ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦIЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Iменем України
14.11.2006 року Справа № 13/316пн
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії
суддів:
головуючого: Семендяєвої I.В.
суддів Єжової С.С.
Медуниці О.Є.
секретар судового засідання: Антонова I.В.
за участю представників сторін
від позивача: - ОСОБА_1, паспорт IНФОРМАЦIЯ_1;
- ОСОБА_2, представник за довіреністю,
довіреність НОМЕР_1;
від відповідача: - повноважний представник не прибув,
від 3 особи: - повноважний представник не прибув,
розглянув у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного
майна України по Луганській області,
м. Луганськ
на рішення
господарського суду Луганської області
від 15.08.06 (підписано 21.08.06)
у справі № 13/316пн (суддя Яресько Б.В.)
за позовом Фізичної особи -підприємця
ОСОБА_1,
смт. Марківка Луганської області
до відповідача Регіонального відділення Фонду державного
майна України по Луганській області,
м. Луганськ
третя особа, яка не заявляє
самостійних вимог на
предмет спору,
на стороні відповідача Марківське районне бюро технічної
інвентаризації, смт. Марківка
Луганської області
про визнання права власності
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа -підприємець ОСОБА_1,смт. Марківка Луганської
області (далі за текстом -ПП ОСОБА_1, позивач по справі)
звернулася до господарського суду Луганської області з позовом до
Регіонального відділення Фонду державного майна України по
Луганській області (далі за текстом -Фонд майна, відповідач) про
визнання за позивачем права власності на частку вбудованого
нежитлового приміщення площею 76, 6 кв. м. в одноповерховій
будівлі автовокзалу, що розташоване в АДРЕСА_1, у розмірі 10, 7
кв. м., яка в ідеальних долях становить 107/766 цього приміщення,
витребування від відповідача технічного паспорту на нежитлове
приміщення по АДРЕСА_1.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 24 липня
2006 року по справі № 13/316пн залучено до участі у справі у
якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет
спору, на стороні відповідача -Марківське районне бюро технічної
інвентаризації.
Заявою від 11.08.06 позивачем змінено предмет позову, та
просив суд визнати за позивачем право власності на частку
вбудованого нежитлового приміщення площею 76, 6 кв. м. в
одноповерховій будівлі автовокзалу, що розташоване в АДРЕСА_1, у
розмірі 10, 7 кв. м., яка в ідеальних долях становить 14/100, що
було прийнято до уваги судом першої інстанції.
Рішенням господарського суду Луганської області від 15.08.06
по справі № 13/316пн позов задоволено повністю; визнано за
позивачем право власності на частку вбудованого нежитлового
приміщення площею 76, 6 кв. м. в одноповерховій будівлі
автовокзалу, що розташоване в АДРЕСА_1, у розмірі 10, 7 кв. м.,
яка в ідеальних долях становить 14/100 цього приміщення, судові
витрати покладено на позивача, оскільки відсутні неправомірні дії
з боку відповідача.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся до
Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою
від 31.08.06 № 1-8/543, якою просить скасувати дане рішення та
постановити нове про відмову у позові.
В обгрунтування своїх апеляційних вимог заявник посилається
на те, що судом порушені ст. ст. 179, 778 Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
; що зміна назви об'єкта нерухомості та
збільшення площі на 10, 7 кв. м. не свідчить про створення нової
речі; що роботи по створенню нової речі позивачем не проводились;
що орендарем здійсненні поліпшення об'єкту оренди; що судом
необгрунтовано не застосовано норми ст. 27 Закону України "Про
оренду державного та комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
.
Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського
суду від 07.09.06 по справі № 13/316пн для розгляду апеляційної
скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по
Луганській області на рішення господарського суду Луганської
області від 15.08.06 призначено судову колегію у складі:
головуючий суддя - Семендяєва I.В., судді -Бойченко К.I., Єжова
С.С.
Відповідно до ст. 98 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
Луганський апеляційний господарський суд
ухвалою від 07.09.06 у справі № 13/316пн прийняв апеляційну скаргу
відповідача до апеляційного провадження.
У зв'язку з відпусткою судді Бойченка К.I. розпорядженням
голови Луганського апеляційного господарського суду від 16.10.06
на підставі ст. 28 Закону України "Про судоустрій України"
( 3018-14 ) (3018-14)
та ст. 4 -6 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
суддю Бойченка К.I. виключено із складу
колегії суддів по розгляду апеляційної скарги у справі № 13/316пн
та введено до складу судової колегії суддю Медуницю О.Є.
Позивач відзивом від 13.09.06 зазначає, що відповідач не має
права власності на новостворену частку приміщення, площа якої 10,
7 кв. м., оскільки ні Законом України "Про власність" ( 697-12 ) (697-12)
,
ні Законом України "Про оренду державного та комунального майна"
( 2269-12 ) (2269-12)
, ні договором оренди не передбачено набуття права
власності на створені орендарем речі; що посилання відповідача на
п. 11.6 договору оренди є безпідставним; що відповідач залишається
власником тієї частини, яку передано в оренду -частини приміщення
площею 65,9 кв. м.; що право власності на новостворену річ в
результаті поліпшень орендованого майна згідно Закону України "Про
власність" ( 697-12 ) (697-12)
, Закону України "Про оренду державного та
комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
, нормам Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
належить позивачу.
Марківське районне бюро технічної інвентаризації подало
відзив НОМЕР_2, яким повідомило, що право власності на нежитлову
будівлю -автовокзал, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, не
зареєстровано; що на підставі наданих документів фізичній особі -
підприємцю ОСОБА_1 було видано технічний паспорт на вбудоване
реконструйоване нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1; що в
розрахунку розміру ідеальної частки, яка становить 10,7 кв. м.
вбудованого нежитлового приміщення будівлі автовокзалу, ОСОБА_1
було відмовлено у зв'язку з тим, що для її обчислення потрібно
обстеження всієї будівлі автовокзалу, де зроблено реконструкцію
решти площі, а цих даних в БТI не має; що задовольняючи позов,
ідеальну долю 10, 7 кв. м. не можливо використовувати, оскільки
приміщення є частиною будівлі автовокзалу, матеріали знаходяться в
одній інвентаризаційній справі, будівля і приміщення мають одну і
ту ж адресу.
Відповідач по даній справі подав суду апеляційної інстанції
клопотання від 14.11.06 № 1-8/972 про відкладення розгляду справи
у зв'язку з відрядженням його представників до м.
Сєвєродонецька -начальника юридичного відділу Якушеву А.Г. та
провідного спеціаліста відділу по управлінню корпоративними
правами держави, реформуванню та продажу акцій Донченка М.О., що
підтвердив доданим до вказаного клопотання наказом НОМЕР_3. Судова
колегія, розглянув це клопотання, відхиляє його, оскільки у
клопотанні відповідач не обгрунтував причини обов'язкової участі
його представника 14.11.06 у судовому засіданні (наприклад, участь
була б пов'язана з наданням усним або письмових пояснень,
додаткових доказів, які відсутні у матеріалах цієї справи та
інше). Також ухвалою суду апеляційної інстанції розгляд скарги
відповідача (заявника апеляційної скарги) вже був відкладений до
14.11.06 у зв'язку з не з'явленням заявника апеляційної скарги -
Регіонального відділення Фонду державного майна України по
Луганській області, з невідомих суду причин.
Крім того, виходячи зі змісту п. 2, п. 3 ст. 28
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
відповідач як юридична особа не обмежена певною кількістю своїх
представників, тому заявник апеляційної скарги мав можливість
забезпечити явку у судове засідання апеляційної інстанції іншого
свого представника, повноваження якого підтверджувались б
довіреністю, яка підписана керівником або іншою уповноваженою ним
особою та посвідчена печаткою підприємства, організації.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет
спору, на стороні відповідача подала суду апеляційної інстанції
клопотання від 14.11.06 № 584 про розгляд справи без її участі, що
колегією суддів задовольняється.
Апеляційна скарга розглядалась 17.10.06. У судовому засіданні
розгляд скарги був відкладений до 14.11.06.
Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
апеляційний господарський суд, переглядаючи
рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими
суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
у процесі перегляду справи апеляційний
господарський суд за наявними у справі і додатково поданими
доказами повторно розглядає справу.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами
апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість
рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянув матеріали справи, заслухавши пояснення
представників позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги,
перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої
інстанції норм матеріального та процесуального права, судова
колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Як встановив місцевий господарський суд та свідчать матеріали
справи, між сторонами по справі № 13/316пн 21.11.01 був укладений
договір оренди державного майна НОМЕР_4, відповідно до якого з
врахуванням додаткових угод відповідач передав позивачу в строкове
платне користування вбудоване нежитлове приміщення буфету площею
65,9 кв. м. в одноповерховій будівлі автовокзалу за адресою:
АДРЕСА_1, на строк до 21 листопада 2006 року (а. с. 8-12, т. 1).
Орендоване приміщення було передане позивачу - ПП ОСОБА_1,
відповідачем - Регіональним відділенням Фонду державного майна
України по Луганській області 21.11.01 за актом приймання -
передачі в оренду нерухомого майна, яке знаходиться на балансі
Луганського обласного автотранспортного управління.
На час прийому - передачі конструкція приміщення мала
залізобетонний фундамент, цегляні стіні та перегородки, по фасаду
приміщення були скляні вітражі, поли бетонні та з мозаїчної
плитки, що зазначено в розділі 3 звіту про експертну оцінку
об'єкту оренди. Але при цьому, на момент укладення договору оренди
та підписання акту прийому - передачі приміщення, його стан був
незадовільний. Його фізичний знос становив 40%. Так, фундаменти та
стіни приміщення мали тріщини в цокольній частині будівлі та в
місцях приєднання стін до перекриття, перегородки в середині
приміщення мали сквозні тріщини та випадання цегли, дах приміщення
мав протікання та руйнування верхнього и частково нижнього слою,
підлога мала масові вибоїни та відділення плитки на площі до 50%.
Це підтверджується звітом про експертну оцінку (розділ 6, п. 6.1).
Про стан приміщення було відомо відповідачу і зазначено в акті
прийому - передачі нерухомого майна.
12 березня 2002 року виконавчим комітетом Марківської
селищної ради було прийнято рішення "Про надання дозволу на
реконструкцію приміщення буфету Марківської автостанції під
магазин "IНФОРМАЦIЯ_2" в АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1"
Листом НОМЕР_5 відповідач надав позивачу дозвіл на
реконструкцію орендованого приміщення площею 65,9 кв. м. за
рахунок власних коштів орендаря на підставі одержаних позивачем
дозволів на виконання будівельних робіт, виданого Марківською
районною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю
НОМЕР_6 та НОМЕР_7.
Позивачем за власний рахунок, що підтверджується наявними в
матеріалах справи документами на закупівлю будівельних матеріалів,
була здійснена реконструкція вбудованого нежитлового приміщення
буфету Марківської автостанції за адресою: АДРЕСА_1.
12 листопада 2004 року актом державної технічної комісії про
прийняття закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію був
прийнятий після завершення реконструкції магазин "IНФОРМАЦIЯ_2" за
адресою: АДРЕСА_1.
Згідно здійсненої інвентаризації третьою особою - Марківським
районним бюро технічної інвентаризації, нежитлового вбудованого
приміщення за адресою: АДРЕСА_1, площа приміщення після
реконструкції здійсненої позивачем становить 76,6 кв. м.
Таким чином, розмір новоствореного в результаті реконструкції
здійсненої позивачем приміщення становить 10,7 кв. м., яка в
ідеальних частках становить 14/100 (чотирнадцять сотих) цього
приміщення.
У п. 1 ст. 331 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
передбачено, що право власності на нову річ набувається особою,
яка її виготовила, якщо інше не встановлено договором або законом.
Пунктом 2 ст. 23 Закону України "Про оренду державного та
комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
встановлено, що орендарю належить
право власності, як на виготовлену продукцію, так і на інше майно
набуте орендарем відповідно до законодавство.
Об'єктом оренди є приміщення площею 65,9 кв. м. Це
підтверджується договором оренди НОМЕР_4, актом прийому-передачі
від 21.11.01 та звітом про експертну оцінку орендованого майна. З
дозволу відповідача та архітектурно -планувального завдання (а. с.
138-141, т. 1) вбачається, що позивачем була здійснена
реконструкція орендованого приміщення, яке було прийнято в
експлуатацію за актом державної технічної комісії про прийняття
закінченого будівництвом об'єкта від 12 листопада 2004 року. За
зверненням відповідача до Марківського районного бюро технічної
документації за НОМЕР_8 (а. с. 143, т. 1) на його ім'я був
виготовлений технічний паспорт нежитлової будівлі, за яким площа
приміщення становить 76,6 м-2 (а. с. 104-108, т. 1).
Згідно ч. 4 ст. 778 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
,
якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця,
створена нова річ, наймач стає її співвласником.
Відповідно до ст. 179 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
,
ця частина приміщення площею 10,7 м-2 є річчю, то до неї можуть
виникати цивільні права та обов'язки.
Так як ні договором оренди, ні Законами України "Про оренду
державного та комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
, "Про власність"
( 697-12 ) (697-12)
, ні Цивільним кодексом України ( 435-15 ) (435-15)
не
встановлено набуття права власності орендодавцем на новостворене
орендарем майно, то відповідач не має права на власність, ні на
приміщення площею 76,6 кв. м., ні на його частини площею 10,7 кв.
м. Відповідач не подав документальних доказів права власності на
площу 10, 7 кв. м. в складі площі 76, 6 кв. м., яка підтверджена
технічним паспортом спірної будівлі; відповідач є і залишається
власником частини приміщення площею 65,9 кв. м.
Право на власність новоствореної речі -частини приміщення
площею 10,7 кв. м. (яка не є державною), відповідно до ст. 331, п.
4 ст. 778 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
та ст. 23 Закону
України "Про оренду державного та комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
належить позивачу по справі.
За таких обставин, висновок господарського суду Луганської
області про задоволення позовних вимог є законним та
обгрунтованим.
На підставі вищевикладеного, судова колегія Луганського
апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що відповідно
до статті 43 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
рішення господарського суду Луганської області від
15.08.06 у справі № 13/316пн грунтується на всебічному, повному і
об'єктивному розгляді всіх обставин та відповідає вимогам
матеріального та процесуального права, тому відсутні підстави для
його скасування.
Згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
у судовому засіданні за згодою представників
позивача оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови.
Керуючись ст. ст. 43, 85, 99, 101, п. 1 ст. 103, 105
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
ПОСТАНОВИВ :
1. Апеляційну скаргу від 31.08.06 № 1-8/543 Регіонального
відділення Фонду державного майна України по Луганській області на
рішення господарського суду Луганської області від 15.08.06 по
справі № 13/316пн залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Луганської області від
15.08.06 у справі № 13/316пн залишити без змін.
Відповідно ч. 3, ч. 4 ст. 105 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
постанова набирає законної сили з дня
її прийняття та надсилається сторонам у справі в п'ятиденний строк
з дня її прийняття.
Головуючий суддя I. В. Семендяєва
Суддя С. С. Єжова
Суддя О.Є. Медуниця