160/15421/21 Про визнання протиправним та нечинним рішення виконавчого комітету міської ради "Про внесення змін до рішення виконавчого комітету міської ради "Про порядок розміщення зовнішньої реклами в місті" - 07.09.2022 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Алесан", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілл", Товариства з обмеженою відповідальністю "Голос Дніпра" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Тетраграмматон 7" на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11.01.2022 (колегія суддів: Божко Л.А., Суховаров А.В., Дурасова Ю.В.) у справі № 160/15421/21 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Алесан", Товариство з обмеженою відповідальністю "Сілл", Товариство з обмеженою відповідальністю "Голос Дніпра" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Тетраграмматон 7", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Департамент торгівлі та реклами Дніпровської міської ради, Міська комісія з питань техногенно - екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Дніпровської міської ради, Департамент благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради, Комунальне підприємство Дніпровські активи Дніпровської міської ради, про визнання протиправним та нечинним рішення і визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

У вересні 2021 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та нечинним рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради № 1148 від 31.08.2011 "Про внесення змін до рішення виконавчого комітету міської ради від 16.02.2004 № 325 "Про порядок розміщення зовнішньої реклами в місті Дніпрі".

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.10.2021 залучено в якості третіх осіб із самостійними вимогами на предмет спору -Товариство з обмеженою відповідальністю "ГОЛОС ДНІПРА", Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕТРАГРАММАТОН 7", Товариство з обмеженою відповідальністю "СІЛЛ" та Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЕСАН" та прийнято до провадження позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЛОС ДНІПРА", Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕТРАГРАММАТОН 7", Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЛЛ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕСАН" до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, в якій треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору та просять суд:

- визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Дніпровської міської ради щодо неприведення своїх нормативно-правових актів, що регулюють питання розміщення зовнішньої реклами, у відповідність до вимог чинного законодавства України;

- зобов`язати Виконавчий комітет Дніпровської міської ради привести власні нормативно-правові акти, що регулюють питання розміщення зовнішньої реклами, у відповідність до вимог чинного законодавства України, шляхом введення в дію рішень виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 25.08.2020 № 854 "Про внесення змін до Порядку розміщення зовнішньої реклами в місті Дніпрі" та від 22.09.2020 № 990 "Про внесення змін до Положення про порядок демонтажу та зберігання рекламних засобів в місті Дніпрі".

Цією ж ухвалою для участі у справі залучено на стороні відповідача третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Департамент торгівлі та реклами Дніпровської міської ради, Департамент благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради, Міську комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Дніпровської міської ради та Комунальне підприємство "Дніпровські активи".

28.10.2021 треті особи із самостійними вимогами на предмет спору ТОВ "Сілл", ТОВ "Тетраграмматон 7", ТОВ "Алесан", ТОВ "Голос Дніпра" подали заяву про забезпечення позову, в якій просили до набрання рішенням суду законної сили заборонити виконавчому комітету Дніпровської міської ради, Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради, Міській комісії з питань техногенно - екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Дніпровської міської ради, Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради, Комунальному підприємству "Дніпровські активи" Дніпровської міської ради та/або будь - якому іншому структурному підрозділу Дніпровської міської ради та/або комунальним підприємствам чи закладам, що належать до сфери управління Дніпровської міської ради вчиняти будь - які дії спрямовані на демонтаж рекламних засобів (рекламних конструкцій) ТОВ "Тетраграмматон 7", розташованих за адресами, вказаними в переліку (всього 244 об`єкти), ТОВ "Сілл", розташованих за адресами, вказаними в переліку (всього 216 об`єктів ), ТОВ "Алесан", розташованих за адресами, вказаними в переліку (всього 129 об`єктів), ТОВ "Голос Дніпра", розташованих за адресами, вказаними в переліку (всього 125 об`єктів).

Заява мотивована тим, що вжиття заходів забезпечення адміністративного позову спрямоване виключно на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. Вказують, що внаслідок демонтажу рекламних засобів до набрання законної сили судовим рішенням, можуть виникнути несприятливі наслідки для позивачів у вигляді понесених витрат з демонтажу рекламних засобів, виготовлення нових та оплата послуг з їх монтажу, отже існує очевидна небезпека заподіяння майнової шкоди інтересам заявників ТОВ "Алесан", ТОВ "Сілл", ТОВ "Голос Дніпра", ТОВ "Тетраграмматон 7".

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.10.2021 заява ТОВ "Алесан", ТОВ "Сілл", ТОВ " Голос Дніпра", ТОВ "Тетраграмматон 7" про вжиття заходів забезпечення позову задоволена.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції зазначив, що вжиття вказаних заходів забезпечення адміністративного позову спрямоване на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. Водночас, невжиття таких заходів може призвести до того, що захист прав, свобод та інтересів третіх осіб стане неможливим. При цьому внаслідок демонтажу рекламних засобів до набрання законної сили судовим рішенням можуть виникнути несприятливі наслідки для позивачів у вигляді понесених витрат з демонтажу рекламних засобів, виготовлення нових та оплата послуг з їх монтажу, отже існує очевидна небезпека заподіяння майнової шкоди інтересам заявників ТОВ "Алесан", ТОВ "Сілл", ТОВ "Голос Дніпра", ТОВ "Тетраграмматон 7".

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.01.2022 ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.10.2021 скасовано та прийнято нову постанову. В задоволенні заяви ТОВ "Сілл", ТОВ "Тетраграмматон 7", ТОВ "Алесан", ТОВ "Голос Дніпра" про забезпечення позову відмовлено.

Відмовляючи в забезпеченні позову, апеляційний суд вказав, що наведені ТОВ "Тетраграмматон 7", ТОВ "Алесан", ТОВ "Сілл", ТОВ "Голос Дніпра" доводи не є свідченням існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди їх правам та інтересам до прийняття у справі рішення по суті заявлених вимог, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь заявників.

Також зазначив, що рішення про демонтаж кожного з конкретних об`єктів оскаржується цими особами в судовому порядку в адміністративних справах №№ 160/7949/21, 160/6846/21, 160/9880/21, 160/10928/21, 160/10847/21, 160/11782/21 та 160/13476/21, і в цих справах ухвалами Дніпропетровського окружного адміністративного суду вжито заходи забезпечення позову та заборонено виконавчому комітету Дніпровської міської ради, департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради, КП "Управління контролю за благоустроєм міста" Дніпровської міської ради, КП "Дніпровські активи" Дніпровської міської ради, КП "Благоустрій міста" Дніпровської міської ради та/або будь - якому структурному підрозділу Дніпровської міської ради та/ або комунальним підприємствам чи закладам, що належать до сфери управління Дніпровської міської ради вчиняти будь - які дії, спрямовані на демонтаж рекламних засобів (рекламних конструкцій) ТОВ "Тетраграмматон 7", ТОВ "Алесан", ТОВ "Сілл", ТОВ "Голос Дніпра", розташованих за адресами, зазначеними в оскаржуваній ухвалі суду по даній справі, що не заперечується і представником ТОВ "Тетраграмматон 7", ТОВ "Алесан", ТОВ "Сілл", ТОВ "Голос Дніпра".

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, треті особи ТОВ "Алесан", ТОВ "Сілл", ТОВ " Голос Дніпра", ТОВ "Тетраграмматон 7" подали касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просять її скасувати та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що заходи забезпечення позову, які просять вжити треті особи, спрямовані на ефективний захист їх прав та інтересів. Вважають, що існує загроза демонтажу об`єктів зовнішньої реклами, що призведе до значних матеріальних збитків. Вказують на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, допущених при відкритті апеляційного провадження.

Ухвалою Верховного Cуду від 12.05.2022 відкрито касаційне провадження.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що між Комунальним підприємством "Дніпровські активи" Дніпровської міської ради та ТОВ "АЛЕСАН" 01.06.2021 укладено договір № 1675 про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів.

Також, між Комунальним підприємством "Дніпровські активи" Дніпровської міської ради укладено 01.06.2021 договори про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів з ТОВ "ТЕТРАГРАММАТОН 7" (договір №2612), ТОВ "СІЛЛ" (договір № 2470), ТОВ "ГОЛОС ДНІПРА" (Договір №2782).

Вказані треті особи мають дозволи на розміщення зовнішньої реклами за відповідним переліком адрес, строк дії яких на час розгляду клопотання не закінчився.

Оскаржуваним у цій справі рішенням № 1148 від 31.08.2011 "Про внесення змін до рішення виконавчого комітету міської ради від 16.02.2004 № 325 "Про порядок розміщення зовнішньої реклами в місті Дніпрі" затверджені Порядок розміщення зовнішньої реклами в місті Дніпрі та Положення про порядок демонтажу та зберігання рекламних засобів, вивісок табличок у місті Дніпрі.

Відповідно до частини першої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.

Відповідно до статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Водночас підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

За умовами статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно із Рекомендаціями №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься, у постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №640/6840/20.

Водночас, колегія суддів зазначає, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Отже, обов`язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Так, обґрунтовуючи заяви про вжиття заходів забезпечення позову, треті особи зазначали, що наразі є нагальна необхідність застосувати заходи забезпечення позову, оскільки існує очевидна небезпека заподіяння шкоди їх правам та інтересам, що полягає у реальній загрозі примусового демонтажу належних позивачам рекламних конструкцій. Також, позивачі вказували, що роботи зі встановлення та демонтажу рекламних конструкцій є витратними, тому у разі демонтажу зазначених рекламних конструкцій, для відновлення порушених прав та інтересів позивачів необхідно буде докласти значних зусиль та понести витрати для повторного встановлення рекламних конструкцій, а також це призведе до нанесення збитків позивачам у вигляді упущеної вигоди за період нерозміщення реклами на демонтованих рекламних конструкціях.

Верховний Суд наголошує на тому, що безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте, відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є безумовними підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

В цій справі, необхідність вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції мотивував тим, що для відновлення порушених прав та інтересів позивачів на ведення підприємницької діяльності з розповсюдження реклами й отримання належного відшкодування від відповідачів за час, коли демонтовані рекламні конструкції не будуть функціонувати, необхідно буде докласти значних зусиль і витрат.

Відповідно позовних вимог ФОП ОСОБА_1, оскаржується рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради № 1148 від 31.08.2011 "Про внесення змін до рішення виконавчого комітету міської ради від 16.02.2004 № 35 "Про порядок розміщення зовнішньої реклами в місті Дніпрі", чим затверджені Порядок розміщення зовнішньої реклами в місті Дніпрі" та Положення про порядок демонтажу та зберігання рекламних засобів, вивісок і табличок в місті Дніпрі", а згідно позовної заяви третіх осіб ТОВ "Алесан", ТОВ Тетраграмматон 7", ТОВ "Сілл" і ТОВ "Голос Дніпра", які заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору, є визнання протиправною бездіяльності виконавчого комітету Дніпровської міської ради щодо неприведення своїх нормативно - правових актів, що регулюють питання розміщення зовнішньої реклами у відповідність до вимог чинного законодавства України та зобов`язання виконавчого комітету Дніпровської міської ради привести власні нормативно- правові акти, що регулюють питання розміщення зовнішньої реклами у відповідність до вимог чинного законодавства України шляхом введення в дію рішень виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 25.08.2020 № 854 "Про внесення змін до Порядку розміщення зовнішньої реклами в місті Дніпрі та від 22.09.2020 № 990 "Про внесення змін до Положення про порядок демонтажу та зберігання рекламних засобів в місті Дніпрі".

Як встановлено з матеріалів справи підставою для звернення із цим позовом є, на думку позивача, відсутність повноважень органів місцевого самоврядування щодо затвердження порядків, положень чи будь яких інших документів, які регламентують проведення демонтажу рекламних конструкцій. Крім того ст. 26 Закону України "Про рекламу" передбачені органи, які уповноважені здійснювати контроль за дотриманням законодавства України про рекламу і органи місцевого самоврядування та їх виконавчі органи у цьому переліку відсутні.

Треті особи в своєму позові вважають, що нормативні акти, прийняті органами місцевого самоврядування в м. Дніпро з приводу розміщення зовнішньої реклами, не відповідають Закону України "Про рекламу" (270/96-ВР) та Типовим правилам № 2067.

Колегія суддів звертає увагу на те, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування: або обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. А також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

Водночас рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради № 1148 від 31.08.2011 "Про внесення змін до рішення виконавчого комітету міської ради від 16.02.2004 № 35 "Про порядок розміщення зовнішньої реклами в місті Дніпрі" не означає, що воно створює загрозу безпосередньо для всіх об`єктів зовнішньої реклами, які розміщені третіми особами в м. Дніпрі, що спростовує одну із підстав для забезпечення позову, наведених в ст. 150 КАС України, а саме невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача,

Крім того відсутні очевидні ознаки протиправності оскаржуваного рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, що могло б також бути підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

Щодо можливого понесення третіми особами певних матеріальних збитків, то Верховний Суд в питанні вжиття заходів забезпечення позову у подібних правовідносинах, зокрема, у постанові від 20.03.2019 у справі №826/14951/18 дійшов наступних висновків:

"Щодо ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту чи поновлення порушених прав та інтересів, Суд звертає увагу, що підприємницька діяльність передбачає ведення господарської діяльності на власний ризик, який включає в себе можливі втрати інвестицій, виникнення додаткових витрат та інше.

Відповідно до ст. 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте Суд звертає увагу, що відповідно до ст. 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі".

Також Верховний Суд у постановах від 15.07.2019 у справі №580/332/19, від 17.10.2019 у справі №640/7285/19, від 18.02.2021 у справі №640/3755/20, від 11.03.2021 у справі №260/1168/19 та від 30.09.2021 у справі №160/7358/21 при розгляді справ про демонтаж рекламних засобів дійшов висновку, що це не є розпорядженням майном, проте демонтаж має здійснюватися з підстав, передбачених нормативним актом, яким врегульовано відносини, що виникають у зв`язку з розміщенням засобів реклами, який у визначених випадках передбачає повернення майна. Відтак, майнові права третіх осіб не порушуються.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ "Алесан", ТОВ Тетраграмматон 7", ТОВ "Сілл" і ТОВ "Голос Дніпра" оскаржують в судовому порядку кожне рішення про демонтаж об`єктів зовнішньої реклами, ними розміщених та в межах розгляду цих справ заявляють клопотання про забезпечення позову, які вирішуються судами в кожному конкретному випадку.

Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що заява про вжиття заходів забезпечення позову не містить наведення та обґрунтування підстав і необхідності забезпечення позову згідно зі ст. 150- 152 КАС України.

Вказані третіми особами заходи забезпечення позову не є співмірними ані до предмету позову, ані до можливих негативних наслідків.

Отже, наведені ТОВ "Тетраграмматон 7", ТОВ "Алесан", ТОВ "Сілл", ТОВ "Голос Дніпра" доводи не є свідченням існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди їх правам та інтересам до прийняття у справі рішення по суті заявлених вимог, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь заявників.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду апеляційної інстанції скасуванню не підлягає.

Також колегія суддів не знаходить підтвердження доводам касаційної скарг про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при відкритті апеляційного провадження, оскільки перевірка дотримання строку звернення до суду з апеляційною скаргою є виключними повноваженнями суду апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

05.08.2022 на адресу Верховного Суду від представника ТОВ "Тетраграмматон 7", ТОВ "Алесан", ТОВ "Сілл", ТОВ "Голос Дніпра" надійшли клопотання про передачу цієї справи на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду та на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ці заяви є ідентичного змісту, в їх обґрунтування треті особи зазначають, що при розгляді справ №№ 160/6846/21, 160/7949/21, 160/13476/21 Верховний Суд дійшов висновку, шо демонтаж рекламних засобів не є розпорядженням майна та відмовив у вжитті заходів забезпечення позову.

У постанові Верховного Суду від 19.10.2021 у справі № ЗД/380/67/20 суд дійшов висновку, що забезпечення позову в цій справі було направлено па захисні права власності та було єдиним дієвим засобом для збереження майна до вирішення в судовому порядку питання щодо законності демонтажу такого майна.

Аналогічна правова позиція щодо доцільності забезпечення позову у справі про демонтаж тимчасових споруд була висловлена Верховним Судом у постанові від 23 січня 2020 року у справі № 1840/2909/18.

У постанові Верховного Суду від 28.02.2019 у справі № ЗД/813/1/18 Суд став на захист майнових прав позивачів та зазначив, що заходи забезпечення позову, про які просять ТОВ "Комтех Аутдор" та Приватна фірма науково-виробниче підприємство "Комтех-плюс", а саме заборона Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради. Комунальному підприємству "Адміністративно-технічне управління.у та будь-яким іншим особам вчиняти дії, спрямовані на демонтаж рекламних конструкцій, які належать ТОВ "Комтех Аутдор" стосуються саме інтересів цих осіб, права яких можуть бути порушені. При цьому таким способом забезпечення позову фактично не спричиняється будь-якої шкоди учасникам справи, не завдаються збитки: натомість запобігасться завдання суттєвої та невиправданої матеріальної шкоди як стороні позивача, так і стороні відповідача, в залежності від результатів розгляду справи, що цілком відповідає завданню адміністративного судочинства та меті забезпечення позову.

Заявник вказує, що касаційною інстанцією у питанні забезпечення позову у подібного роду справах використовується абсолютно і кардинально різний підхід щодо застосування норм КАС України (2747-15) , а тому постає правова проблема перед суб`єктами господарювання.

Відтак, треті особи просять передати на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду та на розгляд Великої Палати Верховного Суду цю справи для формування єдиної правозастосовчої практики та вирішення правової проблеми щодо того, чи існує вірогідність того, що ст.ст. 150- 154 КАС України можна застосовувати як дієвий механізм захисту майнового права до розгляду справи з позовними вимогами немайнового характеру по суті.

Колегія суддів, дослідивши подані заяви, дійшла висновку про відсутність підстав для їх задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 346 КАС України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.

Згідно ч. 5 ст. 346 КАС України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

У наведених заявником справах №160/6846/21, №160/7949/21, № 160/13476/21, № ЗД/380/67/20, № ЗД/813/1/18, в яких позивач вказує про різні висновки Верховного Суду щодо можливості вжиття заходів забезпечення позову, предметом спору були рішення про демонтаж об`єктів зовнішньої реклами.

Водночас, у справі, що розглядається, предмет спору є рішення органу місцевого самоврядування, яким затверджено Порядок розміщення зовнішньої реклами в місті Дніпрі та Положення про порядок демонтажу та зберігання рекламних засобів, вивісок і табличок в місті Дніпрі та протиправна, на думку третіх осіб, бездіяльність відповідачів щодо неприведення місцевих нормативних актів у відповідності до Закону України "Про рекламу" (270/96-ВР) та Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067 (2067-2003-п) .

Відтак, обставини цієї справи суттєво відрізняються від наведених заявником, а тому колегія суддів не вбачає підстав для передачі цієї справи на розгляд об`єднаної палати чи Великої Палати Верховного Суду.

Крім того підстави та обставини для вжиття заходів забезпечення позову є індивідуальними в кожній справі.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотань Товариства з обмеженою відповідальністю "Алесан", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілл", Товариства з обмеженою відповідальністю "Голос Дніпра" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Тетраграмматон 7" про передачу справи на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду та Великої Палати Верховного Суду відмовити.