9/131 Про стягнення заборгованості за недовраховану електроенергію, розраховану на підставі Акту про порушення Правил користування електричною енергією - 28.11.2006 Прийняття

ДППТКП "Веснянка" звернулось у березні 2006 року із позовом до ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго", в якому просить господарський суд визнати недійсною Постанову №7225-АИД від 07.12.05р., винесену комісією при виконавчій дирекції ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" з розгляду звернень та скарг споживачів –юридичних осіб та приватних підприємців по складеним актам про порушення Правил користування електричною енергією (z0417-96) , якою відповідач відмовив у задоволенні скарги про незаконно нараховану суму згідно рахунку №б/н від 24.10.05р. Обґрунтовує позовні вимоги тим, що при винесені Постанови №7225-АИД від 07.12.05р. відповідач грубо порушив вимоги Закону України "Про електроенергетику" (575/97-ВР) та Правил користування електричною енергією", хоча мав самостійно визнати суму заборгованості неіснуючою та винести постанову про задоволення скарги. Заявою від 10.05.2006р. позивач доповнив первісний предмет позову вимогою, у якій просив заборонити відповідачу здійснювати заходи з припинення або обмеження електропостачання позивачу на підставі договору №956 від 12.06.1998р. в зв'язку із відсутністю заборгованості ДППТКП "Веснянка" м. Дніпропетровськ перед ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" м. Дніпропетровськ за період з жовтня 2004 року по травень 2006 року (станом на 01.05.06р).Відповідач пред'явив зустрічний позов до ДППТКП "Веснянка" про стягнення суми 98039,09 грн. заборгованості за період з 01.01.2005р. по 15.05.2006р., який був прийнятий до спільного розгляду разом із первісним позовом.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.06р. у справі № 9/131 (суддя Подобед І.М.) первісний позов задоволено у повному обсязі, в задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що визначити суму недорахованої електричної енергії можливо тільки на підставі акту порушень, за участю представників сторін, який погоджується споживачем, а за відсутності згоди спір вирішується у судовому порядку, тобто закон не передбачає ніякого іншого способу визначати суму недорахованої електричної енергії.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ВАТ ЕК "Дніпрообленерго" звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить, скасувати зазначене рішення, в задоволенні первісного позову відмовити, зустрічний позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на те, що позивач за первісним позовом має заборгованість перед ВАТ ЕК "Дніпрообленерго" при цьому надав обґрунтований розрахунок суми боргу. Скаржник також зазначив, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права, а висновки, які викладені в рішенні суду не відповідають обставинам справи. Також скаржник 25.10.06р. надав пояснення до апеляційної скарги, в яких навів розрахунок заборгованості за кожною точкою обліку електроенергії.

В своєму відзиві на апеляційну скаргу позивач за первісним позовом вважає рішення правильним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу безпідставною, просить залишити рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, вважає, що рішення слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з наступних підстав.

Як видно з матеріалів справи, між Державною акціонерною енергопостачальною компанією "Дніпрообленерго", правонаступником якої на теперішній час є Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі Дніпропетровських міських електричних мереж (далі –Постачальник) та Дочірнім підприємством приватного торгівельно-комерційного підприємства "Веснянка" (далі –Споживач) був укладений договір №956 від 12.06.1998р. на постачання електричної енергії на строк до 31.12.1998р., який відповідно до п. 10.1 цього договору вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку жодна зі сторін не заявить про його зміну чи розірвання. На виконання умов вказаного договору Постачальник здійснював постачання електричної енергії Споживачу, а Споживач, згідно до п. 3.2 договору щомісячно 5-10 числа зобов'язаний надавати Постачальнику звіти показань приладів обліку електричної енергії, на підставі яких Постачальник здійснює нарахування за спожиту електроенергію, яку останній зобов'язаний оплатити за розрахунковий період, згідно з тарифами на електроенергію, які визначаються у порядку затвердженому Національною комісією регулювання електроенергетики України (далі –НКРЕ). Згідно з пунктом 3.3. договору Споживач зобов'язаний самостійно здійснювати оплату за спожиту електроенергію шляхом перерахування грошових коштів Постачальнику на поточний розрахунковий рахунок зі спеціальним режимом користування.

28.10.05р. Споживачем був отриманий від Постачальника рахунок № б/н від 24.10.05р. на оплату за використану електроенергію на загальну суму 84409,43 грн. за невизначений період, у якому було зазначено, що в разі несплати цього рахунку у встановлений термін електропостачання буде припинено (а.с. 20,21 том 1).

Споживач оскаржив вимоги Постачальника (скарга від 02.11.05р. № 154 була отримана Постачальником 02.11.05р. за вх.№7416-ЕНС (а.с. 22-23 том 1)), на яку ним було отримано Постанову від 07.12.05р. № 7225-АИД (а.с.24 том 1), у якій зазначено, що після пред'явлення зазначеного рахунку Споживачу необхідно сплатити суму боргу на протязі 5 днів, а в разі не оплати суми боргу нам буде припинено постачання електричної енергії.

10.01.06р. Споживачем було надіслано листа з проханням повторного розгляду на комісії Постачальником питання стосовно складання спірного акту (а.с. 25 том 1), однак відповіді на це звернення отримано не було. Замість відповіді 23.01.06р. Постачальник надіслав Споживачу телефонограму із попередженням про припинення електропостачання.

За розрахунками Постачальника за період з 01.01.2005р. по 15.05.2006р. Споживачем було спожито електричної енергії на суму 376974,36 грн., а оплачено 278935,27 грн., внаслідок чого виникла заборгованість на суму 98039,09 грн., до складу якої у тому числі входить недорахована електроенергія, розрахована на підставі Акту про порушення Правил користування електричною енергією №000117733 від 01.02.2005р., яка складає 11603,26 грн.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно задовольнив первісний позов та відмовив в задоволенні зустрічного позову з огляду на наступне.

Як видно із умов укладеного між сторонами договору на поставку електричної енергії, розрахунки за спожиту електроенергію мали здійснюватися Споживачем на підставі звітів про кількість спожитої електроенергії, яка визначалась по показниках приладів обліку (пункт 3.2 договору), що відповідає приписам пункту 6.14, 7.1, 7.7 і 7.8 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ від 31.07.96р. №28, згідно до яких Обсяг проданої споживачу активної електричної енергії має визначатися відповідно до даних розрахункового обліку про її фактичне споживання.

Оскільки сторони не встановили в умовах договору порядку визначення кількості спожитої електроенергії у випадку не надання Споживачем таких даних, у випадку, коли звіти показань приладів обліку електроенергії не надаються, нарахування мали здійснюватись відповідно до п. 7.25 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ від 31.07.96р. №28 (z0417-96) .

Згідно пункту 7.25 вищевказаних Правил, у разі неможливості отримання постачальником електричної енергії даних про спожиту електричну енергію в зазначений термін (незалежно від причин) визначення обсягу спожитої електричної енергії здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період. Період розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії до отримання показів розрахункових засобів обліку має не перевищувати один місяць, після чого розрахунок обсягу спожитої електричної енергії здійснюється постачальником електричної енергії за потужністю струмоприймачів та кількістю годин їх використання без подальшого перерахунку. Відновлення розрахунків за розрахунковими засобами обліку здійснюється після спільного складання акта, у якому фіксуються покази розрахункових засобів обліку електричної енергії.

Пунктом 7.30 вказаних Правил (z0417-96) передбачені випадки, коли покази розрахункового засобу обліку не враховуються, а постачальник електричної енергії здійснює перерахунок за користування електричною енергією за період від дня останнього контрольного зняття представником постачальника електричної енергії показів розрахункового засобу обліку чи фактично проведеної і підтвердженої актом технічної перевірки роботи схеми комерційного обліку.

При цьому, згідно пунктів 7.31-7.33 вказаних Правил (z0417-96) , у разі виявлення уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил (z0417-96) або умов договору на місці оформляється двосторонній акт порушень за встановленою формою. Акт складається у присутності представника споживача в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови споживача підписати акт робиться запис про відмову. На підставі акта порушень, погодженого споживачем, уповноваженими представниками постачальника електричної енергії за регульованим тарифом визначаються обсяг недорахованої електроенергії та/або сума завданих споживачем збитків та виписуються споживачу додаткові розрахункові документи для сплати відповідно до законодавства України. Сума збитків перераховується споживачем на поточний рахунок постачальника електричної енергії або електропередавальної організації. У разі несплати нарахованих сум у визначений строк постачальник електричної енергії або електропередавальна організація має право подати позов до суду.

Колегія суддів дійшла висновку, що визначити суму недорахованої електричної енергії можливо тільки на підставі акту порушень, за участю представників сторін, який погоджується споживачем, а за відсутності згоди спір вирішується у судовому порядку, тобто закон не передбачає ніякого іншого способу визначати суму недорахованої електричної енергії. Отже, ані умовами укладеного між сторонами договору, ані Правилами користування електричною енергією не передбачено право Постачальника в одностороннього порядку без погодження із Споживачем здійснювати перерахунки за користування електричною енергією, виходячи із даних контрольного зняття представником постачальника електричної енергії показів розрахункового засобу обліку.

Слід зазначити, що Постачальником не було виявлено та зафіксовано шляхом складання актів встановленої форми певних порушень Споживачем умов договору або Правил користування електричної енергії. Зі Споживачем зазначені перерахунки узгоджені не були. Таким чином, Постачальник в односторонньому порядку відступив від умов договору та положень Правил користування електричною енергією (z0417-96) про порядок обліку використаної електроенергії, а тому пред'явлені ним Споживачу вимоги на суму 98039,09 грн. за період з 01.01.2005р. по 15.05.2006р (у тому числі по рахунку від 24.10.2005р. на суму 84409,43 грн.) не можуть бути визнані обґрунтованими і оплаті не підлягають.

Споживач листом від 02.11.2005р. за вих. №154 оскаржив дії Постачальника до Комісії при виконавчій дирекції ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго", яка розглянула скаргу Споживач з приводу необґрунтованих нарахувань, але задовольнила її частково, а саме: постановила здійснити перерахунок за спожиту електроенергію з 01.01.05р. по 29.04.05р., згідно п. 7.14 Правил користування електричною енергією (z0417-96) , виходячи із середньодобового споживання електроенергії, який визначається виходячи із даних контрольного зняття від 23.11.2004р. і наряду на повірку та пломбування лічильника №1168 від 21.12.2004р., а з 29.04.2005р. по показниках заново встановленого лічильника. Також Комісія зазначила, що після пред'явлення рахунку, Споживачу необхідно здійснити повну оплату нарахувань по вказаному акту на протязі 5 днів. У разі неоплати нарахованих сум у вказаний строк до підприємства будуть застосовані заходи з припинення постачання електроенергії. Отже, оскільки додаткові нарахування на суму 84409,43 грн. по рахунку б/н від 24.10.2005р. були здійснені Постачальником без дотримання порядку визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та суми завданих споживачем збитків, передбаченого Правилами користування електричної енергією, а скарга Споживача фактично не була розглянута по суті, що є підставою вважати постанову (лист №7225-АИД від 07.12.2005р.) голови комісії ВАТ "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" недійсною.

Згідно до приписів ст. 530 ч.1 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, права та законні інтереси можуть захищатися, зокрема, шляхом визнання або наявності прав, припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення, іншими способами передбаченими законами, як от визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві (ст. 12 Господарського процесуального кодексу України).

Також не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції пояснення скаржника до апеляційної скарги (а.с. 108-112 том 2) в яких наведено розрахунок суми боргу з його обґрунтуванням та доводи, викладені в апеляційній скарзі з наступних підстав.

Як зазначає скаржник, за точкою обліку № 2, згідно звіту за спожиту електроенергію, надану позивачем 06.07.05р. показники складали 07065. 14.07.05р. згідно акту контрольного зняття показники складали 08769, різниця складала 1704кВтч, яка була сплачена позивачем, що не заперечує позивач та відповідач. В серпні та вересні 2005р. показники приборів обліку не надавались, тому сума за спожиту електроенергію була нарахована за середніми показниками за даною точкою обліку, та сплачена позивачем у повному обсязі (це також не заперечується сторонами).

Позивач не заперечує, що згідно зйому показників лічильника від 11.10.05р. показники склали 19983 кВтч, а тому в жовтні було проведено донарахування за різницею показників.

Скаржник стверджує, що дана різниця позивачем сплачена не була, що спростовується наступними документами: платіжними дорученнями № 262 та № 260 від 01.11.05р. було проведено оплату за спожиту електроенергію за всіма точками обліку та з врахуванням контрольного зйому від 11.10.05р. Це підтверджується тим, що показники надавались до відповідача 24.11.05р. вже з урахуванням 19983 кВтч. Судовою колегією перевірено правильність розрахунку, наведеного позивачем за первісним позовом, згідно якого видно, що позивач сплатив суму заборгованості в листопаді 2005р. з урахуванням акту контрольного зняття. Дана обставина підтверджується тим, що згідно платіжних доручень № 262 та № 260 від 01.11.05р. позивачем сплачено 22970 грн., однак згідно виставленого рахунку (а.с. 22 тому 2) підприємство позивача за первісним позовом мало сплатити за жовтень 2005 року 17830,75 грн. Таким чином переплата за вказаний період склала (за всіма точками обліку) 5139,25 грн., в яку увійшли показники 19983 кВтч. (точка обліку 1: 184854-138401=46453; точка обліку 2: 25846-19983=5863; точка обліку 3: 529950-524221=5729; точка обліку 5: 185920-176327=9593; точка обліку 6: 2090-1253=837; точка обліку 8: 154660-145610=9050. За всіма точками обліку 77525 кВтч. 77525кВтч х 0,23 грн. = 17830,75 грн.) Таким чином 22970 грн. –17830,75 грн. = 5139,25 грн. В цю суму увійшли недораховані показники на суму 1990,09 грн.

Скаржник стверджує, що згідно акту про порушення від 01.02.05р. за точкою обліку 3 станом на 01.02.05р. показники приладу обліку за даною точкою обліку становили 451198 кВтч (а.с. 81 том 1) позивач за первісним позовом суму за недораховану електроенергію не сплатив, в зв'язку з чим створилася заборгованість на суму 5578,83 грн. Однак дане твердження спростовується наступними документами, які наявні в матеріалах справи. 451198 кВтч було виставлено згідно акту про порушення від 01.02.05р. Однак рахунок на сплату даної суми було виставлено відповідачем підприємству позивача тільки 02.11.05р. Згадана сума за даним актом сплачена 30.11.05р. позивачем в розмірі 15000 грн., оскільки в даний акт увійшла не тільки точка обліку 3, а й точки обліку 1 і 5, а акт було виставлено на суму (а.с. 81,82 тому 1) 11603,26 грн. Оплату в розмірі 15000 грн. за даним актом відображає акт звірки взаєморозрахунків між позивачем та відповідачем (а.с. 71 тому 1). Таким чином зазначена сума 5578,83 грн. сплачена позивачем у повному обсязі. Скаржник заперечив це твердження, зазначивши, що 11603,26 грн. є штрафні санкції за актом про порушення, а сума 5578,83 грн. –сума недоврахованої електричної енергії. Однак з даним твердженням судова колегія не погоджується оскільки, згідно Розрахунку до акту від 01.02.05р. (а.с. 82 том 1) зазначено, що за точками обліку № 1,3 та 5 за порушення правил користування до позивача за первісним позовом застосовано підвищений тариф на електричну енергію. Таким чином в підвищений тариф і увійшла сума звичайного тарифу за спожиту електроенергію. Враховуючи наведене колегія суддів вважає, що сума 5578,83 грн. сплачена позивачем у повному обсязі.

За точкою обліку 6 скаржник зазначає, що згідно акту контрольного зняття від 01.03.05р. спожита електроенергія складає 8516 кВтч. (а.с.40 том 2), а позивачем сплачено по показникам лічильника за 6852 кВтч, тобто недоплата становить 16821,69 грн. Однак наведене не відповідає фактичним обставинам справи та наявним в матеріалах справи документам. Так даний акт позивачем підписаний не був, а був підписаний охоронником без зазначення прізвища, що дає підстави вважати, що акт підписано не уповноваженою особою. До того ж суд вважає, що дійсними є показники, які містяться в Актах контрольного зняття показників розрахункових лічильників на а.с. 61 тому 1, а.с. 60 тому 1, а.с. 59 тому 1 та а.с. 58 тому 1. Вони повністю відповідають один одному, підписані уповноваженими представникми сторін та зареєстровані у відповідача. Так згідно Акту від 01.03.05р. –показники становлять 5310 кВтч; за Актом від 01.04.05р. –6007 кВтч; за Актом від 05.05.05р. –6580 кВтч; за Актом від 01.06.05р. –6975 кВтч.

Таким чином за даний період позивачем повністю сплачено суму за спожиту електроенергію.

Скаржник зазначив, що за точкою обліку 8 недврахованою залишилась електроенергія на загальну суму 1636,83 грн. Однак наведене спростовується тим, що позивач за первісним позовом погодився з нарахованою сумою та повністю її сплатив. Дане підтверджується платіжними дорученнями № 262 та № 260 від 01.11.05р. якими було проведено оплату за спожиту електроенергію за всіма точками обліку та з врахуванням контрольного зйому від 11.10.05р. Після даної оплати сальдо на користь позивача становить 1512,33 грн.

За точкою обліку 5 оплату боргу здійснено аналогічно до точки обліку 3, тобто згідно акту порушень від 01.02.05р. (а.с. 81,82 том 1) позивачем за точками обліку 1,3 та 5 сплачено 15000 грн., замість 11603,26 грн. Тобто залишок суми становить 3396,74 грн.

З перерахунком за точкою обліку 1 судова колегія також погодитись не може, оскільки скаржник зазначає, що станом на 21.12.04р. показник приладів = 267086 кВтч, однак наведене спростовується документами, наявними в матеріалах справи. Станом на 01.03.05р. показники приладів обліку становили 264500 кВтч (а.с. 65 том 1). Це підтверджується Актом № 001096 проведення експертизи лічильника електроенергії від 02.03.05р. ВАТ ЕК "Дніпрообленерго". Твердження скаржника про те, що дату, коли прилад обліку електроенергії вийшов зі строю їм невідомо, спростовується листом ДППТКП "Веснянка" до ВАТ ЕК "Дніпрообленерго", яке прийнято 28.02.05р. в якому підприємство позивача просить направити представника держенергонагляду для визначення правильності роботи електричного лічильника № 903. За точкою обліку № 1 19.01.05р. було здійснено перевірку розрахункового обліку, про що складено Акт від 19.01.05р. в якому зазначено показники лічильника (станом на 19.01.05р.) 252270 кВтч (а.с.64 том 1), а в заключенні зазначено "предыджущие показания были снять неверно (написаному верить)."

Таким чином судова колегія дійшла висновку, що за наведеними в обґрунтованому розрахунку відповідача за первісним позовом точками обліку електричної енергії позивач не має заборгованості перед відповідачем.

Також слід зазначити, що скаржник вимагає оплати суми за спожиту електричну енергію за точками обліку 1,3 та 5 двічі, що підтверджується наступним. За актом про порушення Споживачем Правил КЕЕ (z0417-96) № 00117733 від 01.02.05р. та розрахунку до даного акту сума пред'явлених сум за точками обліку 1,3 та 5 становить 11603 грн., яка як вже зазначалося, сплачена позивачем у повному обсязі, однак скаржник зазначає цю суму як суму недорахованої електричної енергії, та вимагає від позивача сплати тієї самої суми – 11603,26 грн. ще й за актом про порушення.

Також скаржник вказав, що недоплата по нарахуваннм за електричну енергію за листопад 2005 року становить 5076,83 грн., що також не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки після сплати позивачем за актом від 01.02.05р. замість 11603,26 грн. сплачено 15000 грн. = залишок становить 3396,74 грн., а після сплати за платіжними дорученнями № 262 та № 260 від 01.11.05р. якими було проведено оплату за спожиту електроенергію за всіма точками обліку та з врахуванням контрольного зйому від 11.10.05р. - сальдо на користь позивача становить 1512,33 грн. (1512,33 грн. + 3396,74 грн. = 4909,07 грн.) Різниця становить 167,76 грн. Однак цю суму також сплачено позивачем, оскільки за всіма точками обліку в серпні та вересні 2005 року позивач нараховував тариф –за 1 Квтч 0,23 грн., а дійсним був тариф –в серпні 0,208 грн., в вересні 2005 року 0,21044 грн. Тобто фактично позивач мав сплатити за всіма точками обліку в листопаді 2005 року 16280,25 грн. (77525 кВтч х 0,21 грн. = 16280,25 грн.), а сплатив 17830,75 грн. (17830,75 грн. –16280,25 грн. = 1550,50 грн.). Тобто переплата позивача за серпень, вересень та жовтень 2005 року становить 1550,50 грн., яка позивачем сплачена та в яку увійшла сума 167,76 грн.