640/9046/21 Про визнання протиправним та скасування рішення Постійно діючої колегії АМКУ з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель - 12.07.2022 Прийняття

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Холд Трейд" до Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітета України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфініт Трейд", про визнання протиправним та скасування рішення, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Холд Трейд" на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року (головуючий суддя Глущенко Я. Б., судді: Пилипенко О. Є., Черпіцька Л. Т.)

І. Суть спору

У квітні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер Холд Трейд" (далі - позивач, ТОВ "Інтер Холд Трейд") звернулося до суду з позовом до Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітета України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі - відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфініт Трейд", в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель від 18 березня 2021 року

№ 5400-р/пк-пз;

№ 7780-р/пк-пз;

№ 7781-р/пк-пз.

На обґрунтування позовних вимог ТОВ "Інтер Холд Трейд" зазначило, що висновок відповідача про наявність у тендерній документації Регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" дискримінаційних умов, які обмежують участь ТОВ "Інфініт Трейд" у процедурі закупівель, є помилковим.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" опубліковано оголошення про проведення процедури закупівлі:

- № UA-2021-02-18-002357-c із закупівлі ДК 021:2015:31220000-4: Елементи електричних схем. Сума закупівлі становить 663 592,50 грн;

- № UA-2021-03-03-012244-c із закупівлі ДК 021:2015:31220000-4: Елементи електричних схем. Сума закупівлі становить 8 800 000 грн;

- № UA-2021-03-03-002907-b із закупівлі ДК 021:2015:31220000-4: Елементи електричних схем. Сума закупівлі становить 4 560 000 грн.

Відповідно до пункту 1 розділу II Тендерної Документації тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інформація від учасника Процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав установлених у статті 17 Закону і в Документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються Замовником у Документації.

Документи тендерної пропозиції учасника подаються у форматі .pdf або .jpg. у вигляді кольорових сканкопій.

Відповідно до пункту 7 розділу II Документації при наданні Пропозиції, учасник повинен обов`язково підтвердити відповідність предмета закупівлі технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам, встановленим Замовником у технічній специфікації (додаток 5) та надати документи в підтвердження цього згідно переліку документів, які підтверджуюють відповідність предмета закупівлі нормативно - технічній документації та технічним і якісним характеристикам (додаток 6).

Додаток 6 Документації містить перелік документів, підтверджуючих відповідність предмета закупівлі нормативно-технічній документації та технічним і якісним характеристикам.

Відповідно до пункту 2.4 додатку 6 Документації учаснику необхідно надати копію документу, який підтверджує завершення підготовки і освоєння виробництва, а саме акт (протокол) кваліфікаційних випробувань продукції за участю виробників, розробників продукції, AT "Укрзалізниця", як заінтересованої сторони (споживача та власника інфраструктури), а також інших сторін відповідно до пункту 8.6 ДСТУ 8634:2016.

ТОВ "Інфініт Трейд" подало до Антимонопольного комітету України скарги, в яких просило прийняти рішення про встановлення порушень процедури закупівель та зобов`язати замовника внести зміни до тендерної документації, оскільки така містить вимоги, що обмежують участь та дискримінують потенційних учасників, зокрема, пункт 2.4. Додатку № 6 з вимогою надати Копію документа, який підтверджує завершення підготовки і освоєння виробництва, а саме акт (протокол) кваліфікаційних випробувань продукції за участю виробників, розробників продукції, АТ "Укрзалізниця" як заінтересованої сторони (споживача та власника інфраструктури), а також інших сторін відповідно до пункта 8.6 ДСТУ 8634:2016.

За результатами розгляду вказаних скарг Адміністративною колегією з розгляду скарг Антимонопольного комітету України прийнято рішення:

- від 18 березня 2021 року № 5400-р/пк-пз, яким зобов`язано Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі - "Деталі контактної мережі", оголошення про проведення якої оприлюднене на вебпорталі Уповноваженого органу за № UA-2021-02-18-002357-с, з метою усунення порушень, зазначених у мотивувальній частині цього рішення;

- від 13 квітня 2021 року № 7781-р/пк-пз, яким зобов`язано Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі - "Коуш для мідного проводу", оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2021-03-03-012244-с, з метою усунення порушень, зазначених у мотивувальній частині цього рішення;

- від 13 квітня 2021 року № 7780-р/пк-пз, яким зобов`язано Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі - "Затискач струновий", оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2021-03-03-002907-b, з метою усунення порушень, зазначених у мотивувальній частині цього рішення.

Не погодившись з такими рішеннями відповідача, ТОВ "Інтер Холд Трейд" звернулося до суду з цим позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.

ІІІ. Рішення судів попередніх інстанцій та мотиви їх ухвалення.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2021 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель від 18 березня 2021 року № 5400-р/пк-пз. Визнано протиправним та скасовано рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель від 13 квітня 2021 року № 7780-р/пк-пз. Визнано протиправним та скасовано рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель від 13 квітня 2021 року № 7781-р/пк-пз.

Суд першої інстанції виходив з того, що ДСТУ 8634:2016 включено в Перелік національних стандартів, відповідність яким надає презумпцію відповідності інфраструктури залізничного транспорту, пов`язаних з нею процесів та методів виробництва вимогам Технічного регламенту безпеки інфраструктури залізничного транспорту, тому його виконання є обов`язковим, а вимога в тендерній документації є необхідною для забезпечення залізниці якісною продукцією. Крім того, суд зауважив, що замовник має право вибору технології виготовлення продукції, яка є предметом закупівлі, та не обмежений у можливості встановлювати вимоги, які спрямовані на забезпечення задоволення його потреб у продукції з відповідними технічними характеристиками.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2021 року скасовано, провадження у справі закрито.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач не є безпосереднім учасником правовідносин, які виникають у зв`язку з вирішенням питання про задоволення скарги ТОВ "Інфініт трейд" та внесенні змін до тендерної документації Регіональної філії "Львівська залізниця" АТ "Укрзалізниця". Оцінюючи тендерну документацію щодо наявності в ній дискримінаційних положень для скаржника, рішення органу оскарження створює юридичні наслідки для замовника та скаржника, а не для інших суб`єктів, які бажають взяти участь у конкурсі і для яких спірні положення тендерної документації не є дискримінаційними. Тому правом на оскарження рішень органу оскарження наділені лише суб`єкти, які беруть участь у його прийнятті в порядку, передбаченому законом. Інші учасники тендера, які не є суб`єктами оскарження, не мають права оскаржувати таке рішення органу оскарження за результатами розгляду скарги.

IV. Провадження в суді касаційної інстанції

08 жовтня 2021 року ТОВ "Інтер Холд Трейд" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ).

V. Касаційне оскарження

У касаційній скарзі ТОВ "Інтер Холд Трейд" просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

На обґрунтування позиції скаржник посилається на відсутність висновків Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (застосування частин 23, 24 статті 18 Закону України "Про публічні закупівлі" у контексті права на судове оскарження рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель особою, права, свободи або законні інтереси якої порушені таким рішенням, і яка при цьому попередньо не зверталась до органу оскарження з приводу рішення, дії або бездіяльності замовника публічної закупівлі).

Позивач стверджує, що у випадку залишення рішення суду апеляційної інстанції, (потенційні) учасники закупівлі, які попередньо не зверталися до Антимонопольного комітету України за оскарженням спірних питань в процедурі закупівлі, будуть позбавлені судового захисту своїх прав та інтересів через обмеження доступу до правосуддя, що, на думку скаржника, суперечить як Конституції України (254к/96-ВР) , так і іншим законодавчим актам.

Відповідачем поданий відзив на касаційну скаргу, в якому останній просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Антимонопольний комітет України зазначає, що оскаржувані рішення прийняті відповідачем правомірно та у межах наданих останньому повноважень, оскільки ТОВ "Інфініт трейд", як скаржником, документально доведено та підтверджено необхідність внесення змін до документації у спірній частині, а також документально підтверджено неможливість виконання спірних умов документації, натомість, яким чином останні порушують права та законні інтереси позивача не доведено.

Інші учасники справи не подавали відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції.

26 листопада 2021 року ТОВ "Інтер Холд Трейд" подано детальний опис робіт (послуг), виконання (надання) адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Позивач просить суд здійснити розподіл судових витрат.

07 грудня 2021 року відповідачем подано клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, мотивуючи тим, що обсяг обставин, які є предметом доказування у цій справі, та доказів, якими підтверджуються ці обставини, не є надто значними, тому час, зазначений у детальному описі робіт, як витрачений адвокатом на надання правничої допомоги позивачу в цій справі (44 години), вочевидь не відповідає складності спору. На думку відповідача, розмір витрат на правничу допомогу у сумі 28 000 грн не є співмірним з обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

VІ. Релевантні джерела права й акти їх застосування.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України від 25 грудня 2015 року № 922-VIII "Про публічні закупівлі" (далі - Закон № 922-VIII (922-19) ) визначено: замовники - суб`єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону; суб`єкт оскарження в органі оскарження (далі - суб`єкт оскарження) - фізична чи юридична особа, яка звернулася до органу оскарження з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи; орган оскарження - Антимонопольний комітет України.

Приписами частини першої статті 18 Закону № 922-VIII закріплено, що Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав і законних інтересів осіб, пов`язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює постійно діючу адміністративну колегію (колегії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Рішення постійно діючої адміністративної колегії (колегій) ухвалюються від імені Антимонопольного комітету України.

Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель. Рішення за результатами розгляду скарг приймаються органом оскарження виключно на його засіданнях (частина шістнадцята статті 18 Закону № 922-VIII).

Згідно з частиною вісімнадцятою статті 18 Закону № 922-VIII за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:

1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);

2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов`язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз`яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною тендерної документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.

Відповідно до частини двадцять третьої статті 18 Закону № 922-VIII рішення органу оскарження може бути оскаржене суб`єктом оскарження, замовником до окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель.

Право на оскарження не обмежує права суб`єкта оскарження звернення до суду без попереднього звернення до органу оскарження (частина двадцять четверта статті 18 Закону № 922-VIII).

VІІ. Висновки Верховного Суду

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судового рішення здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевірка правильності застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина перша статті 341 КАС України).

Відповідно до ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02 листопада 2021 року касаційне провадження відкрито на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, у зв`язку з відсутністю висновку Верховного Суду щодо питання застосування частин двадцять третьої, двадцять четвертої статті 18 Закону № 922-VIII у контексті права на судове оскарження рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітета України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель особою, права, свободи або законні інтереси якої порушені таким рішенням, і яка при цьому попередньо не зверталась до органу оскарження з приводу рішення, дій або бездіяльності замовника публічної закупівлі.

Аналізуючи вказані норми законодавства (пункти 11, 17, 30 статті 1, частини п`ята, вісімнадцята, двадцять третя статті 18 Закону № 922-VIII) убачається, що право на оскарження рішення органу оскарження мають виключно замовник та суб`єкт оскарження.

Отже, правом на оскарження рішень органу оскарження наділені лише суб`єкти, які беруть участь у його прийнятті в порядку, передбаченому законом. Інші учасники тендера, які не є суб`єктами оскарження, не мають права оскаржувати таке рішення органу оскарження за результатами розгляду скарги.

Як убачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом апеляційної інстанції, такими суб`єктами у спірних правовідносинах є Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" (як замовник) та ТОВ "Інфініт трейд" (як суб`єкт оскарження). При цьому, ТОВ "Інтер Холд Трейд", який є учасником тендерних закупівель за оголошеннями

№ UA-2021-03-03-012244-с та № UA-2021-03-03-002907-b, не входить до складу суб`єктів, яким Законом № 922-VIII (922-19) надано право на оскарження спірних рішень відповідача.

Водночас за змістом статті 18 Закону № 922-VIII судовому контролю підлягає як рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель про задоволення скарги повністю чи частково, оскаржити яке може замовник, права, інтереси та обов`язки якого безпосередньо пов`язані з цим рішенням у випадку встановлення наявності порушення процедури закупівлі, як передумови для задоволення скарги, та зобов`язання усунення замовником порушення процедури закупівлі та/або відновлення процедури закупівлі з моменту попереднього законного рішення чи правомірної дії замовника. Також судовому контролю підлягає і рішення органу оскарження про відмову в задоволенні скарги, яке може оскаржити суб`єкт оскарження, який уважає порушеними свої права та охоронювані законом інтереси внаслідок рішення, дії або бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель.

За змістом частини двадцять четвертої статті 18 Закону № 922-VIII суб`єкту оскарження, як особі, яка звернулась з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавства у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, надано право безпосереднього звернення до суду, оминаючи процедуру попереднього звернення до органу оскарження.

Поряд з цим, колегія суддів уважає за доцільне звернути увагу, що відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами частини першої статті 5 КАС України установлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси

З аналізу наведених норм убачається, що адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин; задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин. При зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене, на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб, зокрема встановити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Водночас Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті шостій Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 (v018p710-04) щодо "порушеного права", за захистом якого особа може звертатися до суду, то це поняття, яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття "охоронюваний законом інтерес". Щодо останнього, то в тому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що "поняття "охоронюваний законом інтерес" означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним".

Однак ТОВ "Інтер Холд Трейд" не доведено та не надано належних доказів на порушення його прав та інтересів після прийняття оскаржуваних рішень відповідача.

Ураховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що позивач не є суб`єктом оскарження у розумінні зазначених вище норм законодавства. Відповідач не вчиняв будь-яких дій (бездіяльності) та не приймав рішень, які б створювали для позивача права та обов`язки і породжували для нього право на захист, і, відповідно, право на звернення до суду з таким позовом. Тобто між позивачем і відповідачем відсутній будь-який спір, що підлягає розгляду в судах.

Таким чином, Верховний Суд уважає, що постанова суду апеляційної інстанції у цій справі постановлена з додержанням норм процесуального та матеріального права, підстави для її скасування відсутні.

Щодо витрат на правничу допомогу адвоката, Верховний Суд зазначає таке.

Згідно з положеннями частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За приписами пунктів 1, 5 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

За змістом статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин першої, шостої, сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Зі змісту вказаного законодавства вбачається висновок про те, що судові витрати розподіляються при задоволенні позову, тобто судом, який вирішив питання про задоволення позовних вимог. Суд апеляційної або касаційної інстанції вирішує питання про перерозподіл судових витрат лише у випадку, якщо такий суд змінить судове рішення або ухвалить нове.

Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні касаційної скарги та залишення постанови суду апеляційної інстанції без змін, розподіл судових витрат, в тому числі витрат, пов`язаних з правничою допомогою, яка є складовою судових витрат, відповідно до частини шостої статті 139 КАС України, не здійснюється.

Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи, що оскаржуване судове рішення, переглянуте судом касаційної інстанції в межах доводів та вимог, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.