Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

Головуючого судді Кравчук Н.М.

судді Гнатюк Г.М.

судді Мирутенко О.Л.

розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Крайімпекс" № 45 від 18.04.2006 р.

на рішення господарського суду Волинської області від 13.04.2006 р.

у справі № 8/24-53

за позовом Прокурора Маневицького району в інтересах держави в особі Державного управління екології та природних ресурсів у Волинській області, м.Луцьк

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Крайімпекс" смт.

Маневичі

про стягнення 260 907,46 грн.

від позивача –Франчак А.А. представник ( довіреність в справі);

від відповідача –Вітряк С.М. директор ;

від прокуратури –Коваль Р.Р. прокурор відділу;

Права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22 ГПК України представникам сторін роз'яснено. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

Рішенням господарського суду Волинської області від 13.04.2006 р.у справі № 8/24-53 частково задоволено позов Прокурора Маневицького району в інтересах держави в особі Державного управління екології та природних ресурсів у Волинській області, м.Луцьк до товариства з обмеженою відповідальністю "Крайімпекс" смт.Маневичі про стягнення 260 907,46 грн, стягнуто 248 457,22 грн. збитків та судові витрати. В частині позовних вимог на суму 12 450,24 грн. провадження у справі припинено..

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій скаржник дане рішення вважає прийнятим при неповному з"ясуванні обставин, які мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити, мотивуючи тим, що судом взято до уваги розрахунок суми збитків, зроблений позивачем,, проте не враховано, що кількість обладнання на підставі якого зроблено розрахунок, не існує на підприємстві відповідача.. Крім того, скаржник зазначає, що розрахунки завданих збитків зроблені позивачем без врахування лабораторного вимірювання.

Представники прокуратури та позивача проти доводів скаржника заперечують, рішення суду першої інстанції вважають законним та обґрунтованим, мотивуючи тим, що відповідач здійснював експлуатацію технологічного обладнання без відповідного дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, за що останньому і були нараховані збитки.

Розглянувши подану апеляційну скаргу, матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Львівський апеляційний господарський суд встановив, що підстави для скасування оскаржуваного рішення та, відповідно, задоволення апеляційної скарги відсутні, виходячи з наступного.

Прокуратурою Маневицького району та Державним управлінням екології та природних ресурсів у Волинській області проведено перевірку дотримання вимог чинного природоохоронного законодавства ТзОВ "Крайімпекс".

За результатами перевірки складено акт від 09.02.2005 року (а.с.8), яким встановлено, що в смт. Маневичі з вересня 2003 р. здійснювалась експлуатація технологічного обладнання без дозволу на викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Позивачем встановлено порушення ст. 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", та зобов"язано директора завершити підготовку необхідних документів по прийняттю деровообробного цеху в експлуатацію та отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джереламичого зроблено не було.. Судом встановлено, що директора ТзОВ "Крайімпекс"Лопушанського В.Я. притягувалось до адміністративної відповідальності 10.02.2003 р., 07.11.2005 року.

01.02.2006 року Прокуратурою Маневицького району в інтересах держави в особі Державного управління екології та природних ресурсів у Волинській області подано позов про стягнення збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря ( а.с.33-34) .

Згідно уточнюючих позовних вимог ( а.с.117) сума збитків розрахована у розмірі 248457,22 грн.. Суд врахував уточнення позовних вимог та зазначив, що оскільки відповідачем порушено норми Закону України "Про охорону атмосферного повітря" (2707-12) , а розрахунок збитків відповідає Методиці розрахунку відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря затвердженого наказом Мінекобезпеки України 18.05.1995 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції 29.05.1995 р. за № 157/693 (z0157-95) .

Проте з таким висновком місцевого господарського суду погодитись не можна виходячи з наступного.

Факт правопорушення та розрахунок санкції за порушення місцевим господарським судом встановлено правильно.

По своїй правовій природі сума позову, яку визначено позивачем є санкцією за порушення порядку ведення господарської діяльності ( здійснення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря) .

Відповідно до ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно зі ст.. 250 ГК України (436-15) адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб"єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб"єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

В даному випадку, як зазначено в акті, факт правопорушення встановлено 09.02.2005 року, що є датою виявлення правопорушення, а строк починає збігати 10.02.2005 р., (наступний день після виявлення) . Строк звернення до суду, відповідно до ст..250 ГК України (436-15) , - закінчився 10.08.2005 р. Позовна заява подана до суду 01.02.2006 р. р., тобто, з пропуском шестимісячного строку, в зв"язку з чим в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Суд першої інстанції не надав належної оцінки вказаному факту, в зв"язку з чим неправильно застосував норми матеріального права.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку про те, що рішення місцевого господарського суду неповно та не всебічно оцінено докази на підставі ст. 43 ГПК України..

На підставі вищевикладеного, Львівський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню, а апеляційна скарга –частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

1. Апеляційну скаргу задоволити.

2. Рішення господарського суду Волинської області від 13.04.2006 р. у справі № 8/24-53 скасувати. Прийняти нове рішення. У позові відмовити повністю.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

4. Справу передати до місцевого господарського суду Волинської області.