ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 464/337/17
адміністративне провадження № К/9901/51848/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів: Єзерова А.А., Кравчука В.М.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові
на постанову Сихівського районного суду міста Львова від 30.10.2017 (головуючий суддя Теслюк Д.Ю.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2018 (головуючий суддя Сеник Р.П., судді Обрізко І.М., Попко Я.С.)
у справі № 464/337/17
за позовом Колективного виробничого підприємства "Енергомонтаж"
до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові
про визнання протиправними і скасування приписів та постанов про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. Колективне виробниче підприємство "Енергомонтаж" (далі - КВП "Енергомонтаж") звернулося до суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові (далі - Інспекція), в якому просило суд:
1.1. визнати протиправним та скасувати припис від 13.12.2016 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, виданий за результатами позапланової перевірки, проведеної на об`єкті Будівництво котеджного містечка та багатоквартирних житлових будинків на вул. Янева, 10 у м. Львові (IV черга будівництва);
1.2. визнати протиправною та скасувати постанову від 26.12.2016 №07-вих-4376/122 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на Колективне виробниче підприємство "Енергомонтаж";
1.3. визнати протиправним та скасувати припис від 13.12.2016 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм державних стандартів і правил, виданий за результатами позапланової перевірки, проведеної на об`єкті Будівництво котеджного містечка та багатоквартирних житлових будинків на вул. Янева, 10 у м. Львові (ІІІ черга будівництва);
1.4. визнати протиправною та скасувати постанову від 26.12.2016 №07-вих-4377/121 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
2. Постановою Сихівського районного суду міста Львова від 30.10.2017, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2018, позов задоволено:
2.1. визнано протиправним та скасовано припис від 13.12.2016 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм державних стандартів і правил, виданий Колективному виробничому підприємству "Енергомонтаж" за результатами позапланової перевірки, проведеної на об`єкті Будівництво котеджного містечка та багатоквартирних житлових будинків на вул. Янева, 10 у м. Львові (ІІІ черга будівництва);
2.2. визнано протиправною та скасовано постанову від 26.12.2016 №07-вих-4376/122 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на Колективне виробниче підприємство "Енергомонтаж";
2.3. визнано протиправним та скасовано припис від 13.12.2016 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, виданий Колективному виробничому підприємству "Енергомонтаж" за результатами позапланової перевірки, проведеної на об`єкті Будівництво котеджного містечка та багатоквартирних житлових будинків на вул. Янева, 10 у м. Львові (IV черга будівництва);
2.4. визнано протиправною та скасовано постанову від 26.12.2016 №07-вих-4377/121 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на Колективне виробниче підприємство "Енергомонтаж";
2.5. стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові на користь Колективного виробничого підприємства "Енергомонтаж" 7520 грн сплаченого судового збору.
3. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено наступні фактичні обставини:
3.1. 17.12.2012 Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області було зареєстровано подані КВП "Енергомонтаж" декларації про початок виконання будівельних робіт Будівництво котеджного містечка по вул. Янева, 10 у м. Львові: № ЛВ 08212506392 (І черга будівництва, 13 будинків), № ЛВ 08212506426 (ІІ черга будівництва, 6 будинків), № ЛВ 08212506458 (ІІІ черга будівництва, 8 будинків), № ЛВ 08212506458 (ІV черга будівництва, 6 будинків).
3.2. Відповідно до названих декларацій будівництво вказаного котеджного містечка здійснювалося згідно з Робочим проектом "Котеджне містечко по вул. Янева, 10 в м. Львові", затвердженим наказом КВП "Енергомонтаж" № 83 від 10.12.2012 та розробленим ТОВ "Будівельна компанія "Кристал-Захід" на підставі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, затверджених наказом Департаменту містобудування Львівської міської ради № 111 від 26.07.2012.
3.3. Наказом Департаменту містобудування Львівської міської ради № 269 від 29.08.2014 затверджено нові містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на будівництво КВП "Енергомонтаж" котеджного містечка та багатоквартирних будинків на вул. В.Янева, 10, а також визнано таким, що втратив чинність наказ Департаменту містобудування Львівської міської ради № 111 від 26.07.2012.
3.4. На підставі нових містобудівних умов та обмежень ТОВ "Будівельна компанія "Кристал-Захід" розробило Проект коригування об`єктів котеджного містечка по вул. Янева, 10 в м. Львові, який був затверджений наказом КВП "Енергомонтаж" №42 від 19.12.2014. Коригування проектної документації отримало позитивний експертний звіт філії ДП "Укрдержбудекспертиза" у Львівській області за №14-4111-14 від 15.12.2014.
3.5. Внаслідок цього коригування змінено техніко-економічні показники об`єкта будівництва, а саме:
змінено черговість будівництва чотирьох будинків (котеджів) (№№10-13 за попереднім і новим генпланами), перенесено їх будівництво з ІІ у ІІІ чергу будівництва; відкориговано будинок №1 за генпланом з восьмиквартирного на десятиквартирний та виключено з проекту попередньо запроектовані в ІV черзі п`ять будинків (котеджів) тип 3 (№№29-33 за попереднім генпланом);
додатково запроектовано один шестиквартирний та один дванадцятиквартирний житлові будинки (№31, №32 за новим генпланом), будівництво яких планувалось в V чергу;
додатково запроектовано два будинки (котеджі) тип 2 (№29, №30 за новим генпланом), будівництво яких планувалось в VІ чергу.
3.6. Позивач листами від 06.10.2014 за вих. №96, №97 та від 22.12.2014 вих. №137 повідомив інспекцію Державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області про зміни основних показників об`єкта будівництва, відображених в зареєстрованих 17.12.2012 деклараціях про початок виконання будівельних робіт на ІІ, ІІІ та в ІV чергах будівництва котеджного містечка № ЛВ 08212506392 № ЛВ 08212506426, № ЛВ 08212506458, № ЛВ 08212506458.
3.7. Зміст відповідей Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області на названі листи за вих. №7/13-6-6322 та № 7/13-6-6323 від 20.10.2014, вих. № 7/13-6-760 від 26.12.2014 вказує на те, що надана позивачем інформація прийнята Департаментом до відома із застереженням про її врахування при подачі на реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації.
3.8. 16.09.2015 Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області зареєстровано декларації про готовність об`єкта до експлуатації Будівництво котеджного містечка І та ІІ черг.
3.9. У той же час, 28.04.2016 повноваження у сфері державного архітектурно-будівельного контролю в місті Львові були передані Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові, відповідно позивач подавав відповідачу у даній справі декларації про готовність до експлуатації ІІІ та IV черг будівництва від 23.06.2016, 12.09.2016, 29.09.2016.
3.10. Однак, подані позивачем декларації про готовність до експлуатації ІІІ та IV черг будівництва від 23.06.2016, 12.09.2016, 29.09.2016 неодноразово повертались відповідачем на доопрацювання, зокрема, з причин невідповідності техніко-економічних показників об`єкта будівництва тим, що вказані в деклараціях про початок виконання будівельних робіт.
3.11. 06.12.2016 позивачем подано на розгляд відповідачу нові декларації про початок виконання будівельних робіт "Будівництво котеджного містечка по вул. Янева, 10 у м. Львові" ІІІ та ІV черг будівництва, в яких була зазначена аналогічна інформація про зміни у проектній документації в частині техніко-економічних показників, про які, в свою чергу, позивач повідомляв у 2014 році Інспекцію ДАБК у Львівській області в листах від 06.10.2014 за вих. №96, №97 та від 22.12.2014 вих. №137.
3.12. 13.12.2016 Інспекцією проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил КВП "Енергомонтаж" з метою перевірки достовірності даних, зазначених в поданих деклараціях від 06.12.2016 про початок виконання будівельних робіт, за результатами якої складено акти перевірки від 13.12.2016.
3.13. Перевіркою було встановлено, що 17.12.2012 зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт із будівництва котеджного містечка (ІІІ черга, 8 будинків) відповідно до містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 26.07.2012, проте, замовником будівництва проведено будівельні роботи по будівництву (ІІІ черга, 12 будинків) відповідно до нових містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 29.08.2014, відтак будівництво чотирьох котеджних будинків проведено без належної зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт та наведено недостовірні дані в поданій декларації, чим порушено статтю 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", п. 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 №466 "Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт" (466-2011-п) .
3.14. Крім цього, встановлено, що будівництво вже виконано, що свідчить про наявність підстав для прийняття в експлуатацію вказаного об`єкта.
3.15. За результатами перевірки ІV черги будівництва встановлено, що будівництво 4 поверху 10-квартирного будинку здійснено без належної зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт та наведено недостовірні дані у поданій декларації, чим порушено статтю 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", п. 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 №466 "Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт" (466-2011-п) .
3.16. Одночасно, в актах перевірок зазначено, що інформація, наведена в деклараціях про початок виконання будівельних робіт, підтверджена замовником всіма відповідними документами.
3.17. Встановлені перевіркою обставини стали підставою для складання протоколів про порушення у сфері містобудівної діяльності від 13.12.2016, винесення приписів про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 13.12.2016 та постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26.12.2016 №07-вих-4376/122, №07-вих-4377/121.
3.18. 13.12.2016 відповідач повернув КВП "Електромонтаж" на доопрацювання подані ним декларації, посилаючись на те, що зазначені вище об`єкти є самочинним будівництвом.
3.19. Не погоджуючись з прийнятими відповідачем рішеннями щодо повернення на доопрацювання декларацій, позивач звернувся до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівської області зі скаргами на такі рішення, дії та бездіяльність відповідача, оскільки останні порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності та права позивача як забудовника.
3.20. 17.03.2017 Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівської області проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові, якою встановлено, що рішення про повернення позивачу на доопрацювання декларацій про початок будівельних робіт №ЛВ 093163480740 від 13.12.2016 та №ЛВ 093163480750 від 13.12.2016 прийняті з порушенням вимог містобудівного законодавства, про що складено відповідний акт перевірки, видано припис про усунення порушень та прийнято рішення про скасування таких рішень відповідача.
3.21. 29.03.2017 відповідач прийняв рішення про реєстрацію декларацій про початок виконання будівельних робіт "Будівництво котеджного містечка по вул. Янева, 10 у м. Львові" за №ЛВ 083170882045 (ІІІ черга будівництва) та №ЛВ 083170882055 (ІV черга будівництва).
4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, встановивши факт самочинного будівництва, у порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності не прийняв рішення про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованих інспекцією ДАБК у Львівській області 17.12.2012, а також декларацій, що були подані позивачем 06.12.2016. Тим самим останній визнав, що вказані об`єкти не є самочинно збудовані.
5. Суд апеляційної інстанції, погодившись з висновками суду першої інстанції, додатково мотивував рішення тим, що внесення змін в зареєстровані декларації про початок виконання будівельних робіт в частині зміни техніко-економічних показників об`єкта будівництва законодавством у сфері регулювання містобудівної діяльності на момент коригування проектної документації не було передбачено. Окрім цього, були відсутні вимоги щодо необхідності повідомлення про такі зміни відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю, проте, позивач повідомив про зазначені факти, в тому числі про зміну техніко-економічних показників.
5.1. Згідно з листами повноважного органу державного архітектурно-будівельного контролю (вих. №7/13-6-6322 та № 7/13-6-6323 від 20.10.2014 р., вих. № 7/13-6-760 від 26.12.2014) позивачу було повідомлено, що надана позивачем інформація прийнята до відома, як наслідок мала бути врахована при подачі на реєстрацію декларацій про готовність об`єкта до експлуатації. Жодних заборон щодо продовження виконання будівельних робіт за відкоригованим проектом чи необхідність вчинення позивачем додаткових дій, вказані листи не містять. За наведених обставин, позивач правомірно продовжив будівництво котеджного містечка відповідно до відкоригованої проектної документації.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
6. Відповідачем подано касаційну скаргу на постанову Сихівського районного суду міста Львова від 30.10.2017 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2018, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
7. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та допущення ними порушень норм процесуального прав, оскільки позивачем так і не було спростовано факту виконання будівельних робіт, які не було передбачено зареєстрованими деклараціями про початок виконання будівельних робіт. Зокрема, скаржник наполягає на тому, що об`єкт будівництва повинен відповідати даним, зазначеним в декларації про початок виконання будівельних робіт. Той факт, що в чинному законодавстві на час коригування проектної документації була відсутня процедура внесення змін щодо техніко-економічних показників об`єкта, зазначених у декларації, не свідчить про наявність підстав для здійснення будівництва. Також в обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає про наявність суперечностей в діях позивача, які вказують про його недобросовісність та полягають у тому, що позивач у позовній заяві доводив те, що в разі зміни техніко-економічних показників не треба реєструвати нових декларацій, однак, сам такі декларації подає. Реєстрації нових декларацій, на думку відповідача, свідчить про обґрунтованість постанов про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Зазначає, що позивач з 01.09.2015 після внесення змін до частини 7 статті 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", відповідно на момент подання до Інспекції декларацій про початок виконання будівельних робіт у 2016 році, у позивача вже було право на скасування раніше поданих декларацій за власною заявою. При цьому, відповідач мав право на скасування декларацій лише за наявності факту невиконання позивачем вимог приписів посадових осіб органів державної архітектурно-будівельного контролю. Між тим той факт, що позивачем було надіслано повідомлення до органу державного архітектурно-будівельного контролю про зміну техніко-економічних показників, яке нічим не передбачене та не створює жодних правових наслідків, не означає можливість виконання будівельних робіт за відкоригованим проектом та не свідчить про отримання дозволу. Скаржник звертає увагу на те, що Департамент ДАБІ у Львівській області, розглядаючи скаргу КВП "Енергомонгаж", скасував лише рішення Інспекції в частині повернення декларацій на доопрацювання, а в іншій частині залишив скаргу без задоволення.
8. Позивач відзивів на касаційну скаргу не подав.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
9. Під час розгляду касаційної скарги колегія суддів враховує приписи частин 1-2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України (2747-15) ), відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
10. Норми частини 2 статті 19 Конституції України гарантують, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
11. Відповідно до приписів статті 8 Закону України "Про основи містобудування" державне регулювання, зокрема, полягає в контролі за дотриманням законодавства у сфері містобудування, державних стандартів і норм, вимог вихідних даних, затвердженої містобудівної документації та проектів конкретних об`єктів, раціональним використанням територіальних і матеріальних ресурсів при проектуванні та будівництві.
12. Відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (суб`єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлює Закон України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (208/94-ВР) .
13. Згідно з вимогами статті 1 названого Закону правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Вчинення суб`єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.
17. З матеріалів справи слідує, що відповідач вбачає порушення позивачем статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та пункту 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466 "Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт" (466-2011-п) внаслідок будівництва чотирьох котеджних будинків без належної зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт та наведення недостовірних даних в поданій декларації.
18. Згідно з частинами 1, 2 статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (у редакції, чинній, як станом на початок будівництва, так і в період проведення відповідачем перевірки) замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до І-ІІІ категорій складності. Зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.
19. Пунктом 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466 "Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт" (466-2011-п) (далі - Порядок №466) визначено, що будівельні роботи можуть виконуватися замовником після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів I-III категорії складності.
20. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 17.12.2012 Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області були зареєстровано подані КВП "Енергомонтаж" декларації про початок виконання будівельних робіт відповідно до Робочого проекту, затвердженого наказом КВП "Енергомонтаж" № 83 від 10.12.2012 та на підставі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, затверджених наказом Департаменту містобудування Львівської міської ради № 111 від 26.07.2012.
21. Наказом Департаменту містобудування Львівської міської ради № 269 від 29.08.2014 затверджено нові містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на будівництво КВП "Енергомонтаж" котеджного містечка та багатоквартирних будинків на вул. В.Янева, 10, а також визнано таким, що втратив чинність наказ Департаменту містобудування Львівської міської ради № 111 від 26.07.2012.
22. На підставі нових містобудівних умов та обмежень проведено коригування проектної документації, внаслідок чого у 2014 році змінились техніко-економічні показники об`єкта будівництва.
23. Частиною 8 статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника. Зміни до містобудівних умов та обмежень можуть вноситися тільки за згодою замовника.
24. У свою чергу, затвердження нових та скасування попередніх містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на будівництво, а також коригування проектної документації призвело до того, що інформація зазначена в деклараціях про початок виконання будівельних робіт в частині змінених техніко-економічних показників не відповідала дійсним даним, ані в нових, ані в попередніх дозвільних документах.
25. Приписи частини 6 статті 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачали, що у разі якщо право на будівництво об`єкта передано іншому замовнику або змінено осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, замовник протягом трьох робочих днів повідомляє про такі зміни орган державного архітектурно-будівельного контролю, який зареєстрував декларацію про початок виконання будівельних робіт.
26. Аналогічні положення містив пункт 14 Порядку №466.
27. Лише з 10.06.2017 набрали чинності зміни до частини 6 статті 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", внесені Законом № 1817-VIII від 17.01.2017 (1817-19) , якими вже передбачено, що й у разі коригування проектної документації замовник протягом трьох робочих днів повідомляє про такі зміни відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю.
28. Тобто до 10.06.2017 було відсутнє законодавче регулювання внесення змін у декларацію про початок виконання будівельних робіт саме у разі коригування проектної документації.
29. З цього приводу Суд, погоджуючись із доводами скаржника, що з 01.09.2015 частиною 7 статті 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" в редакції Закону N 320-VIII (320-19) (320-19) від 09.04.2015 передбачено право подання замовником заяви про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт, вважає за необхідне вказати на необґрунтованість тверджень відповідача щодо необхідності дотримання позивачем положень Закону, що набрали чинності з 01.09.2015, тобто майже через рік після зміни основних показників об`єкта будівництва.
30. У той же час під час розгляду справи має застосовуватися той нормативно-правовий акт, який був чинним на момент виникнення та припинення спірних правовідносин.
31. Відтак беручи до уваги, що 29.08.2014 були затверджені нові містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на будівництво КВП "Енергомонтаж" котеджного містечка та багатоквартирних будинків, про що позивач листами від 06.10.2014 за вих. №96, №97 та від 22.12.2014 вих. №137 повідомив інспекцію Державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області. А також приймаючи до уваги те, що Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області листами від 20.10.2014 за вих. №7/13-6-6322 та № 7/13-6-6323 та від 26.12.2014 вих. № 7/13-6-760 повідомив про те, що надана позивачем інформація прийнята Департаментом до відома із застереженням про її врахування при подачі на реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації. Таким чином у даних спірних правовідносинах, вирішуючи питання які саме дії підлягали вчиненню як позивачем, так і суб`єктом владних повноважень, у разі зміни техніко-економічних показників в зареєстрованій декларації про початок виконання будівельних робіт, слід керуватися нормативно-правовими актами, що діяли з 29.08.2014 до 26.12.2014.
32. При цьому, вирішуючи питання правозастосування слід обов`язково враховувати, що незастосування чинного на момент виникнення спірних правовідносин закону судом можливо лише у таких випадках: 1) його явної неконституційності (частина 3 та 4 статті 7 КАС України); 2) неясності/двозначності його положень (нерелевантності або "незастосовності" стосовно спірних правовідносин); 3) застосування іншого закону (шляхом подолання колізії).
33. Так, частина 1 статті 39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" в редакції, що не зазнавала змін до 10.06.2017, регламентує, що у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт або про готовність об`єкта до експлуатації, які не є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом відповідно до закону, до такого повідомлення або декларації вносяться зміни у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
34. Між тим частина друга цієї ж статті, яка також не зазнавала змін до 10.06.2017, передбачала, що у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
35. Таким чином наведені норми передбачають чіткий алгоритм дій відповідача у разі наведення позивачем недостовірних даних у декларації, жодна з яких суб`єктом владних повноважень у передбачений законодавством спосіб зроблена не була.
36. Між тим Верховний Суд акцентує увагу, що відповідач в ході розгляду справи продовжує стверджувати про те, що об`єкти позивача є самочинним будівництвом, незважаючи на рішення Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівської області від 17.03.2017, яким було визнано неправомірним повернення позивачу на доопрацювання декларацій про початок будівельних робіт №ЛВ 093163480740 від 13.12.2016 та №ЛВ 093163480750 від 13.12.2016 з посиланням на те, що зазначені об`єкти є самочинним будівництвом, оскільки відповідач в актах перевірок зазначає, що інформація, наведена в деклараціях про початок виконання будівельних робіт, підтверджена замовником всіма відповідними документами.
37. Натомість матеріалами справи підтверджується, що позивач вживав усіх залежних від нього заходів щодо недопущення випадку правопорушення, навіть враховуючи відсутність у законодавстві норм, які регулюють внесення змін в зареєстровану декларацію про початок виконання будівельних робіт в частині зміни техніко-економічних показників об`єкта будівництва та скасування декларацій за заявою суб`єкта містобудування.
38. Більш того, позивачу органом повноважним у сфері архітектурно-будівельного контролю було повідомлено (листи за вих. №7/13-6-6322 та № 7/13-6-6323 від 20.10.2014, вих. № 7/13-6-760 від 26.12.2014) про те, що надана позивачем інформація щодо зміни техніко-економічних показників прийнята до відома та буде врахована при подачі на реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації.
39. Отже, надавши такі відповіді (листи за вих. №7/13-6-6322 та № 7/13-6-6323 від 20.10.2014, вих. № 7/13-6-760 від 26.12.2014) держава публічно засвідчила відсутність жодних заборон щодо продовження виконання будівельних робіт за відкоригованим проектом та необхідності вчинення позивачем додаткових процедур з цього приводу.
38. Наслідком таких листів є впевненість позивача у добросовісності своїх дій, тому подальше застосування до нього заходів впливу є протиправним втручанням державного органу в право особи, яке самою державою раніше було захищене, тобто є порушенням принципу юридичної визначеності та суперечить приписам статті 3 Конституції України, згідно яких держава відповідає перед людиною за свою діяльність.
39. Викладене беззаперечно вказує на відсутність вини у діях позивача, як одного з елементів складу будь-якого правопорушення.
40. Верховний Суд зазначає, що одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності. Цей принцип має різні прояви. Зокрема, він є одним з визначальних принципів "доброго врядування" і "належної адміністрації" (встановлення процедури і її дотримання), частково співпадає з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до "якості" закону).
41. У пунктах 70-71 рішення по справі "Рисовський проти України" (заява № 29979/04) Європейський Суд з прав людини, аналізуючи відповідність мотивування Конвенції, підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування", зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), заява № 33202/96, пункт 120, "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), заява № 48939/99, пункт 128, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), № 21151/04, пункт 72, "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункт 51).
42. З огляду на викладене, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), пункт 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), пункт 119).
43. Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58).
44. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), пункту 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), пункт 58, "Ґаші проти Хорватії" (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, пункт 40, "Трґо проти Хорватії" (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, пункт 67).
45. Згідно позиції Європейського суду у справі "Yvonne van Duyn v. Home Office" (Case 41/74 van Duyn v. Home Office), якщо держава чи будь-який її орган схвалили певну концепцію, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у осіб (юридичних чи фізичних) стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.
46. Принцип легітимних очікувань виражає ідею, що органи публічної влади повинні додержуватися не лише приписів актів права, а й своїх обіцянок та пробуджених очікувань. Згідно з доктриною легітимних очікувань, йдеться в пункті 61 коментаря до документа Венеційської комісії "Мірило правовладдя", ті, хто чинить добросовісно на підставі права, яким воно є, не повинні відчувати краху надій щодо своїх легітимних очікувань.
47. За таких обставин, відсутні правові підстави для винесення оскаржуваних приписів та постанов.
48. Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують, а зводяться до переоцінки обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій.
49. З огляду на наведене, позивач вживав усіх залежних від нього заходів щодо недопущення вчинення правопорушення, а тому Верховний Суд вважає необґрунтованими доводи скаржника в касаційній скарзі щодо недобросовісності позивача, що полягає в одночасній реєстрації нових декларацій поряд із твердженнями про відсутність такої необхідності.
50. Також матеріалами справи спростовуються твердження скаржника, що Департамент ДАБІ у Львівській області, розглядаючи скаргу КВП "Енергомонгаж", скасував лише рішення Інспекції в частині повернення декларацій на доопрацювання, а в іншій частині залишив скаргу без задоволення. В жодному з рішень, прийнятому за результатами розгляду означеної скарги, відсутні висновки про залишення її частини без задоволення.
51. Інших доказів на спростування встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин відповідачем надано не було.
52. За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду на підставі встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи та наявних у ній доказів приходить до висновку, що оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону, є законними та обґрунтованими, а тому підстави для їх скасування чи зміни відсутні.
53. За приписами статті 350 КАС України (в редакції до 08.02.2020) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.
54. З огляду на наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - залишенню без змін.
Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15.01.2020 №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (460-20) , статтями 341, 349, 355, 356, 359 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові залишити без задоволення.
Постанову Сихівського районного суду міста Львова від 30.10.2017 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2018 у справі №464/337/17 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Головуючий суддя В.М. Шарапа
Судді А.А. Єзеров
В.М. Кравчук