2/4296 Про стягнення заборгованості з оплати вартості поставленого товару - Текст документа

Стягнуто з ПП ОСОБА_1 на користь позивача 17100 грн. основного боргу, 448,01грн. 3% річних, 754 грн. інфляційних, 183,02 грн. витрат по оплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з постановленим рішенням, відповідач звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуваний судовий акт скасувати та прийняти нове рішення.

Обгрунтовуючи апеляційну скаргу, ПП ОСОБА_1 посилається на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права. Зокрема зазначає:

-суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі не перевірив дотримання позивачем норм ст.56 ГПК України (1798-12) , чим грубо порушив вимоги п.6 ст.63 ГПК України (1798-12) ;

-при прийнятті рішення судом порушено ст.ст.4-2,4-3 ГПК України (1798-12) , згідно яких правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом;

-суд не з'ясував, чи взагалі мала місце домовленість між сторонами, якими були її умови та строк виконання грошового зобов'язання.

Відповідач свого представника в судове засідання не направила.

На адресу Житомирського апеляційного господарського суду надійшло клопотання ПП ОСОБА_1 від 29.05.2007р. про перенесення розгляду апеляційної скарги на іншу дату у зв'язку з неможливістю особисто приймати участь у судовому засіданні та зайнятістю її представника, адвоката ОСОБА_2, у іншому судовому засіданні.

Позивач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу та його представник в засіданні суду заперечили проти викладеного в скарзі, просять оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Враховуючи відсутність у матеріалах справи будь-яких доказів укладення відповідачем угоди з ОСОБА_2 про надання юридичних послуг, а також положення ст.101 ГПК України (1798-12) про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, колегія суддів відхиляє клопотання відповідача про відкладення слухання справи як безпідставне та вважає, що нез'явлення до суду представника відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Відповідно до видаткової накладної №НОМЕР_1, ПП ОСОБА_1, за довіреністю ЯЛЦ №НОМЕР_2, отримала від ТОВ "Рондо Трейдинг" с/м рибу на загальну суму 75816,00грн. з урахуванням ПДВ (а.с.6,7).

За отриманий товар відповідач розрахувалася частково, сплативши в період з 24.02.2006р. по 08.09.2006р. суму в 57216грн.

19.09.2006р. позивач направив на адресу відповідача претензію, в якій посилаючись на чинне законодавство, запропонував останньому терміново погасити заборгованість у розмірі 18600грн. (а.с.12).

Після отримання претензії, з 27.09.06р. по 31.10.06р., ПП ОСОБА_1 на виконання господарського зобов'язання сплатила позивачу ще 1500грн.

В листопаді 2006р. ТОВ "РондоТрейдинг", посилаючись на невиконання відповідачем зобов'язань відносно оплати вартості отриманого товару, звернулось в господарський суд Житомирської області з позовом про стягнення з останнього заборгованості за поставлену продукцію, що на момент звернення до суду склала 17100грн.

Згідно з ч.1 ст.173 ГК України (436-15) , господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

В силу положень ст.174 ГК України (436-15) , господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ч.1 ст.181 ГК України (436-15) ).

Аналіз матеріалів справи дозволяє дійти висновку, що між учасниками процесу фактично було укладено усну угоду, за якою у ПП ОСОБА_1 виникло господарське зобов'язання щодо оплати отриманої нею за видатковою накладною №НОМЕР_3 продукції.

За змістом ч.1 ст.193 Господарського кодексу України (436-15) , суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України (435-15) покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Однак, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обгрунтовують його вимоги і заперечення.

Докази на підтвердження сплати відповідач ем заборгованості в сумі 17100грн. в матеріалах справи відсутні.

Статтею 625 ЦК України (435-15) передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про обгрунтованість позовних вимог й необхідність їх задоволення.

Доводи відповідача про те, що місцевий господарський суд прийняв позовну заяву ТОВ "Рондо Трейдинг" з порушенням ст.63 ГПК України (1798-12) , не врахувавши, що відповідачем не було отримано копії позовної заяви, не являються підставою для скасування оскарженого судового рішення, тим більше в матеріалах справи є відомості про відправлення рекомендованої кореспонденції ПП ОСОБА_1

Iнші доводи апеляційної скарги не можуть бути взяті до уваги, оскільки не спростовують висновків суду і свідчать про затягування судового процесу.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Житомирської області від 01.02.2007р. у справі №2/4296 прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідає обставинам справи, а тому відсутні передбачені законом підстави для його скасування та для задоволення апеляційної скарги ПП ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Житомирської області від 01 лютого 2007 року у справі №2/4296 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1 - без задоволення.