СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
|
28 травня 2008 року
|
Справа № 20-9/336
|
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Прокопанич Г.К.,
суддів Антонової І.В.,
Котлярової О.Л.,
за участю представників сторін:
представникі сторін не з'явились;
розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Рибіна С.А.) від 13.12.2007 у справі № 20-9/336 та клопотання про відновлення строку для її подання,
за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1(АДРЕСА_1)
до Державного комунального підприємства "Орбіта" (пр. Окт. Революції, 8, м.Севастополь, 99038); (пр. Окт. Революції, 52/36а, м.Севастополь, 99038)
про спонукання виконати умови договору
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до Державного комунального підприємства "Орбіта" про спонукання виконати умови договору № 409 від 27.12.1999, мотивуючи позовні вимоги тим, що відповідач не виконав зобов'язання за договором дольової участі у реконструкції ринку по вул. Юмашева в місті Севастополі № 409 від 27.12.1999.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 13 грудня 2007 року у справі № 20-9/336 (суддя Рибіна С.А.) у задоволенні позову відмовлено.
При прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що немає підстав для спонукання сторони за Договором виконати покладені на неї Договором обов'язки, оскільки його дію припинено.
Не погодившись з вказаним судовим актом, позивач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції у зв'язку з неповним з'ясуванням усіх обставин справи, а також неправильним застосуванням норм матеріального права.
Так, заявник апеляційної скарги вважає, що оскільки строк виконання зобов'язання Договором не встановлений, а саме, строк передачі позивачеві документів про право власності на торговий павільйон по вул. Юмашева в м. Севастополі, позивач має право на виконання зобов'язання у будь-який час.
Доводи позивача мотивовані також іншими обставинами, які більш детально викладені в апеляційній скарзі.
Відповідач проти задоволення апеляційної скарги заперечує та надав до суду апеляційної інстанції відповідний відзив.
Розгляд справи відкладався 09.04.2008, 21.04.2008, у судовому засіданні 27.05.2008 оголошувалась перерва.
Ухвалою виконуючого обов'язки Голови Севастопольського апеляційного господарського суду Видашенко Т.С. строк розгляду справи продовжено на один місяць.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін у судовому засіданні 21 квітня 2008 року, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення та вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 27.12.1999 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1та комунальним підприємством "Орбіта" був укладений договір № 409 дольової участі у реконструкції ринку по вул. Юмашева, друга черга, у місті Севастополі.
Відповідно до пункту 1.1 Договору № 409 від 27.12.1999 позивач повинен прийняти участь у реконструкції ринку по вул. Юмашева, друга черга у місті Севастополі, однак належних доказів своєчасного виконання зобов'язань за Договором суду не надав.
Згідно з пунктом 5.3 договору № 409 відповідач зобов'язався по закінченні реконструкції ринку, як єдиного цілостного об'єкту, забезпечити його здачу Держкомісії відповідно діючій процедурі та надати усі необхідні документи Замовнику (позивачу) для оформлення торгівельного павільйону у власність.
Однак відповідачем вищезазначені зобов'язання за Договором не виконані належним чином, на претензії позивача не відповів.
07.09.2007 Комунальне підприємство "Орбіта" направило на адресу позивача претензію з вимогою про звільнення торгівельного павільйону № 16/2 (а.с. 14).
Відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (435-15)
, прийнятого 16.01.2003 та пункту 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України (436-15)
дані кодекси застосовуються до правовідносин, що виникли після набрання ними чинності, тобто після 01.01.2004.
Отже, як правильно зазначає суд першої інстанції, щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України (435-15)
, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
У даному випадку правовідносини виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України (435-15)
від 16.01.2003, Договір припинив дію до 01.01.2004, тому при розгляді справи застосовуються норми Цивільного Кодексу Української РСР (1540-06)
від 18.07.1963.
Відповідно до статей 161, 162 Цивільного кодексу Української РСР зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом.
Укладений між сторонами Договір № 409 від 27.12.1999 набирає чинності з моменту підписання та діє до підписання Державного акту прийому в експлуатацію, який підписаний Державним архітектурно-будівельним контролем (пункт 8.1. Договору).
З наявного в матеріалах справи акту Державної технічної комісії про прийом в експлуатацію вбачається, що його затверджено та підписано 16 червня 2000 (а.с. 41-42).
Таким чином, відповідно до пункту 8.1 Договору, договір № 409 припинив свою дію з 16 червня 2000 року.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком місцевого господарського суду про відсутність правових підстав для зобов'язання відповідача виконувати обов'язки за Договором, який припинив дію.
Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в якості своїх вимог та заперечень.
Позивач не надав судовій колегії доказів, які б спростовували вищевикладені обставини, а тому суд апеляційної інстанції не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги та вважає рішення господарського суду міста Севастополя законним, обґрунтованим, прийнятим у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а також з повним з'ясуванням усіх обставин, які мають значення для вирішення справи.
Позивачем заявлене клопотання про зупинення розгляду справи до розгляду господарським судом міста Севастополя справи № 5020-11/171 за позовом суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1до Державного комунального підприємства "Орбіта" про визнання недійсним свідоцтва про власність.
Відповідно до частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи органом, що вирішує господарські спори, або відповідного питання компетентними органами.
Оскільки спір про спонукання до виконання умов договору безпосередньо не пов'язаний з вимогами, які є предметом розгляду у справі № 20-9/336, на думку судової колегії, клопотання задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 13 грудня 2007 року у справі № 20-9/336 залишити без змін.
Головуючий суддя Г.К. Прокопанич
Судді І.В. Антонова
О.Л. Котлярова