Р I Ш Е Н Н Я
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ 35/164
04.07.07 р.
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Площа
Європи"
До Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу
Київради (Київської міської державної адміністрації)
Третя особа ВАТ "Трест "Київміськбуд-1"ім. М.П.Загороднього
Про визнання угоди недійсною
Суддя Літвінова М.Є.
Представники:
від позивача: Слінькова I.Г. -предст. за довір. № б/н від
01.12.2006р.;
від відповідача: Сторожук А.В.-предст. за довір. №
06-34/31593 від
03.11.2006р.;
від третьої особи: Збирит О.В. -предст. за довір. №124 від
26.03.2007р.
Рішення прийняте 04.07.2007 року, в зв'язку з оголошеною в
судовому засіданні перервою, на підставі статті 77 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, з 03.07.2007р. по
04.07.2007р.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивачем заявлений позов до Головного управління земельних
ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної
адміністрації) про визнання недійсною з моменту укладання угоди
про сплату авансу за земельну ділянку в урочищі Гончари -Кожум'яки
у Подільському районі м. Києва №136 від 28.05.2003 року, укладеної
між Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу
Київради (Київської міської державної адміністрації) та
Товариством з обмеженою відповідальністю "Площа Європи" на
підставі ст.48 Цивільного кодексу УРСР, та стягнення з відповідача
судових витрат.
Позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що спірна угода
суперечить ст. 53 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
, ст.25
Закону України "Про охорону культурної спадщини" ( 1805-14 ) (1805-14)
,
оскільки остання мала на меті перерахування грошових коштів на
купівлю-продаж об'єкту - Земельної ділянки, яка не може бути
об'єктом купівлі-продажу, оскільки є об'єктом культурної спадщини
і на неї не поширюється дія Закону України "Про охорону культурної
спадщини" ( 1805-14 ) (1805-14)
, яким визначено, що земельна ділянка як
об'єкт культурної спадщини, а саме як земля історико-культурного
призначення -може бути лише у користуванні, а тому згідно вимог
ст.48 Цивільного кодексу УРСР є недійсною як така, що укладена
всупереч вимог закону.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2007 року
№35/164 порушено провадження у справі, розгляд справи призначений
на 03.05.2007 року.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.05.2007 року,
на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, розгляд справи відкладений до 04.06.2007 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2007 року
№35/164, на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, залучено до участі у справі в якості третьої
особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні
відповідача -Відкрите акціонерне товариство Трест
"Київміськбуд -1" імені М.П. Загороднього.
Ухвалою В.о. Голови Господарського суду міста Києва від
04.06.2007 року, на підставі ст. 69 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, строк вирішення спору у справі №
35/164 продовжений на один місяць до 04.07.2007р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2007 року
№35/164, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, розгляд справи відкладений на 03.07.2007
року.
В судовому засіданні 03.07.2007 року представник позивача
підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд визнати
недійсною з моменту укладання Угоду про сплату авансу за земельну
ділянку в урочищі Гончари-Кожум'яки у Подільському районі м. Києва
№136 від 28.05.2003 року, укладену між Головним управлінням
земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської
державної адміністрації) та Товариством з обмеженою
відповідальністю "Площа Європи" на підставі ст.48 Цивільного
кодексу УРСР.
В судовому засіданні 03.07.2007 року представником
відповідача був наданий суду відзив на позов, в якому останній
проти позовних вимог заперечує з тих підстав, що оспорювана Угода
була укладена відповідно до рішення Київської міської ради від
26.09.2000 року № 14/991 ( ra_014023-00 ) (ra_014023-00)
"Про деякі питання
продажу земельних ділянок в м. Києві", Тимчасового порядку продажу
земельних ділянок в м. Києві, затвердженого рішенням Київської
міської ради від 14.03.2002 року №304/1738 ( ra0304023-02 ) (ra0304023-02)
"Про
визнання тимчасового порядку продажу земельних ділянок в м.
Києві", а отже у відповідності до чинного законодавства. В своїх
запереченнях представник відповідача зазначає, що земельна
ділянка, яка є предметом угоди про сплату авансу, не є пам'яткою
археології, та зазначає, що до спірних правовідносин повинні
застосовуватись норми Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
.
Третьою особою не було надано письмових пояснень по суті
позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення
представників сторін, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
28.05.2003 року між Головним управлінням земельних ресурсів
виконавчого органу Київради (Київської міської державної
адміністрації) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Площа
Європи" було укладено Угоду №136 на сплату авансу за земельну
ділянку в урочищі Гончари-Кожум'яки у Подільському районі м. Києва
(далі - Угода).
Відповідно до пп 1.1 п.1 Угоди позивач зобов'язався сплатити
аванс в сумі 5 437 163,46 грн. за земельну ділянку орієнтовною
площею 1,00 га розташовану за адресою: урочище Гончари-Кожум'яки у
Подільському районі м. Києва.
Відповідно до п.2 Угоди позивач зобов'язався перерахувати
кошти, зазначені у пункті 1 цієї угоди на розрахунковий рахунок
№33119400800011 в УДК в м. Києві, МФО 820019, код ЗКПО 24262621,
згідно додатку №1 до цієї угоди.
Згідно пп. 3.1, 3.2 п.3 Угоди відповідач зобов'язався
організувати у встановленому порядку проведення експертної
грошової оцінки та складання технічної документації з продажу
земельної ділянки, зазначеної у п.1.1 цієї угоди, в максимально
короткі терміни та подати матеріали продажу земельної ділянки на
розгляд та затвердження Київської міської ради до 01.12.2003 року,
за умови виконання товариством пункту 1.3 цієї угоди.
Відповідно до п.3.2 п.3 Угоди відповідач взяв на себе
зобов'язання подати матеріали продажу земельної ділянки на розгляд
та затвердження Київської міської ради до 01.12.2003 року за умови
виконання Товариством пункту 1.3 цієї угоди.
28.05.2003 року між сторонами було укладений додаток до
Угоди, яким сторони визначили порядок сплати авансу, відповідно до
якого позивач зобов'язався до 29.05.2003 року відкрити на користь
Київської міської ради в банку "Хрещатик" покритий безвідкличний
документарний акредитив на суму 1 000 000,00 грн. строком дії до
30.06.2003р., сплата за яким провадиться проти подання такого
документу: копії рішення Київської міської ради про передачу
Товариству в короткострокову оренду для будівництва
культурно-політичного центру "Площа Європи" земельної ділянки
орієнтовною площею 3,16 га в урочищі Гончари-Кожум'яки у
Подільському районі м. Києва, посвідченої печаткою секретаріату
Київської міської ради.
Решту суми авансу Товариство сплачує після прийняття
Київською міською радою вищезазначеного рішення, у такому порядку:
- до 01.08.2003 -2 737 163,46 грн.;
- до 01.09.2003 -1 700 000,00 грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім
переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному
розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх
сукупності, суд вважає, що вимоги позивача є обгрунтованими та
підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про охорону культурної
спадщини" ( 1805-14 ) (1805-14)
визначено, що об'єкт культурної спадщини -це
визначене місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні
частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи
водні об'єкти, інші природні, природно-антропогенні або створені
людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до
нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного,
історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього
погляду і зберегли свою автентичність.
Згідно ст. 53 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
до
земель історико-культурного призначення належать землі, на яких
розташовані:
а) історико-культурні заповідники, музеї-заповідники,
меморіальні парки, меморіальні (цивільні та військові) кладовища,
могили, історичні або меморіальні садиби, будинки, споруди і
пам'ятні місця, пов'язані з історичними подіями;
б) городища, кургани, давні поховання, пам'ятні скульптури та
мегаліти, наскальні зображення, поля давніх битв, залишок фортець,
військових таборів, поселень і стоянок, ділянки історичного
культурного шару укріплень, виробництв, каналів, шляхів;
в) архітектурні ансамблі і комплекси, історичні центри,
квартали, площ, залишки стародавнього планування і забудови міст
та інших населених пунктів, споруди цивільної, промислової,
військової, культурної архітектури, народного зодчества,
садово-паркові комплекси, фонова забудова.
Відповідно ст. 54 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
землі історико-культурного призначення можуть перебувати у
державній, комунальній та приватній власності.
Навколо історико-культурних заповідників, меморіальних
парків, давніх поховань, архітектурних ансамблів і комплексів
встановлюються охоронні зони з забороною діяльності, яка шкідливо
впливає або може вплинути на додержання режиму використання цих
земель.
Порядок використання земель історико-культурного призначення
визначається законом.
Об'єкти культурної спадщини, що є пам'ятками, крім пам'яток,
занесених до Переліку пам'яток, які підлягають приватизації,
можуть бути відчужені, а також передані власником або
уповноваженим ним органом у володіння, користування чи управління
іншій юридичній або фізичній особі. Однак таке відчуження або
передача мають обов'язково погоджуватися з органами охорони
культурної спадщини.
Перелік пам'яток, які не підлягають приватизації,
затверджується Верховною Радою України.
Пам'ятка національного значення, що перебуває у державній чи
комунальній власності і потребує спеціального режиму охорони, може
надаватися у користування за погодженням з центральним органом
виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини.
Відповідно до п.15 ч.1 ст. 66 Закону України "Про охорону
культурної спадщини" ( 1805-14 ) (1805-14)
здійснення функцій управління
заповідниками, музеями-заповідниками, що перебувають відповідно у
державній та комунальній власності, покладається на органи охорони
культурної спадщини Ради міністрів АР Крим, органи охорони
культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської
міських, районних державних адміністрацій а на органи охорони
культурної спадщини місцевого самоврядування.
Режим приватної власності на відповідні землі з розміщенням
на них об'єктами певним чином обмежений. Об'єкт культурної
спадщини, у тому числі щойно виявлений, до вирішення питання про
занесення його до Реєстру підлягає охороні, про що центральний
орган виконавчого влади у сфері охорони культурної спадщини у
письмовій формі повідомляє власника цього об'єкта або
уповноважений ним орган, відповідні органи охорони культурної
спадщини, на території яких він розташований.
Відповідно до ст.25 Закону України "Про охорону культурної
спадщини" ( 1805-14 ) (1805-14)
встановлює, що надання об'єктів культурної
спадщиною, що є пам'ятками, в користування юридичним та фізичним
особам з науковою, культурно-освітньої, туристичною ті іншою метою
здійснюється відповідними органами охорони культурної спадщини на
визначених ними умовах.
Юридичні та фізичні особи, у користуванні яких перебувають
пам'ятки, відповідають за їхню збереженість і зобов'язані
дотримуватись вимог органів охорони культурної спадщини.
Юридичні та фізичні особи зобов'язані забезпечити
збереженість пам'яток на землях, якими вони користуються, та
укладати з органами охорони культурної спадщини охоронні договори.
Як вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка, яка є
предметом укладеної сторонами Угоди є археологічним заповідником,
що має назву парк-музей "Стародавній Київ" та є об'єктом
культурної спадщини, пам'яткою археології. Даний заповідник було
створено згідно Постанови Ради Міністрів Української РСР від
18.05.1987 року № 183 ( 183-87-п ) (183-87-п)
.
Проаналізувавши укладену між сторонами Угоду про сплату
авансу за земельну ділянку в урочищі Гончари -Кожум'яки у
Подільському районі м. Києва №136 від 28.05.2003 року суд,
відзначає, що вона не відповідає вимогам названих вище норм,
оскільки укладена в порушення вимог ст.ст. 53, 54 Земельного
кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
та ст.25 Закону України "Про охорону
культурної спадщини" ( 1805-14 ) (1805-14)
.
Таким чином, Угоду про сплату авансу за земельну ділянку в
урочищі Гончари -Кожум'яки у Подільському районі м. Києва №136 від
28.05.2003 року, укладена з порушенням вимог чинного
законодавства, а тому підлягає визнанню недійсною.
Відповідно до ч. 1 ст. 48 Цивільного Кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, який діяв на момент укладення договору, недійсною є та угода, що
не відповідає вимогам закону.
Угода, визнана недійсною, вважається недійсною з моменту її
укладення (ст.59 Цивільного Кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
).
Відповідно до п.9 Прикінцевих та перехідних положень
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, до договорів, що були
укладені до 1 січня 2004 року і продовжують діяти після набрання
чинності Цивільним кодексом України ( 435-15 ) (435-15)
, застосовуються
правила цього Кодексу щодо підстав, порядку і наслідків зміни або
розірвання договорів окремих видів незалежно від дати їх
укладення.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
кожна сторона повинна довести ті обставини, на
які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Товариства з
обмеженою відповідальністю "Площа Європи" про визнання недійсною з
моменту укладання угоди про сплату авансу за земельну ділянку в
урочищі Гончари-Кожум'яки у Подільському районі м. Києва №136 від
28.05.2003 року, укладеної між Головним управлінням земельних
ресурсів виконавчого органу Київської міської державної
адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю "Площа
Європи" на підставі ст.48 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
є
обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до
ст. 49 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 53, 54 Земельного кодексу України
( 2768-14 ) (2768-14)
, ст.25 Закону України "Про охорону культурної
спадщини" ( 1805-14 ) (1805-14)
, ст.48 Цивільного кодексу Української РСР
( 1540-06 ) (1540-06)
, ст. ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України,- ( 1798-12 ) (1798-12)
В И Р I Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсною Угоду про сплату авансу за земельну
ділянку в урочищі Гончари-Кожум'яки у Подільському районі м. Києва
№136 від 28.05.2003 року, укладеної між Головним управлінням
земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської державної
адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю "Площа
Європи" з моменту укладення.
3. Стягнути з Головного управління земельних ресурсів
виконавчого органу Київради (Київської міської державної
адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 32, код 26199097,
рахунок №35411010001627 в ГУДКУ у м. Києві, МФО 820019) на користь
Товариства з обмеженою відповідальністю "Площа Європи" (04060, м.
Київ, вул. Подвойського, 9-а, кв.111, код 32163105, рахунок №
26009001301002 в АКБ "Райффайзенбанк Україна" в м. Києві, МФО
300528) 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. витрат по сплаті
державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну
з дня його прийняття.
5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Суддя
М.Є. Літвінова