весь час щорічної відпустки, та всіх сум, що належать працівнику під час звільнення, оскільки його підпис у платіжних відомостях за вказаний період про отримання заробітної плати відсутній. Водночас, згідно з Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою правління НБУ від 29.12.2017 №148, наявність підпису працівника про отримання заробітної плати в графі "Підпис про одержання" є обов`язковою. Під час інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 не надано документів (інших доказів), які б підтверджували факт виплати заробітної плати. Крім того, ФОП ОСОБА_1 інспектору праці не було надано актів про відмову від підпису ОСОБА_3 у платіжних відомостях, проте суди попередніх інстанцій не з`ясували чому такі акти не були надані позивачем в ході проведення заходу державного контролю.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. 13.04.2022 у автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстрована вказана касаційна скарга.
9. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.04.2022, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя: Стеценко С. Г., судді: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.
10. Ухвалою Верховного Суду від 20.04.2022 касаційну скаргу ГУ Держпраці у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.09.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2022 залишено без руху, та надано скаржнику строк протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом уточнення підстави звернення до суду касаційної інстанції з відповідним обґрунтуванням, з урахуванням мотивів, наведених у цій ухвалі.
11. Скаржником вимоги ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху виконано, у зв`язку з чим ухвалою Верховного Суду від 22.06.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ Держпраці у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.09.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2022 у справі за вищевказаним позовом.
12. Ухвалою Верховного Суду від 06.09.2022 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження з 07.09.2022.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Як встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 з 16.11.2009 зареєстрований у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як фізична особа-підприємець (номер запису 24150000000041236).
14. На підставі наказу ГУ Держпраці у Львівській області № 0055-П від 20.01.2021 (а.с. 76) та відповідно до направлення №0053 від 20.01.2021 (а.с. 77) інспектором праці - головним державним інспектором відділу нагляду за додержанням законодавства про працю Гординською Н.Б., проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1, реєстраційний номер фізичної особи- підприємця 2225307433, юридична адреса: АДРЕСА_1, фактична адреса: АДРЕСА_2, на предмет додержання вимог законодавства про працю в частині оплати праці.
15. За результатами інспекційного відвідування ГУ Держпраці у Львівській області 25.01.2021 складено акт № ЛВ0175/413/АВ.
16. У вказаному акті відповідачем встановлено порушення вимог частин першої та другої статті 107 КЗпП України, яке виразилося в тому, що працівник ОСОБА_2 (посада експедитор) працював у святковий день (14.10.2019). Разом з цим, при огляді відомостей нарахування заробітної плати за першу половину жовтня 2019 року та платіжної відомості № 1 від 15.10.2019 встановлено, що оплата праці у подвійному розмірі за роботу у святковий день вказаному працівникові не проведена. Крім цього, вказаний працівник працював у святковий день 25.12.2019. При огляді відомості нарахування заробітної плати за другу половину грудня 2019 року та платіжної відомості № 2 від 03.01.2020 встановлено, що оплата праці в подвійному розмірі за роботу у святковий день вказаному працівнику не проведена. Під час інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 не надав документів, які б підтверджували, що вказаному працівникові надавалися інші дні для відпочинку за роботу у святкові дні (14.10.2019 та 25.12.2019). Також встановлено порушення вимог частини першої статті 115 КЗпП України, частини першої статті 24 Закону України "Про оплату праці", яке виразилося в тому, що позивачем не забезпечено виплату заробітної плати працівнику ОСОБА_2 за період з червня 2020 року по 07.12.2020 в сумі 49 558,91 грн., оскільки його підпис у платіжних відомостях за вказаний період про отримання заробітної плати відсутній. Під час інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 не надано документів, які б підтверджували факт виплати заробітної плати. Також встановлено порушення частини четвертої статті 115 КЗпП України, частини першої статті 24 Закону України "Про оплату праці", яке виразилось у тому, що позивачем не виплачено працівнику ОСОБА_2 заробітної плати за весь час щорічної відпустки, що підтверджується відсутністю підпису вказаного працівника у платіжній відомості № 2 від 30.06.2020. Також встановлено порушення вимог частини першої статті 116 КЗпП України, яке виразилось в тому, що позивачем не здійснено всіх виплат працівникові ОСОБА_2 в день його звільнення, що підтверджується платіжною відомістю від 07.12.2020.
17. За результатами інспекційного відвідування 25.01.2021 ФОП ОСОБА_1 внесено припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю №ЛВ0175/413/АВ, який під підпис вручено позивачу в день його складання.
18. Не погоджуючись з приписом інспектора праці ГУ Держпраці у Львівській області Гординської Н.Б. про усунення виявлених порушень законодавства про працю від 25.01.2021 №ЛВО175/413АВ/П, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
19. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.
20. Оскільки відповідач оскаржує рішення судів попередніх інстанцій тільки в частині задоволення позову, то Верховний Суд перевірятиме правильність висновків судів про визнання протиправним та скасування пункту 2 припису ГУ Держпраці у Львівській області №ЛВ0175/413АВ/П від 25.01.2021.
21. Так, у пункті 2 припису ГУ Держпраці у Львівській області №ЛВ0175/413АВ/П від 25.01.2021 зазначено, що позивачем порушено вимоги частини першої статті 115 КЗпП України, частини першої статті 24 Закону України "Про оплату праці", а саме підприємцем не забезпечено виплату заробітної плати працівнику ОСОБА_2 за період з червня 2020 року по 07.12.2020 в сумі 49 558,91 грн., так, у платіжних відомостях за вказаний період у графі "Підпис про одержання" відсутній підпис ОСОБА_2 про одержання коштів. В ході інспекційного відвідування підприємцем не надано документів, які б свідчили про одержання заробітної плати вказаним працівником. Також позивачем порушено вимоги частини четвертої статті 115 КЗпП України, частини першої статті 24 Закону України "Про оплату праці", а саме заробітна плата працівнику за весь час щорічної відпустки не виплачується. Так працівнику ОСОБА_2 нараховано заробітну платню за час щорічної відпустки відповідно до відомості нарахування заробітної плати №2 за другу половину червня, однак у платіжній відомості №2 від 30.06.2020 відсутній підпис ОСОБА_2 про отримання коштів. Також позивачем порушено вимоги частини першої статті 116 КЗпП України, а саме при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, не провадиться в день звільнення, у платіжній відомості від 07.12.2020 відсутній підпис працівника ОСОБА_2 у графі "Підпис про отримання".
22. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
23. Згідно із статтею 43 Конституції України кожна особа має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
24. Статтею 3 КЗпП України встановлено, що трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються законодавством про працю.
25. Частинами першою, другою статті 115 КЗпП України, які кореспондуються з частинами першою, другою статті 24 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.
26. Згідно із статтею 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього кодексу.
27. За нормами статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, які належать працівникові від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
28. Відповідно до статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
29. Згідно з частиною першою статті 83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи.
30. Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідач у пункті 2 оскаржуваного припису зазначив про невиплату позивачем працівнику ОСОБА_2 заробітної плати за період з червня 2020 року по грудень 2020 року в сумі 49558,91 грн., заробітної плати за весь час щорічної відпустки та всіх сум, що належать працівнику під час звільнення, що, на думку відповідача, підтверджено відсутністю підпису працівника у платіжній відомості.
31. Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
32. Відповідач, в обґрунтування своєї позиції, зазначає, що у платіжних відомостях відсутній підпис працівника ОСОБА_2 про отримання заробітної плати, що є порушенням Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління НБУ від 29.12.2017 №148, відповідно до якого наявність підпису працівника про отримання заробітної плати в графі "Підпис про одержання" є обов`язковою та підтверджує факт невиплати позивачем ОСОБА_2 заробітної плати за період з червня 2020 року по грудень 2020 року в сумі 49558,91 грн., заробітної плати за весь час щорічної відпустки та всіх сум, що належать працівнику під час звільнення.
33. Разом з тим, позивач проти твердження про невиплату заробітної плати працівникові заперечив та зазначив, що ОСОБА_2 таку отримував, проте не розписувався у платіжних відомостях.
34. На підтвердження вказаного твердження позивач надав суду акти про відмову ОСОБА_2 проставити підпис в платіжних відомостях (а.с. 31-45).
35. Колегія суддів звертає увагу, що в суді першої інстанції був допитаний свідок ОСОБА_2, який пояснив, що він отримав усі належні йому виплати у повному обсязі, проте не розписувався у платіжних відомостях, оскільки такі йому не надавалися. Претензій до позивача щодо невиплати немає.
36. Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що вказаним підтверджується факт виконання позивачем вимог законодавства щодо виплати працівнику ОСОБА_2 заробітної плати.
37. Також колегія суддів наголошує, що суд має право брати до уваги пояснення осіб, отримані за процедурою допиту свідка безпосередньо судом, адже фактично пояснення особи можуть бути розцінені як доказ по справі виключно, якщо його особу встановлено судом, попереджено про кримінальну відповідальність за неправдиві показання та за неправомірну відмову від дачі показань, а також приведено до присяги такого свідка.
38. Так, свідок ОСОБА_2 надавав безпосередньо свої пояснення у суді під присягою, і саме показання, наданні в суді, повинні братися судом до уваги.
39. Крім цього, суди попередніх інстанцій вірно звернули увагу на постанову Личаківського районного суду м. Львова у справі від 21.04.2021 № 463/981/21, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрито, у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 41 КУпАП, оскільки в ході розгляду вказаної справи встановлено, що ОСОБА_2 заробітну плату отримував вчасно, відомості про отримання не підписував свідомо, про що було складено акти та такі підписані свідками, які були допитані в судовому засіданні і підтвердили вищезазначені обставини. Також, свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердив факт отримання ним заробітної плати, та всіх сум, які підлягають до виплати під час звільнення, за винятком премії, однак за захистом свого порушеного права до суду не звертався.
40. Колегія суддів зазначає, що КАС України (2747-15)
унормовано підстави звільнення від доказування, серед яких є обставини преюдиційності (частини четверта - сьома статті 78 КАС України), що, в свою чергу, також мають різну природу походження та відрізняється за принципами застосування.
41. Так, частина шоста статті 78 КАС України відрізняється від інших тим, що містить припис про обов`язковість врахування для адміністративного суду, зокрема постанови суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, в питанні, чи мали місце дії (бездіяльність) та чи вчинені вони певною особою.
42. Така преюдиція, яка має характер абсолютної, пояснюється саме тим, що у випадку, передбаченому частиною шостою статті 78 КАС України, судовим рішенням вирішується питання про наявність або відсутність винних дій (бездіяльності) конкретної особи, через які для цієї особи виникають правові наслідки.
43. Преюдиційність, як підстава звільнення від доказування, передбачена частинами четвертою, п`ятою та сьомою статті 78 КАС України, не носить абсолютного характеру, через те, що стосується оцінки певних обставин та фактів, які не є тотожними з встановленням наявності або відсутності складу, зокрема, адміністративного правопорушення.
44. Понад це, слід також зазначити, що у частині шостій статті 78 КАС України йдеться про преюдиційність рішення суду в частині наявності проступку та вчинення його певною особою при розгляді справи адміністративним судом у межах вирішення спору про наслідки таких дій, тобто у тій справі, в якій предметом доказування не може бути встановлення наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення.
45. Аналогічні висновки висловлені Верховним Судом у постановах від 26.04.2021 у справі № 400/2755/18, від 27.05.2021 у справі № 824/1164/18-а, від 15.11.2021 у справі № 0740/826/18, від 22.11.2021 у справі № 821/143/17.
46. Зі змісту постанови постановою Личаківського районного суду м. Львова від 21.04.2021 у справі № 463/981/21 убачається, що судом досліджувалось питання невиплати позивачем працівнику ОСОБА_2 заробітної плати за період з червня 2020 року по грудень 2020 року в сумі 49558,91 грн., заробітної плати за весь час щорічної відпустки та всіх сум, що належать працівнику під час звільнення. За результатами дослідження доказів, суд у справі № 463/981/21 дійшов висновку про відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення.
47. Ці ж самі звинувачення, що й у протоколі про адмінправопорушення №ЛВ0175/413/АВ/П/ПТ від 25.01.2021, ставляться позивачу у провину і у акті інспекційного відвідування, складеному ГУ Держпраці у Львівській області 25.01.2021 №ЛВ0175/413/АВ, за результатами якого прийнято оскаржуваний припис.
48. Ураховуючи те, що постановою Личаківського районного суду м. Львова від 21.04.2021 у справі № 463/981/21, яка набрала законної сили, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрито, у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 41 КУпАП, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про те, що обставини події правопорушення та відсутність у діях позивача вини, встановлені у цій справі не потребують доказування.
49. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.05.2022 у справі № 819/923/18.
50. Щодо доводів скаржника про неврахування судами попередніх інстанцій вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління НБУ від 29.12.2017 №148, відповідно до якого наявність підпису працівника про отримання заробітної плати в графі "Підпис про одержання" є обов`язковою, колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
51. Таким чином, дослідивши докази у сукупності, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що відповідачем не доведено порушення ФОП ОСОБА_1 вимог частини першої та четвертої статті 115 КЗпП України, частини першої статті 24 Закону України "Про оплату праці" та частини першої статті 116 КЗпП України, у зв`язку з чим пункт 2 припису ГУ Держпраці у Львівській області №ЛВ0175/413АВ/П від 25.01.2021 є протиправним та підлягає скасуванню.
52. Таким чином, рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в судових рішеннях повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
53. Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
54. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Львівській області залишити без задоволення.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.09.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2022 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддіС.Г. Стеценко Т.Г. Стрелець Л.В. Тацій