Суддя господарського суду Донецької області Донець О.Є.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз", м.Донецьк, в особі Дзержинського управління по газопостачанню та газифікації, м.Дзержинськ

до відповідача: Науково-виробничого об'єднання "Iнкор та Ко", м.Донецьк

про стягнення 85909,18 грн.

за участю представників

від позивача: Шаров В.В. - за довіреністю

від відповідача: Гавура Т.Г., Прядка I.М. - за довіреністю

СУТЬ СПОРУ:

У жовтні 2006 р. до господарського суду Донецької області звернулось Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз", м.Донецьк, в особі Дзержинського управління по газопостачанню та газифікації, м.Дзержинськ, із позовом до Науково-виробничого об'єднання "Iнкор та Ко", м.Донецьк, про стягнення 85909,18 грн.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилався на договір на постачання природного газу (для платників податків) №13-1-(2006) Пр від 12.12.05р., претензію №1 від 24.07.06р., відповідь на претензію №10 від 28.07.06р.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що ПДВ у розмірі 20% не було вкючено в ціну газу за договором на постачання природного газу (для платників податків) №13-1-(2006) Пр від 12.12.05р.

Рішенням суду від 11.01.07 р. у задоволенні позову відмовлено з посиланням на ст.ст. 632, 638 Цивільного кодексу України (435-15) .

Постановою Вищого господарського суду України від 02.04.07 р. зазначене рішення скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

При цьому, колегія Вищого господарського суду України звернула увагу на те, що місцевим судом не досліджено належним чином умови договору №13-1-(2006) Пр від 12.12.05р., зокрема, п. 5, та не з'ясовано правову природу договорів, за якими поставлявся газ, не вивчено і не враховано нормативні акти, що регулюють питання ціни на газ у даному випадку.

Ухвалою суду від 25.04.07 р. справу № 35/372 прийнято

до провадження.

Під час нового розгляду справи сторони наполягали на своїх вимогах та запереченнях, обгрунтовуючи їх наявними в матеріалах справи документами та поданими суду новими доказами.

Позивачем долучені до матеріалів справи копії актів приймання-передачі природного газу, рахунків-фактур, податкових накладних, листа НАК "Нафтобаз України" від 15.03.06 р. № 31/17-3337.

У судовому засіданні 29.05.07 р. оголошувалася перерва до 21.06.07р. та до 26.06.07р.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

12 грудня 2005р. позивачем та відповідачем був укладений договір на постачання природного газу (для платників податків) №13-1-(2006) Пр (надалі Договір), згідно з яким позивач (Постачальник) передає відповідачеві (Покупець) природний газ, а відповідач зобов'язується прийняти та оплатити його на умовах даного договору (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.4.1. Договору, сторони домовились що вартість газу складає 379,20 грн., в т.ч. ПДВ 0,00 грн.

Додатковими угодами від 06.01.06 р. та від 27.02.06 р. сторони збільшували ціну на газ, що постачається за Договором, за взаємною згодою.

Договором та зазначеними додатковими угодами не передбачено обов'язку відповідача додатково до ціни газу сплачувати податок на додану вартість (ПДВ), оскільки сторонами узгоджено його розмір - 0,00 грн.

Згідно із п. 5.1 Договору, оплата за газ проводиться шляхом попередньої оплати у розмірі 100 % вартості обсягів газу, визначених заявкою Покупця на відповідний місяць постачання. Оплата здійснюється до 15 числа місяця, що передує місяцю поставки.

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що у разі попередньої сплати за газ за декілька місяців поставки та зміни ціни, застосовуються нові ціни з дати введення їх у дію та проводиться відповідне коригування.

Суть позову полягає у вимогах про стягнення з відповідача боргу в сумі 85909,18 грн. Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представників сторін, під даним "боргом" позивач розуміє та фактично просить суд стягнути з відповідача суму донарахованого за січень-березень 2006 р. ПДВ на вартість поставленого природного газу.

Відповідно до ст. 4-2 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно із ст. 4-3 зазначеного кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 43 зазначеного кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За своєю правовою природою укладений сторонами Договір є договором поставки.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України (436-15) , за договором поставки одна сторона - зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України (436-15) , застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) про договір купівлі-продажу.

Згідно із ст.189 Господарського кодексу України (436-15) , ціна (тариф) у цьому кодексі є формою грошового визначення вартості продукції (робіт, послуг), яку реалізують суб'єкти господарювання. Ціна є істотною умовою господарського договору.

Відповідно до ст.180 вищезазначеного кодексу, при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому випадку погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Статтею 6 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) передбачено, що ПДВ становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеної відповідно до даного Закону, та додається до ціни товарів (робіт, послуг).

Статтею 7 зазначеного закону встановлено, що поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Статтею 188 Господарського кодексу України (436-15) встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.,

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України (436-15) , суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п.10.1 Правил подачі та використання природного газу в народному господарстві України, розрахунки за газ здійснюються за цінами та в порядку, передбаченому договорами, які укладаються між газопостачальною і газозбутовою організаціями та споживачами, а також між газозбутовими організаціями та споживачами.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України (435-15) , договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

За приписами ст. 632 зазначеного кодексу, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

19 червня 2006р. рішенням господарського суду Донецької області по справі № 20/153пд, яке набрало законної сили, позивачу було відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо спонукання відповідача укласти додаткову угоду до Договору, оскільки позивач намагався змінити ставку оподаткування на вже оплачений і відвантажений газ.

Пункт 5.2 Договору, яким передбачено, що у разі попередньої сплати за газ за декілька місяців поставки та зміни ціни, застосовуються нові ціни з дати введення їх у дію та проводиться відповідне коригування, не надає позивачеві права у односторонньому порядку застосовувати нову ставку ПДВ, оскільки у даному пункті йдеться про можливу зміну саме ціни газу. При цьому, зі змісту даного пункту безпосередньо не випливає також й того, що нові ціни застосовуються Постачальником одноособово, без узгодження з Покупцем та без оформлення відповідних додаткових угод до Договору у встановленому порядку.

Таким чином, оскільки ПДВ не було включено сторонами в ціну газу за Договором та у Договір не було внесено в установленому законом порядку змін, вимоги позивача до відповідача у частині донарахованого в односторонньому порядку ПДВ до ціни газу що постачався в період за січень-березень 2006 р., є безпідставними.

Отже, позивач не обгрунтував обов'язку відповідача сплатити донарахований за січень-березень 2006 р. ПДВ, у зв'язку з чим суд вважає позовні вимоги необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають віднесенню на позивача.

Керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 33, 36, 43, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , ст.ст. 180, 188, 189, 193, 265 Господарського кодексу України (436-15) , ст.ст.632, 638 Цивільного кодексу України (435-15) , ст.ст. 6, 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) , п. 10.1 Правил подачі та використання природного газу в народному господарстві України, суд, -

В И Р I Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз", м.Донецьк, в особі Дзержинського управління по газопостачанню та газифікації, м.Дзержинськ, до Науково-виробничого об'єднання "Iнкор та Ко", м.Донецьк про стягнення 85909,18 грн. - відмовити.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені 26.06.07 р.

Повний текст рішення підписано 02.07.07р.