32/80 Про зобов’язання укласти договір оренди земельної ділянки - 08.07.2008 Прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.03.2008 позов задоволено повністю. Зобов’язано Севастопольську міську раду укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю"Левант" типовий договір оренди земельної ділянки площею 0,4 га на мисі Кришталевий для будівництва та обслуговування готельного комплексу.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Севастопольська міська рада (відповідач) подала апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення скасувати повністю прийняти нове рішення яким в задоволені позовних вимог відмовити повністю. Відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що судом першої інстанції при прийняті оскаржувального рішення не належним чином та не повно з’ясовані обставини справи, неправильно застосовані норми матеріального та процессуального права.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не наддав.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, апеляційний господарський суд, вважає можливим розглянути справу у відсутності представників сторін за наявними матеріалами справи.

Апеляційний господарський суд у процесі перегляду справи за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний з доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Апеляційний господарський суд дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, прийшов до наступного.

Відповідно до п.5 ст. 16 Закону України"Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб’єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до ст. 60 Закону України"Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров’я, науки, соціального обслуговування ті інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об’єкти, визначені відповідно до закону як об’єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Таким чином, розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок відноситься до повноважень Севастопольської міської ради у відповідно до ст. 9 Земельного кодексу України.

05.10.2005 Севастопольською міською радою було прийнято рішення №4036"Про надання згоди на розробку проекту відводу земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю"Левант" на мисі Кришталевий для будівництва готельного комплексу". Цим рішенням позивачу надана згода на розробку проекту відводу земельної ділянки площею приблизно 0,4 га на мисі Кришталевий для будівництва готельного комплексу та встановлений шестимісячний строк на розробку та узгодження в установленому законом порядку проекту відводу земельної ділянки.

01.08.2006 рішенням Севастопольської міської ради №593 рішення Севастопольської міської ради від 05.10.2005 №4036 відмінено.

14.08.2007 рішенням Севастопольської міської ради №2663 рішення Севастопольської міської ради від 01.08.2006 №593 відмінено, строк дії рішення міської ради від 05.10.2005 №4036 відновлений. Строк надання узгодженого у встановленому законом порядку проекту землеустрою з відводу земельної ділянки подовжений на два місяці з моменту прийняття даного рішення.

Відповідно до ст. 123 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування (оренду) здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.

Статтею 124 Земельного кодексу України в редакції на момент винесення рішення передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Набуття права оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється виключно на аукціонах, крім земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти нерухомого майна, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб і в яких відсутні акції (частки, паї), що належать державі.

Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам зі зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 Земельного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи та вище зазначеного можна зробити висновок, що наявність у суб’єкта права на розроблення проекту відведення земельної ділянки не передбачає автоматично виникнення у цього суб’єкта права на оренду земельної ділянки, так як згідно вимог земельного законодавства отримання права на розроблення проекту відведення це тільки один з етапів якій потрібно пройти для можливого отримання в подальшому права на оренду земельної ділянки.

Отже у позивача відповідно до вимог статті 123 Земельного кодексу України, є право оскарження залишення клопотання позивача про надання земельної ділянки в оренду без розгляду та спонукання міської ради розглянути зазначене клопотання, однак позивачем таким доказів скористування таким правом не надано.

Згідно ст. 13 Конституції України, земля є об’єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ч.3 ст. 16 Закону України"Про оренду землі" сторони укладають договір оренди землі лише у разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду.

Таким чином, позивачем не надано доказів прийняття Севастопольською міською Радою рішення про передачу йому в оренду спірної земельної ділянки у зв’язку з чим у нього відсутнє право на укладення договору оренди та право вимагати спонукання до укладення зазначеного договору.

Обов’язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. У даному разі це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він вважає що у нього є правові підстави визнання права на оренду земельної ділянки площею 0,4 га на мисі Кришталевий для будівництва та обслуговування готельного комплексу.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2008 підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Севастопольської міської ради задоволенню.

Керуючись ст. 101, п.2 ст. 103, ч.1 п.1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

Апеляційну скаргу Севастопольської міської ради задовольнити. РішенняГосподарського суду міста Києва від 12.03.2008 скасувати. В позові відмовити.