357/6372/17 Про визнання неправомірними дій Управління Пенсійного фонду України щодо відмови у призначенні особі пенсії як особі, яка постраждала від наслідків Чорнобильської катастрофи, зі зниженням пенсійного віку, зобов`язання УПФУ перерахувати особі пенсію як особі, яка постраждала від наслідків Чорнобильської катастрофи, зі зниженням пенсійного віку - 30.08.2022 Прийняття

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Білоцерківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14.09.2017 (суддя - Ярмола О. Я. ) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.10.2017 (судді - Бєлова Л.В., Безименна Н.В., Глущенко Я.Б.)

у справі за позовом ОСОБА_1 до Білоцерківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

У червні 2017 року позивач звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила:

визнати протиправними дії Білоцерківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо відмови у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

зобов`язати Білоцерківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області призначити пенсію зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1, має статус особи, яка постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіологічного контролю 4 категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 виданого 13.03.1998.

Згідно паспортних даних гр. ОСОБА_1 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 11.07.1997 по 20.07.1998; АДРЕСА_5 з 21.07.1998 по 30.03.1999; АДРЕСА_2 з 31.03.1999 по 01.02.2001; АДРЕСА_1 з 02.02.2001 по 24.07.2001; АДРЕСА_3 з 25.07.2001 по 06.11.2003; АДРЕСА_4 з 07.11.2003 по теперішній час.

Згідно записів трудової книжки гр. ОСОБА_1 працювала в Білоцерківській школі №14 з 15.08.1987 по 01.12.1987, в Білоцерківській середній школі №17 з 01.09.1989 по 20.08.1991, в Білоцерківській централізованій міській бібліотечній системі з 25.05.1992 по 01.06.1992.

У лютому 2017 року, по досягненню віку, що надав право на пенсію зі зменшенням пенсійного віку, позивач звернулась до відповідача з відповідною заявою.

Рішенням від 18.04.2017 №17/395 відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку, оскільки останньою не надано документ, що передбачений Порядком №22-1 (довідка, що підтверджує (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення).

Вважаючи таку відмову у призначенні пенсії протиправною, а свої права порушеними, позивач звернулась до суду з цим позовом.

В обгрунтування позовних вимог посилалась на те, що є особою, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю 4 категорії, а тому відповідно до положень ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку. Вважає відмову відповідача у такому призначенні неправомірною.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14.09.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.10.2017, позов задоволено.

Визнано протиправними дії Білоцерківського об`єднаного управління пенсійного фонду України Київської області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов`язано Білоцерківське об`єднане управління пенсійного фонду України Київської області призначити ОСОБА_1 пенсію зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач має право на призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

В обгрунтування касаційної скарги відповідач посилається на порушення судами норм матеріального права, що призвело до ухвалення судових рішень, які на його думку підлягають скасуванню.

Покликається на те, що надані ОСОБА_1 разом з заявою документи не давали їй права на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, зокрема нею не було надано довідку про період проживання чи роботи в зоні посиленого радіологічного контролю.

Заперечення на касаційну скаргу до суду не надходили.

ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Право призначення пенсії особам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи регулюються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) (далі - Закон №796-XII (796-12) ).

Пунктом 4 ч. 1 ст. 11 Закону №796-XII встановлено, що до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 01 січня 1993 року проживали або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.

Відповідно до ч. 3 ст. 15 Закону №796-XII підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.

Згідно з положенням ч. 3 ст. 65 Закону № 796-XII посвідчення "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій. Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 №51 (51-97-п) затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок №51), яким визначено, зокрема, правила видачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи, коло осіб, яким вони видаються.

Так, відповідно до п.п. 2, 6 Порядку №51 особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, і віднесеним до категорії 4, видаються посвідчення коричневого кольору, серія В.

Водночас, ст. 55 Закону №796-XII визначено умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення.

За змістом вказаної статті, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", потерпілим від Чорнобильської катастрофи: особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіоекологічного контролю за умови, що вони станом на 01 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, - зменшення віку передбачено - 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.

Під час розгляду справи судами встановлено, що позивач 1964 року народження, постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіологічного контролю, у встановленому порядку віднесена до четвертої категорії осіб, постраждалих від Чорнобильської катастрофи, що відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" надає їй право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку.

За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли обгрунтованого висновку щодо протиправності відмови відповідача у призначенні позивачу пенсії зі зменшенням пенсійного віку та прийняли рішення про задоволення позову.

Крім того, Верховний Суд України в постановах від 21.11.2006 у справі № 21-1048во06, від 04.09.2015 у справі №690/23/15-а, а також Верховний Суд у постановах від 27.02.2018 у справі №344/9789/17, від 24.10.2019 у справі №152/651/17, від 25.11.2019 у справі №464/4150/17, від 27.04.2020 у справі №212/5780/16-а, від 18.06.2020 у справі №404/5266/16-а (2-а/404/29/17) дійшли наступних висновків:

"…єдиним документом, що підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом, зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або Потерпілий від Чорнобильської катастрофи. Довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи...".

Враховуючи такі висновки Верховного Суду покликання відповідача в обгрунтування касаційної скарги на ненадання позивачем довідки про період проживання чи роботи в зоні посиленого радіологічного контролю є безпідставним.

За правилами частини 2 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, оскільки при ухваленні рішень суди порушень норм матеріального та процесуального права не допустили, тому суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Керуючись ст. 349, 351, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

Касаційну скаргу Білоцерківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області залишити без задоволення.

Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14.09.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.10.2017 залишити без змін.