640/16623/19 Про задоволення клопотання про вжиття заходів забезпечення позову - 20.07.2022 Прийняття

за касаційною скаргою Органу самоорганізації населення "Вуличний комітет "Воздвиженка" у Подільському районі міста Києва на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.09.2019 (головуючий суддя: Кузьменко В.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019 (колегія у складі: головуючого судді Файдюка В.В., суддів Мєзєнцева Є.І., Чаку Є.В.), -

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У вересні 2019 року Київське учбово-виробниче підприємство №3 (УВП-3) Українського товариства сліпих (УТОС) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати припис Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 24.06.2019 №75/П;

- визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01.08.2019 №08-19 "Про накладення фінансових санкцій за порушення законодавства України у сфері охорони культурної спадщини".

2. Також до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла заява Київського учбово-виробничого підприємства №3 (УПВ-3) Українського товариства сліпих (УТОС) про забезпечення позову, у якій позивач просив забезпечити позов у даній справі шляхом зупинення дії оскаржуваних приписів Департаменту охорони культурної спадщини від 24.06.2019 №75/П та від 03.07.2019 №81/П до моменту набрання законної сили судовим рішенням.

3. На обґрунтування необхідності забезпечення позову позивач зазначав, що зупинення дії оскаржуваних приписів є необхідним для належного захисту прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, оскільки невжиття такого заходу може істотно ускладнити відновлення прав та інтересів позивача у разі прийняття судом рішення про задоволення позову, посилаючись зокрема на завдання значних збитків через зупинення будівельних робіт на об`єкті.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

4. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.05.2019 заяву Київського учбово-виробничого підприємства №3 (УВП-3) Українського товариства сліпих (УТОС)" про забезпечення позову задоволено. Зупинено дію приписів Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 24.06.2019 №75/П та від 03.07.2019 №81/П. Зазначено, що строк пред`явлення ухвали до виконання - до 12.09.2022.

5. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019 ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.05.2019 залишена без змін.

6. Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що фактично оскаржувані приписи блокують процес будівництва на об`єкті "Будівництво житлового будинку з об`єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом по вул. Вознесенський узвіз, 28-30 у Подільському районі міста Києва", і з метою відновлення тривалого простою будівництва сторонам договору про організацію будівництва, зокрема, Київському учбово-виробничому підприємству №3 (УВП-3) Українського товариства сліпих (УТОС), необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Таким чином, на думку судів, в даному випадку невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду та ефективний захист і поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся, що є достатньою підставою для забезпечення позову.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. 20.01.2020, не погоджуючись з прийнятими рішеннями, третя особа Орган самоорганізації населення "Вуличний комітет "Воздвиженка" у Подільському районі міста Києва звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати вказані рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

8. В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що заявником та судами не наведено існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, а також ознак очевидної протиправності рішень відповідача. Також скаржник зазначає, що судами не враховано, що права громадян-інвесторів можуть зазнати ще більших порушень у разі продовження будівництва з порушенням будівельних норм та стандартів, якщо в ході судового розгляду справи по суті буде встановлена правомірність винесених відповідачем рішень.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

9. 21.01.2020 в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.

10. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.01.2021, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С.Г., судді Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.

11. Ухвалою Верховного Суду від 24.01.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Органу самоорганізації населення "Вуличний комітет "Воздвиженка" у Подільському районі міста Києва на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.09.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019

12. Ухвалою Верховного Суду від 19.07.2022 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження з 20.07.2022.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ), колегія суддів зазначає наступне.

14. У відповідності з частинами першою, другою, четвертою статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

15. Види забезпечення позову визначає стаття 151 КАС України, за змістом частини першої якої позов може бути забезпечено, зокрема, зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта (пункт 1 цієї частини статті).

16. Частиною другою цієї ж статті КАС України (2747-15) передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

17. Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

18. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якого просить заявник, з наслідками, які настануть внаслідок, зокрема, зупинення дії оскаржуваного адміністративного акта.

19. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

20. Заходи забезпечення позову застосовуються задля гарантування реального виконання в майбутньому судового рішення у випадку його ухвалення на користь позивача. Водночас, для виконання таких заходів потрібно додержуватися щонайменше однієї з умов, визначених у частині другій статті 150 КАС України.

21. Як наслідок, уможливлюється виконання судового рішення на підставі принципу обов`язковості судових рішень, регламентованого в статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод (далі - Конвенція), пункті 9 частини другої статті 129 Конституції України, статті 13 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів", пункті 5 частини третьої статті КАС України (2747-15) , рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах "Рябих проти Росії" (§§ 51, 52), "Горнсбі проти Греції" (§ 40).

22. Згідно роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" (va009700-06) , при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

23. Колегія суддів враховує й те, що відповідно до статті 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

24. ЄСПЛ у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

25. Своєю чергою, у рішенні ЄСПЛ від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

26. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настане подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року), Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

27. Згідно з Рекомендацією № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

28. Відтак, заходи забезпечення позову застосовуються судом лише у виняткових випадках за наявності для цього умов та підстав, передбачених процесуальним законом, при цьому, такі заходи повинні відповідати критеріям адекватності та співмірності.

29. При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

30. Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.11.2018 (справа № 826/8556/17), від 25.04.2019 (справа № 826/10936/18).

31. В той же час, Верховний Суд у постанові від 17.04.2019 (справа № 705/4587/17) сформулював правову позицію, згідно з якою, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

32. Для забезпечення позову суд повинен на підставі доказів та з огляду на обставини справи, поведінку учасників переконатися, що загроза правам, свободам та інтересам особи має реальний характер. Загроза повинна бути прямо пов`язана з об`єктом спору та мають бути обґрунтовані підстави вважати, що внаслідок невжиття заходів забезпечення позову настануть обставини, встановлені в пункту 1 частини другої статті 150 КАС України.

33. З матеріалів справи вбачається, що позивач отримав дозволи Міністерства культури України на проведення земляних робіт на території пам`ятки, охоронюваній археологічній території, в зонах охорони, в історичних ареалах населених місць від 05.11.2018 №22-070/18з та від 04.02.2019 №22-020/19 з метою виконання робіт з облаштування допоміжної супровідної інфраструктури об`єкта "Будівництво житлового будинку з об`єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом по вул. Вознесенський узвіз, 28-30 у Подільському районі міста Києва".

34. Департаментом охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відповідно до статті 6 Закону України "Про охорону культурної спадщини" за результатом огляду робіт за проектом "Будівництво житлового будинку з об`єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом по вул. Вознесенський узвіз, 28-30 у Подільському районі міста Києва" винесено позивачу наступні приписи:

- від 24.06.2019 №75/П, у якому вимагає: " 1. З дня отримання цього припису не виконувати будь-які роботи за вказаною адресою. 2. В триденний термін, з дня отримання цього припису, проінформувати Департамент про відповідність проведених робіт з заявленими роботами у вищезазначеному дозволі Міністерства культури України";

- від 03.07.2019 №81/П, у якому вимагає " 1. З дня отримання цього припису не виконувати будь-які роботи за вказаною адресою. 2. В триденний термін, з дня отримання цього припису, проінформувати Департамент про відповідність проведених робіт з роботами, вказаними у Дозволі міністерства культури України від 04.01.2019 №22-020/19з, які повинні проводиться відповідно до проектної документації, розробленої та погодженої у встановленому законодавством порядку від 05.11.2018 за №1039/10-2/61-18.

35. Наведене свідчить, що відповідач фактично заборонив Київському учбово-виробничому підприємству №3 (УВП-3) Українського товариства сліпих (УТОС) виконувати будь-які роботи на об`єкті "Будівництво житлового будинку з об`єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом по вул. Вознесенський узвіз, 28-30 у Подільському районі міста Києва".

36. Заявляючи клопотання про забезпечення позову, позивач послався на те, що в результаті не зупинення дії оскаржуваних приписів, позивач може зазнати майнових збитків в результаті тривалого зупинення виконання будівельних робіт (до ухвалення судового рішення по справі), що також може мати наслідком часткове руйнування об`єктів будівництва внаслідок впливу, в тому числі, несприятливих погодних умов.

37. Зупиняючи дію оскаржуваних приписів відповідача, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що продовження дії оспорюваних приписів протягом розгляду судом даної адміністративної справи потягне за собою настання негативних наслідків не лише безпосередньо для позивача, як замовника будівництва, а й для третіх осіб, зокрема, найнятих працівників.

38. Проте колегія суддів зазначає, що у приписі №75/П від 24.06.2019 зазначено, що на будівельному майданчику виконані та виконуються будівельні, в тому числі земельні роботи, які можуть не відповідати характеру робіт, що є відхиленням від заявлених робіт у вищезазначеному дозволі від 04.01.2019 № 22-020/19з.

39. Статтею 30 Закону України "Про охорону культурної спадщини" передбачено, що приписи органів охорони культурної спадщини є обов`язковими для виконання всіма юридичними та фізичними особами. Органи охорони культурної спадщини зобов`язані заборонити будь-яку діяльність юридичних або фізичних осіб, що створює загрозу пам`ятці або порушує законодавство, державні стандарти, норми і правила у сфері охорони культурної спадщини.

40. Колегія суддів зауважує, що надання попередньої оцінки та висновків протиправності оскаржуваних приписів в межах розгляду заяви про забезпечення позову без належного дослідження доказів є протиправним.

41. З аналізу положень пункту 2 частини другої статті 150 КАС України випливає, що особа, яка звертається із заявою про забезпечення позову повинна довести, яким чином оскаржуваним рішенням порушуються її права, тобто вказати на безпосередні, конкретні права, які мають бути реальними та індивідуально вираженими.

42. Посилання особи на можливе порушення її прав в майбутньому, не може визнаватись достатнім для вжиття заходів забезпечення позову за викладених позивачем доводів та обставин цієї справи.

43. Крім того, судами встановлено, що Київське учбово-виробниче підприємство №3 (УВП-3) Українського товариства сліпих (УТОС), як замовник, отримало дозвіл Державної архітектурно-будівельної інспекції України на виконання будівельних робіт від 30.12.2014 №ІУ 115143640678 на об`єкт "Будівництво житлового будинку з об`єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом по вул. Вознесенський узвіз, 28-30 у Подільському районі міста Києва".

44. 14.09.2017 між Київським учбово-виробничим підприємством №3 (УВП-3) Українського товариства сліпих (УТОС), як стороною-1, та ТОВ "НОВЕ МІСТО!", як стороною-2, та ТОВ "БУДГРУППРОЕКТІНВЕСТ-2", як стороною-3, укладено договір про організацію будівництва житлового будинку з об`єктами соціального-культурного призначення та підземним паркінгом по вул. Вознесенській узвіз у Подільському районі міста Києва, за умовами якого сторони в рамках укладених договорів про будівництво житлового будинку з об`єктами соціально- культурного призначення та підземним паркінгом по вул. Вознесенський узвіз 28-30 у Подільському районі міста Києва, згідно яких ТОВ "БУДГРУППРОЕКТІНВЕСТ-2" виконує частину делегованих функцій замовника будівництва на земельній ділянці за адресою вул. Вознесенський узвіз 28-30, зобов`язується взаємодіяти для забезпечення "Будівництва житлового будинку з об`єктами соціально- культурного призначення та підземним паркінгом по вул. Вознесенський узвіз 28-30 у Подільському районі міста Києва".

45. Тобто позивач виступає замовником виконання будівництва об`єкту "Будівництво житлового будинку з об`єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом по вул. Вознесенській узвіз, 28-30, в Подільському районі м. Києва", а будівництво даного об`єкту здійснюється ТОВ "Будгруппроектінвест-2"

46. Отже, судами попередніх інстанцій належним чином не встановлено, яка саме господарська діяльність позивача, як замовника виконання будівельних робіт (а не їх виконавця), є зупиненою внаслідок прийняття відповідачем оскаржуваних у справі рішень.

47. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не доведено наявність необхідних підстав для забезпечення позову, а судами не доведено, що при невжитті відповідних заходів може істотно ускладнитись захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника.

48. Відповідно до ч. 1 ст. 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.