Р I Ш Е Н Н Я
Iменем України
27.06.07 р. Справа № 12/79
Господарський суд Донецької області у складі суддя Склярук
О.I.
при секретарі судового засідання Здоренко В.В.
за участю представників сторін
від позивача - не з'явився
від відповідача - Андрєєнков А.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом
Закритого акціонерного товариства "Донецьксталь -
металургійний завод" м. Донецьк
до Державного підприємства "Донецька залізниця" м. Донецьк
про стягнення 2532 грн 15 коп.
ВСТАНОВИВ
Закрите акціонерне товариство "Донецьксталь"-металургійний
завод" м. Донецьк звернулося до господарського суду з позовною
заявою до Державного підприємства "Донецька залізниця" м.Донецьк
про стягнення 2532 грн 15 коп
В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилається, що
відповідачем безпідставно було списано з його рахунку сума ПДВ,
яку відповідач нарахував за використання позивачем іновагонів,
ст.1212 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, тощо.
Відповідач проти позову заперечував з підстав, викладених у
відзиві на позовну заяву.
Дослідивши обставини справи, вислухав пояснення представників
сторін господарський суд встановив
26.12.2006 року між позивачем та відповідачем було підписано
договір № 400/13147 дс про організацію перевезень вантажів і
проведення розрахунків за перевезення та наданні залізницею
послуги.
Пунктами 3.1. та 3.2. договору визначено, що розмір плати за
користування вагонами наданими на під"їздні колії, Вантажовласник
сплачує згідно з Правилами користування
вагонами і контейнерами. У міру виконання перевезень та надання
послуг залізниця списує відповідні суми з особового рахунку
вантажовласника на підставі перевізних документів, накопичувальних
карток, відомостей плати за користування вагонами, контейнерами,
при згоді Вантажовласника.
З матеріалів справи вбачається, що у січні 2007 року
відповідач від позивача отримав плату за користування вагонами у
сумі 12 660 грн 71 коп, на яку було нараховано податок на додану
вартість у сумі 2 532 грн 15 коп.
Суд зазначає, що списання відбулося без згоди позивача, що
підтверджується відомостями плати за користування вагонами , на яких міститься напис " підписано з
зауваженнями, зауваження додаються", а також зауваження позивача
до вказаних відомостей, копії яких також знаходяться у справі.
Заперечуючи проти списання суми ПДВ, позивач посилався, що
податок на додану вартість не повинен в даному випадку
нараховуватися, так як ст.119 Статут залізниць України
передбачено, що за користування вагонами інших держав,
вантожовласники відраховують тільки плату за користування від часу
прийомки цих вагонів від залізниці до повернення їх після
виконання вантажних операцій. Нарахування ПДВ вказаною статтею не
передбачено.
Сторони підтвердили, що спірна сума була списана відповідачем
з особового
рахунку позивача із сум попередньої оплати, перерахованих
позивачем на рахунок залізниці відповідно до умов договору №
400/13147 дс від 26.12.2006 року.
Спірна сума є податком на додану вартість.
Як зазначалося вище, позивач протягом січня 2007 року
отримував від відповідача транспортні послуги в тому числі і
послуги по користуванню вагонами, що підтверджується оформленням
відомостей плати за користування вагонами.
Відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
залізниця є платником ПДВ і зобов'язана включати ПДВ
у ціну наданих послуг та утримувати його з покупця цих послуг і
перераховувати до Державного бюджету України.
Згідно з п.7.2.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
відповідач надав позивачу податкові
накладні №№ 906/0011, 907/0011 та розрахунок до податкової
накладної № 454/14063.
Відповідно до п.7.3.1., п.7.3. ст.7 вищезазначеного Закону у
відповідача виникли податкові зобов'язання, а у позивача
відповідно до п.п.7,5,1 п.7.5 ст. 7 цього ж Закону виникло право
на податковий кредит.
Податкові накладні №№ 906/0011,907/0011 та розрахунок до
податкової накладної № 454/14063 прийняти сторонами до податкового
обліку і відповідно до ст. 5 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
від 21.12.2000 р. № 2181-111
узгоджені з дня подання платником податкової декларації.
Докази про не включення податку на додану вартість у сумі 2
532 грн до податкового кредиту позивачем суду не надано.
Спірна сума нарахованого залізницею на плату за користування
вагонами податку на додану вартість була перерахована до
Державного бюджету України відповідно до ст. 7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, а тому не може
вважатися отриманим відповідачем збагаченням.
Згідно ст.1212 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, особа яка набула майно
або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої
правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Положення цієї глави застосовуються до вимог
- про повернення виконаного за недійсним правочином
- витребування майна власником із чужого незаконного
володіння
- повернення виконаного однієї із сторін у зобов'язанні.
В даному випадку, враховуючи, що списання спірної суми
відбулося з боку відповідача без згоди позивача, що є порушенням
п. 3.2. договору, мова може йти про стягнення збитків у зв'язку з
порушенням з боку відповідача вказаного пункту, але з такими
вимогами позивач не звертався.
На думку суду, вказана сума не є безпідставно отриманою
відповідачем в розумінні ст.1212 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, а тому суд
в задоволені позовних вимог відмовляє.
Судові витрати покласти на позивача.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 33,43,49,
ст.ст. 82- 85 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, господарський суд
ВИРIШИВ
В задоволені позову відмовити
Повний текст рішення підписано 02.07.2007 року
Суддя