Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого – судді Кравчук Н.М.

суддів Гнатюк Г.М.

Мирутенко О.Л.

розглянув апеляційну скаргу ВАТ "Чернівцігаз", м. Чернівці від 12.03.2007р. за №01/032

на рішення господарського суду Чернівецької області від 23.02.2007р.

у справі № 6/271

за позовом ДК "Газ України"НАК "Нафтогаз України", м. Київ

до відповідача ВАТ "Чернівцігаз", м. Чернівці

про зобов’язання вчинити дії,

з участю представників сторін:

від позивача: Петихачний Л.М. –представник (довіреність № 122/35 від 02.07.2007р.)

від відповідача: Мартинюк В.І. –представник (довіреність № 01/934 від 13.06.2007р.)

Права та обов’язки, передбачені статтями 20, 22 ГПК України представникам сторін роз’яснено. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не поступало, заяв про відвід суддів не надходило

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 23.02.2007 року у справі № 6/271 (суддя Паскарь А.) позовні вимоги ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" задоволено, зобов'язано ВАТ "Чернівцігаз" протягом 5 днів з дня набрання чинності рішення по даній справі документально оформити акти приймання-передачі газу на нормовані виробничо-технологічні втрати відповідно до договору №54/05/2290-ВТ від 03.01.2005р. на постачання природного газу для нормованих технологічних втрат за липень 2006 року в кількості 1'200'992,00 кубічних метрів, за серпень 2006 року в кількості 1 222'839,00 кубічних метрів та за вересень 2006 року в кількості 1 255'776,00 кубічних метрів. Зобов'язано ВАТ "Чернівцігаз" протягом 5 днів з дня набрання чинності рішення по даній справі надати повноважним представникам ДК "Газ України"НАК "Нафтогаз України"дані, необхідні для контролю розрахунків виробничо-технологічних втрат природного газу та можливість доступу до облікових документів для проведення перевірок стану розрахунків за прийнятий газ; стягнуто з ВАТ "Чернівцігаз"державне мито в розмірі 85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Приймаючи вказане рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідачем неналежним чином виконувалися договірні зобов’язання, спричинене наданням позивачу актів приймання-передачі газу за липень, серпень, вересень 2006р., кількість газу по яких не відповідає умовам Методики.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій скаржник рішення суду першої інстанції вважає незаконним, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки господарського суду, викладені у рішенні, не відповідають фактичним обставинам справи, неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, тому скаржник просить рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволені позовних вимог відмовити. Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що оскільки відповідачем були подані акти приймання-передачі газу на нормовані виробничо-технологічні втрати відповідно до договору № 54/05/2290-ВТ за липень, серпень та вересень 2006р. то відсутній спір між позивачем та відповідачем. Наводить скаржник і інші підстави для скасування рішення місцевого господарського суду.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні рішення суду вважає законним, прийнятим при повному та всебічному з’ясуванні всіх обставин справи, просить залишити його без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Розглянувши подану апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Між ДК "Газ України"НАК "Нафтогаз України"Чернівецької філії (постачальник) та ВАТ "Чернівцігаз"(покупець) 03.01.2005р. укладено договір № 54/05/2290-ВТ на постачання природного газу для нормованих технологічних втрат, згідно з яким постачальник зобов'язується передати у власність покупцю природний газ для нормованих технологічних втрат газу, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору. Відповідно до умов вказаного договору кількість газу, яка передається покупцеві, визначається згідно з "Методикою визначення питомих виробничо-технологічних витрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами", затвердженою Наказом Міністерства палива і енергетики України від 30.05.2003р. № 264 (z0570-03) , "Методикою визначення питомих втрат природного газу при його вимірюваннях побутовими лічильниками в разі неприведення об’єму газу до стандартних умов", затвердженою Наказом міністерства палива і енергетики України від 21.10.2003р. № 595 (z1224-03) та "Положенням про порядок визначення граничних обсягів виробничо-технологічних витрат і нормованих втрат природного газу, що виникають у газорозподільних мережах", затвердженого наказом Міністерства палива і енергетики України від 26.10.2004 року № 668 (v0668558-04) (далі - Положення) (а.с. 12-14 том І)

Приймання-передача газу оформляється актами приймання-передачі, які відповідач зобов'язаний надати позивачеві не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу (пункт 3.4. договору).

Згідно з пунктом 3.13 договору покупець несе повну відповідальність за достовірність розрахунків нормованих технологічних втрат.

ДК "Газ України"НАК "Нафтогаз України", звертаючись з позовом про зобов’язання відповідача документально оформити акти приймання-передачі газу на нормовані виробничо-технологічні втрати відповідно до договору № 54/05/2290-ВТ за липень, серпень та вересень та зобов’язання відповідача надати дані необхідні для контролю розрахунків виробничо-технологічних втрат природного газу та можливість доступу до облікових документів для проведення перевірок стану розрахунків за прийнятий газ, в обґрунтування своїх вимог зазначає, що, починаючи з липня 2006 року відповідач надавав позивачеві акти приймання-передачі газу (за липень, серпень, вересень 2006 року), кількість газу по яких не відповідає умовам Методики, а тому дана обставина свідчить про неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань.

Пункт п.4.2 Положення вказує на те, що рівень граничних нормованих втрат газу визначається на підставі розрахунків, виконаних, зокрема, па базі Методики визначення питомих виробничо-технологічних втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами.

Також вимогами Методики (п.5.4) чітко передбачено, що методологія визначення питомих виробничо-технологічних втрат газу під час його транспортування газорозподільними мережами побудована на принципах використання індивідуальних граничних показників обсягів виробничо-технологічних втрат газу за умов нормативної герметичності газопроводів і його елементів.

Тобто, зазначеними вище Положенням та Методикою передбачається розрахунок саме граничних, а не будь-яких інших обсягів втрат газу, які визначаються за константу при відповідних розрахунках. Жодної зміни розміру цих втрат газу ані в сторону зменшення, ані в сторону збільшення чинні Положення та Методика не передбачають.

Як стверджує позивач та не заперечується відповідачем, з січня 2005р. по липень 2006р. відповідач належним чином та відповідно до положень вказаної Методики здійснював розрахунок нормованих втрат газу та надавав позивачу належним чином оформлені відповідно до вимог Методики акти приймання-передачі газу для нормованих втрат, які були підписані сторонами.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, відповідач, при визначенні технологічних втрат газу за спірний період, не враховує п 6.6 Методики, якою встановлено, що загальний обсяг виробничо-технологічних втрат газу (QВ) за відповідний період визначається за формулою:

QB+QB1+QB2+QB3+QB4+QB5, тис. куб. м, де, зокрема, QB2 - виробничо-технологічні втрати газу за відповідний період за умовної нормативної герметичності газового обладнання та приладів ГРП (газорегуляторні пункти), БК ГРП (газорегуляторні пункти в блочних контейнерах), ШРП (шкафні газорегуляторні пункти), ДКРТ (домові комбіновані регулятори тиску), тис. куб. м (визначаються згідно з додатком № 2 до Методики, кількістю газового обладнання та приладів та кількістю діб у звітному періоді).

Таким чином, при визначенні загального обсягу втрат газу необхідно застосовувати виключно умовну нормативну герметичність газопроводів, при цьому, відповідно до розділу 4 Методики, умовна нормативна зовнішня герметичність газопроводу, з'єднувальних деталей, арматури, газового обладнання, приладів тощо - стан газопроводу, з'єднувальних деталей, арматури, газового обладнання, приладів тощо, згідно з яким можливим є витік газу, що не перевищує норм витоку, установлених чинними нормативними документами, і не може бути зафіксований органолептичним методом.

Крім того, згідно із умовами договору, складання актів приймання-передачі є підставою для розрахунків між сторонами. При цьому покупець зобов'язаний надавати постачальнику дані, необхідні для контролю розрахунків виробничо-технологічних втрат покупця до 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, створити належні умови та забезпечувати вільний доступ до облікових документів уповноваженим представникам постачальника для проведення перевірок стану розрахунків за прийнятий газ. Невиконання відповідачем умов договору, призводить до несплати отриманого ним природного газу для нормованих технологічних втрат. Однак, як встановлено судом, відповідач з жовтня 2006 року взагалі припинив надання позивачеві розрахунки.

Суд також враховує, що відповідач не сплатив позивачеві навіть вартість отриманого ним природного газу, кількість якого він не оспорює. Тим самим відповідач грубо порушує охоронювані законом майнові інтереси позивача, у тому числі, одержання позивачем як суб'єктом підприємницької діяльності прибутку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Враховуючи, що місцевий господарський суд правильно встановив обставини справи, та прийняв рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, рішення суду належить залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

1. Рішення господарського суду Чернівецької області від 23.02.2007р. у справі № 6/271 залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України (1798-12) .

3. Справу передати в місцевий господарський суд Чернівецької області.