Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Рішенням господарського суду Донецької області від 24.12.07р. по справі №16/298 задоволені позовні вимоги Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 м. Донецьк (далі по тексту -СПД ОСОБА_1 м. Донецьк) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовснабторг"м. Маріуполь Донецької області ( далі по тексту -ТОВ "Азовснабторг"м. Маріуполь) про стягнення попередньої оплати в сумі 30 000грн., з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 31.07.07р.

Рішення суду мотивовано тим, 06.09.05р. позивач платіжним дорученням №90 перерахував відповідачу попередню оплату за трубу 219х8 у сумі 36 250грн. відповідно до рахунку №268 від 05.09.05р.

Відповідач не виконав зобов'язання і не поставив позивачу трубу 219х8.

У заяві від 31.07.07р. про уточнення позовних вимог позивач вказав на те, що у платіжному дорученні №90 від 06.09.05р. у графі "Призначення платежу"була допущена помилка в номері рахунку, на підставі якого були перераховані кошти, і замість №265 помилково було вказано №268.

У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань щодо поставки труби 219х8 у кількості 14 500т., СПД ОСОБА_1 м. Донецьк звернулася до нього з претензією про повернення суми попередньої оплати, що було здійснено відповідачем лише у сумі 6 250грн.

Повторно направлена позивачем 13.08.07р. на адресу відповідача (фіскальний чек від 13.08.07р.) претензія від 10.08.07р. залишена відповідачем без розгляду.

Таким чином, господарський суд з урахуванням обставин справи та наданих доказів, визнав позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

ТОВ "Азовснабторг"м. Маріуполь звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Донецької області від 24.12.07р. по справі №16/298 і просить його скасувати, як таке, що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, заявник скарги посилається на те, що господарський суд 24.12.07р. прийняв оскаржуване рішення без присутності представника відповідача, та не врахував відсутності доказів отримання ТОВ "Азовснабторг"м. Маріуполь ухвали суду від 27.11.07р. по справі №16/298 про відкладення розгляду справи.

Скаржник вказує на те, що зазначена ухвала суду була отримана ним лише 27.12.07р., що унеможливило участь його представника у судовому засіданні 24.12.07р. при прийнятті рішення.

На підставі цього, відповідачем до апеляційної скарги додано клопотання про залучення до матеріалів справи копію доданого рахунку-фактури №СФ -0000268 від 05.09.05р. на оплату труби 219х8 ст. 20 у кількості 15.200т. і труби 219х8 ст. 3 у кількості 2.500т. на загальну суму 46 529грн. 94коп. з ПДВ. Клопотання задоволено.

На вимогу суду надати відповідачу пояснення щодо підстав виставлення рахунку фактури №СФ -0000268 від 05.09.05р., та надання для огляду книги продажу товарів (робіт послуг), 07.04.08р. скаржником надані пояснення в яких він посилається на те, що відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (996-14) веде журнально-ордерну систему бухгалтерського обліку, відповідно до якої складання та зберігання первинних документів здійснюється на машинних носіях, тому не може надати журнал для огляду.

Пояснень щодо підстав виставлення рахунку фактури №СФ -0000268 від 05.09.05р. та доказів його направлення позивачу, скаржником суду не надано.

У відзиві на апеляційну скаргу СПД ОСОБА_1 м. Донецьк просить рішення господарського суду Донецької області від 24.12.07р. по справі №16/298 залишити без змін, апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вказує на те, що присутні у судовому засіданні першої інстанції 27.11.07р. представники сторін, в тому числі і представник відповідача -Колобов Л.В., були повідомлені судом про відкладення розгляду справи на 24.12.07р. о 13.00год. Тому вважає довід заявника апеляційної скарги в цій частині необґрунтованим.

Позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог листом від 02.04.08р. надані належним чином засвідчені копії документів: копія аркуша з книги обліку придбання товарів (робіт, послуг) реєстру отриманих та виданих податкових накладних СПД -фізичної особи ОСОБА_1, докази направлення відповідачу претензії від 10.08.07р. (оригінали оглянуті у судовому засіданні), претензію від 18.09.07р. та докази направлення її відповідачу.

07.04.08р. позивачем надані пояснення відносно того, що СПД ОСОБА_1 м. Донецьк не отримувала від відповідача рахунку-фактури №СФ -0000268 від 05.09.05р., та зазначеної у ньому продукції і оплату по ньому не здійснювала.

З матеріалів справи вбачається наступне.

12.09.06р. СПД ОСОБА_1 м. Донецьк звернулась до господарського суду Донецької області з позовом до ТОВ "Азовснабторг"м. Маріуполь про стягнення 30 815грн., з яких: 30 000грн. сума попередньої оплати за непоставлений товар та 815грн. проценти за користування грошовими коштами.

Рішенням господарського суду Донецької області від 13.11.06р. по справі №16/298 позовні вимоги СПД ОСОБА_1 м. Донецьк задоволені частково в сумі 30 000грн. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.02.07р. по справі 16/298 рішення від 13.11.06р. залишено без змін.

14.06.07р. постановою Вищого Господарського суду України скасовано постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.02.2007р. та рішення господарського суду Донецької області від 13.11.2006р. і справа № 16/298 передана на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Касаційною інстанцією встановлено:

- що судами не досліджено доказів направлення позивачем відповідачу претензії;

- судами не надана правова оцінка призначенню платежу, наведеному в платіжному дорученні №90 від 06.09.05р. "предоплата за трубу 219х8 согласно счета 268 от 05.09.2005г. НДС 6041,67грн.", тоді як в матеріалах справи наявний рахунок-фактура №СФ-0000265 від 05.09.05р.;

- суди не дослідили та не надали відповідну правову оцінку ствердженню позивача про часткове повернення відповідачем попередньої оплати в сумі 6250грн.

Заявою від 31.07.07р. по справі №16/298 позивач уточнив позовні вимоги, та просив суд: стягнути з відповідача передоплату в сумі 30 000грн., перераховану відповідно до платіжного доручення № 90 від 06.09.05р. та відмовляється від вимоги про стягнення з відповідача процентів в сумі 815грн.

24.12.07р. господарським судом Донецької області по справі №16/298 прийняте рішення, яке оскаржується.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

05.09.05р. відповідачем було виставлено рахунок-фактуру № СФ-0000265 на суму 36 250грн. на оплату труби 219х8 у кількості 14 500т.

06.09.05р. позивачем було здійснено попередню оплату за трубу 219х8 на підставі рахунку №268 від 05.09.05р., що підтверджується випискою з банку за 06.09.05р.

09.09.05р. відповідачем було повернуто позивачеві попередню оплату у розмірі 6 250грн., яка перерахована відповідно до рахунку №268 від 05.09.05р., що підтверджується реєстром відповідних кредитних документів за 09.09.2005р.

Відповідач свої зобов'язання не виконав, та не поставив позивачу трубу 219х8 у кількості 14 500т., тому останнім 06.06.06р. було направлено відповідачу претензію, в якій позивач пропонував у добровільному порядку повернути залишок попередньої оплати у розмірі 30 000грн.

10.08.07р. позивач повторно направив відповідачу претензію, в якій просив повернути попередню оплату у розмірі 30 000грн., яка була залишена відповідачем без розгляду.

Направлення претензії підтверджується поштовою квитанцією (т. 2 а.с.20, оригінал оглянутий у судовому засіданні апеляційної інстанції).

В обґрунтування уточнених вимог позивач посилається на те, що на підставі рахунка-фактури відповідача №СФ-0000265 від 05.09.05р. він перерахував відповідачу 36 250грн. згідно платіжного доручення №90 від 06.09.05р. Втім в тексті платіжного доручення в графі "Призначення платежу"була допущена помилка в номері рахунку, на підставі якого були перераховані кошти, і замість рахунку №265 помилково було вказано №268, що на його думку, ніяк не вплинуло на суть взаємовідносин між сторонами, оскільки відповідач товар не поставив, та лише частково повернув грошові кошти в сумі 6 250грн.

Згідно ст. 33 Господарського кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

Відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Враховуючи викладене судова колегія дійшла до висновку, що доказами матеріалів справи підтверджується наявність у діях позивача волевиявлення на встановлення правовідносин безпосередньо через поведінку, з якої можна зробити висновок про такий намір.

Оскільки відповідачем не надано апеляційному суду доказів щодо виникнення правовідносин між сторонами на підставі інших розрахункових документів або договорів, судом на підставі матеріалів справи зроблено висновок, що між сторонам виникли правовідносини тільки на підставі одного рахунку-фактури № СФ-0000265 від 05.09.05р. на оплату труби 219х8.

Доданий скаржником до апеляційної скарги, в якості доказу існування між сторонами інших правовідносин, рахунок-фактура № СФ-0000268 від 05.09.05р., не приймається судовою колегією, як доказ, оскільки відповідачем не надано доказів направлення його позивачу, або отримання позивачем цього рахунку-фактури, та необґрунтована підстава його складання.

Крім того, позивач в поясненнях від 07.04.08р. зазначає, що СПД ОСОБА_1 м. Донецьк не отримувала від відповідача рахунку-фактури №СФ -0000268 від 05.09.05р., та зазначеної у ньому продукції і оплату по ньому не здійснювала.

Між тим, доказами матеріалів справи підтверджується що в платіжному дорученні №90 від 06.09.05р. у графі "Призначення платежу : Предоплата за трубу 219х8 согласно счета 268 от 05.09.2005г. НДС 6041,67грн."була допущена описка у номері рахунку, а саме: замість № 265 вказано № 268. Законом України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) передбачено складання податкової накладної у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Відповідно до Наказу Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 р. N 165 (z0233-97) , затверджено Порядок "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення", який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 р. за N 233/2037 (z0233-97) .

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань (п. 15 Порядку).

В податковій накладній № 61 від 06.09.05р. (том 1 арк. 68) зазначено, що умовою поставки є рахунок № СФ-0000265 від 05.09.05р., дата попередньої оплати 06.09.05р., товаром є труба 219х8 у кількості 14 500т., загальна сума коштів, що підлягає сплаті 36 250грн.

Виходячи з того, що відповідачем частково було повернуто попередню оплату у розмірі 6 250грн., тому відповідно до п. 20 вказаного Порядку та п.4.5 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) , 09.09.05р. було складено розрахунок №13 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 06.09.05р. № 61 (том 1 арк. 69), з причини повернення авансу за трубу 219х8 відповідно до рахунку № СФ-0000265 від 05.09.2005р.

В розрахунку № 13 від 09.09.05р. вказано, що суми ПДВ, які скориговані у зв'язку зі зміною кількісних чи вартісних показників, що зазначені у цьому розрахунку, визначені вірно та включені відповідно до податкового зобов'язання з одночасним відображенням у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних (реєстр отриманих та виданих податкових накладних СПД ОСОБА_1 доданий до листа від 02.04.08р.).

Сума та найменування товару у платіжному дорученні від 06.09.05р. № 90, податковій накладній від 06.09.05р. № 61, рахунку № 13 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 06.05.05р. № 61, виписки з банку за 06.09.05р., реєстру відповідних кредитних документів по рахунку від 09.09.05р., співпадають.

Пунктом 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до реєстру кредитних документів за 09.09.05р. відповідач повернув попередню оплату на підставі рахунку №268 який, як було встановлено, вказано помилково замість №265.

Відповідач не надав суду доказів щодо поставки продукції на адресу позивача ні за рахунком №268, ні за №265. Будь-яких доказів про відношення спірного платежу до інших правовідносин між сторонами, відповідачем також не надано.

Довід заявника апеляційної скарги, що господарським судом в порушення норм Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , було винесено рішення без присутності представника відповідача, який не був повідомлений про дату відкладення розгляду справи, необґрунтоване та спростовується доказами матеріалів справи.

Як вбачається з протоколу судового засідання господарського суду Донецької області від 27.11.07р. по справі №16/298, у судовому засіданні були присутні представники сторін, в тому числі і представник відповідача за довіреністю Колобов Л.В. (т.2 арк. справи 106).

В протоколі від 27.11.07р. зазначено, що представником відповідача у судовому засіданні 27.11.07р. подано клопотання (т.2 арк. справи 105) про надання господарським судом запиту до банківської установи, про надання документа підтверджуючого часткове повернення відповідачем суми передоплати. У протоколі зазначено, що клопотання задоволено, розгляд справи відкладено на 24.12.07р. о 13:00год.

28.11.07р. (відповідно до штампу канцелярії суду) на адресу сторін направлені відповідні ухвали ( т.2 арк. справи 107).

Тому судова колегія не вбачає порушень судом першої інстанції норм процесуального права.

Судова колегія апеляційної інстанції також встановила, що у первісному позові позивач просив стягнути з відповідача передоплату в сумі 30 000грн. та 815грн. у вигляді процентів за користування грошовими коштами.

Відповідно до заяви про уточнення позовних вимог від 31.07.07р., позивач просив суд: стягнути з відповідача передоплату в сумі 30 000грн., перераховану відповідно до платіжного доручення № 90 від 06.09.05р. та відмовився від вимоги про стягнення з відповідача процентів в сумі 815грн.

Представник позивача у судовому засіданні апеляційної інстанції від 07.04.08р. підтвердив відмову від вимоги про стягнення з відповідача процентів за користування грошовими коштами в сумі 815грн.

Відповідно до п.4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у разі відмови позивача від позову і відмову прийнято господарським судом, провадження у справі припиняється.

Судом першої інстанції не припинено провадження у справі в частині відмови позивача від вимоги про стягнення з відповідача процентів в сумі 815грн., тому в цій частині рішення підлягає зміні.

Судова колегія вважає, що зазначена обставина не вплинула на прийняття господарським судом правильного рішення із з'ясуванням всіх обставин справи в їх сукупності. Позовні вимоги Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 м. Донецьк до ТОВ "Азовснабторг"м. Маріуполь про стягнення попередньої оплати за трубу 219х8 в сумі 30 000грн. обґрунтовано задоволені в повному обсязі.

Рішення господарського суду Донецької області від 24.12.07р. по справі №16/298 підлягає зміні та доповненню резолютивної частини абзацом, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги - Товариство з обмеженою відповідальністю "Азовснабторг"м. Маріуполь.

Керуючись ст. ст. 49, п.4 ст. 80, ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовснабторг"м. Маріуполь Донецької області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 24.12.07р. по справі №16/298 змінити.

Резолютивну частину рішення доповнити абзацом у наступній редакції:

"Припинити провадження за позовними вимогами Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 м. Донецьк в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовснабторг" м. Маріуполь Донецької області процентів за користування грошовими коштами у сумі 815 грн., у зв'язку з відмовою позивача від заявлених вимог у цій частині".

В іншій частині рішення залишити без змін.