УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
РIШЕННЯ
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "03" липня 2007 р.
Справа № 12/61"д"
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого судді
судді Брагіної Я.В.
судді
за участю представників сторін
від позивача Таргонський I.М., довір. від 01.01.07.
від відповідача Приведьон В.М., довір. від 09.01.07.
Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою
відповідальністю магазин №116 "Рябінушка" (м.Житомир)
до Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна
компанія" "Житомиробленерго" (м. Житомир)
про визнання частково недійсної додаткової угоди №248/04 від
06.12.04
У судовому засіданні 19.06.07. оголошувалась перерва до
03.07.07.
Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області
з позовом про розірвання угоди №248/04 від 08.12.2004р. та
визнання недійсним нарахування санкцій.
В судових засіданнях уточнював позовні вимоги та просив суд
визнати недійсними повідомлення за понаддоговірні величини
електроспоживання в сумі 659,89грн. та 17186,33грн.; визнати
недійсною додаткову угоду до Договору №976 від 22.11.2000 року про
реструктуризацію заборгованості за спожиту електроенергію та
нараховані понаддоговірні величини споживання №248/04 від
08.12.2004р. в частині нарахування санкцій за позадоговірні
величини споживання; звільнити від цивільного обов'язку по сплаті
нарахованих санкцій за понаддоговірні величини споживання.
Рішенням господарського суду Житомирської області від 14
лютого 2007 року було позов задоволено частково. Визнано
недійсними повідомлення про коригування граничних величин
споживання за серпень 2003р., повідомлення про коригування
граничних величин електроспоживання за вересень 2004р. та
повідомлення про коригування граничних величин споживання за
листопад 2004р., які є невід'ємною частиною договору № 976 від
22.11.2000р., укладеного між Відкритим акціонерним товариством
"Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (м. Житомир) та
Товариством з обмеженою відповідальністю магазин №116 "Рябінушка"
(м. Житомир), а також визнано недійсною додаткову угоду №248/04
від 06.12.2004р. до договору №976 від 22.11.2000р., укладену між
Відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія
"Житомиробленерго" (м. Житомир) та Товариством з обмеженою
відповідальністю магазин №116 "Рябінушка" (м. Житомир), в частині
реструктуризації та погашення заборгованості санкції за
перевищення граничних величин споживання в сумі 19525,30грн. В
решті позову відмовлено (а.с.32-35,т.2).
Постановою Вищого господарського суду України від 19 квітня
2007 року зазначене рішення частково скасовано, а саме: у частині
визнання недійсними повідомлень про коригування граничних величин
споживання за серпень 2003 р., вересень та листопад 2004 року.
провадження у справі в цій частині припинено. А у частині визнання
недійсною додаткової угоди від 06.12.2004р. №248/04 справу
направлено на новий розгляд до господарського суду першої
інстанції (т.2, а.с.47-54).
Розпорядженням голови господарського суду Житомирської
області від 11.05.07. справу передано судді Брагіній Я.В.
Ухвалою господарського суду Житомирської області від
14.05.07. справу № 12/61"д" прийнято до свого призначення та
призначено до розгляду (а.с.58,т.2).
В судовому засіданні представник позивача надав уточнення
позовних вимог, згідно яких просить суд визнати недійсною
додаткову угоду №248/04 від 06.12.2004р. в частині сплати санкцій
за перевищення граничних величин споживання електроенергії в сумі
19525,30грн. на підставі ст.ст.203,215,217 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Представник позивача в засіданні суду уточнені позовні вимоги
підтримав в повному обсязі, пояснив, що постановою Вищого
господарського суду України встановлено, що проведення коригування
граничної величини споживання електроенергії відповідачеві
проводилося з порушенням Порядку постачання електричної енергії
споживачам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України
від 09.04.02. №475 ( 475-2002-п ) (475-2002-п)
з відповідними змінами, оскільки
не доводилися граничні величини споживання електроенергії
відповідачеві за період вересень, листопад 2004р. Тому і спірна
угода про реструктуризацію боргу - 19525,30грн. - за перевищення
споживання договірної величини електроенергії відповідачем
суперечить ч.6 ст.26 Закону України "Про електроенергетику"
( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
.
Представник відповідача позов не визнав, з підстав,
викладених у відзиві, пояснив, що оскільки відповідач несвоєчасно
сплатив вартість спожитої електроенергії, тому і було проведено
нарахування за перевищення договірних величин споживання
електроенергії згідно п.11 постанови Кабінету Міністрів України
від 24.03.99. №441 ( 441-99-п ) (441-99-п)
"Про невідкладні заходи щодо
стабілізації фінансового становища підприємств електроенергетичної
галузі". Так як в спірній угоді позивач визнав нараховану суму, то
і повинен оплатити рахунки.
Заслухавши представників сторін та дослідивши матеріали
справи, господарський суд,-
ВСТАНОВИВ:
22.11.2000р. між Відкритим акціонерним товариством
"Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" в особі
Житомирського району електричних мереж (відповідач у справі) та
Товариством з обмеженою відповідальністю магазин №116 "Рябінушка"
(позивач у справі) було укладено договір №976 на постачання
електричної енергії.
Згідно частини 1 вказаного договору, енергопостачальна
організація постачає електричну енергію споживачу, а споживач
оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно
з умовами цього договору і додатками до нього, які є його
невід'ємними частинами.
В додатку до договору (а.с.52 том 1), споживачу на серпень
місяць 2003 року було доведено обсяг постачання електроенергії в
кількості 5000 кВт/год.
Відповідно до п. 4.1 договору, позивач зобов'язувався
своєчасно сплачувати за використану електричну енергію, а також
вносити всі інші платежі за розрахунковий період відповідно до
встановленої системи обліку електроенергії, класу напруги та за
діючими на період розрахунку тарифами у грошовій формі.
Розрахунковим періодом вважається період з 16 числа по 15 число
включно і вказаний період прирівнюється до календарного місяця.
Згідно п. 6.2 договору оплата електроенергії здійснюється
споживачем самостійно, остаточний розрахунок - не пізніше 5 діб
після закінчення розрахункового періоду в розмірі фактичного
споживання електроенергії за місяць з врахуванням сальдо на
початок місяця.
Як вбачається з матеріалів справи, в серпні 2003р. позивачем
фактично було спожито - 1532 кВт/год, в вересні 2004р. - 596
кВт/год, в листопаді 2004р. - 15641 кВт/год на загальну суму
9826,18грн., що підтверджується рахунками за активну
електроенергію: № 23151 від 19.11.2004р., № 18737 від
24.09.2004р., № 14054 від 21.08.2003р. (а.с. 21,22,24 том 2).
Відповідно до п. 1 додатку від 22.11.2000р. до договору (а.с.
13 том 1), у разі несплати в поточному місяці грошовими коштами
спожитої електроенергії договірна величина споживання
електроенергії на наступний місяць обмежується до рівня фактично
оплаченої енергії у місяці попередньому до розрахункового або до
рівня аварійної броні чи нульової величини споживання і доводиться
окремим повідомленням, яке є невід'ємною частиною договору. У разі
перевищення обмеженої договірної величини споживання споживачем,
до нього вживаються заходи передбачені Законом "про
електроенергетику" ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
.
Підпунктом 5.1 договору встановлено, що у випадку споживання
електроенергії та потужності понад кількість, обумовлену цим
договором за відповідний період (місяць) при одно-, дво- чи
тризонній системі обліку, споживач виключно банківськими коштами
сплачує енергопостачальній організації п'ятикратну вартість
електроенергії та потужності, витраченої понад обумовлений даним
договором обсяг електроенергії та потужності згідно із Законом
України "Про електроенергетику" ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
за тарифами, які
діяли в період, коли було виявлено перевищення.
21.08.2003р. енергопостачальною організацією позивачу було
виписано рахунок №14054 на оплату за активну електроенергію за
серпень 2003 року в сумі 503,72 грн., із зазначенням терміну
оплати 5 діб. Проте, даний рахунок оплачено позивачем з порушенням
строку сплати, а саме: 01.09.2003р. - 150,00 грн., 03.09.2003р. -
250,00 грн. та 05.09.2003р. - 105,00 грн., що підтверджується
банківськими виписками (а.с. 25-27 том 2).
24.09.2004р. енергопостачальною організацією позивачу було
виписано рахунок №18737 на оплату за активну електроенергію за
вересень 2004 року в сумі 197,96 грн., із зазначенням терміну
оплати 5 діб. Даний рахунок оплачено позивачем теж з порушенням
строку сплати 01.10.2004р., що підтверджується банківською
випискою (а.с. 23 том 2).
19.11.2004р. енергопостачальною організацією позивачу було
виписано рахунок №23151 на оплату за активну електроенергію за
листопад 2004 року в сумі 9124,50 грн., із зазначенням терміну
оплати 5 діб. Зазначений рахунок оплачено також позивачем у
встановлений строк не був, а вищезазначена сума стала предметом
додаткової угоди № 248/04 до договору №976 від 22.11.2000р. (пор
реструктуризацію та порядок погашення заборгованості).
Повідомленням (а.с. 50 том 1) позивачу була скоригована
гранична величина споживання до рівня фактично оплаченої за
серпень 2003р. величини її споживання - 0 кВт/год.
За перевищення граничного рівня споживання електричної
енергії на 1532 кВт/год. за серпень 2003р. позивачу було
виставлено рахунок на суму 1679,08 грн. (1532 кВт/год. x 0.2740
грн. x 4), докази вручення даного рахунку позивачу в матеріалах
справи відсутні, крім того представник позивача в судовому
засіданні заперечує факт отримання вищезазначених повідомлення та
рахунку за серпень.
Повідомленнями від 06.10.2004р. за № 1865/15 та від
01.12.2004р. за № 2332 (а.с. 9,11 том 1) (отримані позивачем
07.10.2004р. та 01.12.2004р. (а.с. 86,87 том 1) позивачу була
скоригована гранична величина споживання до рівня фактично
оплаченої за вересень 2004р. та за листопад 2004р. величини її
споживання - 0 кВт/год.
За перевищення граничного рівня споживання електричної
енергії на 596 кВт/год. за вересень 2004р. та на 15641 кВт/год. за
листопад 2004р. позивачу було виставлено рахунки: за вересень
2004р. на суму 659,89 грн. (596 кВт/год. x 0.2768 грн. x4) та за
листопад 2004р. на суму 17186,33 грн. (15641 кВт/год. x 0.2747
грн. x4) (отримані позивачем 07.10.2004р. та 01.12.2004р.).
06.12.2004р. між сторонами у справі була укладена додаткова
угода № 248/04 до договору на постачання електричної енергії № 976
від 22.11.2000р. (а.с.17 том 1) про реструктуризацію та порядок
погашення заборгованості, в тому числі заборгованість по сплаті
санкцій за перевищення граничних величин електроспоживання в сумі
19525,30грн.
За пунктами 1, 2 додаткової угоди її предметом є
реструктуризація та порядок погашення заборгованості за договором
про постачання електричної енергії на суму 28699,30 грн., з яких:
19 525,30 грн. - санкція за перевищення граничних величин
споживання, 9 124,50 грн. - активна електрична енергія, 49,50
грн. -пеня.
Разом з тим, суд приходить до висновку про задоволення позову
щодо визнання зазначеної додаткової угоди в частині нарахування
санкції за перевищення граничних величин споживання в сумі 19
525,30 враховуючи наступне:
- Відповідно до п. 6.1 Правил користування електричною
енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань
регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. №28
( z0417-96 ) (z0417-96)
зі змінами та доповненнями, зареєстрованою в
Міністерстві юстиції України 02.08.1996 р. за №417/1442, договір
про постачання електричної енергії є основним документом, який
регламентує відносини між постачальником електричної енергії за
регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій
території, і споживачем, та визначає зміст правових відносин, прав
та обов'язків сторін.
При укладанні договору від 22.11.2000 р. №976 сторони
погодили, що при його виконанні, а також вирішенні всіх питань, що
обумовлені цим договором, сторони керуються чинним законодавством
України, зокрема, Законом України "Про електроенергетику"
( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
, Правилами користування електричною енергією.
- Згідно з Правилами користування електричною енергією,
гранична величина обсягу споживання - це обсяг споживання
електричної енергії, який визначається для споживачів
постачальником електричної енергії за регульованим тарифом
відповідно до порядку, встановленого чинними нормативно-правовими
актами.
- 09.04.2002р. постановою Кабінету Міністрів України № 475
( 475-2002-п ) (475-2002-п)
затверджено Порядок постачання електричної енергії
споживачам (далі Порядок), згідно якого проводиться регулювання
постачання електричної енергії шляхом встановлення граничних
величин її споживання.
Згідно п. 2 Порядку, щомісячні граничні величини споживання
електричної енергії для регіонів визначаються та затверджуються
Мінпаливенерго з урахуванням стану розрахунків енергопостачальних
організацій за електричну енергію, отриману на оптовому ринку
електричної енергії України. Граничні величини споживання
електричної енергії для кожного регіону визначаються
Мінпаливенерго за 30 діб до початку розрахункового місяця.
Таким чином, із даної правової норми випливає, що граничні
величини споживання визначаються Мінпаливенерго за 30 діб до
початку розрахункового місяця з урахуванням стану розрахунків за
попередньо отриману електричну енергію.
- Відповідно до п. 5 Порядку, граничні величини споживання
електричної енергії та потужності доводяться Мінпаливенерго до
місцевих органів виконавчої влади та місцевих енергопостачальних
організацій за 25 діб до початку місяця.
- Згідно п. 7 Порядку, місцеві енергопостачальні організації
визначають граничні величини споживання електричної енергії для
споживачів (крім населення та військових частин Збройних Сил),
які: не мають заборгованості за використану електричну енергію та
здійснюють попередню оплату, - в обсязі, за яким здійснено
попередню оплату; отримують електричну енергію від незалежних
енергопостачальних організацій, - в обсязі, обумовленому у
договорах між споживачами та незалежними енергопостачальними
організаціями (за відсутності заборгованості перед місцевою
енергопостачальною організацією); отримують електричну енергію на
підставі двосторонніх угод, передбачених нормативними
документами, - в обсязі, передбаченому відповідними угодами;
фінансуються з державного та місцевих бюджетів, - у межах коштів,
передбачених затвердженими кошторисами доходів і видатків
відповідних бюджетних установ та організацій. Установам та
організаціям, що належать до сфери управління Держводгоспу,
граничні величини споживання електричної енергії встановлюються
Держводгоспом у межах коштів, передбачених у державному бюджеті
для централізованої оплати спожитої електричної енергії, і можуть
бути скориговані один раз на місяць не пізніше ніж 27 числа за
погодженням з Мінпаливенерго або з місцевими енергопостачальними
організаціями; не мають заборгованості за використану електричну
енергію, - в обсязі, передбаченому договором між місцевою
енергопостачальною організацією та споживачем; мають
заборгованість за використану електричну енергію, але в повному
обсязі проводять поточні розрахунки та виконують боргові
зобов'язання у визначені терміни, - в обсязі, передбаченому
договором між місцевою енергопостачальною організацією та
споживачем. Споживачам, які не здійснюють поточні платежі у
терміни, встановлені договором, або не дотримуються узгоджених
графіків погашення заборгованості, граничні величини споживання
електричної енергії не встановлюються, а споживачі підлягають
відключенню від електричних мереж.
Таким чином, як випливає з приписів вищенаведених правових
норм, граничні величини споживання електричної енергії доводяться
до споживачів до початку місяця, в якому дані граничні величини
мають бути спожиті споживачами, а споживачам які не здійснюють
поточні платежі у терміни, встановлені договором, граничні
величини на споживання в майбутніх періодах не встановлюються.
- Згідно з п. 11 вищезазначеного Порядку, граничні величини
споживання електричної енергії та потужності доводяться до
споживачів як договірні величини у терміни, обумовлені договором
між місцевою енергопостачальною організацією та споживачем.
Повідомлення про ці величини є невід'ємною частиною договору. За
підсумками місяця гранична величина споживання електричної енергії
для споживачів коригується до рівня фактично сплаченої за цей
місяць величини її споживання. У разі коригування для споживачів
граничної величини споживання електричної енергії здійснюється
відповідне коригування граничної величини споживання електричної
потужності.
- В порушення зазначених вище норм, а саме: Закону України
"Про електроенергетику" ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
Правил користування
електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії
з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р.
№28 ( z0417-96 ) (z0417-96)
(у редакції постанови від 22.08.2002р. №928
( z0903-02 ) (z0903-02)
), Порядку постачання електричної енергії споживачам,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від
09.04.2002р. №475 ( 475-2002-п ) (475-2002-п)
"Про внесення змін до Порядку
постачання енергії споживачам" позивач здійснив коригування
граничних величин електроспоживання не довівши граничні величини
споживання електроенергії, а відразу проводив коригування
невстановленої граничної величини споживання електроенергії, що і
було встанолено постановою Вищого господарського суду України від
19.04.07. у даній справі (а.с.47-51,т.2).
- Відповідно до ст.35 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, факти
встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї
справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких
беруть участь ті самі сторони.
Слід зазначити, що відповідно до п. 5 ст. 26 Закону України
"Про електроенергетику" ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
(в редакції чинній у спірний
період), споживачі (крім населення, професійно-технічних закладів
та вищих навчальних закладів I-V рівня акредитації державної і
комунальної форм власності), у випадках споживання електричної
енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують
енергопостачальникам п'ятикратну вартість різниці фактично
спожитої і договірної величини. Таким чином, з приписів
вищенаведеної правової норми вбачається, що споживачі сплачують
енергопостачальникам п'ятикратну вартість різниці фактично
спожитої і договірної величини, якщо електричну енергію спожито
понад договірну величину за розрахунковий період.
Проте, як було зазначено вище відповідачеві за спірний період
не було доведено договором граничну величину споживання
електроенергії, тому і в порушення зазначеного Закону було
проведено нарахування п'ятикратної вартості різниці фактично
спожитої і договірної величини в спірній додатковій угоді.
Як вже було зазначено, обсяг постачання електричної енергії
відповідачу на серпень 2003р. дорівнював 5 000 кВт/год. Проте,
відповідачем фактично у серпні 2003р. було спожито 1532 кВт/год,
із чого випливає, що відповідачем не було здійснено перевищення
договірних величин споживання електричної енергії.
Крім того, перевищення договірних (граничних) величин, згідно
з п. 7.26 "Правил користування електричною енергією" (в редакції
чинній у спірний період), затверджених постановою Національної
комісії регулювання електроенергетики України за № 28 ( z0417-96 ) (z0417-96)
від 31.07.1996р., визначається за оперативними документами
споживача та електропередавальної організації і фіксується
відповідним актом.
Всупереч вказаній нормі, між сторонами не складався акт
перевищення договірної (граничної) величини споживання електричної
енергії, доказів направлення вищезазначених актів позивачу,
відповідач суду не надав.
Крім того, пунктом 5.3 вищезазначених Правил користування
електричною енергією (в редакції чинній у спірний період)
встановлено, що коригування постачальником договірної (граничної
величини) споживання електричної енергії до рівня фактично
оплаченої за цей розрахунковий період величини спожитої
електричної енергії здійснюється за підсумками розрахункового
періоду, тобто кількість фактично оплаченої за розрахунковий
період електричної енергії визначається на момент проведення
коригування, оскільки п'ятикратна вартість різниці фактично
спожитої договірної величини є відповідальністю за споживання
електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий
період, а не відповідальністю за прострочку оплати спожитої
електроенергії (за порушення строку оплати договором передбачена
відповідальність у вигляді пені).
Згідно ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
,
зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам
цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент
вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами
першою - третьою, п'ятою та шостою ст.203 цього Кодексу (п.1
ст.215 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
).
Відповідно до ст. 217 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
,
недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності
інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що
правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної
частини.
Оскільки, укладена між сторонами додаткова угода №248/04 від
06.12.2004р. до договору №976 від 22.11.2000р., в частині
зобов'язання позивача оплатити санкції за перевищення граничних
величин електроспоживання в сумі 19525,30 грн. суперечить вимогам
чинного законодавства, а саме: Закону України "Про
електроенергетику" ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
Правил користування електричною
енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань
регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. №28
( z0417-96 ) (z0417-96)
(у редакції постанови від 22.08.2002р. №928
( z0903-02 ) (z0903-02)
), Порядку постачання електричної енергії споживачам,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від
09.04.2002р. №475 ( 475-2002-п ) (475-2002-п)
"Про внесення змін до Порядку
постачання енергії споживачам", то і суд приходить до висновку про
визнання її недійсною у цій частині і задовільняє позов.
Визнаючи угоду частково недійсною, суд не застосовує правові
наслідки недійсності правочину, передбачені ст. 216 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
, оскільки відповідач не сплачував суму боргу 19525,30
грн. за спірною угодою, про що свідчить довідка відповідача за
№1418 від 03.07.07р. і не заперечувалось представниками сторін в
судовому засіданні.
Викладені заперечення відповідача, викладені у відзиві
(поясненні) на позов, спростовуються вищенаведеними доводами та
відхиляються судом як необгрунтовані.
З врахуванням приписів ст.33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, кожна
сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як
на підставу с воїх вимог та заперечень.
Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив.
Враховуючи викладене, господарський суд приходить до
висновку, що позовні вимоги заявлені відповідно до вимог діючого
законодавства, підтверджуються належними доказами, що знаходяться
в матеріалах справи і тому задовільняє позов.
Судові витрати покладаються на відповідача, оскільки він
спонукав позивача звернутись з позовом до суду.
На підставі ст.203,215,217 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, Закону
України "Про електроенергетику" ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
Правил користування
електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії
з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р.
№28 ( z0417-96 ) (z0417-96)
(у редакції постанови від 22.08.2002р. №928
( z0903-02 ) (z0903-02)
), Порядку постачання електричної енергії споживачам,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від
09.04.2002р. №475 ( 475-2002-п ) (475-2002-п)
"Про внесення змін до Порядку
постачання енергії споживачам", керуючись ст.ст.33,34,35,
43,44,49, 82-85 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, господарський суд, -
ВИРIШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати недійсним пункт другий додаткової угоди №248/04
від 06.12.2004р. до договору №976 від 22.11.2000р. (про
реструктуризацію та порядок погашення заборгованості), в частині
сплати санкцій за перевищення граничної величини споживання в сумі
19 525,30грн., укладеної між Відкритим акціонерним товариством
"Енергопостачальною компанією "Житомиробленерго" та Товариством з
обмеженою відповідальністю магазин №116 "Рябінушка".
3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства
"Енергопостачальна компанія" "Житомиробленерго", м.Житомир, вул.
Пушкінська, 32/8, ідентифікаційний код 22048622,
- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю магазин
№116 "Рябінушка", м. Житомир, вул. 1-го Травня, 64,
ідентифікаційний код 13578309;
- 85,00 грн. витрат по сплаті державного мита,
- 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення
судового процесу.
4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю магазин
№116 "Рябінушка", м. Житомир, вул. 1-го Травня, 64,
ідентифікаційний код 13578309 через управління Державного
казначейства у Житомирській області, м. Житомир, бульвар Новий,
5 - 94,00 грн., як зайво сплачене за квитанцією 14101/з19 від
20.05.2005р. державне мито.
Рішення господарського суду набирає законної сили після
закінчення десятиденного строку з дня підписання мотивованого
рішення у відповідності до ст.84 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Суддя
Брагіна Я.В.
Дата підписання мотивованого рішення: 06.07.07.
Віддрукувати:
1 - в справу
2 - позив.
3-відп.