340/4673/20 Про визнання протиправною та скасування постанови Державної служби України з безпеки на транспорті щодо застосування адміністративно-господарського штрафу - 18.08.2022 Прийняття

розглянувши у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови щодо застосування адміністративно-господарського штрафу, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року (суддя-Жук Р.В.), постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2021 року (суддя-доповідач - Шавельєва В.А., судді: Білак С.В., Олефіренко Н.А.)

І. СУТЬ СПОРУ

1. У жовтні 2020 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду із позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови щодо застосування адміністративно-господарського штрафу від 08 вересня 2020 року № 207219 в розмірі 8 500 грн.

2. Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року здійснено заміну відповідача Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області правонаступником - Центральним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки.

3. На думку ОСОБА_1, спірна постанова є неправомірною, оскільки під час складення акту №225726 від 13 липня 2020 року про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, який став підставою для накладення адміністративно - господарського штрафу, перевіряючий безпідставно не врахував дані товарно-транспортної накладної №242450 від 12 липня 2020 року. Також зазначено, що зміна навантажень на осі під час зважування прямо вбачається з даних талонів зважування та відповідає характеру вантажу.

II.ОБСТАВИНИ СПРАВИ

4. Посадовими особами Чорноморського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки у ході рейдової перевірки 13 липня 2020 року на автодорозі М-14 "Одеса Мелітополь Новоазовськ" км 233, перевірено транспортний засіб ДАФ, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить позивачу.

5. За наслідками перевірки складено: зважувальний чек; довідку про результати здійснення габаритно вагового контролю №024046 від 13 липня 2020 року; розрахунок плати за проїзд від 13 липня 2020 року; акт про перевищення транспортним засобом нормативно-вагових параметрів №040006 від 13 липня 2020 року; акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №225726 від 13 липня 2020 року.

6. У акті №225726 від 13 липня 2020 року зафіксовано порушення, передбачене абз. 14 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", (перевищення встановлених законодавством вагових параметрів понад 5% та не більше 10% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу).

7. За результатами проведення габаритно - вагового контролю транспортного засобу марки ДАФ, реєстраційний номер НОМЕР_1, співробітниками Чорноморського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки встановлено факт перевищення вагових параметрів, а саме: загальна маса транспортного засобу становила 40 875 кг, при нормативно допустимій 40 000 кг, тобто на 875 кг більше допустимого, що у відсотковому співвідношенні склало на 2,19 % більше.

8. Також в ході габаритно-вагового контролю виявлено факт перевищення навантаження на строєну вісь, яке становило 23 460 кг (норма згідно із пунктом 22.5 Правил дорожнього руху - 22 000 кг), тобто на 1 460 кг та у відсотковому співвідношенні на 6,61 % більше допустимого.

9. Повідомлення про час і місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, яке було призначено на 08 вересня 2020 року, направлено позивачу поштою 28 серпня 2020 року та отримано уповноваженою особою позивача 29 серпня 2020 року.

10. Розглянувши справу щодо порушення законодавства про автомобільний транспорт, заступник начальника Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області виніс постанову №207219 від 08 вересня 2020 року про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 адміністративно-господарський штраф у сумі 8500 грн, на підставі абз. 14 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

III.ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

11. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року, залишеного без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2021 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

12. Приймаючи рішення, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про правомірність застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу, враховуючи встановлений під час перевірки факт перевищення його транспортним засобом нормативних габаритних (вагових) параметрів та відсутність дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України, або документу про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)

13. Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просив скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

14. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (встановлення судом обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 353 КАС України); далі - КАС України (2747-15) ).

15. У касаційній скарзі вказано, що наявні в матеріалах справи чеки зважування містять істотні суперечності, що не дає підстави вважати їх належними та допустимими доказами. На думку позивача, суди першої та апеляційної інстанцій постановили своє рішення без врахування цих обставин. Для обґрунтування своєї позиції скаржник послався на висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 11 лютого 2020 року у справі №820/4624/17.

16. ОСОБА_2 наголосив, що судами першої та апеляційної інстанцій не було надано належної оцінки діям відповідача стосовно застосування результатів останнього зважування, без врахування протиріч, які були зафіксовані при всіх трьох зважуваннях з неодмінною тенденцією до зменшення ваги, та стосовно відмови у проведенні четвертого зважування транспортного засобу.

17. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити без змін оскаржувані судові рішення, а касаційну скаргу - без змін.

18. У відзиві наголошено, що виявлення факту перевищення транспортним засобом хоча б одного із параметрів, визначених в пункті 22.5 Правил дорожнього руху робить його великоваговим. А тому водій (позивач) повинен був для здійснення контролю надати державному інспектору дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України з перевищенням вагових обмежень, виданий компетентними уповноваженими органами, який, відповідно до статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", повинен знаходитись у водія і надаватись для перевірки інспектуючим особам.

V. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

19. Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

20. Правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров`я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища визначає Закон України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353-XII (3353-12) (далі - Закон № 3353-ХІІ (3353-12) ).

21. Відповідно до частини другої статті 29 Закону № 3353-ХІІ з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, і за плату, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

22. Частиною четвертою статті 48 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-III "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон № 2344-ІІІ (2344-14) ) встановлено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

23. Згідно з абзацом 14 частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

24. Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року №1567 (1567-2006-п) (далі - Порядок № 1567; в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

25. Згідно з пунктами 3, 4 Порядку № 1567 органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

26. Пунктом 15 Порядку № 1567 визначено виключний перелік питань, що перевіряється контролюючими особами під час здійснення рейдової перевірки, зокрема, в частині виконання внутрішніх вантажних перевезень перевіряється:

- наявність визначених статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

- виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

27. Пунктом 16 Порядку №1567 передбачена можливість під час рейдової перевірки здійснення габаритно-вагового контролю.

28. Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27 червня 2007 року "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" (879-2007-п) (далі - Порядок № 879; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

29. Відповідно до пункту 3 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

30. Згідно з підпунктами 3, 4 пункту 2 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Великовагові та великогабаритні транспортні засоби - це транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 №1306 (1306-2001-п) .

Транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

31. За змістом пункту 6 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

32. Відповідно до пункту 20 Порядку №879 за результатами точного та/або документального габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

33. Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (1306-2001-п) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

VI. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

34. Частинами першою - третьою статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1,4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

35. Враховуючи вимоги та обґрунтування касаційної скарги, перегляд оскаржуваних судових рішень буде здійснюватися Верховним Судом в межах касаційної скарги.

36. Предметом спору у даній справі є постанова Управління Укртрансбезпеки про накладення адміністративно-господарського штрафу на фізичну особу-підприємця за перевищення вагових параметрів згідно із абз. 14 частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ.

37. Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про законність оскаржуваної постанови. Колегія суддів Верховного Суду погоджується із вказаним висновком з огляду на наступне.

38. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем при перевезенні вантажу без відповідного дозволу під час проведення габаритно-вагового контролю транспортного засобу, виявлено перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно, а саме: загальна маса транспортного засобу становила 40 875 кг, при нормативно допустимій 40 000 кг, тобто на 875 кг більше допустимого, що у відсотковому співвідношенні склало на 2,19 % більше, а також факт перевищення навантаження на строєну вісь, яке становило 23 460 кг, при нормативно допустимому 22 000 кг, тобто на 1 460 кг більше нормативно допустимого, що у відсотковому співвідношенні склало на 6,61 % більше допустимого.

39. Законом № 2344-ІІІ (2344-14) та Порядком №879 визначено, що у разі перевищення вагових параметрів транспортного засобу із урахуванням результатів їх зважування більше ніж на 2 відсотки, то такі транспортні засоби вважаються великоваговими та повинні здійснювати рух автомобільними дорогами на підставі дозволів.

40. Верховний Суд звертає увагу на те, що абз. 14 частини першої статті 60 Закону Закон № 2344-ІІІ (2344-14) , відповідно до якого було накладено штраф, не містить посилань на будь-яку величину похибки, а прямо вказує на наслідки перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм, та не передбачає іншого трактування.

41. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 28 липня 2022 року у справі №380/5173/20.

42. Таким чином, враховуючи встановлення в ході габаритно-вагового зважування перевищення вагових параметрів в частині загальної маси транспортного засобу на 2,19%, а також, перевищення навантаження на строєну вісь на 6,61 % більше допустимого, відсутність у позивача спеціального дозволу, є правильним висновок судів попередніх інстанцій, що рух транспортного засобу із перевищенням лише одного нормативного допустимого вагового параметру за відсутності спеціального дозволу тягне за собою відповідальність суб`єкта господарювання у вигляді адміністративно-господарського штрафу.

43. Також у касаційній скарзі ОСОБА_2 наголошував, що судами попередніх інстанцій встановлено факт перевищення вагових параметрів на підставі недопустимих доказів - чеків зважування, що містили суперечності.

44. Судом апеляційної інстанцій встановлено, що під час здійснення спірного габаритно-вагового контролю зважування відбувалось тричі. В ході усіх трьох зважувань встановлено перевищення вагових параметрів, тобто показники не суперечили один одному. В основу висновку про перевищення габаритно-вагових параметрів суб`єктом владних повноважень покладено найменші показники вагових параметрів, встановлених під час перевірки. А тому доводи позивача щодо встановлення обставин справи на підставі недопустимих доказів - є необґрунтованими.

45. Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 11 лютого 2020 року (справа №820/4624/17), на який посилається ОСОБА_1 у касаційній скарзі, не підлягає застосуванню до спірних правовідносин. У вказаній справі обставини не є ідентичними до спірних, оскільки у справі №820/4624/17 копії документів суперечили один одному.

46. Також є безпідставними доводи позивача щодо неврахування суб`єктом владних повноважень розбіжностей між ваговими параметрами, вказаними в товарно-транспортній накладній, та виявленими в ході перевірки, оскільки в пункті габаритно-вагового контролю не здійснюється документальний контроль.

47. На підставі викладеного, враховуючи встановлений під час перевірки факт перевищення транспортним засобом позивача нормативних габаритних (вагових) параметрів та відсутність дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України або документу про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів, Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що постанова Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області №207219 від 08 вересня 2020 року про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу є правомірною.

48. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

49. З огляду на викладене, висновок судів першої та апеляційної інстанцій є правильним, обґрунтованим, відповідає нормам процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

VII СУДОВІ ВИТРАТИ

50. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2021 року у справі №340/4673/20 - залишити без змін.