ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТI
Р I Ш Е Н Н Я
Iменем України
13.08.07 р. Справа № 10/15пн
Господарський суд Донецької області у складі: головуючого
судді Приходько I.В.;
судді Азарова З. П.,
судді Новикова Р. Г.;
при секретарі судового засідання - Черняк Л. А.;
за участю представники сторін:
від позивача - Борозенцев С. В., Литвиненко О. В. -
довіреність;
від відповідача -Михалюк Р. О. - довіреність;
від 3-х осіб - не з'явились;
розглянув у відкритому судовому засіданні суду справу
за позовною заявою приватного підприємства "Вестмет" м.
Краматорськ,
до відповідача - акціонерного банку "Національні інвестиції"
м. Київ,
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на
предмет спору:
1) приватний нотаріус Київського міського нотаріального
округу Плохута Борис Павлович м. Київ,
2) товариство з обмеженою відповідальністю "НВО "Ремспецмаш"
м. Київ,
про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не
підлягає виконанню, -
В С Т А Н О В И В :
До господарського суду звернувся позивач - приватне
підприємство "Вестмет" м. Краматорськ (далі - Підприємство), з
позовом до відповідача - акціонерного банку "Національні
інвестиції" м. Київ (далі - Банк), про визнання виконавчого напису
нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на
простий вексель № 643341411827 на суму 350 677,56 грн., кредитний
договір № 815-05 від 14.12.2005 р., договір застави цінних паперів
№ 815-05 від 02.02.2006 р., акт прийому-передачі векселів б/н від
02.02.2006р.; протест про несплату простого векселю від
03.08.2006р., виконавчий напис від 08.12.2006р., порушення
приватним нотаріусом Плохутою Б. П. та відповідачем норм діючого
законодавства при вчиненні виконавчого напису від 08.12.2006р.
Відповідач у судовому засіданні та відзиві на позов № 01-б/т
від 14.02.2007 р. проти позову заперечував, вважає, що його дії та
дії нотаріуса відповідають чинному законодавству.
Ухвалою суду від 16.01.2007р., на підставі клопотання
позивача, до участі у розгляді справи залучено в якості третіх
осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: 1)
приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу
Плохута Борис Павлович м. Донецьк (далі - Нотаріус), 2) товариство
з обмеженою відповідальністю "НВО "Ремсчотмаш" м. Київ (далі -
Ремспецмаш), відповідно до ст. 27 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Третя особа приватний нотаріус Київського міського
нотаріального округу Плохута Борис Павлович, у письмових пояснив
до суду від 01.03.2007 р., що його дії відповідають чинному
законодавству та клопотав про припинення провадження по справі на
підставі п.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, оскільки, відповідно до ст. 50 Закону України "Про
нотаріат" ( 3425-12 ) (3425-12)
, скарги на неправильно вчинену нотаріальну
дію мають бути подані до районного, районного у місті, міського чи
міськрайонного суду за місцезнаходженням державної нотаріальної
контори, державного нотаріального архіву, виконавчого комітету
сільської, селищної, міської Ради народних депутатів чи робочого
місця приватного нотаріуса.
Вказане клопотання суд не задовольнив, як убачається з
позовної заяви, позивач звернувся з позовною заявою про визнання
виконавчого напису, таким, що не підлягає виконанню, а згідно зі
ч. 3 ст. 15 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, справи у спорах за
участю боржника і стягувача про визнання виконавчого напису
нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, підвідомчі
господарським судам та розглядаються ним за місцезнаходженням
відповідача або за місцем виконання виконавчого напису нотаріуса
за вибором позивача.
Третя особа ТОВ "НВО- Ремспецмаш", у судові засідання не
з'являлась, письмові пояснення по справі не надала. Позивачем
12.07.2007 р. було надано до суду копію пояснення Ремспецмаш по
справі № 10/15пн, в якому він повідомляє, що дійсно не погасив
кредит за кредитним договором № 815-05 від 14.12.2005р. та просить
суд розглянути справу у його відсутність.
Ухвалою суду від 01.02.2007 р. на підставі положень ст.30
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
залучив до участі у розгляді справи посадову особу ДВС
м.Краматорська.
Представник ДВС у м.Краматорську у судовому засіданні
15.02.2007 р. та в поясненнях до суду № 02-3-3996 від 14.02.2007
р. сповістив, що на примусовому виконанні знаходиться виконавчий
напис.
14.12.2006 р. було відкрито виконавче провадження по
примусовому виконанню виконавчого напису; 18.01.2007 р. державний
виконавець звернувся до Краматорського міського суду з клопотанням
про накладення арешту на грошові кошти ПП "Вестмет".19.01.2007 р.
Краматорський міський суд прийняв ухвалу, якою наклав арешт на
кошти боржника.
Відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, строк розгляду справи був продовжений за
клопотанням сторін.
На підставі ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, розпорядженням заступника голови
господарського суду Донецької області від 15.05.2007р. призначено
колегіальний розгляд справи.
Розглянув матеріали справи, додатково представлені учасниками
процесу документи, заслухав їх пояснення, оцінив докази за своїм
внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку, що позовні
вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відкритим акціонерним товариством "Краматорський завод
важкого верстатобудування" м. Краматорськ (далі - ВАТ "КЗВВ")
15.07.2005р. був емітований простий вексель № 643341411827 на суму
350 677,56 грн. приватному підприємству "Вестмет" зі строком
платежу 01.08.2006р.
Дослідив вищевказаний вексель судом встановлено, що його
форма відповідає "Положенню про вимоги до стандартної (типової)
форми виготовлення вексельних бланків", затверджених рішенням
Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 22
листопада 2001 року N338.
Крім того, судом встановлено, що між Банком (відповідач по
справі) та Ремспецмашем (третя особа по справі) був укладений
кредитний договір № 815-05 від 14.12.2005р., згідно якого Банк
зобов'язався надати Ремспецмаш (позичальникові) кредит в розмірі
500 000грн. на строк з 14.12.2005 р. по 20.06.2006 р. включно, на
умовах договору, а позичальник зобов'язався повернути кредит та
сплатити відсотки.
Відповідно до п.7.1 строк дії договору встановлений сторонами
з дня підписання та діє до повного виконання сторонами своїх
зобов'язань за договором. Договір підписаний з боку Банку
заступником голови правління Чеповською Т. В., що діє на підставі
довіреності № 12 від 05.01.2005р., з боку Ремспецмаш - директором
Лозицьким М. О., що діє на підставі Статуту, та скріплений
печатками сторін..
Згідно п. 2.2 кредитного договору № 815-05 плата за кредит
встановлюється у розмірі 21 відсотків річних.
Відповідно до п. 3.7 кредитного договору № 815-05
забезпеченням кредиту є застава цінних паперів, що оформлюється
підписанням відповідного договору застави в строк не пізніше
03.02.2006 р.
02.02.2006р. між Банком (відповідач по справі) та ПП
"Вестмет" (позивач по справі - заставодавець) було укладено
договір застави цінних паперів № 815-05, згідно якого в
забезпечення зобов'язань позичальника (Ремспецмаш) перед
заставодержателем (Банк) по поверненню суми кредиту у розмірі 500
000грн., відсотків за кредитом, пені, а також відшкодування
можливих збитків, згідно з кредитним договором № 815-05 від
14.12.2005р., заставодавець на умовах, визначених договором,
здійснює заставу цінних паперів, визначених у реєстрі простих
векселів (Додаток №1 до договору).
Відповідно до п.п.4.1, 4.2 строк дії договору встановлений
сторонами з дня підписання та припиняє він чинність у разі
виконання позичальником умов кредитного договору та у випадках,
визначених у статтях 28,29 Закону України "Про заставу"
( 2654-12 ) (2654-12)
.
Договір підписаний з боку Банку заступником голови правління
Чеповською Т. В., що діє на підставі довіреності № 12 від
05.01.2005р., з боку Підприємства - директором Тихтило А. Д., що
діє на підставі Статуту, та скріплений печатками сторін.
Як убачається з наданих позивачем копій Додатку № 1 до
договору застави № 815-05 та акту прийому-передачі векселів від
02.02.2006р., Підприємством було передано Банку у заставу простий
вексель № 643341411827 емітований 15.07.2005р. ВАТ "КЗВВ"
приватному підприємству "Вестмет" (позивач по справі) на суму 350
677,56грн. зі строком платежу 01.08.2006 р.
Позивач на векселі зробив індосаментний напис "в заставу", і
індосував його Банку (відповідачу по справі).
Згідно п. 4.2.2 кредитного договору № 815-05 позичальник
зобов'язаний погасити заборгованість перед Банком не пізніше
20.06.2006р.
Як свідчить надана відповідачем копія телеграми від
02.08.2006р., Банк звернувся до ВАТ "КЗВВ" з вимогою сплатити
вексель шляхом перерахування коштів на його рахунок. Про отримання
телеграми ВАТ "КЗВВ" свідчить копія повідомлення про вручення від
02.08.2006р.
Однак, як свідчать матеріали справи, ВАТ "КЗВВ" оплату за
векселем у встановлений строк не здійснив.
У зв'язку з цим Банк звернувся до Третьої краматорської
державної нотаріальної контори для здійснення протесту про
неоплату векселя. Державним нотаріусом Соловйовою С. С.
03.08.2006р. було здійснено протест про не оплату векселя №
643341411827 за реєстровим номером 3581.
На підставі заяви Банку, 08.12.2006р. приватним нотаріусом
Київського міського нотаріального округу Плохутою Б.П. на підставі
протесту векселя про неоплату, вчиненого 03.08.3006 р., було
вчинено виконавчий напис, в якому запропоновано стягти на користь
Банку - векселедержателя простого векселя № 643341411827 плату в
розмірі 350 677,56грн., а також витрати за вчинення виконавчого
напису в сумі 3506,77грн. з індосанта - приватного підприємства
"Вестмет" (позивач по справі).
На підставі вказаного виконавчого напису, 14.12.2006р.
Державною виконавчою службою у м. Краматорськ, було відкрито
виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого напису
та запропоновано боржнику добровільно виконати виконавчий напис у
строк до 20.12.2006 р.
19.01.2007р. було винесено постанову про арешт коштів
боржника - приватного підприємства "Вестмет", на всіх належних
йому рахунках.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд виходить за
наступного.
В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на:
- виконання звернення стягнення на заставлене майно не
належним чином відповідно до ст. 20 Закону України "Про заставу"
( 2654-12 ) (2654-12)
;
- порушення Нотаріусом при вчиненні виконавчого напису ст. 88
Закону України "Про нотаріат" ( 3425-12 ) (3425-12)
, а саме без документів,
що підтверджують без спірність заборгованості Підприємства перед
Банком;
- вчинення виконавчого напису не до особи, яка зобов'язана по
векселю (платника), а до держателя (заставодавця) векселя;
- неповідомлення Підприємства належним чином про вчинення
виконавчого напису і відкриття виконавчого провадження у
відношенні його, непред'явлення векселя до оплати Підприємству у
відповідності до законодавства.
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України підставами
виникнення цивільних прав та обов'язків є зокрема договори та інші
правочини.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 20 Закону України "Про
заставу" ( 2654-12 ) (2654-12)
, заставодержатель набуває право звернення
стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання
терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не
буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Згідно п. 4.2.2 кредитного договору №815-05 позичальник
(Ремспецмаш) зобов'язаний погасити заборгованість перед Банком не
пізніше 20.06.2006р.
Пунктом 2.2 договору застави № 815-05 сторони передбачили, що
підтвердженням виконання зобов'язання за кредитним договором,
забезпеченому заставою, є Акт про припинення цього договору
застави.
Вказаного Акту сторонами до суду надано не було, отже суд
вважає зобов'язання за кредитним договором таким, що не виконано.
Про вказаний факт також свідчить копія пояснення Ремспецмаш по
справі № 10/15пн, в якому він повідомляє, що дійсно не погасив
кредит за кредитним договором № 815-05 від 14.12.2005р.
Згідно ч. 6 ст. 20 Закону України "Про заставу" ( 2654-12 ) (2654-12)
,
звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням
суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису
нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.
Пунктом 3.1.1 договору застави № 815-05 передбачено, що
звернення стягнення на заставлене майно здійснюється
Заставодержателем одним з обраних ним засобів:
- закладене майно реалізується Заставодержателем самостійно
або через третіх осіб від імені Заставодавця у рахунок погашення
заборгованості Позичальника (Ремспецмаш);
- право власності на закладене майно переходить до
Заставодержателя за оцінкою, встановленою сторонами у договорі.
-
Як убачається з матеріалів справи, Заставодержатель (Банк)
обрав засіб звернення стягнення на заставлене майно шляхом набуття
права власності на закладене майно, у тому числі вексель №
643341411827 на суму 350 677,56грн. відповідно до Додатку до
договору № 1, тому суд не приймає доводи позивача про виконання
звернення стягнення на заставлене майно не належним чином і таким,
що суперечить ст. 20 Закону України "Про заставу" ( 2654-12 ) (2654-12)
.
Стосовно доводів позивача щодо вчинення виконавчого напису не
до особи, яка зобов'язана по векселю (платника), а до держателя
(заставодавця) векселя суд виходить з наступного.
Суд застосовує при вирішенні спору Конвенцію, якою
затверджено Уніфікований закон про переказні і прості векселі (
далі - Уніфікований закон ). Вказану конвенцію Україна
ратифікувала 06.07.1999р. та набула Конвенція сили в Україні
06.01.2000р.
Як вже встановлено судом, ВАТ "КЗВВ" 15.07.2005р. був
емітований простий вексель № 643341411827 на суму 350 677,56 грн.
приватному підприємству "Вестмет" зі строком платежу 01.08.2006 р.
Відповідно до статті 77 Уніфікованого закону до простого
векселя застосовуються постанови, що відносяться до переказного
векселя.
Згідно до ст. 13 Уніфікованого закону, індосамент повинен
бути написаний на переказному векселі або на приєднаному до нього
аркуші (алонжі). Він повинен бути підписаний індосантом.
Iндосамент може не містити найменування особи, на користь якої він
вчинений, або може складатися лише з одного підпису індосанта
(бланковий індосамент). В останньому випадку для того, щоб мати
чинність, індосамент повинен бути написаний на звороті переказного
векселя або на приєднаному до нього аркуші (алонжі).
Передача векселя здійснюється індосаментом - простим і нічим
не обумовленим особливим написом. Відповідно до статті 16
Уніфікованого закону про переказні і прості векселі особа, у якої
знаходиться вексель, розглядається як законний власник, якщо вона
засновує своє право на безперервному ряді індосаментів, навіть
якщо останній індосамент бланковий.
Вексель № 643341411827 містить на звороті напис "в заставу",
підпис директора та печатку Підприємства без вказання найменування
особи, на користь якої вчинений індосамент.
Як убачається з наданих позивачем копій Додатку №1 до
договору застави № 815-05 та акту прийому-передачі векселів від
02.02.2006р., простий вексель № 643341411827 емітований
15.07.2005р. ВАТ "КЗВВ" приватному підприємству "Вестмет" на суму
350 677,56грн. зі строком платежу 01.08.2006р. було передано
Підприємством Банку у заставу.
Зі статті 12 Уніфікованого закону вбачається, що індосамент
повинен бути безумовним. Будь-яка обмежуюча його умова вважається
ненаписаною.
Положеннями ст. 19 Уніфікованого закону передбачено, що якщо
індосамент містить застереження "валюта в забезпечення", "валюта в
заставу" або будь-яке інше застереження, яке має на увазі заставу,
держатель може здійснювати всі права, що випливають з переказного
векселя, але поставлений ним індосамент має силу лише як
передоручений індосамент.
Відповідно до ст. 15 Уніфікованого закону, оскільки не
обумовлено протилежне, індосант відповідає за акцепт і за платіж.
Як убачається з положень ст. 16 Уніфікованого закону, особа,
у якій знаходиться переказний вексель, вважається його законним
держателем.
З аналізу вищевказаних норм убачається, що Банк на підставі
здійсненого позивачем бланкового індосаменту як держатель векселя
набув всі права, що випливають з переказного векселя, в той час як
Підприємство стало індосантом за вказаним векселем.
Заставним індосаментом Банку передано право на пред'явлення
до платежу і отримання платежу за векселем, тому, при настанні
строку повернення кредиту та невиконанням обов'язків
позичальником, Банк правомірно пред'явив вимоги векселедавцю та
індосанту.
Статтею 43 Уніфікованого закону передбачено, що держатель
може використати своє право регресу проти індосантів, трасанта та
інших зобов'язаних осіб при настанні строку платежу, якщо платіж
не був здійснений.
Стаття 47 Уніфікованого закону встановлює, що всі трасанти,
акцептанти, індосанти і особи, які забезпечують авалем платіж за
переказним векселем, є солідарно зобов'язаними перед держателем.
Держатель має право пред'явити позов до кожної з цих осіб окремо і
до всіх разом, при цьому необов'язково додержуючись тієї
послідовності, в якій вони зобов'язалися.
Отже, за умови того, що платіж за векселем не був здійснений,
Банк мав право як законний держатель векселя використати своє
право регресу проти індосанта - Підприємства.
З огляду на зазначене, доводи позивача щодо вчинення
виконавчого напису не до особи, яка зобов'язана по векселю
(платника), а до держателя (заставодавця) векселя судом до уваги
не приймаються як необгрунтовані та такі, що не відповідають
законодавству.
Крім того, в обгрунтування позову позивач посилається на
порушення нотаріусом при здійсненні виконавчого напису ст. 88
Закону України "Про норатіат" ( 3425-12 ) (3425-12)
, згідно якої нотаріус
вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують
безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника
перед стягувачем.
Відповідно до положень статті 36 "Про нотаріат" ( 3425-12 ) (3425-12)
приватний нотаріус вчиняє нотаріальні дії, зокрема вчиняє
виконавчий напис.
Відповідно до п.284 Iнструкції про порядок вчинення
нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженій наказом
Міністерства юстиції України від 03.03.2004р. №20/5 ( z0283-04 ) (z0283-04)
,
заборгованість або інша відповідальність боржника визнається
безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо
подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені
Переліком документів, за якими стягнення заборгованості
провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою
Кабінету Міністрів України.
Згідно п. 11 Переліку документів, за якими стягнення
заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі
виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету
Міністрів України від 29 червня 1999р. № 1172 ( 1172-99-п ) (1172-99-п)
,
векселі, опротестовані нотаріусами в установленому законом порядку
є документами, за якими стягнення заборгованості провадиться у
безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Як убачається з матеріалів справи, банк звернувся до
Нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису № 3323/02 від
07.12.2006р. та разом із заявою надав оригінал векселю №
643341411827 та протест про неоплату цього векселя, вчинений
державним нотаріусом Третьої краматорської державної нотаріальної
контори Соловйовою С. С. 03.08.2006р. за реєстровим номером 3581.
Позивач не надав до суду доказів того, що дії нотаріуса були
оскаржені у порядку визначеному статтею 50 Закону України "Про
нотаріат" ( 3425-12 ) (3425-12)
.
З огляду на зазначене, суд вважає довід позивача щодо
порушення нотаріусом при вчиненні виконавчого напису ст. 88 Закону
України "Про нотаріат" ( 3425-12 ) (3425-12)
необгрунтованим та до уваги
його не приймає.
Щодо доводів позивача про неповідомлення Підприємства
належним чином про вчинення виконавчого напису і відкриття
виконавчого провадження у відношенні його, непред'явлення векселя
до оплати Підприємству у відповідності до законодавства, суд
виходить з наступного.
Згідно положень ст. 38 Уніфікованого закону, держатель
переказного векселя зі строком платежу на визначений день повинен
пред'явити вексель для платежу або в день, в який він підлягає
оплаті, або в один із двох наступних робочих днів.
Простий вексель № 643341411827 емітований 15.07.2005 р. зі
строком платежу 01.08.2006 р.
Як свідчить надана відповідачем копія телеграми від
02.08.2006р., Банк звернувся до ВАТ "КЗВВ" з вимогою сплатити
вексель шляхом перерахування коштів на його рахунок. Про отримання
телеграми ВАТ "КЗВВ" свідчить копія повідомлення про вручення від
02.08.2006р.
Однак, як свідчать матеріали справи, ВАТ "КЗВВ" оплату за
векселем у встановлений строк не здійснив.
Згідно ст. 44 Уніфікованого закону, відмова в акцепті або у
платежі повинна бути підтверджена засвідченим автентичним
документом (протест у неакцепті або у неплатежі).
У зв'язку з цим Банк звернувся до Третьої краматорської
державної нотаріальної контори для здійснення протесту про
неоплату векселя з вимогою до трасанта (ВАТ "КЗВВ"). Державним
нотаріусом Соловйовою С. С. 03.08.2006р. було здійснено протест
про неоплату векселя №643341411827 за реєстровим номером 3581 і
відмітка про протест щодо неоплати на самому векселі. Вказані дії
відповідають інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій
нотаріусами України, затвердженій наказом Міністерства юстиції
України від 03.03.2004р. №20/5 ( z0283-04 ) (z0283-04)
.
У разі вчинення протесту настає відповідальність індосантів,
трасанта і їх авалістів і настає право власника векселя вимагати
оплатити вексель. Під правом вимоги за векселем розуміється право
векселедержателя залучати учасників векселя до тієї вексельної
відповідальності, яку вони прийняли відповідно до змісту векселя.
Згідно ст. 45 Уніфікованого закону, держатель повинен
повідомити свого індосанта і трасанта про неакцепт або неплатіж
протягом чотирьох робочих днів, наступних за днем протесту.
Як убачається з матеріалів справи, Банком не було здійснено
повідомлення індосанта - Підприємства, про неплатіж в межах
встановленого законодавством строку, про що відповідач (Банк) по
суті у відзиві та судових засіданнях не заперечував.
Проте, згідно положень ч. 6 ст. 46 Уніфікованого закону,
особа, яка не надсилає повідомлення протягом вказаного вище
строку, не втрачає своїх прав. Вона несе відповідальність за
будь-яку шкоду, спричинену внаслідок її необережності, однак
розмір відшкодовуваних збитків не повинен перевищувати суму
переказного векселя.
Отже, доводи позивача необгрунтовані з огляду на
вищевикладене та обумовлені невірним тлумаченням норм
законодавства; позовні вимоги необгрунтовані та не підлягають
задоволенню.
Крім того, у судовому засіданні 13.08.2007р. позивач усно
обгрунтував вимоги та посилався на те, що Україна ратифікувала
Уніфікований закон з врахуванням застережень, вказаних у Додатку
II до Конвенції, а саме на положення ст. 19 Додатку II до
Конвенції, згідно якої Україна може доповнити статтю 38
Уніфікованого закону таким чином, щоб зобов'язати держателя
переказного векселя, який підлягає оплаті на її території,
пред'явити його саме в день настання строку платежу. Невиконання
цього обов'язку може спричинити лише обов'язок відшкодувати
збитки. З огляду на вказане вважає, що Банк має право заявити до
нього позов про стягнення збитків за векселем, оскільки ним був
пропущений строк для пред'явлення векселю до платежу.
Суд не приймає до уваги вказаний довід позивача з огляду на
зазначене.
Відповідно до преамбули Закону України "Про обіг векселів"
( 2374-14 ) (2374-14)
, цей Закон визначає особливості обігу векселів в
Україні, який полягає у видачі переказних та простих векселів,
здійсненні операцій з векселями та виконанні вексельних
зобов'язань у господарській діяльності, відповідно до Женевської
конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про
переказні векселі та прості векселі, з урахуванням застережень,
обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та відповідно до
Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій
законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської
конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів
і простих векселів. Тобто, вказаним Законом оговорені та
конкретизовані ті юридичні ситуації та їх наслідки, щодо яких
приймалися застереження.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про обіг векселів"
( 2374-14 ) (2374-14)
, юридичні ситуації, зазначені в абзаці третьому
статті 44 Уніфікованого закону, визначають, що протест у неплатежі
за векселем, який підлягає оплаті на визначену дату або у
визначений строк від дати складання чи пред'явлення, повинен бути
здійснений або в день, коли вексель підлягає оплаті, або в один із
двох наступних робочих днів.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, кожна сторона повинна довести ті обставини,
на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Iнших доказів у підтвердження вимог позивач не надав.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні
вимоги не обгрунтовані та не підлягають задоволенню..
Судові витрати підлягають віднесенню у порядку передбаченому
ст.49 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
На підставі статей 12, 15, 19, 38, 43, 44, 45, 47, 77
Уніфікованого закону про переказні і прості векселі керуючись, ст.
20 Закону України "Про заставу" ( 2654-12 ) (2654-12)
, статтями 36, 50, 88
Закону України "Про нотаріат" ( 3425-12 ) (3425-12)
, Iнструкції про порядок
вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженій
наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004р. №20/5
( z0283-04 ) (z0283-04)
, п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про обіг векселів"
( 2374-14 ) (2374-14)
, керуючись статтями 15, 22, 30, 33, 43, 49, 82, 84,
85 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
господарський суд, -
В И Р I Ш И В :
Відмовити у задоволенні позовних вимог приватного
підприємства "Вестмет" м. Краматорськ до відповідача -
акціонерного банку "Національні інвестиції" м. Київ, за участю
третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:
1) приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу
Плохута Борис Павлович м. Київ, 2) товариство з обмеженою
відповідальністю "НВО "Ремспецмаш" м. Київ; про визнання
виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
У судовому засіданні за згодою сторін оголошено вступну та
резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення підписано 13.08.2007р.
Головуючий суддя I. В. Приходько
Судді З. П. Азарова
Р. Г. Новикова
Вик.: пом. с.: Давидовська Т.В.
Надруковано 5 прим.:
1 прим. - позивачу;
1 прим. - відповідачу;
2 прим. - третім особам;
1 прим. - у справу.
Суддя