140/83/20 Про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках та стягнення коштів за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу - 17.08.2022 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року (головуючий суддя Глушко І.В., судді - Довга З.М., Матковська З.М.) у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОГ РІТЕЙЛ" про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках та стягнення коштів за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу,

У С Т А Н О В И В:

У січні 2020 року Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОГ РІТЕЙЛ" (далі - ТОВ "ВОГ РІТЕЙЛ"), в якому просило стягнути в дохід місцевого бюджету кошти з рахунків товариства у банках, що його обслуговують, та кошти за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу по акцизному податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів у розмірі 26 908 912,67 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначало, що за відповідачем обліковується податковий борг з акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів на загальну суму 26908912,67 грн, який виник, починаючи з 31 травня 2019 року за рахунок несплати узгоджених грошових зобов`язань, що нараховані згідно податкових повідомлень-рішень від 22 липня 2016 року: №0001101422, №0001091422, №0001081422, №0001071422 та нарахованої відповідно до статті 129 Податкового кодексу України (далі - ПК України (2755-17) ) пені.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 30 березня 2020 року позов задоволено повністю. Стягнуто кошти з рахунків ТОВ "ВОГ РІТЕЙЛ" у банках, що його обслуговують та кошти за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу з акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (Нова Каховка) у сумі 5 517 098,12 грн до місцевого бюджету; з акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (Херсон) у сумі 8437381,16 грн до місцевого бюджету; з акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (Білозерський район) у сумі 6405214,59 грн до місцевого бюджету; з акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (Олешківський район) у сумі 6549218,80 грн до місцевого бюджету.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з ухваленим у справі судовим рішенням апеляційної інстанції, ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просило постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 березня 2020 року залишити в силі.

Ухвалою Верховного Суду від 15 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження за скаргою Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року.

Підставою для відкриття касаційного провадження у справі визначено пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ), оскільки скаржник у касаційній скарзі посилається на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права, а саме пункт 59.5 статті 59 ПК України, пункти 1, 6 розділу ІІІ Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30 червня 2017 року № 610 (z0902-17) , без урахування висновку щодо застосування вказаних норм права, у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 10 вересня 2020 року у справі №810/3703/16, від 17 липня 2020 року у справі №808/2926/16, від 11 грудня 2019 року у справі №804/5899/14.

ТОВ "ВОГ РІТЕЙЛ", скориставшись своїм правом надало до суду відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на встановлені обставини та висновки оскаржуваного судового рішення зазначило, що рішення суду апеляційної інстанції прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим просило відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін. Зокрема, відповідач вказує на правомірність рішення суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні посилаючись на те, що позивач не надіслав ТОВ "ВОГ РІТЕЙЛ" податкову вимогу на всю суму заборгованості яку стягує за даним позовом та наголошує, що згідно пункту 95.1 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків проводиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Справа призначалась до розгляду у відкрите судове засідання неодноразово, однак, у судове засідання, призначене на 17 серпня 2022 року, учасники справи не прибули.

При цьому, судом враховано, що ТОВ "ВОГ РІТЕЙЛ" та ГУ ДПС в Одеській області (викликалось у судове засідання згідно листа Державної податкової служби України від 21 липня 2022 року №5552/5/99-00-13-07-05, в якому зазначено, що у зв`язку продовженням строку дії воєнного стану в Україні, виконання повноважень ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі закріплено за ГУ ДПС в Одеській області) належним чином повідомлені про розгляд справи.

Зокрема, сторонами повістку про виклик отримано 9 серпня 2022 року.

17 серпня 2022 року від ГУ ДПС в Одеській області до Верховного Суду надійшло клопотання, в якому відповідач просив відкласти судове засідання на строк, визначений судом, але достатній для ознайомлення з матеріалами справи, а також надати доступ в системі "Електронний суд" для ознайомлення з судовою справою №140/83/20.

Згідно із пунктами 1, 3, 6 частини другої статті 44 КАС України, учасники справи мають право: ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

За приписами пунктів 2, 6, 7 частини п`ятої статті 44 КАС України, учасники справи зобов`язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Оскільки контролюючим органом у клопотанні про відкладення розгляду справи не зазначено підстав, які перешкоджали скаржнику звернутися до суду з клопотанням про ознайомлення із матеріалами справи, отримавши 9 серпня 2022 року повістку про виклик у судове засідання, то колегія суддів дійшла висновку, що клопотання є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Враховуючи, що учасники справи у судове засідання не з`явились, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, колегія суддів вирішила продовжити розгляд справи у порядку письмового провадження (частина дев`ята статті 205 КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про задоволення касаційної скарги.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ "ВОГ РІТЕЙЛ" зареєстроване Виконавчим комітетом Луцької міської ради 27 липня 2011 року за №11981020000006354, перебуває на обліку в контролюючих органах, місцезнаходження юридичної особи: Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кременецька, 38, що підтверджується реєстраційними даними, наданими позивачем.

З метою погашення податкового боргу по акцизному податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних, ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі 5 червня 2019 року сформувало податкову вимогу №2964-17 на суму 8437381,16 грн, яка була отримана ТОВ "ВОГ РІТЕЙЛ" 10 червня 2019 року.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом 22 липня 2016 року за результатами перевірки на підставі Акту від 4 липня 2016 року було прийнято податкові повідомлення-рішеннями: №0001071422, №0001081422, №0001091422, №0001101422, які відповідачем оскаржувалися в судовому порядку (справа №803/1142/16 за позовом "ВОГ РІТЕЙЛ" до ГУ ДФС у Херсонській області про скасування податкових повідомлень-рішень).

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року, позов задоволено, визнано протиправними та скасовано зазначені податкові повідомлення рішення.

Постановою Верховного Суду від 18 грудня 2018 року касаційну скаргу ГУ ДФС у Херсонській області задоволено, вищезазначені судові рішення скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ТзОВ "ВОГ РІТЕЙЛ" відмовлено, тобто оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 22 липня 2016 року: №0001071422, №0001081422, №0001091422, №0001101422 стали узгодженими.

Отже, податковий борг по акцизному податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів ТОВ "ВОГ РІТЕЙЛ" виник на підставі податкових повідомлень-рішень: від 22 липня 2016 року: №0001101422, №0001091422, №0001081422, №0001071422, згідно яких сума грошового зобов`язання за платежем: акцизний податок з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів складає 10548792,27 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 5274396,15 грн, також податковим органом нараховано пеню у розмірі 11085724,25 грн

Згідно облікових карток платника податків загальна сума заборгованості ТОВ "ВОГ РІТЕЙЛ" за грошовим зобов`язанням по акцизному податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів станом на 31 травня 2019 року становить 26908912,67 грн.

За наведених підстав та у зв`язку із несплатою відповідачем згаданої суми грошових зобов`язань у добровільному порядку, позивач звернувся до суду із даним позовом про їх стягнення в судовому порядку.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що сума податкового зобов`язання по акцизному податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів станом на 31 травня 2019 року становить 15823188,42 грн, набула статусу податкового боргу, який не сплачений відповідачем, а тому позовні вимоги про її стягнення та стягнення пені, нарахованої за несвоєчасне погашення суми податкового зобов`язання, у розмірі 11085724,25 грн, є обґрунтованими. При цьому, суд зазначив, що надіслана платнику податків податкова вимога від 5 червня 2019 року на податковий борг у розмірі 8437381,16 грн, який не погашений, не втрачає своєї правової дії, адже податковим законодавством не передбачено необхідності повторного відправлення платнику податків податкової вимоги у разі збільшення податкового боргу.

Суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позову виходив з того, що податковий орган у позовній заяві, борг у сумі, заявленій у судовому порядку до стягнення, виник за рахунок несплати узгоджених грошових зобов`язань, що нараховані згідно податкових повідомлень-рішень, оскаржених відповідачем у судовому порядку, та з ухваленням судового рішення касаційним судом набув статусу узгодженого. Відтак, скерування ТОВ "ВОГ РІТЕЙЛ" вимоги від 5 червня 2019 року на суму податкового боргу 8437381,16 грн, що обліковувався за відповідачем станом на 4 червня 2019 року, не свідчить про вжиття контролюючим органом заходів стягнення податкового боргу, що виник після закінчення процедури судового оскарження рішень податкового органу.

Відповідно до частин першої - третьої статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення апеляційної інстанції не відповідає.

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції під час ухвалення оскаржуваної постанови неправильно застосовано норми матеріального права та, як наслідок, надано помилкову оцінку обставинам справи, у результаті чого скасовано рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачений обов`язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 36.1 статті 36 ПК України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПК України (2755-17) , законами з питань митної справи.

Згідно із підпунктом 38.1 статті 38 ПК України, виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

За приписами пункту 57.3. статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно абзацу четвертого пункту 56.18 статті 56 ПК України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

За приписами підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.

Пунктом 129.1 статті 129 ПК України, передбачено, що при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, нарахування пені розпочинається починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Згідно пункту 129.4 статті 129 ПК України, на суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За приписами підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.2 статті 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.4 статті 95 ПК України, передбачено, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Стосовно твердження відповідача про те, що позивач просить стягнути 26908912,67 грн, але при цьому податкову вимоги від 5 червня 2019 року виніс тільки на суму 8437381,16 грн суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що відповідно до пункту 59.5. статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Аналогічні норми передбачені і пунктом 6 розділу ІІІ Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30 червня 2017 року № 610 (z0902-17) .

Таким чином, податкова вимога надсилається тільки один раз після виявлення заборгованості, в разі збільшення податкового боргу податкова вимога додатково не надсилається (не вручається), що не виключає права контролюючого органу стягнути з такого платника податку суму заборгованості, яка існує на день стягнення. Виконання обов`язку позивачем щодо надіслання платнику податків вимоги судами установлено, доказів оскарження податкової вимоги сторонами не надано.

Враховуючи викладені обставини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність законних підстав для стягнення з відповідача спірної суми заборгованості, яка є предметом розгляду даної справи.

З огляду на викладене, постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року підлягає скасуванню, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 березня 2020 року - залишенню в силі.

Згідно із статтею 352 КАС України, суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.