640/32263/20 Про відмову відкрити адміністративне провадження у справі - 20.07.2022 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2021 року (головуючий суддя Черпіцька Л.Т., судді: Пилипенко О.Є., Собків Я.М.) в адміністративній справі за позовом Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків до Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2020 року Офіс великих платників податків ДПС (якого ухвалою Верховного Суду від 09 квітня 2021 року було замінено його правонаступником - Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків; далі - Офіс, податковий орган, позивач) звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - Товариство, відповідач) про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна Товариства, застосованого Офісом згідно з рішенням від 01 грудня 2020 року №37513/10/28-10-07-02-01-14.

Водночас, в позові зазначено, що звернення відбувається в загальному порядку, оскільки ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 03 грудня 2020 року було закрито провадження у справі №640/30051/20 за поданням податкового органу про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна Товариства, застосованого на підставі цього ж рішення Офісу.

Ухвалою від 21 грудня 2020 року Окружний адміністративний суд м.Києва відмовив у відкритті провадження у справі із вказівкою на пункт 2 частини 4 статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ) з огляду на існування між сторонами спору про право.

Вважаючи, що при постановленні цієї ухвали судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, позивач 28 грудня 2020 року подав апеляційну скаргу з вимогою про її скасування та направлення справи на розгляд до Окружного адміністративного суду м.Києва.

Ухвалою від 15 січня 2021 року Шостий апеляційний адміністративний суд залишив апеляційну скаргу без розгляду на підставі частини 5 статті 270 КАС України у зв`язку із пропуском Офісом встановленого частиною 6 статті 283 КАС України двадцятичотирьохгодинного строку на апеляційне оскарження.

Не погоджуючись із ухвалою від 15 січня 2021 року, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив її скасувати, наголошуючи на тому, що, позовна заява про необхідність підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна Товариства на підставі рішення контролюючого органу до Окружного адміністративного суду м.Києва була ним подана в загальному порядку, а не в порядку статті 283 КАС України, відтак до неї повинні застосовуватись загальні положення КАС України (2747-15) та, зокрема, й щодо строку апеляційного оскарження.

Відповідач в письмовому відзиві на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а ухвалу суду апеляційної інстанції, яку він просив залишити без змін, - обґрунтованою та законною.

Перевіривши за матеріалами справи правильність застосування апеляційним судом при постановленні оскаржуваної ухвали норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з приписами частини 5 статті 5 КАС України суб`єкти владних повноважень мають право звернутись до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Право звернення до суду суб`єктом владних повноважень - податковим органом визначено статтею 94 Податкового кодексу України (далі - ПК України (2755-17) ), а саме - на суд покладено обов`язок перевірити обґрунтованість рішення контролюючого органу про застосування адміністративного арешту майна платника податків. Відтак, для здійснення судового контролю за рішенням податкового органу, яке зачіпає права та інтереси платника податків, податковий орган зобов`язаний звернутись до суду.

Зверненню податкового органу до суду передує процедура застосування адміністративного арешту, встановлена статтею 94 ПК України, відповідно до якої контролюючим органом може бути накладено арешт на майно платника податків, який полягає в обмеженні або забороні платнику податків у реалізації прав розпорядження або користування його майном. Адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом (пункт 94.1 статті 94 ПК України). КАС України (2747-15) визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного) (частина 1 статті 12 КАС України).

Відтак, податковий орган має право/обов`язок звернутись до суду в порядку загального провадження з дотриманням загальних строків звернення до суду з позовними вимогами про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків. При розгляді вимоги щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків до предмета доказування входить, зокрема, наявність підстав та дотримання порядку призначення контролюючим органом перевірки та прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна.

Крім того, КАС України (2747-15) визначено особливості позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ (глава 11) та порядок розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ (§ 2 цієї глави).

Так, статтею 283 КАС України врегульовано особливості провадження у справах за зверненням податкових та митних органів.

За змістом пункту 2 частини 1 статті 283 КАС України провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Цей порядок є альтернативним загальному порядку розгляду справ.

Відповідно до приписів частини 2 статті 283 КАС України заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинна містити певні визначені цією нормою обов`язкові реквізити.

У разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків. Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику заяви та доданих до неї документів. Повернення заяви не є перешкодою для повторного звернення з нею до суду після усунення її недоліків, але не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду (частина 3 статті 283 КАС України).

Частинами 4 та 5 цієї ж статті передбачено, що суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження за заявою, якщо: 1) заявлено вимогу, не передбачену частиною першою цієї статті; 2) із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Відмова у відкритті провадження за заявою унеможливлює повторне звернення заявника з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку.

Згідно із частиною 6 статті 283 КАС України ухвалу про відмову в прийнятті заяви може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 24 годин з моменту її постановлення.

Крім того, КАС України (2747-15) визначено, що при розгляді цієї категорії термінових справ днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного суду. Строки подання позовних заяв і апеляційних скарг у справах, визначених цією статтею, не може бути поновлено. Позовні заяви, апеляційні скарги, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду (частина 5 статті 270 КАС України).

Виходячи зі змісту статей 271 та 272 КАС України, розгляд термінової адміністративної справи закінчується проголошенням повного судового рішення, а судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.

Тобто, податковий орган, звертаючись до адміністративного суду, самостійно визначає порядок такого звернення - в загальному порядку або відповідно до статті 283 КАС України з метою термінового розгляду, про що обов`язково зазначається в позовній заяві (заяві).

Законодавцем визначено, що в порядку статті 283 КАС України податковий орган може звернутись виключно у разі безспірності таких вимог, оскільки в протилежному випадку суд зобов`язаний відмовити у відкритті провадження відповідно до частини 4 статті 283 КАС України у зв`язку з наявністю спору про право.

Відмова у відкритті провадження відповідно до частини 5 статті 283 КАС України дає право податковому органу звернутись в порядку загального провадження, але таке звернення можливе і без попереднього звернення до суду в порядку, визначеному статтею 283 КАС України, адже спір про право може виникнути і на етапі застосування адміністративного арешту податковим органом, а тому, звернення до суду із заявою відповідно до статті 283 КАС України в такому випадку може бути недоцільним. В будь-якому разі спір про право повинен бути не уявним, а реальним, та суду необхідно надати докази про звернення за вирішенням спору в адміністративному чи судовому порядку.

Законодавцем встановлено, що суд повинен перевірити обґрунтованість застосування адміністративного арешту майна, та в разі наявності спору про право, такий розгляд здійснюється в загальному позовному провадженні.

Відтак, здійснюючи розгляд справи в порядку загального провадження, суд зобов`язаний перевірити дотримання критеріїв, встановлених частиною 2 статті 2 КАС України з метою досягнення основного завдання адміністративного судочинства - справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спору у сфері публічно-правових відносин.

Правова позиція щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладена у постанові Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26 червня 2020 року у справі №280/2993/19 та постанові Верховного Суду від 05 листопада 2021 року у справі №140/551/20.

Як вже вказувалось в цій постанові, звертаючись в грудні 2020 року до Окружного адміністративного суду м.Києва із позовною заявою про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна Товариства, застосованого Офісом згідно з рішенням від 01 грудня 2020 року №37513/10/28-10-07-02-01-14, податковий орган зазначав, що таке звернення відбувається в загальному порядку, оскільки ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 03 грудня 2020 року було закрито провадження у справі №640/30051/20 за поданням податкового органу про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна Товариства, застосованого на підставі цього ж рішення Офісу.

Також й аналіз наведених приписів податкового законодавства та КАС України (2747-15) свідчить про порушення судами першої та апеляційної інстанцій у даній справі норм матеріального та процесуального права, оскільки податковий орган подав позовну заяву в порядку загального провадження, але суди самостійно на власний розсуд визначили, що визнають її заявою в порядку статті 283 КАС України.

За наведеного, касаційний суд приходить до висновку, що Шостим апеляційним адміністративним судом, у даному випадку, помилково застосовано до поданої податковим органом апеляційної скарги положення статті 283 КАС України.

Відповідно до частин 1 - 3 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Однак, враховуючи викладене вище, ухвала суду попередньої інстанції від 15 січня 2021 року не відповідає зазначеним законодавчим вимогам, а тому на підставі частини 1 статті 353 КАС України підлягає скасуванню з направленням справи до цього ж суду для продовження розгляду.