640/10625/21 Про визнання протиправним та скасування податкового повідомленя-рішення, згідно з яким платнику податків зменшено суму від'ємного значення податку на прибуток підприємств - 06.09.2022 Прийняття

Акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25 лютого 2021 року № 00000159020701, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 33 556 258,00 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 жовтня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2022 року, позов задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 25 лютого 2021 року № 00000159020701.

Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 жовтня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2022 року у справі № 640/10625/21, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Ухвалою Верховного Суду від 01 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу, справу витребувано з суду першої інстанції.

04 серпня 2022 року справа № 640/10625/21 надійшла до Верховного Суду.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що Головним управлінням ДФС у м. Києві відповідно до плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2019 рік, наказу від 26 квітня 2019 року № 5106, на підставі направлення та відповідно до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України, проведена планова виїзна документальна перевірка ДАТ "Чорноморнафтогаз" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2016 року по 31 березня 2019 року, валютного законодавства за період з 01 січня 2016 року по 31 березня 2019 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2011 року по 31 березня 2019 року, іншого законодавства за період 01 січня 2016 року по 31 березня 2019 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 25 червня 2019 року №375/26-15-14-01-03/153117, згідно висновків якого, зокрема, встановлено порушення позивачем підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 138.3.1 пункту 138.3 статті 138, підпункту 141.2.1 пункту 141.2 статті 141 ПК України, в результаті чого:

завищено від`ємне значення об`єкту оподаткування у сумі 101 721 472 грн, у тому числі за 1 квартал 2019 року у сумі 101 721 472 грн,

занижено податок на прибуток всього у сумі 52 182 127 грн, у тому числі по періодах: за 2018 рік - 50 407 720 грн; за 1 квартал 2019 року - 1 774 408 грн.

Позивачем подано заперечення на даний акт перевірки, за результатом розгляду яких відповідачем висновки акта перевірки залишено без змін, а заперечення без задоволення, про що позивача повідомлено листом від 23 липня 2019 року №137826/10/26-15-14-01-03.

На підставі висновків акта перевірки відповідач 24 липня 2019 року прийняв податкові повідомлення-рішення:

№09712615140103, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 101 721 472 грн;

№09702615140103, яким збільшено об`єкт оподаткування податком на прибуток на суму 65227660,00 грн, з яких нараховано податок на прибуток у розмірі 52 182 128,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції - 13 045 532,00 грн.

За результатами оскарження в судовому порядку податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 24 липня 2019 року №09712615140103, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 серпня 2020 року у справі №640/22072/19 позовну заяву ДАТ "Чорноморнафтогаз" задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 24 липня 2019 року № 09712615140103 в частині зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 68 165 214,00 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Зокрема, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач правомірно зменшив суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 33556258,00 грн.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року залишено без змін рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 серпня 2020 року по справі №640/22072/19.

На підставі висновків акта перевірки від 25 червня 2019 року №375/26-15-14-01-03/153117, постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року по справі №640/22072/19, Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 25 лютого 2021 року № 00000159020701, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 33 556 258,00 грн.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Підставою для відкриття касаційного провадження у вказаній справі є пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, зокрема, скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій застосовано норми підпункту 54.3 статті 54, пункту 58.1 статті 58, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 138.3.1 пункту 138.3 статті 138, підпункту 141.2.1 пункту 141.2 статті 141 ПК України без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі №922/643/19, від 26 листопада 2019 року у справі №902/201/19, від 15 жовтня 2019 року у справі №908/1090/18, від 18 вересня 2019 року у справі № 1440/2279/18, від 3 квітня 2018 року у справі №810/5546/15, від 24 квітня 2019 року у справі №820/212/16. Крім того, податковий орган посилається на те, що судами попередніх інстанцій не враховані обставини, які встановлені рішенням суду в адміністративній справі.

Відповідач зазначає, що відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі (640/22073/19, 640/22072/19, 640/22074/19), що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиційність - у процесуальному праві обов`язок суду, який розглядає справу, прийняти без перевірки та доказів факти, які раніше вже були встановлені набравши законної сили судовим рішення або вироком у будь-якій іншій справі. Преюдиційність дозволяє уникнути ухвалення суперечливих судових фактів щодо одного й того ж питання та вирішувати справи з найменшими витратами часу та засобів.

Тобто факти, установлені у прийнятих раніше судових рішеннях, мають для суду преюдиціальний характер. Преюдиціальність означає обов`язковість фактів, установлених судовим рішення, що набрало законної сили в одній справі, для суду при розгляді інших справ (постанова Верховного Суду від 26 листопада 2019 року по справі №922/643/19).

Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами (постанова Верховного Суду від 26 листопада 2019 року по справі №902/201/19, постанова Верховного Суду від 15 жовтня 2019 року №908/1090/18).

Преюдиційні обставини не потребують доказування, якщо одночасно виконуються такі умови:

- обставина встановлена судовим рішенням;

- судове рішення набрало законної сили;

- у справі беруть участь ті самі особи, які брали участь у попередній справі (постанова Верховного Суду від 11 грудня 2019 року по справі №320/4938/17).

Заявник касаційної скарги окремо виділив постанову Верховного Суду від 18 вересня 2019 року у справі №1440/2279/18, у якій висловлена така правова позиція: "Також з урахуванням того, що спірними податковими повідомленнями-рішеннями не визначались ані нові грошові зобов`язання, ані штрафні санкції, а рішення приймались виключно на виконання судових рішень, що набрали законної сили, безпідставними є посилання позивача на протиправність нарахування штрафних санкцій за вчинення порушення повторно.

Щодо посилань позивача на обставини, ..., то суди попередніх інстанцій надали вказаним посиланням оцінку з дотриманням положень процесуального законодавства, оскільки судовим рішенням по справі №814/1865/16, на виконання вимог яких прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, вже встановлена суть та обставини щодо правовідносин позивача і його контрагента. Вказані рішення набрали законної сили, а тому, в силу вимог статті 129 Конституції України, є обов`язковими до виконання.

Крім того, якщо податкове повідомлення-рішення прийняте контролюючим органом у межах компетенції, з його форми можна чітко встановити його зміст, а факти вчинення правопорушення підтверджені (зокрема й судовим рішенням, що набрало законної сили) та неспростовані платником податків, обставина прийняття такого рішення із порушенням 3 робочих днів з дня, що настає за днем отримання контролюючим органом рішення за результатами судового оскарження, що передбачено Порядком, не повинно розцінюватись як об`єктивна обставина, що виключає можливість застосування до платника податків фінансової відповідальності.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 03 квітня 2018 року у справі №2810/5546/15, а також від 24 квітня 2019 року у справі №820/212/16".

Позивач надіслав відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить залишити скаргу без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 жовтня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2022 року - без змін.

Касаційний розгляд справи проведено у відкритому судовому засіданні відповідно до статей 344 Кодексу адміністративного судочинства України.

ВИСНОВКИ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ

Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, суди попередніх інстанцій, виходили з безпідставності встановленого актом перевірки від 25 червня 2019 року №375/26-15-14-01-03/153117 порушення Товариством пункту 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пунктів 138.1, 138.2, 138.3 статті 138, підпункту 141.2.1 пункту 141.2 статті 141 ПК України ДАТ "Чорноморнафтогаз", а саме, що позивачем визначено вартість основних засобів, що амортизується в податковому обліку, з урахуванням переоцінки, а не первісної вартості.

Так, суди попередніх інстанцій, висновуючись на аналізі абзаців 1-3 підпункту 138.3.1 пункту 138.3 статті 138 ПК України, статей 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року №996-ХІV, пунктів 2.1 та 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 (z0168-95) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704 (z0168-95) (далі - Положення № 88), вказали на те, що висновок про оцінку окремо визначеного майна, складений суб`єктом оціночної діяльності Товариством станом на 01 липня 2015 року, є первинним документом, що відображає відновлені дані про первинну вартість основних засобів або нематеріальних активів ДАТ "Чорноморнафтогаз", та за вказаних обставин немає ознак переоцінки.

За висновком судів попередніх інстанцій, відповідач дійшов помилкового висновку, що позивач нарахував амортизацію у податковому обліку за період з 01 січня 2016 року по 31 березня 2019 року, яку визначено не із первісної вартості основних фондів. Висновки акта перевірки в цій частині свідчать про протиправність податкового повідомлення-рішення від 25 лютого 2021 року № 00000159020701, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 33556258,00 грн.

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ.

Межі перегляду судом касаційної інстанції визначені статтею 341 КАС України, відповідно до частини першої цієї статті суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до абзацу другого пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до підпункту 60.1.5 пункту 60.1 статті 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

За змістом пункту 60.4 статті 60 ПК України у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов`язання або податкового боргу. Наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року № 1204 (z0124-16) , затверджено Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 року за № 124/28254 (z0124-16) (далі - Порядок). Вказаний підзаконний нормативно-правовий акт прийнято на виконання вимог статті 5 ПК України.

Згідно з підпунктом 4 пункту 1 розділу V Порядку податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, сума зменшення (збільшення) податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені в тому числі за порушення норм іншого законодавства, що визначені у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу.

Відтак, у разі якщо податкове повідомлення-рішення контролюючого органу про визначення грошового зобов`язання оскаржено в судовому порядку, то таке зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

З дня набрання законної сили судовим рішенням про оскарження податкового повідомлення-рішення податкове зобов`язання (частина податкового зобов`язання) стає узгодженим, а у платника податку виникає податковий обов`язок самостійно погасити узгоджену суму протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 25 лютого 2021 року відбувалось за окремої процедури, що передбачена в разі відкликання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення від 24 липня 2019 року №09712615140103.

Як зазначалося вище, за результатами оскарження в судовому порядку податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 24 липня 2019 року №09712615140103, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 серпня 2020 року у справі №640/22072/19 позовну заяву ДАТ "Чорноморнафтогаз" задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 24 липня 2019 року № 09712615140103 в частині зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 68 165 214,00 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Під час судового розгляду справи №640/22072/19 суд встановлював обставини та надавав оцінку фактам щодо завищення Товариством суми амортизації основних засобів на суму 33 062 032 грн та щодо заниження Товариством загальної суми податкових різниць, на які коригується фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності підприємства на суму 494 266 грн.

Зокрема, суд у справі №640/22072/19 зазначив, що в ході перевірки контролюючим органом установлено, що на балансі Товариства по рахунку 142 "Інші інвестиції пов`язаним сторонам" обліковувалися акції: ПАТ "Кримгаз" з початковим сальдо 1882000 грн, кінцеве сальдо 1387733,53 грн. Згідно виписки депозитарної установи AT "Ощадбанк" в 2016 році позивачем здійснено уцінку зазначених акцій на суму 494 266 гривень (до номінальної вартості), що відображено в бухгалтерському обліку записом: Д-т 946 К-т 142 (включено до складу інших витрат операційної діяльності).

Аналізуючи норми підпункту 141.2.1 пункту 141.2 статті 141, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 141.2.1 пункту 141.2 статті 141 ПК України, суд визнав, що в порушення цих норм Товариством не збільшено фінансовий результат до оподаткування на суму уцінки цінних паперів у розмірі 494 266 гривень, а тому контролюючий орган правомірно зменшив від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 494 266 грн.

Крім того, суд першої інстанції у справі № 640/22072/19 установив, що AT "ДАТ "Чорноморнафтогаз" здійснено операції з придбання, списання, дооцінки, уцінки основних засобів.

Позивачем зазначено, що у 2014 році здійснено внесення початкових залишків на рахунок 10 без первинних документів. У 2015 році Товариство провело оцінку основних засобів, до яких мало доступ та прийняло її як первісну вартість. У 2017 році між ДАК "Чорноморнафтогаз" та ТОВ "Увекон" укладено договір на проведення оцінки №15 від 31 липня 2017 року. Згідно звіту про оцінку окремо визначеного майна в бухгалтерському обліку відображено переоцінку основних засобів за допомогою рахунка 411. Обороти рахунка 411, копія висновку оцінки додаються. Відповідно в податковому обліку в 2016 році амортизація співпадає з бухгалтерською амортизацією, а в період 2017 - І кв. 2019 рік податкова амортизація є меншою за бухгалтерську амортизацію на суму нарахованої амортизації за дооціненими ОЗ. Накази про облікову політику, перелік ОЗ про призначення комісії для проведення інвентаризації, обороти рахунків 10, 11, 12, 13, 15, 41, 42, 43, відомості нарахування амортизації (в бухгалтерському та податковому обліках) надано в електронному вигляді".

Таким чином, ТОВ "Консалтингова компанія "Увекон" здійснено оцінку основних засобів AT "ДАТ "Чорноморнафтогаз" (визначено ринкову (справедливу) вартість згідно положень (стандартів) бухгалтерського обліку) станом на 01 липня 2015 року та станом на 01 липня 2017 року.

Позивач нарахував амортизацію в бухгалтерському обліку на вартість основних засобів, визначену у висновках ТОВ "Консалтингова компанія "Увекон". Згідно наданих до перевірки відомостей нарахування амортизації в бухгалтерському обліку, наданих в електронному вигляді, нарахування амортизації товариством здійснювалось із застосуванням прямолінійного методу. В наданих відомостях також була графа, в якій зазначена первісна вартість основних засобів.

В податковому обліку позивачем прийнято оцінену станом на 01 липня 2015 року вартість основних засобів як первісну, незважаючи на те, що, як зазначено вище, інформацію про первісну вартість основних засобів у позивача відображено у відомостях бухгалтерського обліку.

Суд у справі № 640/22072/19 визнав, що в порушення підпункту 138.3.1 пункту 138.3 статті 138 ПК України позивач нарахував амортизацію у податковому обліку за період з 01 січня 2016 року по 31 березня 2019 року, яку визначено не із первісної вартості основних фондів, а з переоціненої вартості станом на 01 липня 2015 року.

Підстави звільнення від доказування визначені статтею 78 КАС України, відповідно до частини четвертої цієї статті обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили.

Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і означається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини.

Преюдиційні обставини є обов`язковими для суду, який розглядає справу навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені неправильно. Таким чином, законодавець намагається забезпечити єдність судової практики та запобігти появі протилежних за змістом судових рішень.

Суть преюдиції полягає в неприпустимості ставлення під сумнів судового рішення, яке набрало законної сили, а також повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Конституцією України (254к/96-ВР) (статті 8, 129 та 147) гарантовано визнання та застосування в Україні принципу верховенства права. При цьому, загальновизнано, що його базовим елементом є принцип правової визначеності, який, крім іншого, означає стабільність та єдність судової практики, а також можливість відступу судом від своєї попередньої правової позиції лише за наявності вагомих підстав.

Виходячи з прецедентної практики Європейського суду, принцип правової визначеності передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.

Висновуючись на аналізі наведених норм, колегія суддів дійшла висновку, що суди попередніх інстанцій фактично повторно встановили та надали оцінку порушенням податкового законодавства, які вже були предметом судового дослідження у справі №640/22072/19, за результатами розгляду якої ухвалені судові рішення, які набрали законної сили, що порушує процесуальний принцип преюдиції та принцип правової визначеності, оскільки факти і обставини щодо установлених правопорушень не підлягали доказуванню при розгляді цієї справи (№ 640/10625/21). Спірне податкове повідомлення-рішення прийняте в результаті судового оскарження попереднього (відкликаного) податкового повідомлення-рішення, що є заключним етапом процедури оскарження запровадженої процедури, встановленої Податковим кодексом України (2755-17) , та не може розглядатися окремо у відриві від усієї процедури, включаючи результати судового оскарження.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Враховуючи зазначене вище правове регулювання, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, прийняття нової постанови про відмову в задоволенні касаційної скарги.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

За змістом статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 жовтня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2022 року у справі №640/10625/21 скасувати, прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.