480/3500/21 Про визнання протиправним та скасування наказу начальника Територіального управління Державної судової адміністрації України Про застосування до особи дисциплінарного стягнення - 18.08.2022 Прийняття

ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1, скаржниця), за допомогою системи "Електронний суд", через представника - адвоката ОСОБА_1 звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області (далі - відповідач), в якому просила визнати протиправним та скасувати наказ начальника Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області Кібця В.О. від 24.03.2021 № 13 "Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 "

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 08 липня 2021 року, яке було залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року, у задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій зазначили, що відсутність конкретних відповідальних осіб та конкретизації доступу до певних гілок команд може вплинути на правильність здійснення авторозподілу та в разі виявлення помилок при внесенні даних до системи, на можливість встановити відповідальних осіб, які можуть бути притягнуті до відповідальності. Суди вказали, що позивачкою допущено винну протиправну поведінку, яка призвела до негативних наслідків, що свідчить про вчинення нею дисциплінарного проступку. Відтак, відповідачем правомірно було притягнуто ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за ненадання конкретних прав користувачів автоматизованої системи - начальнику відділу інформаційно-технічного забезпечення судового процесу Назаренку К.І. та іншим спеціалістам цього ж відділу, незабезпечення контролю за роботою начальника відділу інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, незабезпечення правильного автоматизованого розподілу справ внаслідок чого авторозподіл справ 23.12.2020, 28.12.2020 та 29.12.2020 проведений без врахування актуального коефіцієнту адмінпосад суддям Соп`яненко О.Ю. (23.12.2020) та Яковенку В.В. (28.12.2020, 29.12.2020). При цьому відсутність скарг та зауваження суддів з цього приводу не може свідчити про недопущення вказаних порушень керівником апарату. Вид застосованого стягнення "догана", на переконання судів, відповідає ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВІВ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)

01 лютого 2022 року на адресу суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 08 липня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року, в якій скаржниця просила скасувати зазначені рішення судів та постановити нове, яким позов задовольнити повністю та стягнути з відповідача усі понесені нею витрати.

Оскаржуючи вказані судові рішення, скаржниця вказала на наявність підстав, викладених у пунктах 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Оскаржуючи судові рішення позивач зазначає про те, що судами попередніх інстанцій не були враховані висновки Верховного Суду, викладені у справі №804/4069/17 щодо застосування п.3 ч.1 ст.24 Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Також, скаржниця вказала, що наразі відсутній висновок Верховного Суду стосовно застосування ч.1 ст.69 Закону України "Про державну службу", п.2,4, 7, 11,18, 24, 25 та 33 Порядку здійснення дисциплінарного провадження, п.п.1.3.3 п.1.3, п.п.2.1.1 та п.п.2.1.2 п.2.1 та п.4.3 Положення про АСДС.

08 червня 2022 року на адресу суду касаційної інстанції надійшов відзив відповідача на вказану касаційну скаргу, в якому вважає доводи останньої необґрунтованими. Просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 19 травня 2022 року за даною касаційною скаргою відкрите касаційне провадження.

Ухвалою Верховного Суду від 17 серпня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 призначено до касаційного розгляду.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Наказом Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області від 22.10.2015 № 59 "Про призначення ОСОБА_1 " призначено ОСОБА_1 з 22.10.2015 на посаду керівника апарату Господарського суду Сумської області. Присвоєно ОСОБА_1 з 22.10.2015 дев`ятий ранг державного службовця в межах четвертої категорії посад (т. 2 а.с. 73).

Головою Господарського суду Сумської області до ТУ ДСА в Сумській області направлено подання про застосування дисциплінарного стягнення до керівника апарату суду від 11.01.2021 № 01-12/31/21 з додатками, в якому серед іншого, зазначається, що внаслідок незабезпечення керівником апарату виконання рішень загальних зборів суддів, несвоєчасного внесення змін до програми Діловодство спеціалізованого суду, 28.12.2020 (після 15 год. 00 хв. - час підписання головою суду наказу № 06-13/27) та 29.12.2020 до 12 год. 55 хв. у розрахунку коефіцієнту фактичного навантаження для судді Яковенка Василя Володимировича при розподілі судових справ не був врахований коефіцієнт адміністративних посад - 0,75.

Також, внаслідок незабезпечення керівником апарату виконання рішень загальних зборів суддів, несвоєчасного внесення змін до програми Діловодство спеціалізованого суду, 23.12.2020 та 24.12.2020 у розрахунку коефіцієнту фактичного навантаження для судді Соп`яненко Оксани Юріївни при розподілі судових справ, незважаючи на те, що повноваження заступника голови суду Соп`яненко Оксани Юріївни закінчилися, враховувався коефіцієнт адміністративних посад - 0,75.

На підставі викладеного, здійснюючи контроль діяльності керівника апарату ОСОБА_1, головою господарського суду Сумської області встановлено незабезпечення керівником апарату дотримання положень та вимог Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про автоматизовану систему документообігу суду та Засад використання автоматизованої системи документообігу господарського суду Сумської області, Положення про апарат господарського суду Сумської області, Посадової інструкції керівника апарату щодо належного організаційного забезпечення функціонування автоматизованої системи документообігу суду, автоматизованого розподілу справ між суддями.

В поданні голова суду просив Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Сумській області провести перевірку за вказаним фактом та накласти на керівника Господарського суду Сумської області ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення (т. 2 а.с. 104-107).

Наказом ТУ ДСА в Сумській області від 20.01.2021 №3 "Про порушення дисциплінарного провадження" порушено дисциплінарне провадження відносно керівника апарату господарського суду Сумської області (т. 2 а.с. 112).

22.02.2021 начальнику ТУ ДСА в Сумській області надано подання дисциплінарної комісії Територіального управління Державної судової адміністрації в Сумській області, яким рекомендовано застосувати до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді догани (т. 3 а.с. 14-19).

Головою господарського суду Сумської області начальнику Територіального управління Державної судової адміністрації в Сумській області направлено подання про накладення дисциплінарного стягнення від 02.03.2021 № 01-12/21/496/21/1895/21, в якому просив накласти на керівника апарату Господарського суду Сумської області ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді догани (т. 3 а.с. 21).

Наказом начальника Територіального управління Державної судової адміністрації в Сумській області "Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 " від 24.03.2021 № 13 застосовано до керівника апарату Господарського суду Сумської області ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді догани (т. 3 а.с. 22-28).

Згідно оскаржуваного наказу, відповідачем було застосовано до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді догани за дисциплінарний проступок, передбачений п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону України "Про державну службу". При цьому в наказі зазначено, що дисциплінарний проступок полягає у неналежному виконанні посадових обов`язків, а саме:

- в ненаданні конкретних прав користувачів автоматизованої системи - начальнику відділу інформаційно-технічного забезпечення судового процесу Назаренку К.І. та іншим спеціалістам цього ж відділу, внаслідок чого внесення інформації та налаштувань до автоматизованої системи здійснюється Назаренком К.І. без наявних на те повноважень;

- незабезпеченні контролю за роботою начальника відділу інформаційно-технічного забезпечення судового процесу (який здійснює налаштування системи, зокрема вносить дані щодо коефіцієнтів суддів до КП "ДСС" без відповідних наказів керівника апарату);

- в незабезпеченні правильного автоматизованого розподілу справ (авторозподіл справ 23.12.2020, 28.12.2020 та 29.12.2020 проведений без врахування актуального коефіцієнту адмінпосад суддям Соп`яненко О.Ю. (23.12.2020) та Яковенку В.В. (28.12.2020, 29.12.2020).

Характер дисциплінарного проступку виражений: в неналежному виконанні вимог законодавства про здійснення авторозподілу справ між суддями; неналежному виконанні обов`язків керівника апарату, визначених положенням про апарат суду; неналежному забезпеченні контролю за роботою структурного підрозділу суду та неналежною організацією його роботи.

В ході судового розгляду було встановлено, що Засадами використання автоматизованої системи документообігу Господарського суду Сумської області, затвердженими рішенням зборів суддів 17.06.2020 (далі - Засади, в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин, інтернет посилання на офіційному сайті суду - https://su.arbitr.gov.ua/sud5021/asd1/), визначено, що в автоматизованій системі документообігу суду (далі - АСДС) для суддів, які займають адміністративні посади, встановлені коефіцієнти: голова суду - 0,75, заступник голови суду - 0,75.

28.12.2020 зборами суддів Господарського суду Сумської області було обрано строком на три роки на посаду заступника голови суду суддю Яковенка В.В. (т. 2 а. с. 176-177).

Наказом голови суду № 06-13/27 від 28.12.2020 "Про призначення заступника голови суду" Яковенка В.В. з 28.12.2020 призначено заступником голови суду строком на три роки (т. 2 а.с. 175).

До автоматизованої системи діловодства відомості про прийняття на посаду заступника голови суду Яковенка В.В. та зміна коефіцієнта з " 1" на " 0,75" здійснено 29.12.2020 о 12:55 (т. 1 а.с. 134-136, т. 2 а.с. 185-192).

Відповідно до реєстру автоматизованого розподілу справ суду після 15.00 год. 28.12.2020 судді Яковенку В.В. було розподілено одну справу, а 29.12.2020 р. до 12.55 год. - 2 справи (т. 2 а.с. 123-125).

Крім того, рішенням зборів суддів Господарського суду Сумської області від 21.12.2017 на посаду заступника голови суду було обрано суддю Соп`яненко О.Ю. (т. 2 а.с. 163-173).

Наказом голови суду № 32 від 21.12.2017 заступником голови суду призначено Соп`яненко О.Ю. з 22.12.2017 року строком на три роки. Із зазначеним наказом була ознайомлена керівник апарату суду, а також інші працівники апарату суду під підпис 21.12.2017 (т. 2 а.с. 174).

Повноваження судді Соп`яненко О.Ю. закінчились 22.12.2020.

23.12.2020 о 09:10 год в автоматизованій системі діловодства суду встановлено дату актуальності табелю та зазначені відомості про коефіцієнт адмінпосади для Соп`яненко О.Ю. - 0,75.

24.12.2020 о 13.54 год. адміністратором в системі було знято відмітку щодо судді Соп`яненко О.Ю. як заступника голови суду.

Коефіцієнт адмінпосад судді Соп`яненко О.Ю. під час авторозподілу 23.12.2020 справ враховано 75%. 24.12.2020 до 13:54 год. авторозподіл справ в суді не проводився.

При цьому як вбачається з реєстру автоматизованого розподілу справ суду 23.12.2020 судді Соп`яненко О. Ю. було розподілено 2 справи (т. 2 а.с. 122).

Згідно з наказом керівника апарату суду від 07.09.2020 № 06-03/14-од "Щодо визначення функціональних обов`язків, прав користувачів автоматизованої системи" (т. 2 а.с. 218-243, 248-250, т. 3 а.с. 1-10) права в автоматизованій системі розподілені по групам користувачів. Працівникам відділу інформаційно-технічного забезпечення судового процесу Назаренку К. І., Василега О. І. та Леоновій Н. Л. надано спеціальний перелік прав, а Назаренку К.І. - також права адміністратора.

Позивачка не погодилась із вказаним наказом та звернулась до суду із цим позовом за захистом своїх прав.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

Згідно зі статтею 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, урегульовані Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (889-19) (далі - Закон № 889-VIII (889-19) ).

Відповідно до частини першої статті 8 Закону № 889-VIII, Державний службовець зобов`язаний: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; 4) з повагою ставитися до державних символів України; 5) обов`язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов`язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; 7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення); 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; 10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; 11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; 12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв`язку з виконанням посадових обов`язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; 13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом. Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах, та контракті про проходження державної служби (у разі укладення).

Згідно зі статтею 64 Закону № 889-VIII, за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом. Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.

Частиною першою статті 65 Закону № 889-VIII передбачено, що підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Дисциплінарним проступком є невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень (п 5. ч. 2 ст. 65 Закону № 889-VIII).

Статтею 66 Закону № 889-VIII встановлено, що до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

Дисциплінарні стягнення, передбачені пунктами 2-4 частини першої цієї статті, накладаються виключно за пропозицією Комісії, поданням дисциплінарної комісії.

Згідно статті 74 Закону № 889-VIII, дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 68 Закону № 889-VIII дисциплінарне провадження порушується шляхом видання відповідного наказу (розпорядження):

міністром - стосовно державного секретаря відповідного міністерства;

суб`єктом призначення - стосовно інших державних службовців.

Відповідно до частин першої та другої статті 69 Закону № 889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).

Дисциплінарну комісію стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії "Б" та здійснюють повноваження керівників державної служби в державних органах, а також їх заступників, утворює суб`єкт призначення.

Частина 1 статті 71 Закону № 889-VIII встановлює, що порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 р. № 1039 (1039-2019-п) затверджений Порядок здійснення дисциплінарного провадження (далі - Порядок). Цей Порядок визначає процедуру здійснення дисциплінарними комісіями дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців.

Згідно пункту 4 Порядку дисциплінарне провадження розпочинається з моменту прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження та завершується прийняттям рішення про накладення на державного службовця, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження (далі - державний службовець), дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

Пункт 7 Порядку передбачає, що для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія.

Абзац другий пункту 8 Порядку визначає, що дисциплінарну комісію стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії "Б" та здійснюють повноваження керівників державної служби в державних органах, а також їх заступників, утворює суб`єкт призначення.

Відповідно до пунктів 10 - 12 Порядку дисциплінарна комісія діє у складі не менше трьох членів.

Склад дисциплінарної комісії затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення або керівника державної служби.

До складу дисциплінарної комісії повинно бути включено щонайменше одну особу, яка має юридичну освіту, а також представника служби управління персоналом, які є працівниками органу, в якому утворюється відповідна дисциплінарна комісія.

Відповідно до пункту 18 Порядку, члени Комісії мають право ознайомлюватися з матеріалами, що належать до повноважень Комісії, висловлювати свою позицію під час засідання Комісії та брати участь у прийнятті рішень шляхом голосування, ініціювати в разі потреби скликання засідання Комісії, здійснювати інші повноваження, які пов`язані із забезпеченням діяльності Комісії, відповідно до Закону.

Члени дисциплінарної комісії мають право одержувати пояснення від державного службовця та від інших осіб щодо обставин справи, одержувати у підрозділах державного органу чи за запитом в інших державних органах необхідні документи або їх копії та долучати до матеріалів дисциплінарної справи, одержувати консультації відповідних спеціалістів з питань, що стосуються дисциплінарного провадження.

Згідно пункту 24 Порядку, з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Згідно пункту 25 Порядку, дисциплінарна справа повинна містити:

дату і місце її формування;

підстави для відкриття дисциплінарного провадження;

характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця;

відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень;

пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та/або акт про відмову від надання таких пояснень;

пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження;

пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності);

належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку;

пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності;

опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.

Порядок організації роботи апарату суду визначений Положенням про апарат Господарського суду Сумської області, затвердженим рішенням зборів суддів від 14.02.2019 (т. 2 а.с. 133-137).

Зазначеним Положенням визначено порядок організації роботи апарату суду, встановлено основні функції апарату суду, повноваження керівника апарату суду, його заступника, структуру апарату суду.

Згідно з підпунктом 6 пункту 14 розділу III Положення керівник апарату забезпечує виконання рішень суддів з питань внутрішньої діяльності суду.

Підпунктом 8 пункту 14 розділу ІІІ Положення на керівника апарату суду покладено забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (до початку її функціонування - автоматизованої системи документообігу суду), автоматизованого розподілу справ між суддями.

Відповідно до п. 16 розділу ІІІ Положення керівник апарату суду несе персональну відповідальність за належне організаційне забезпечення суду, суддів і судового процесу, функціонування автоматизованої системи документообігу суду, автоматизованого розподілу справ між суддями (до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи), а також згідно із законодавством - за належний рівень службової та трудової дисципліни в апараті суду, інформує збори суддів та звітує про здійснення таких заходів.

Пунктами 2.1.1, 2.1.5 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України від 02.04.2015 № 25 (далі - Положення про АСДС) визначено, що функціональні обов`язки, права користувачів автоматизованої системи, надання та позбавлення права доступу до неї в кожному окремому суді визначаються на підставі наказів керівника апарату суду.

Налаштування автоматизованого робочого місця користувача автоматизованої системи у відповідності до функціональних обов`язків та прав доступу, визначених наказом керівника апарату суду, здійснює технічний адміністратор.

Персональну відповідальність за забезпечення належної організації функціонування автоматизованої системи в суді несе керівник апарату суду, а за забезпечення її належного технічного функціонування - технічний адміністратор.

Згідно вимог п. 1.2 Положення про АСДС технічний адміністратор - особа, наділена правами адміністратора автоматизованої системи для забезпечення її технічного функціонування, яка працює безпосередньо в суді, або відповідний фахівець адміністратора автоматизованої системи, закріплений за цією судовою установою.

Пункт 3 частини першої статті 24 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII (1402-19) ): Голова місцевого суду: контролює ефективність діяльності апарату суду, погоджує призначення на посаду керівника апарату суду, заступника керівника апарату суду, а також вносить подання про застосування до керівника апарату суду, його заступника заохочення або накладення дисциплінарного стягнення відповідно до законодавства

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що відповідно до частини 1 статті 341 КАС України, Суд переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

Суд підкреслює, що касаційне провадження у даній справі відкрито з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України - неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у справі №804/4069/17 щодо застосування п.3 ч.1 ст.24 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме щодо застосування до спірних правовідносин ч.1 ст.69 Закону України "Про державну службу", п.2,4,7,11,18,24,25 та 33 Порядку здійснення дисциплінарного провадження, п.п.1.3.3 п.1.3, п.п.2.1.1 та п.п.2.1.2 п.2.1 та п.4.3 Положення про АСДС.

Щодо обґрунтування скаржником стосовно наявності підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України - неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у справі №804/4069/17 щодо застосування п.3 ч.1 ст.24 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", то Суд зауважує наступне.

В рамках розгляду справи № 804/4069/17 позивач, обіймаючи посаду помічника голови суду, звернувся до суду з позовом до голови Софіївського районного суду Дніпропетровської області, в якому просив зобов`язати голову суду внести подання начальнику територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, що передбачене пунктом 3 частини першої статті 24 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" для проведення відповідної службової перевірки стосовно дій керівника апарату.

За результатами касаційного розгляду справи, Верховний Суд дійшов наступного висновку:

" 41. Відповідно до частини першої статті 68 Закону України "Про державну службу" дисциплінарні провадження ініціюються суб`єктом призначення.

42. Згідно з частиною четвертою статті 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" керівника апарату місцевого суду, його заступника призначає за погодженням голови відповідного суду на посаду та звільняє з посади начальник відповідного територіального управління Державної судової адміністрації України.

43. Отже, голова місцевого суду не є суб`єктом ініціювання дисциплінарного провадження відносно керівника апарату суду. На голову місцевого суду законом не покладається обов`язок встановлення наявності чи відсутності складу дисциплінарного проступку керівника апарату суду, який відповідно до статті 6 Закону України "Про державну службу" є державним службовцем категорії "Б".

44. Відповідно до статті 71 Закону України "Про державну службу" передбачено, що з метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку може проводитися службове розслідування. У разі невиконання або неналежного виконання посадових обов`язків державним службовцем, перевищення повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну шкоду фізичній чи юридичній особі, державі або територіальній громаді, службове розслідування проводиться обов`язково. Службове розслідування стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", проводиться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, а стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", - дисциплінарною комісією у державному органі. Тривалість службового розслідування не може перевищувати один місяць. За потреби зазначений строк може бути продовжений суб`єктом призначення, але не більш як до двох місяців.

45. За такого правового регулювання та фактичних обставин справи, слід погодитись з висновком суду першої інстанції, що голова місцевого суду, за умови встановлення дисциплінарного проступку з боку державного службовця, у тому числі керівника апарату суду, має право, на підставі пункту 3 частини першої статті 24 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", внести подання до територіального управління державної судової адміністрації про застосування до керівника апарату суду накладення дисциплінарного стягнення, але не подання про проведення відповідної службової перевірки стосовно дій керівника апарату, як просить позивач у позовній заяві."

Водночас, Суд підкреслює, що на час виникнення спірних правовідносин в рамках справи № 480/3500/21, правове регулювання статей 68, 71 Закону № 889-VIII зазнало змін, згідно Закону № 117-ІХ від 19.09.2019 (117-20) та було викладено в наступній редакції.

Так, згідно частини першої статті 68 Закону № 889-VIII, дисциплінарне провадження порушується шляхом видання відповідного наказу (розпорядження):

міністром - стосовно державного секретаря відповідного міністерства;

суб`єктом призначення - стосовно інших державних службовців.

Приписами статті 71 Закону № 889-VIII визначено, що Порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України. Порядок здійснення дисциплінарного провадження визначає, зокрема:

1) повноваження та порядок роботи дисциплінарної комісії;

2) порядок формування дисциплінарної комісії;

3) порядок здійснення дисциплінарного провадження у разі неможливості утворення або функціонування дисциплінарної комісії у державному органі.

Тобто, норми статті 71 Закону № 889-VIII в рамках розгляду справ № 480/3500/21 та №804/4069/17 мають відмінне нормативне тлумачення, що виражається в передбаченні можливості проведення службового розслідування та відсутності такої можливості згідно Закону № 117-ІХ від 19.09.2019 (117-20) і відсилання до підзаконного нормативно - правового акту, яким визначається процедура здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців.

Окрім того, приписами частини першої статті 68 Закону № 889-VIII, станом на час виникнення спірних правовідносин в рамках справи № 480/3500/21, не було передбачено застереження щодо ініціювання дисциплінарного провадження виключно суб`єктом призначення, як це передбачалося редакцією норми при розгляді справи № 804/4069/17, а було визначено, що суб`єкт призначення лише видає наказ, яким і порушується дисциплінарне провадження.

Відтак, норми частини першої статті 68 Закону № 889-VIII, не позбавляли права голови суду ініціювати порушення дисциплінарного провадження відносно позивачки - керівника апарату. Більше того, голова суду, звертаючись з ініціативою щодо порушення дисциплінарного провадження, не порушив дискреційні повноваження начальника Територіального управління ДСА України в Сумській області щодо видання наказу про порушення дисциплінарного провадження відносно позивачки, визначені приписами даної статті Закону.

Суд підкреслює, що начальником Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області було порушено дисциплінарне провадження виключно шляхом видання наказу суб`єкта призначення, тобто в спосіб, визначений приписами частини першої статті 68 Закону № 889-VIII, якого не існувало на час виникнення спірних правовідносин у справі № 804/4096/17, а не шляхом направлення подання голови суду до ТУДСА в Сумській області.

Суд вважає вірними висновки судів попередніх інстанцій, що, оскільки приписами пункту 3 частини першої статті 24 Закону № 1402-VIII передбачено, що голова суду здійснює контроль за ефективністю діяльності апарату суду, а також форма інформування головою суду про випадки незабезпечення керівником апарату суду ефективного здійснення даної діяльності, законодавством не визначена, то звернення голови суду до голови ТУ ДСА про наявність зазначених порушень у формі подання, не суперечить вимогам Закону № 1402-VIII (1402-19) .

Таким чином, Суд приходить до переконання, що судами попередніх інстанцій обґрунтовано не враховано висновок Верховного Суду у справі № 804/4069/17, оскільки даний висновок висловлений у правовідносинах, які не є подібними, зокрема, постановлений за правового регулювання, відмінного, ніж в рамках справи №480/3500/21.

Щодо обґрунтування скаржником стосовно наявності підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України - відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме щодо застосування до спірних правовідносин ч.1 ст.69 Закону України "Про державну службу", п.2, 4, 7, 11, 18, 24, 25 та 33 Порядку здійснення дисциплінарного провадження, п.п.1.3.3 п.1.3, п.п.2.1.1 та п.п.2.1.2 п.2.1 та п.4.3 Положення про АСДС, Суд зазначає таке.

Приписами частини першої статті 69 Закону № 889-VIII та пункту 7 Порядку передбачено, що для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ.

Згідно абзацу 2 пункту 8 Порядку дисциплінарну комісію стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії "Б" та здійснюють повноваження керівників державної служби в державних органах, а також їх заступників, утворює суб`єкт призначення.

Пунктом 10 Порядку передбачено, що дисциплінарна комісія діє у складі не менше трьох членів. Склад дисциплінарної комісії затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення або керівника державної служби. До складу дисциплінарної комісії повинно бути включено щонайменше одну особу, яка має юридичну освіту, а також представника служби управління персоналом, які є працівниками органу, в якому утворюється відповідна дисциплінарна комісія.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, дисциплінарна комісія ТУ ДСА України в Сумській області була створена згідно наказу начальника управління від 01.07.2019 № 23 строком на 3 роки (до 30.06.2022).

Суд зауважує, що дисциплінарна комісія ТУ ДСА України в Сумській області була утворена до прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 04.12.2019 № 1039 та відповідно до приписів статті 69 Закону № 889-VIII, які діяли станом на момент її утворення.

Жодних заперечень щодо неналежності її складу, станом на момент утворення, позивачкою не наведено. Не спростовується скаржницею і дотримання відповідачем вимог пункту 10 Порядку в частині перебування у складі дисциплінарної комісії, що була створена згідно наказу 01.07.2019 № 23 та була повноважна станом на момент проведення дисциплінарного провадження, однієї особи з юридичною освітою та представника служби управління персоналом, які є працівниками ТУ ДСА України в Сумській області.

Окрім того, кількісний склад дисциплінарної комісії також відповідає приписам пункту 10 Порядку, оскільки вимога даної норми встановлює мінімально допустиму кількість членів дисциплінарної комісії (не менше трьох). Водночас, заборони щодо включення в склад дисциплінарної комісії більше, ніж трьох осіб (що, в даних спірних правовідносинах становить 6 осіб), норма пункту 10 Порядку не містить.

Суд враховує роз`яснення Національного агентства України з питань державної служби від 23.07.2020 № 109 р/з, згідно яких дисциплінарна комісія формується після прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження із числа працівників органу, в якому утворюється відповідна дисциплінарна комісія, та утворюється разово для здійснення конкретного дисциплінарного провадження.

Водночас, Суд зауважує, що ані приписами статті 69 Закону № 889-VIII (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), ані Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 117-ІХ від 19.09.2019 (117-20) , яким внесено зміни в Закон № 889-VIII (889-19) , зокрема в частині порядку формування та складу дисциплінарної комісії, а також приписами Порядку № 1039 не передбачено припинення повноважень дисциплінарних комісій, сформованих з дотриманням вимог статті 69 Закону № 889-VIII (в редакції до 19.09.2019) у зв`язку з набранням чинності Закону № 117-ІХ від 19.09.2019 (117-20) та Порядку № 1039.

На переконання Суду, дисциплінарна комісія, утворена до набрання чинності Закону № 117-ІХ від 19.09.2019 (117-20) та з дотриманням вимог статті 69 Закону № 889-VIII (в редакції до 19.09.2019), вправі здійснювати свої повноваження до закінчення строку, на який її було утворено, за умови відповідності її складу вимогам приписів статті 69 Закону № 889-VIII та Порядку № 1039, станом на момент порушення дисциплінарного провадження.

Відтак, враховуючи вищевикладене Суд відхиляє доводи скаржниці щодо неналежності суб`єкта дисциплінарного провадження, що було проведене відносно неї такими, що не заслуговують на увагу.

Окрім того, помилковими є доводи позивачки про неправильне застосування судами попередніх інстанцій пунктів 7,11,18 Порядку в частині неповноважності робочої групи здійснювати перевірку фактів, викладених в поданні, оскільки, як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, до складу робочої групи було включено двох членів дисциплінарної комісії та одного фахівця, що, згідно п. 11 Порядку, є можливим за рішенням дисциплінарної комісії.

Відтак, зважаючи на склад робочої групи, її створення та діяльність з метою проведення перевірки, не є таким, що порушує приписи Порядку, позаяк рішення по дисциплінарному провадженню приймалися виключно членами дисциплінарної комісії на її засіданнях.

Щодо доводів скаржниці про порушення дисциплінарною комісією вимог пунктів 24,25,33 Порядку в частині виходу за межі дисциплінарного провадження, то Суд вважає їх необґрунтованими, оскільки дисциплінарне провадження було порушено на підставі наказу начальника ТУ ДСА в Сумській області, в основу якого лягло подання голови суду із зазначенням не тільки інформації про незабезпечення правильного автоматизованого розподілу справ, а й інформації щодо неналежного організаційного забезпечення функціонування автоматизованої системи документообігу суду, як передумові здійсненого порушення, тобто, інформації про неналежне виконання позивачкою своїх посадових обов`язків, що і було предметом перевірки дисциплінарної комісії.

Щодо доводів позивачки про відсутність порушень приписів п.п.1.3.3 п.1.3, п.п.2.1.1 та п.п.2.1.2 п.2.1 та п.4.3 Положення про АСДС, то Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність складу дисциплінарного проступку, з огляду на наступне.

Так, підпунктом 8 пункту 14 розділу ІІІ Положення про апарат Господарського суду Сумської області, затвердженим рішенням зборів суддів від 14.02.2019 (далі - Положення про апарат) на керівника апарату суду покладено забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (до початку її функціонування - автоматизованої системи документообігу суду), автоматизованого розподілу справ між суддями.

Відповідно до п. 16 розділу ІІІ Положення про апарат, керівник апарату суду несе персональну відповідальність за належне організаційне забезпечення суду, суддів і судового процесу, функціонування автоматизованої системи документообігу суду, автоматизованого розподілу справ між суддями (до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи), а також згідно із законодавством - за належний рівень службової та трудової дисципліни в апараті суду, інформує збори суддів та звітує про здійснення таких заходів.

Відповідно до п. 1 Положення про відділ інформаційно-технічного забезпечення судового процесу господарського суду Сумської області, затвердженого керівником апарату 01.06.2016 (т. 2 а.с. 154-159), відділ інформаційно-технічного забезпечення судового процесу є самостійним структурним підрозділом, на який покладено підтримку належної працездатності і безперебійного функціонування комп`ютерного і периферійного обладнання та програмно-апаратних комплексів, що експлуатуються користувачами у господарському суді.

Суди попередніх інстанцій правомірно дійшли висновку, що наказ керівника апарату суду від 07.09.2020 № 06-03/14-од "Щодо визначення функціональних обов`язків, прав користувачів автоматизованої системи" не конкретизує права технічного адміністратора та не надає визначення поняття "спеціальний перелік прав", не містить конкретної підстави, яка б надавала право начальнику відділу інформаційно-технічного забезпечення судового процесу Назаренку К.І. або іншим спеціалістам цього ж відділу вносити зміни чи налаштування до АСДС щодо коефіцієнту адмінпосади судді, що підтверджує недотримання позивачкою вимог Положення про АСДС.

Суд також вважає такими, що не заслуговують на увагу доводи скаржниці про відсутність порушень приписів пп.1.3.1. п. 1.3. Положення про АСДС, зважаючи на таке.

Так, приписами пп.1.3.1. п. 1.3. Положення про АСДС визначено, що порядок функціонування автоматизованої системи документообігу в судах загальної юрисдикції (далі - автоматизована система), яка забезпечує об`єктивний та неупереджений розподіл судових справ між суддями з додержанням принципів випадковості та в хронологічному порядку надходження судових справ, з урахуванням завантаженості кожного судді.

Згідно пп.1.3.3. п. 1.3. Положення про АСДС для функціонування автоматизованої системи суди забезпечують своєчасне внесення до автоматизованої системи достовірних даних (інформації про стан розгляду судової справи, оригіналів електронних судових рішень, відомостей про набрання судовим рішенням законної сили тощо) та направлення необхідних відомостей до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, Засадами використання автоматизованої системи документообігу Господарського суду Сумської області, затвердженими рішенням зборів суддів 17.06.2020 (далі - Засади, в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин, інтернет посилання на офіційному сайті суду - https://su.arbitr.gov.ua/sud5021/asd1/), визначено, що в автоматизованій системі документообігу суду (далі - АСДС) для суддів, які займають адміністративні посади, встановлені коефіцієнти: голова суду - 0,75, заступник голови суду - 0,75.

Відповідно до реєстру автоматизованого розподілу справ суду після 15.00 год. 28.12.2020 судді Яковенку В.В. було розподілено одну справу, а 29.12.2020 до 12.55 год. - 2 справи (т. 2 а.с. 123-125).

Повноваження судді Соп`яненко О.Ю. закінчились 22.12.2020.

Відтак, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявного складу дисциплінарного проступку, що виражений у неналежному виконанні позивачкою посадових обов`язків, зокрема, незабезпечення правильного автоматизованого розподілу справ внаслідок чого авторозподіл справ 23.12.2020, 28.12.2020 та 29.12.2020 проведений без врахування актуального коефіцієнту адмінпосад суддям Соп`яненко О.Ю. (23.12.2020) та Яковенку В.В. (28.12.2020, 29.12.2020).

Суд підкреслює, що згідно пп.2.3.19 п.2.3. Положення про АСДС, зміни до налаштувань автоматизованої системи згідно з підпунктами 2.3.10 - 2.3.18 пункту 2.3 цього Положення, вносяться не пізніше одного робочого дня, що передує даті їх застосування, визначеній зборами суддів відповідного суду.

Доводи скаржниці щодо неможливості застосування пп.2.3.19 п.2.3. Положення про АСДС до спірних правовідносин, оскільки у рішенні зборів суддів відсутня дата внесення зміни до налаштувань автоматизованої системи, а визначення поняття "своєчасність" не міститься в Положенні, Суд сприймає критично, оскільки вказане не спростовує необхідність забезпечення внесення відповідних змін без жодних невиправданих зволікань до початку вчинення дій у системі, які матимуть вплив на неупереджене визначення головуючого судді у справі.

Таким чином, Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про допущення позивачкою винної протиправної поведінки, яка призвела до негативних наслідків, що свідчить про вчинення нею дисциплінарного проступку та наявність підстав для застосування дисциплінарного стягнення. При цьому, як вірно зазначено судами, вид застосованого стягнення "догана" відповідає ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального права і процесуального права.

Такими чином, враховуючи викладене, а також межі перегляду судом касаційної інстанції оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій виключно в рамках вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, що визначено частиною першою статті 341 КАС України, Суд зауважує, що підстави для задоволення касаційної скарги ОСОБА_1 у цій справі відсутні, оскільки підстави, на які посилалася позивачка, не знайшли свого підтвердження в ході касаційного розгляду справи.