Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді

Білецька Л.М. (доповідач)

суддів

Науменко I.М., Джихур О.В.

при секретарі судового засідання:

Прокопець Т.В.

за участю представників сторін:

від позивача

Соколова Наталія Володимирівна начальник юридичного відділу, довіреність №7 від 06.02.07;

від відповідача:

Романов Дмитро Михайлович начальник відділу судових спорів, довіреність №125 від 01.11.07;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

на рішення

від 01.03.2007

господарського суду

Дніпропетровської області

у справі

№ 39/78-07

за позовом

Закритого акціонерного товариства страхової компанії "ДАСК" з іноземними інвестиціями, м. Дніпропетровськ

до

Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

про

Зобов'язання виконання договору

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 01.03.2007 року у справі № 39/78-07 (суддя Ліпинський О.В.) позов задоволено частково. Визнано агентський договір (договір доручення) №АУ 068 ПР/НФ-051688/НЮ від 19.10.2005 року діючим до 31.12.2007 року. Стягнуто з ДП "Придніпровська залізниця" на користь ЗАТ Страхова компанія "ДАСК" з іноземними інвестиціями" судові витрати по справі. В решті позовних вимог провадження у справі припинено в зв'язку з відсутністю предмету спору.

Рішення мотивовано тим, що дії відповідача щодо відмови від договору з порушенням вимог ч.3 ст. 1008 ЦК України (435-15) не можуть бути підставою для його припинення з 01.01.2007 року, а договір відповідно до положень п.п.7.7 вважається продовженим на наступний термін, тобто до 31.12.2007 року. Також позивачем не доведено факту невиконання відповідачем умов договору ) №АУ 068 ПР/НФ-051688/НЮ від 19.10.2005 року, що дає підстави вважати про відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами в частині невиконання відповідачем умов спірного договору.

Відповідач - державне підприємство "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ не погодився з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, у якій посилається на те, що:

- суд правомірно застосовуючи положення ст. 1008 ЦК України (435-15) , разом з тим не наводить жодних підстав, які б підтверджували факт порушення прав позивача за обставин взаємного визнання та виконання сторонами зобов'язань по договору ) №АУ 068 ПР/НФ-051688/НЮ від 19.10.2005 року після 31.12.2006 року;

- позовна заява була подана до суду 29.12.2006 року, в період дії договору, в зв'язку з цим у позивача не було підстав для звернення до суду, оскільки на момент звернення у позивача був відсутній сам факт порушення прав позивача з боку відповідача;

- спосіб захисту обраний позивачем не відповідає чинному законодавству; умовами договору не передбачено право на звернення з позовом до суду про визнання договору діючим. Встановлення факту, що має юридичне значення може встановлюватися лише у разі вирішення спору про право цивільне;

- закріплення рішенням суду строку дії договору до 31.12.2007 року фактично позбавляє відповідача права на дострокову відмову від договору, оскільки відповідно до ст. 124 Конституції України (254к/96-ВР) судові рішення є обов'язковими для виконання на всій території України;

Просить скасувати рішення суду в частині визнання агентського договору (договір доручення) №) №АУ 068 ПР/НФ-051688/НЮ від 19.10.2005 року діючим до 31.12.2007 року. В іншій частині рішення залишити без змін.

Позивач витребуваний судом відзив не надав.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.05.2007 року апеляційна скарга прийнята до провадження суду, її розгляд призначений на 29.05.2007 року.

29.05.2007 року відповідач звернувся з клопотанням про зупинення провадження по справі до вирішення господарським судом Дніпропетровської області справи №18/226-07 за позовом ДП "Придніпровська залізниця" до ЗАТ СК "ДАСК" про визнання недійсним п.7.2 договору №АУ 068 ПР/НФ-051688/НЮ від 19.10.2005 року.

У судовому засіданні відповідач підтримав доводи по апеляційній скарзі, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення скасувати. Позивач заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив апеляційну не задовольняти, рішення залишити без змін.

Вислухавши представників сторін, дослідивши докази у справі, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

19.10.05р. між сторонами укладений агентський договір (договір доручення) №АУ 068 ПР/НФ-051688/НЮ.

У п.1.1 договору сформульований його предмет, взаємні права та обов'язки сторін:

- Страховик (позивач) приймає на себе зобов'язання по страхуванню пасажирів (застрахованих осіб), а Страховий Агент (відповідач) діє від імені та за дорученням Страховика і виконує частину його страхової діяльності у сфері вищезазначеного виду страхування, перелік якої вказаний у цьому Договорі.

П.1.2 Договору встановлено, що Страховий Агент є представником Страховика і діє в його інтересах за комісійну винагороду на підставі цього Договору.

Страхування -це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян і юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів. (ст.1 ЗУ "Про страхування"). У ст.5 цього Закону міститься поняття страхового Агнета -це громадяни або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика і виконують частину його страхової діяльності, а саме: укладають договори страхування, одержують страхові платежі, виконують роботи, пов'язані із здійсненням страхових виплат і страхових відшкодувань. Страхові агенти є представниками страховика і діють в його інтересах за винагороду на підставі договору доручення із страховиком.

Діяльність страхового агента є видом посередницької діяльності у сфері страхування (ст.15 ЗУ "Про страхування") як виключний вид діяльності і може включати консультування, експертно-інформаційні послуги, роботу, пов'язану з підготовкою, укладанням та виконанням (супроводом) договорів страхування (перестрахування), у тому числі щодо врегулювання збитків у частині одержання та перерахування страхових платежів виплат та страхових відшкодувань за угодою відповідно із страхувальником або перестрахувальником, інші посередницькі послуги у страхуванні та перестрахуванні за переліком, встановленим Уповноваженим органом (ч.2 ст.15 ЗУ "Про страхування").

Таким чином, діяльність страхових агентів містить в собі елементи і представництва, і доручення, але за своєю юридично природою вона є виключним видом діяльності у сфері страхування у формі посередницької діяльності (ст.15 ЗУ "Про страхування").

Тому ототожнювати агентський договір з договором доручення (ст.1000 ЦК України (435-15) ) є неправильним, оскільки наявний у справі агентський договір (договір доручення) містить взаємний обов'язок страховика -страхування пасажирів, що ст.1000 ЦК України (435-15) не передбачено.

Особлива правова природа агентської угоди підтверджується і п.3 Положення про обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті, затвердженого постановою КМ України від 14.08.96р. №959 (959-96-п) , з якого вбачається, що страховий платіж по обов'язковому особистому страхуванню утримується з пасажирів транспортною організацією, яка має агентську угоду із страховиком.

Та обставина, що термін "агентська угода" замінений з 20.04.07р. в цій постанові КМ України на термін "договір доручення" не спростовує виключного характеру діяльності страхового агента як виду посередницької діяльності. У той час, як за договором доручення повірений зобов'язується від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) вчиняти певні юридичні дії (ст.1000 ЦК України (435-15) ), за умовами агентської угоди і страховик бере обов'язок забезпечити страхування пасажирів, що не передбачено ст.1000 ЦК України (435-15) .

Суд першої інстанції дав правильну юридичну оцінку п.7.1 укладеного агентського договору, яким передбачено термін дії договору до 31.12.06р. У випадку, якщо жодна з сторін за місяць до закінчення терміну дії договору не заявляє у письмовому вигляді про намір розірвати договір, він вважається пролонгованим на наступний термін.

У справі відсутні докази, які б свідчили про те, що відповідач має намір розірвати договір -отже, він вважається діючим до 31.12.07р.

Докази відповідача про те, що такий спосіб захисту права суперечить ст.16 ЦК України (435-15) і не передбачений законом, спростовується п.16 цієї статті, з якої вбачається що способом захисту порушеного права є зміна правовідношення.

Термін дії договору є суттєвим елементом правовідношення між сторонами, тому суд правомірно застосував такий спосіб захисту права. Причиною виникнення спору є саме неузгодженість строку дії договору (а.с.31).

Клопотання відповідача не підлягає задоволенню про зупинення розгляду справи, оскільки п.7.2, який оспорюється, не пов'язаний з п.7.1 договору.

Хоча сторони виконували договір і після 01.07.2007 року, але ще у грудні 2006 року відповідач оголосив конкурс на обов'язкове страхування пасажирів від нещасних випадків на транспорті, про що стало відомо позивачеві (а.с.12) і що спонукало останнього звернутися з позовом за захистом своїх прав.

Цим спростовуються доводи апеляційної скарги про те, що права позивача не порушені. Між тим, позивач обгрунтовано вважає, що право відношення сторін у договорі від 19.10.2005 року змінилися шляхом пролонгування дії договору до 31.12.2007 року, оскільки станом на 01.12.2006 року заперечень з боку відповідача не надійшли (п.7.1 договору).

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, тому рішення слід залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу (1798-12) , суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.03.2007 року у справі № 39/78-07 - залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена у місячний строк до Вищого господарського Суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.