Господарський суд АР Крим у складі:

Головуючого судді - Гаврилюк М.П.,

за участю: секретаря Кузьмицької Г.В.,

представників сторін:

Від позивача (за первинним позовом) – не з'явився.

Від відповідачів – 1) не з’явився; 2) Хорошунова Т.О., гол. ю\к.. дов. від 09.08.2006р.; 3) Дунаєва І.В., представник, дов. № 01-04/29 від 12.02.2007р.

Треті особи -1) ТОВ "Віоріка-Крим", м. Ялта - Хлипенко О.Д., представник. дов. від 23.03.2007р. Кромьска О.М., 2) ТОВ "Барс 2000", м. Ялта - Запорожець К.К., представник, дов. № 7 від 26.03.2007р.

у відкритому судовому засіданні, розглянувши справу:

За позовом - ВАТ "Вугільна компанія Шахта "Червоноармійська-Західна № 1", Донецька область, м. Червоноармійськ.

До відповідачів – 1) ЗАТ ЛОЗП України "Укрпрофоздоровниця"; 2) ДП ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" "Ялтакурорт"; м. Ялта; 3) ТОВ "Левант", м. Ялта.

Про зобов’язання до вчинення дій та визнання права власності.

За зустрічним позовом - ТОВ "Левант", м. Ялта.

Д відповідачів – 1) ВАТ "Вугільна компанія Шахта "Червоноармійська-Західна № 1", Донецька область, м. Червоноармійськ; 2) ЗАТ ЛОЗП України "Укрпрофоздоровниця"; 3) ДП ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" "Ялтакурорт", м. Ялта.

Третя особи – ТОВ "Барс-2000", м. Ялта; ТОВ "Віоріка-Крим", м. Ялта.

Про визнання права власності.

Сутність спору:

Позивач - ВАТ "Вугільна компанія Шахта "Червоноармійська-Західна № 1", Донецька область, м. Червоноармійськ звернувся до Господарського суду з позовними вимогами до відповідачів:1) ЗАТ ЛОЗП України "Укрпрофоздоровниця"; 2) ДП ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" "Ялтакурорт"; м. Ялта; 3) ТОВ "Левант", м. Ялта про зобов’язання ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" виконати умови генеральної мирової угоди від 08.04.2003 р., та передати позивачу за договором купівлі-продажу спальний корпус №1, інженерні мережі, теплотрасу та елементи благоустрою колишнього санаторію "Севастополь" (м.Ялта).

До участі у справі залучені у якості третіх осіб які не заявляли самостійних вимог на предмет спору: ТОВ "Барс -2000", та ТОВ "Віоріка-Крим", м. Ялта.

Третя особа "Барс-2000" письмового відзова на позов не представила.

Третя особа ТОВ "Віоріка-Крим", м. Ялта письмового відзова на позов не представила, але представник у судовому засіданні пояснив, що відповідно до рішення третейського суду від 30.12.2003 р. право власності на об`ект нерухомості – спальний корпус №1 "Сон у моря" колишнього санаторія "Севастополь" з прилеглими спорудами і елементами благоустрою за адресою: м.Ялта, Приморський парк – визнано за ТОВ "Віоріка – Крим".

Представник ТОВ "Віоріка –Крим" також пояснив, що між ТОВ "Віоріка-Крим" та ВАТ "Вугільна компанія Шахта "Червоноармійська-Західна № 1" 07.12.2003 р. складен договір купівлі-продажу об`екта нерухомості не закінченого будівництва, відповідно до якого ТОВ "Віоріка-Крим" придбало об`ект незавершеного будівництва – споруду каналізаційної насосної станції, розташованої на території колишнього лікувального пляжу санаторія "Севастополь" у м.Ялта, Приморський парк.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, та третіх осіб, суд -

08.04.2003р. між сторонами було підписано Генеральну мирову угоду. За умовами вказаної угоди сторони встановили порядок та процедуру врегулювання спорів стосовно визначеного в ній майна.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.07.2004р. по справі № 40/335 дана правова оцінка названій вище мировій угоді та зазначено, що ця Генеральна мирова угода є правочином та породжує цивільні права i обов'язки у сторін, які її уклали.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України цей факт має преюдиціальну силу при розгляді даної справи.

10.12.2003р. між Відкритим акціонерним товариством "Вугільна компанія Шахта "Красноармійська-Західна № 1" та Закритим акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" було укладено договір купівлі-продажу № 0104/2003-38, за умовами якого 1-й відповідач продав, а позивач купив майно у вигляді спального корпусу №1 "Сон у моря" колишнього санаторію "Севастополь" (м. Ялта, Приморський парк, лікувальний пляж) разом з прилеглими спорудами та елементами благоустрою.

Відповідно до п. 1.2. цього договору до складу майна, що передане за договором входять: спальний корпус № 1 "Сон у моря" загальною площею 968,1 кв. м; підпірна стіна довжиною 81 м.; металева огорожа довжиною 82 м.; теплотраса довжиною 490 м.; лоток застінний довжиною 37 м.

Від імені позивача за первісним позовом цей договір було підписано представником, який діяв на підставі довірчого договору доручення № 4/30.

Згідно п. 5.1. цього договору право власності на майно переходить від Продавця Покупцю з моменту підписання Акту приймання-передачі. Такий акт приймання-передачі було підписано 23.12.2003р.

10.12.2003 р. між продавцем ЗАТ ЛОЗП України "Укрпрофоздоровниця" і повереним від покупця ВАТ "Вугільна компанія Шахта "Червоноармійська-Західна № 1", ТОВ "Барс-2000" був заключний договір купівлі-продажу № 0104/2003-38, відповідно до п.11 якого продавець продає, а покупець купує спальний корпус №1 "Сон у моря" колишнього санаторія "Севастополь" с прилеглими спорудами і елементами благоустрою.

30.12.2003 р. третейським судом за участю ВАТ "Вугільна компанія Шахта "Червоноармійська-Західна № 1" у якості позивача, та ТОВ "Барс-2000", ТОВ "Віоріка-Крим", у якості відповідачів був розглянут спір про витребування майна, та визнання права власності на майно, а саме "спальний корпус №1 "Сон у моря" колишнього корпуса санаторія "Севастополь" з прилеглими спорудами і елементами благоустрою. Відповідно до рішення третейського суду, рішення третейського суду жодною стороною оскаржено не було, та є обов’язковим до них.

02.02.2004 за ТОВ "Віоріка-Крим" було зареєстровано право власності на цій об’єкт в БТІ м.Ялта, реєстраційний номер 3265062, номер запису 381.

З огляду на вищевикладене суд вважає, що вимоги ВАТ "Вугільна компанія Шахта "Червоноармійська-Західна № 1" до відповідачів: ЗАТ ЛОЗП України "Укрпрофоздоровниця"; ДП ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" "Ялтакурорт"; м. Ялта; ТОВ "Левант", м. Ялта задоволенню не підлягають, так як вони не перешкоджали позивачу користуватися майном, відповідач ЗАТ ЛОЗП України "Укрпрофоздоровниця" уклав з ним договір купівлі-продажу майна, і позивач скористався своїм правом власності на це майно і згодився з рішенням третейського суду про визнання права власності на майно за іншою особою.

Що до вимог по зустрічному позову ТОВ "Левант" до Відкритого акціонерного товариства "Вугільна компанія Шахта Красноармійська-Західна" № 1", Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок "Укрпрофоздоровниця" та Дочірнього підприємства ЗАТ "Укрофоздоровниця" "Ялтакурорт" про визнання права власності на майно каналізаційно-насосну станцію, розташовану на території колишнього санаторію "Севастополь" (м.Ялта, Приморський парк), судом встановлено наступне:

Пункт 2.5. Генеральної мирової угоди від 08.04.2003р. встановлено обов'язок 1-го відповідача за зустрічним позовом щодо безоплатної передачі позивачу за зустрічним позовом каналізаційно-насосної станції колишнього санаторію "Севастополь", м. Ялта. Цей пункт містить всі істотні умови договору, крім строку передачі майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, у разі, якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений, боржник зобов'язаний виконати цей обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги. Рішенням господарського суду м. Києва від 15.07.2004р. по справі № 40/335 визнано факт невиконання 1-м відповідачем за зустрічним позовом обов'язку з передачі каналізаційно-насосної станції позивачеві за зустрічним позовом та зобов'язано 1-го відповідача за зустрічним позовом передати каналізаційно-насосну станцію безоплатно на баланс позивачеві за зустрічним позовом.

Позивачем за зустрічним позовом пред'явлено суду копію Акта від 26.10.2004р., підписаного позивачем за зустрічним позовом та 1-м відповідачем за зустрічним позовом на виконання рішення господарського суду м. Києва від 15.07.2004р. по справі № 40/335. Згідно п. 2 цього Акту 1-й відповідач за зустрічним позовом не заперечує проти прийняття позивачем за зустрічним позовом у власність каналізаційно-насосної станції, розташованої на території колишнього санаторію "Севастополь" (м. Ялта), з постановкою її на баланс позивача за зустрічним позовом. П. 4 зазначеного Акту сторони визнали, що його підписання означає належне виконання 1-м відповідачем за зустрічним позовом п. 1 резолютивної частини рішення господарського суду м. Києва від 15.07.2004р. по справі № 40/335.

З огляду на це суд встановив, що станом на день судового розгляду позивач за зустрічним позовом є єдиним законним власником каналізаційно-насосної станції, розташованої на території колишнього санаторію "Севастополь" (м. Ялта). Враховуючи це, а також те, що позивачем за зустрічним позовом виконано всі обов'язки, визначені Генеральною мировою угодою від 08.04.2003р., а 1-й відповідач за зустрічним позовом не претендує на каналізаційно-насосну станцію та не заперечує проти оформлення позивачем за зустрічним позовом на себе права власності на цю станцію на виконання умов п.2.5. Генеральної мирової угоди від 08.04.2003р. та рішення господарського суду м. Києва від 15.07.2004р. по справі № 40/335, що підтверджується поясненнями представника 1-го відповідача за зустрічним позовом в судовому засіданні та Актом від 26.10.2004р., суд вважає вимоги позивача за зустрічним позовом обґрунтованими, такими, що відповідають умовам Генеральної мирової угоди від 08.04.2003р., та підтверджуються матеріалами справи, отже підлягають задоволенню.

Суд критично розцінює договір купівлі-продажу об`екта нерухомості, незакінченого будівництвом, заключний між ВАТ "Вугільна компанія Шахта "Червоноармійська-Західна № 1" та ТОВ "Віоріка-Крим", т.к. дата його заключення 08.12.2003 р., тобто після того, як була підписана генеральна мирова угода, відповідно до умов якої "Шахта" взяла на себе зобов’язання передати каналізаційно-насосну станцію ТОВ "Левант", що було предметом розгляду у справі № 40/335 гос. Суду м.Києва. Рішенням по цій справі було зобов’язано ВАТ"Шахта "Червоноармійська-Західна № 1" передати на баланс без оплати ТОВ "Левант" каналізаційно-насосну станцію, що знаходиться на території колишнього санаторію "Севастополь", м.Ялта, (л.с.10 т.1).

Суд також бере до уваги що у даному процесі ТОВ "Віоріка-Крим" не заявляло самостійних вимог на предмет спору каналізаційної-насосної станції .

Таким чином суд дійшов висновку що вимоги ТОВ "Левант" підлягають задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, та керуючись ст. 85 ГПК України, суд -

В задоволенні первинного позову відмовити.

Зустрічний позов задовольнити.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Левант" право власності на майно каналізаційно-насосної станції, розташованої на території колишнього санаторію "Севастополь" (м. Ялта, Приморський парк).