14/85 Про внесення змін до договору фінансового лізингу - 30.01.2008 Прийняття

Рішенням господарського суду Рівненської області від 12.09.07 (суддя Марач В.В.) у справі № 14/85 відмовлено в позові Рівненського регіонального відділення Української державної інноваційної компанії до ТОВ ВП "АКВАТОН" про внесення змін до договору фінансового лізингу № 1ФЛ-04/98 від 01.04.98 та про внесення змін до договору фінансового лізингу № 2ФЛ-04/98 від 01.04.98.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд виходив з того, що між сторонами було укладено договори фінансового лізингу № 1ФЛ-04/98 та № 2ФЛ-04/98 відповідно до яких лізингодавець надавав відповідачу, як лізингоодержувачу, у платне користування на умовах фінансового лізингу з подальшим викупом майно (емальагрегати) для реалізації інноваційного проекту "Створення виробництва мідних проводів з температурним індексом 180-200 С", реалізація якого передбачена інноваційними договорами. Вартість обладнання строк і ціна його викупу були визначені договорами та додатками, що підписані сторонами.

Майно, передане у лізинг, було придбане за контрактами

№ 02/ИННОАКВА –МАГ /10/97 від 24.10.97 та № 03/ИННОАКВА –МАГ /10/97 від 27.10.97, які укладені між правопопередником позивача (покупець), відповідачем (отримувач) та постачальником обладнання фірмою "МАГ, Машинен унд Аппаратебау АГ", Австрія.

Судом встановлено, що ТОВ ВП "АКВАТОН" належним чином виконало договори лізингу, судові рішення та інноваційний договір. Жодних порушень вказаних договорів з боку ТОВ ВП "АКВАТОН" не встановлено. Відповідно до ст. 16 Закону України "Про лізинг" за користування об’єктом лізингу лізингоотримувач сплачує лізингодавцю періодичні лізингові платежі. Отже, вказаний закон не передбачає обов’язку лізингоотримувача сплачувати вартість майна, отриманого в лізинг та/або нести відповідальність за своєчасність оплати вартості цього майна перед його Продавцем. Ні зовнішньоекономічними, ані інноваційним та лізинговими договорами не передбачено з боку лізингоотримувача будь-якої часткової оплати вартості обладнання, чи обов’язку ТОВ ВП "АКВАТОН" здійснювати розрахунки (в т.ч. часткові) з іноземним постачальником інноваційного обладнання, або в інший спосіб нести витрати пов’язані з оплатою обладнання. Оплата вартості інноваційного обладнання являється обов’язком правопопередника позивача.

Правопопередником позивача порушено визначені договорами та протоколами строки оплати за поставлене фірмою "МАГ" обладнання. Саме неналежне виконання зобов’язання щодо розрахунків за поставлене обладнання з фірмою "МАГ" і спричинило додаткові витрати для позивача.

При цьому судом не взято до уваги в обґрунтування поважності причин порушення строків розрахунку посилання позивача на реорганізацію чи на порушення відповідачем строків сплати лізингових платежів які мали місце в зв’язку з дією форс-мажорних обставин, що визнані сторонами і вказані в рішенні суду, яке набрало законної сили. Вини відповідача у вказаних витратах судом також не встановлено. Інших поважним причин прострочки виконання зобов’язань по оплаті обладнання позивач суду не назвав і не довів належними доказами.

На виконання вказівок, що містяться в Постанові Верховного Суду України від 13.03.07 у справі № 11/13 судом досліджено відповідні пункти договорів фінансового лізингу та угоди і зроблено висновок про відсутність правових підстав для зміни умов договорів фінансового лізингу.

Крім того, судом з урахуванням положень п. 3 ст. 632 Цивільного кодексу України зроблено висновок про неможливість зміни ціни в договорі після його виконання та вказано, що вимога про внесення змін до договорів лізингу після припинення зобов’язання внаслідок закінчення строку дії договору є безпідставною.

Не погоджуючись з вказаним рішенням позивачем подано апеляційну скаргу від 03.10.07. Скаржник просить скасувати вказане рішення суду та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з огляду на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування поданої скарги скаржник посилається на те, що судом першої інстанції не виконано вказівок, що містяться в Постанові Верховного Суду України від 13.03.07 у справі № 11/13, порушено вимоги ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, порушено вимоги ст. 34 Господарсько-процесуального кодексу України щодо допустимості та належності доказів, оскільки не взято до уваги в якості доказу угоду від липня 2001 року, якою покупець та постачальник визначили строки оплати за обладнання, а згода отримувача майна –не потрібна, оскільки відповідач не брав на себе жодних зобов’язань щодо оплати обладнання. Також в обґрунтування поданої скарги позивач вказує на порушення судом вимог ст. 43 Господарсько-процесуального кодексу України щодо оцінки доказів.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 23.10.07 подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 21.11.07.

Розгляд справи відкладався на 12.12.07 та на 30.01.08 з підстав, викладених в ухвалах Львівського апеляційного господарського суду відповідно від 21.11.07 та від 12.12.07.

У судових засіданнях представники позивача подану скаргу підтримали.

ТОВ ВП "АКВАТОН" подало суду відзив на апеляційну скаргу та додатковий відзив на апеляційну скаргу, в яких просить суд залишити рішення господарського суду Рівненської області без змін, а скаргу - без задоволення.

Зокрема, відповідач вважає, що судом виконано вимоги викладені в Верховного Суду України від 13.03.07 у справі № 11/13 і в повній мірі досліджено умови пунктів 9.1, 9.2, 12.7 Договорів фінансового лізингу та Угоди від 03.04.98 і, з урахуванням положень ст. 651 Цивільного кодексу України, зроблено вірний висновок про відсутність передбачених договором підстав для внесення змін до договору судом.

Також вказує, що правопопередник позивача до цього часу не розрахувався в повній мірі з фірмою "МАГ", Австрія і не здійснив до цього часу комплектної поставки, що вказує на відсутність передбачених договорами підстав для внесення змін.

Вважає, що судом зроблено вірні висновки, про те, що додаткові витрати понесені позивачем виключно внаслідок порушення без поважних причин строків оплати обладнання. ТОВ ВП "АКВАТОН" не має обов’язку оплачувати вказане обладнання в будь-який спосіб, окрім сплати лізингових платежів та суми викупу відповідно до укладених договорів. Посилається на те, що вказані факти підтверджені рішеннями судів, що набрали законної сили.

В судовому засіданні викладені у відзиві заперечення відповідач підтримав.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, відзиву та додаткового відзиву на неї, дослідивши матеріали справи та наявні у них докази, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін у судових засіданнях, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарсокго суду Рівненської області від 12.09.07 у справі № 14/85 слід залишити без змін.

При цьому колегія виходила з наступного.

Українська державна інноваційна компанія, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.09.00 № 342-р (342-2000-р) , є правонаступником Української інноваційної фінансово-лізингової компанії. Рівненське регіональне відділення є відокремленим підрозділом Української державної інноваційної компанії і входить до структури компанії.

24.10.97 між фірмою "МАГ, Машинен унд Аппаратебау АГ", Австрія (продавець) (надалі по тексту рішення –фірма "МАГ"), ДП Українська інноваційна фінансово лізингова компанія (правопопередник позивача і покупець за договором) та ТОВ ВП "АКВАТОН" (Отримувач за договором) було підписано та скріплено печатками трьох сторін контракт № 02/ИННОАКВА –МАГ /10/97.

Предметом Контракту було поставка на умовах CIP Інкотермс-1990 емальагрегатів та іншого обладнання. Ціна Контракту є твердою протягом всього строку дії Контракту

(п. 2.2. Контракту ) і погоджена сторонами 865000 німецьких марок.

Оплата за Контрактом була передбачена сторонами у вигляді авансу –10%, а решта суми 4-ма платежами в строк до 30.10.98. Всі банківські, митні і інші витрати на території Покупця виплачуються за рахунок Покупця (п. 5.2. Контракту).

27.10.97 між фірмою "МАГ, Машинен унд Аппаратебау АГ", Австрія (продавець), ДП "Українська інноваційна фінансово лізингова компанія" (правопопередник позивача і покупець за договором) та ТОВ ВП "АКВАТОН" (Отримувач за договором) було підписано та скріплено печатками трьох сторін контракт № 03/ИННОАКВА –МАГ /10/97 .

Предметом Контракту було поставка на умовах FCA Інкотермс -1990 емальагрегатів та іншого обладнання. Ціна Контракту є твердою протягом всього строку дії Контракту

(п. 2.2. Контракту ) і погоджена сторонами 1 050 000, 00 німецьких марок.

Оплата за Контрактом була передбачена сторонами у вигляді авансу – 500 000, 00 німецьких марок і решта суми 3-ма платежами в строк до 10.12.98. Всі банківські, митні і інші витрати на території Покупця виплачуються за рахунок Покупця

(п. 5.2. Контракту).

Протоколами від 12.03.98 та Протоколом № 2 від 31.07.98 (яким було припинено Протокол від 12.03.98) за підписами і печатками трьох сторін було об’єднано і змінено (крім вже оплаченого авансу) строки оплати обладнання за контрактами № 02/ИННОАКВА –МАГ /10/97 від 24.10.97 та № 03/ИННОАКВА –МАГ/10/97 від 27.10.97. Здійснення оплати було передбачено шляхом сплати Покупцем чергових щомісячних платежів. Кінцевий строк оплати обладнання визначено –15.07.99. Інших документів про зміну строків оплати за підписами і печатками трьох сторін Контракту в матеріалах справи немає.

01.04.98 Лізингодавець (правопопередник позивача) та Підприємство (ТОВ ВП "АКВАТОН") уклали Договір фінансового лізингу № 1ФЛ-04/98, відповідно до якого Лізингодавець передав Лізингоодержувачу в платне користування на умовах фінансового лізингу придбаний за Контрактом № 02/ИННОАКВА –МАГ /10/97 емальагрегат та інше обладнання відповідно до переліку для реалізації відповідно до укладеного сторонами інноваційного договору № 32 від 25.09.96 інноваційного проекту "Створення виробництва мідних проводів з температурним індексом 180-200 С".

01.04.98 Лізингодавець (правопопередник позивача) та Підприємство (ТОВ ВП "АКВАТОН") уклали Договір фінансового лізингу № 2ФЛ-04/98 відповідно до якого Лізингодавець передав Лізингоодержувачу в платне користування на умовах фінансового лізингу придбаний за Контрактом № 03/ИННОАКВА –МАГ /10/97 емальагрегат та інше обладнання відповідно до переліку для реалізації відповідно до укладеного сторонами інноваційного договору № 32б від 15.12.97 інноваційного проекту "Створення виробництва мідних проводів з температурним індексом 180-200 С".

Також сторонами при укладенні договорів лізингу були погоджені розмір, порядок та строки сплати лізингових платежів.

Відповідно до п. 2 Додатку № 2 до Договору фінансового лізингу № 2ФЛ-04/98 до лізингової плати входили витрати пов'язані з платою вартості обладнання (1 050 000, 00 німецьких марок) з урахуванням комісійних банку (1 285 078, 60 грн.), а також курсова різниця з урахуванням податку на прибуток 4 332, 90 грн., мито і митні збори –26 303, 14 грн..; послуги брокера –520, 00 грн.; усього на суму 1 316 234, 64 грн. Сума 112 218, 29 грн. повинна була виплачуватись згідно графіку сплати лізингових платежів, а решта ТОВ ВП "Акватон" зобов'язувалось сплатити відповідно до укладеного сторонами договору викупу обладнання від 01.04.98 № 4ВО-04/98, який є Додатком № 3 до договору лізингу від 01.04.98 № 2ФЛ-04/98.

Відповідно до п. 2 Додатку № 2 Договору фінансового лізингу № 1ФЛ-04/98до лізингової плати входили витрати пов'язані з платою вартості обладнання (865 000, 00 німецьких марок) з урахуванням комісійних банку (1 065 728, 27 грн.), а також курсова різниця з урахуванням податку на прибуток 1 219, 65 грн., мито і митні збори –21 070, 12 грн..; усього на суму 1 087 321, 62 грн. Сума 864 420, 67 грн. повинна була виплачуватись згідно графіку сплати лізингових платежів, а решта ТОВ ВП "Акватон" зобов'язувалось сплатити відповідно до укладеного сторонами договору викупу обладнання від 01.04.98 № 3ВО-04/98, який є Додатком № 3 до договору лізингу від 01.04.98 № 1ФЛ-04/98.

Протоколом від 09.11.98 № 1 та протоколом № 2 за участю всіх представників учасників інноваційного проекту зроблено висновок про наявність форс-мажорних обставин, які діяли з початку вступу в силу (16.02.98) Постанови Кабінету міністрів України "Про внесення змін до ставок ввізного мита на окремі види товарів" від 20.12.97 № 1432 (1432-97-п) до 15.06.98. У зв'язку з форс-мажорними обставинами ТОВ ВП "Акватон" не змогло виконати своєчасно умови договору фінансового лізингу від 01.04.98 № 2ФЛ-04/98. Термін дії форс-мажорних обставин відповідно до протоколів становив 16 місяців.

Беручи до уваги дію форс-мажорних обставин, суперечності між укладеними договорами лізингу та законами України, ТОВ ВП "Акватон" звернулося до суду з позовом про внесення змін до договорів лізингу, в тому числі й до договору фінансового лізингу № 1ФЛ-04/98 та № 2ФЛ-04/98.

Рішенням арбітражного суду м. Києва від 16.09.99 у справі № 21/395 за позовом ТОВ ВП "Акватон" до ДП "Українська фінансово-лізингова компанія" позов задоволено частково, перенесено на 16 календарних місяців строки виконання зобов'язань за цим договором та внесено інші зміни до договору фінансового лізингу № 1ФЛ-04/98.

Рішенням арбітражного суду м. Києва від 16.09.99 у справі № 21/394 за позовом ТОВ ВП "Акватон" до ДП "Українська фінансово-лізингова компанія" позов задоволено частково, перенесено на 16 календарних місяців строки виконання зобов'язань за цим договором та внесено зміни до договору фінансового лізингу № 2ФЛ-04/98.

Зокрема, змінами в договір № 2ФЛ-04/98, що були затверджені судом, було передбачено перенесення дати закінчення строку лізингу на 01.03.06 (п.2.1 договору); проведення амортизації обладнання у звичайному порядку передбаченому п.8.6.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) (п.9.8 договору); сума 791 057, 40 грн. виплачується лізингоодержувачем лізингодавцю згідно "Графіка сплати лізингових платежів", а сума - 525 177, 24 грн. - при викупі обладнання згідно умов договору викупу обладнання № 4ВО-04/98 (Додаток №2); ціна викупу обладнання становить 525 177, 24 грн., в тому числі податок на додану вартість 20% (п.3.1 Додатку №3), у випадку зміни розміру податку на додану вартість ціна викупу перераховується по новій ставці (п.3.2 Додатку №3), строк викупу обладнання - 01.03.06 (п.4.1 Додатку № 3).

Постановами Вищого арбітражного суду України від 22.05.00 винесені по справі № 21/394 та № 21/395 рішення залишені без змін та є чинними на даний час. Вказані рішення належно виконані

ТОВ ВП "АКВАТОН". Зокрема, в матеріалах справи наявні докази сплати ТОВ ВП "АКВАТОН" суми викупу за договорами викупу обладнання в редакції, що затверджена судом.

У зв'язку із внесенням зазначених змін до умов договору фінансового лізингу від 01.04.98 № 2ФЛ-04/98 та № 1ФЛ-04/98, ТОВ ВП "Акватон" звернулось з позовом до ДП "Українська фінансово-лізингова компанія" та - до Рівненського регіонального відділення Держінофонду про часткову зміну інноваційного договору від 15.12.97 № 32/б та інноваційного договору № 32 від 25.09.96.

Рішенням арбітражного суду м. Києва від 26.01.00 у справі № 22/351 позов задоволено частково, внесено зміни до інноваційного договору від 15.12.97 № 32/б. Зокрема, внесено зміни, згідно із якими строк виконання проекту закінчується 03.03.06; інвестора (Рівненське регіональне відділення Державного інноваційного фонду України) зобов'язано виділити на реалізацію проекту цільовий вклад у розмірі, еквівалентному 1 050 000, 00 німецьких марок та перерахувати вказані кошти ДП "Українська інноваційна фінансово-лізингова компанія"; ДП "Українська інноваційна фінансово-лізингова компанія" зобов'язано придбати та передати майно у користування ТОВ ВП "Акватон" на умовах фінансового лізингу, а також забезпечити своєчасність розрахунків з постачальником інноваційного майна згідно договору поставки; ТОВ ВП "АКВАТОН" зобов’язано здійснити за рахунок власних коштів у розмірі 610 500, 00 грн. фінансування робіт, послуг для забезпечення виготовлення і реалізації інноваційної продукції, придбання сировини та комплектуючих, що не пов’язано з оплатою майна.

Рішенням арбітражного суду м. Києва від 26.01.00 у справі № 22/352 позов задоволено частково, внесено зміни до інноваційного договору від 25.09.96 № 32. Зокрема внесено зміни, згідно із якими строк виконання проекту закінчується 03.03.06; інвестора (Рівненське регіональне відділення Державного інноваційного фонду України) зобов'язано виділити на реалізацію проекту цільовий вклад у розмірі, еквівалентному 1 845 000, 00 німецьких марок та перерахувати вказані кошти Компанії;

ДП "Українська інноваційна фінансово-лізингова компанія" зобов'язано придбати та передати майно у користування ТОВ ВП "Акватон" на умовах фінансового лізингу, а також забезпечити своєчасність розрахунків з постачальником інноваційного майна згідно договору поставки; ТОВ ВП "АКВАТОН" зобов’язано здійснити за рахунок власних коштів у розмірі 1 064 990, 00 грн. фінансування робіт, послуг для забезпечення виготовлення і реалізації інноваційної продукції, придбання сировини та комплектуючих, що не пов’язано з оплатою майна.

З врахуванням того, що рішенням арбітражного суду м. Києва по справі № 22/351 від 26.01.00, що вступило в законну силу, внесено зміни і доповнення до інноваційного договору № 32/б від 15.12.97, яким зобов'язано Інвестора - Рівненське регіональне відділення Державного інноваційного фонду України - виділити на реалізацію проекту цільовий вклад в сумі необхідній для оплати майна, поставленого по контракту №03/ИННОАКВА-МАГ/10-97 від 24.10.97 для проведення позивачем своєчасних розрахунків з постачальником інноваційного майна, оплата вартості інноваційного обладнання є обов'язком позивача.

Предметом розгляду по справі є вимоги позивача щодо внесення змін до договорів лізингу № 2ФЛ-04/98 та № 1ФЛ-04/98 та додатків до них (договори викупу обладнання ) в запропонованій позивачем в заяві про уточнення позовних вимог редакції, яка, зокрема, включає пропозиції про збільшення лізингової плати шляхом сплати одноразового платежу та збільшення суми викупу обладнання на суму витрат понесених правопопередниками позивача при розрахунках з постачальником обладнання фірмою "МАГ"за період з жовтня 1998 року по грудень 2001 року. При цьому позивач вказує, що саме ТОВ ВП "АКВАТОН" зобов’язане компенсувати вказані витрати позивачу.

Приймаючи рішення по справі колегія виходила з наступного.

Згідно з п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (435-15) до договорів, що були укладені до 01.01.04 і продовжують діяти після набрання чинності Цивільним кодексом України (435-15) , застосовуються правила цього Кодексу щодо підстав, порядку і наслідків зміни або розірвання договорів окремих видів незалежно від дати їх укладення.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про лізинг" (в редакції яка була чинна на момент укладення договорів лізингу ) лізинг - це підприємницька діяльність, яка спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів і полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Відповідно до ст.16 вищеназваного закону за користування об'єктом лізингу лізингоотримувач сплачує лізингодавцю періодичні лізингові платежі. Отже, вказаний закон не передбачає обов'язку лізингоотримувача сплачувати вартість майна, отриманого в лізинг та/або нести відповідальність за своєчасність оплати вартості цього майна перед Продавцем його. Крім цього ані зовнішньоекономічним, ані інноваційним та лізинговими договорами не передбачено з боку лізингоотримувача будь-якої часткової оплати вартості обладнання.

Беручи до уваги положення Закону України "Про лізинг" (723/97-ВР) , а також умови інноваційного договору № 32/б від 15.12.97, згідно з яким на інвестора покладався обов’язок виділити на реалізацію проекту цільовий вклад в розмірі еквівалентному 1 050 000, 00 німецьких марок для оплати обладнання по контракту № 03/ИННОАКВА-МАГ/10-97, а ДП "Українська інноваційна фінансово-лізингова компанія" зобов'язано придбати та передати майно у користування ТОВ ВП "Акватон" на умовах фінансового лізингу, а також забезпечити своєчасність розрахунків з постачальником інноваційного майна згідно договору поставки; при цьому відповідача зобов’язано здійснити за рахунок власних коштів у розмірі 610 500, 00 грн. фінансування робіт, послуг для забезпечення виготовлення і реалізації інноваційної продукції, придбання сировини та комплектуючих, що не пов’язано з оплатою майна, то за таких обставин обов’язок оплатити поставлене обладнання повністю лежить на лізингодавцю.

Оскільки сторонами Протоколами від 12.03.98 та Протоколом № 2 від 31.07.98 об’єднано оплату обладнання, поставленого за контрактами № 02/ИННОАКВА – МАГ /10/97 від 24.10.97 та № 03/ИННОАКВА –МАГ /10/97 від 27.10.97, а факт порушення позивачем строків оплати обладнання по контракту № 02/ИННОАКВА –МАГ /10/97 від 24.10.97 та, як наслідок, виникнення додаткових витрат для позивача при оплаті обладнання, що передано в лізинг згідно договору № 1ФЛ-04/98, встановлено рішенням господарського суду Рівненської області по справі № 14/73, в якій брали участь позивач та відповідач і яке набрало законної сили, то відповідно, за таких умов понесені правопопередником по зивачем витрати щодо розрахунків з постачальником обладнання повністю покладаються на позивача.

Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду Рівненської області, що за таких умов ні правових (передбачених Цивільним кодексом України (435-15) , Господарським кодексом України (436-15) чи Законом України "Про лізинг" (723/97-ВР) іншими нормативними актами), ні передбачених договорами лізингу підстав для покладення цих витрат на ТОВ ВП "АКВАТОН" не має.

Вірним є висновок суду про те, що посилання позивача на реорганізацію, як перешкоду у проведенні розрахунків з постачальником обладнання фірмою "МАГ Машинен унд Аппаратебау АГ'" не беруться до уваги судом, так як реорганізація позивача почалась з грудня 1999 року, а позивач зобов'язався розрахуватись з постачальником до 15.07.99.

Також вірним є висновок суду першої інстанції про безпідставність посилання позивача на ту обставину, що прострочення сплати лізингових платежів по договорах лізингу було причиною невиконання позивачем зобов'язань по оплаті обладнання по контрактах №02/ИННОАКВА-МАГ/10/97 від 24.10.97 та № 03/ИННОАКВА-МАГ/10/97 від 27.10.97, оскільки позивач не довів, що грошових коштів, що підлягали до сплати за вказаними договорами фінансового лізингу, відповідно до визначених сторонами строків сплати, вистачає на оплату обладнання, і що саме ці кошти є джерелом оплати обладнання. Крім того, рішеннями арбітражного суду м. Києва по справі № 21/395 від 16.09.99 та № 21/394 від 16.09.99 суд із врахуванням дії обставин непереборної сили, які визнані сторонами, переніс на 16 календарних місяців строки виконання зобов’язань по договорах лізингу № 1ФЛ-04/98 та № 2ФЛ-04/98 від 01.04.98.

Колегія суддів вважає вірними висновки, зроблені судом першої інстанції на виконання вказівок, що містяться в постанові Верховного Суду України від 13.03.07 у справі № 11/13.

Зокрема, судом відповідно до ст. 651 та 637 Цивільного кодексу України вірно проаналізовано умови договорів лізингу на предмет наявності визначених договором підстав для внесення змін.

Судом вірно не взято до уваги посилання позивача на п. 9.1. договору лізингу, оскільки він не передбачає можливість односторонньої зміни умов Договору, а також позивачем не доведено існування передбачених вказаним пунктом підстав для внесення змін до договору у визначені договором строки оплати.

Посилання позивача на п.9.2. договору лізингу теж вірно не взяті до уваги судом, оскільки цей пункт вказує на необхідність попередньої письмової домовленості сторін про зміну умов лізингу, а також передбачає перегляд за згодою сторін строку лізингу та порядку сплати лізингових платежів, натомість запропоновані позивачем зміни не передбачають відповідного продовження строку лізингу, а містять умову про сплату одноразового лізингового платежу, попередньої письмової домовленості позивачем не надано.

Посилання позивача на п. 12.7 договору вірно не взяті до уваги судом, оскільки позивач не довів суду наявність вказаних в цьому пункті договору підстав для перегляду лізингової плати, зокрема, як вбачається з поданого позивачем розрахунку сплачених сум, ним оплачено фірмі "МАГ", Австрія по контракту № 03/ИННОАКВА –МАГ /10/97 кошти в розмірі 1 006 566, 00 німецьких марок, таким чином, як вбачається з наявних доказів позивачем не здійснено належного розрахунку відповідно до умов договору до цього часу, також позивачем, як вбачаться з матеріалів справи, не здійснено до цього часу доукомплектування обладнання в повній мірі.

Вірним є висновок суду про те, що також Угодою від 03.04.98 сторонами передбачена можливість перегляду лізингової плати, якщо зміна зумовлена причинами, що знаходяться поза межами впливу Компанії (позивача). Однак позивач, всупереч наведеному, не довів наявність таких причин та мав можливість своєчасно оплатити обладнання і уникнути додаткових витрат, але не зробив цього.

Вказані позивачем в позовній заяві підстави щодо змін до договору не передбачені договором як умова для внесення змін і перегляду істотних умов договору.

Посилання скаржника на зміну курсу марки, збільшення оплат послуг банку, введення збору до Пенсійного фонду, як на підставу для змін договору, за умови вказаного вище і встановленого рішенням суду факту неналежного виконання зобов’язання з оплати обладнання, не може бути підставою для внесення змін до договорів лізингу, оскільки не передбачені сторонами в договорі як підстава для внесення змін та суперечить засадам добросовісності, розумності та справедливості, що визначені ст. 509 Цивільного кодексу України, так як призведе до покладення на відповідача істотних додаткових витрат, на які відповідач не розраховував, укладаючи договір, і які можуть порушити співвідношення майнових інтересів сторін, якими сторони керувалися укладаючи договір.

Окрім того, запропоновані позивачем зміни містять вимогу про одноразове збільшення лізингового платежу на 490 681, 36 грн., які відповідач повинен сплати до 01.03.06, що не узгоджується з вказаними договором підставами зміни договору в частині зміни строків сплати лізингового платежу і не відповідає домовленостям між сторонами щодо розміру і порядку сплати лізингової плати.

Колегія не приймає до уваги посилання позивача на угоду від липня 2001 року як на підставу зміни строків оплати, оскільки вказана угода не відповідає вимогам ст. 626, 651, 654 Цивільного кодексу України і не укладена за участю трьох сторін, а містить підписи лише двох сторін.

Вимоги про внесення змін до договору фінансового лізингу № 1ФЛ-04/98 вірно відхилені судом, оскільки позивач з огляду на вищевикладене не довів наявності підстав для зміни договору, окрім того рішеннями судів у справах № 21/395 та № 14/73 визначено вартість викупу обладнання і прийнято рішення щодо вимог вказаних позивачем у позові. Позивачем також не доведено наявності підстав для зміни розміру викупу обладнання, з урахуванням умов договору викупу, а також того, що

ТОВ ВП "АКВАТОН" на момент пред’явлення позову в повній міри виконало всі зобов’язання по оплаті, окрім цього договір викупу обладнання № 3ВО-04/98 від 01.04.98 не містить підстав для внесення змін до договору за рішенням суду.

Також колегія суддів бере до уваги той факт, що матеріалами справи підтверджується належне і повне виконання ТОВ ВП "АКВАТОН" умов договорів фінансового лізингу. Заборгованість за договором відсутня. ТОВ ВП "АКВАТОН" проведено повний розрахунок за обладнання відповідно до укладених між сторонами договорів. Після здійсненої ТОВ ВП "АКВАТОН" оплати за обладнання відповідно до умов договору вказане обладнання є власністю відповідача.

Колегією суддів в обґрунтування відсутності правових підстав для внесення запропонованих позивачем змін приймається до уваги той факт, що відповідно до положень ч. 2 ст. 632 Цивільного кодексу України зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Окрім цього, судом першої інстанції зроблено вірний висновок про те, що договори викупу містять умову про набуття чинності з моменту підписання і до моменту повного виконання зобов'язання. Договори викупу є додатком до Договору лізингу. Строк договору викупу та договору лізингу закінчився зі спливом строку лізингу тобто з 01.03.06.

З 02.03.2006 року вказані договори припинили свою дію.

Відповідно до ст. 631 ЦКУ строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. З урахуванням вказаного вимога про внесення змін до договорів після припинення зобов'язання внаслідок закінчення строку дії договору є безпідставною.

Рішення суду по справах № 21/394 та № 21/395 набули чинності в вересні 1999 року, Позивач не був позбавлений можливості звернутися протягом 8 років до суду з позовом до ТОВ ВП "АКВАТОН" про внесення змін до договору № 2 ФЛ -04/98, однак не зробив цього. В задоволенні ж аналогічного позову щодо внесення змін до договору № 1 ФЛ -04/98 судами відмовлено і вказане рішення набуло законної сили.

Отже, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, оцінивши всі докази в їх сукупності, дійшла висновку про те, що рішення суду відповідає вимогам до судового рішення і ґрунтується на чинному законодавстві та повно і всебічно досліджених обставинах справи і підстав для його скасування, передбачених ст. 104 ГПК України, немає.