Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом приватного підприємства "Віталфарма"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр Голосіївський"

про спонукання замінити придбаний автомобіль на новий аналогічного класу та належної якості та про стягнення збитків в розмірі 13 205,47 грн.

При секретарі судового засідання Демиденко К.А.

За участю представників сторін:

від позивача: Сідорук М.В. –дов. № б/н від 30.08.2006 року;

Сьомак В.С. –директор;

від відповідача: Крупка М.П. –дов. б/н від 02.04.2007 року.

Позивач, приватне підприємство "Віталфарма"звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр Голосіївський"про спонукання замінити придбаний автомобіль на новий аналогічного класу та належної якості, вартістю 268 620,00 грн. та стягнення збитків в розмірі 13 205,47 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ним 27.08.2003 року було придбано в спільного підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "Нісан-Україна"(після перереєстрації –товариство з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр Голосіївський") за договором купівлі-продажу транспортного засобу № 356 автомобіль марки Nissan Patrol 3.0 TD, 2003 року випуску, номер кузова JN1TESY61U0123524.

На день укладення договору, вартість автомобіля становила суму еквівалентну 44 990 євро, з можливістю корегування ціни в залежності від встановленого Національним банком України курсу даної валюти.

03.10.2003 року за видатковою накладною № 038549 позивач отримав придбаний автомобіль вартістю 268 620,00 грн.

Згідно п.1.3. договору купівлі-продажу транспортного засобу № 356 від 27.08.2003 року гарантійний строк на автомобіль встановлений на 36 місяців або 100 000 пробігу (що настане раніше) від дня продажу.

Згідно до вимог гарантійних зобов’язань компанії Нісан, позивач у встановленому порядку проходив періодичне технічне обслуговування автомобіля, що підтверджується відмітками в гарантійній книжці, яка наявна в матеріалах справи.

В червні 2005 року (78 000 км пробігу) при русі автомобіля була виявлена втрата потужності роботи двигуна приблизно на 20%. Автомобіль був доставлений до сервісного центру відповідача.

Після огляду автомобіля було встановлено, що при швидкості 120-140 км/год відмічається вібрація двигуна і виявлений викид маслу у турбонадув. Працівники сервісного центру відповідача причину вказаних порушень в роботі автомобіля не виявили, лише здійснили заміну повітряного фільтру.

При наступному технічному обслуговуванні автомобіля на 83 000 км пробігу, відповідач знову провів комп’ютерну діагностику автомобіля, замінив фільтри та здійснив промивку паливної системи. Причина неякісної роботи двигуна знову встановлена не була.

18.05.2006 року при русі автомобіля на дорозі, водієм був виявлений викид великої кількості диму у вихлопну трубу машини. Автомобіль був негайно зупинений та доставлений евакуатором на станцію техобслуговування відповідача, де була проведена комп’ютерна діагностика двигуна автомобіля, але пошкоджень виявлено не було, крім деформування головки блока циліндра.

21.06.2006 року до Київського науково-дослідного Інституту судових експертиз надійшов лист директора приватного підприємства "Віталфарма", щодо виконання автотехнічного дослідження двигуна автомобіля Nissan Patrol 3.0, держ. № 504-54 КТ для визначення причини прогорання поршня.

Після дослідження автомобіля спеціалістом –автотехніком Київського науково-дослідного Інституту судових експертиз, було встановлено, що причиною виходу з ладу двигуна автомобіля Nissan Patrol 3.0, держ. № 504-54 КТ є наскрізне прогорання поршня четвертого циліндра. За своїми характеристиками наявне пошкодження поршня утворювалося протягом тривалого часу і характерне для "заливання"поршня паливною сумішшю. Вказане пошкодження можливо було виявити в умовах спеціалізованої СТО шляхом перевірки компресії в циліндрах двигуна. На підтвердження зазначеного факту в матеріалах справи наявний висновок № 7053 від 28.08.2006 року.

У судовому засіданні 12.10.2006 року представник позивача підтримав свої позовні вимоги в повному обсязі та просив суд позов задовольнити. Представник відповідача заявив клопотання про призначення судової експертизи для роз’яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, з переліком питань, які, на думку представника відповідача, необхідно поставити на вирішення судового експерта. Представник позивача заявлені вимоги підтримав повністю.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.10.2006 року у справі призначено автотехнічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному Інституту судових експертиз, провадження у справі зупинено до закінчення проведення судово-автотехнічної експертизи.

02.04.2007 року від Київського науково-дослідного Інституту судових експертиз до суду надійшов висновок № 10923 судової автотехнічної експертизи у справі № 39/307.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.04.2007 року справу № 39/307 прийнято до провадження суддею Мудрим С.М, поновлено провадження по справі та призначено судове засідання на 19.04.2007 року.

В судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з необхідністю отримання пояснення від експерта Київського науково-дослідного Інституту судових експертиз Юхименка Андрія Васильовича щодо експертного висновку автотехнічного дослідження № 10923.

Представник відповідача також заявив клопотання про виклик зазначеного судового експерта в судове засідання.

Дані клопотання судом задоволені.

24.05.2007 року представники сторін подали заяву про продовження строку розгляду справи. Суд задовольнив зазначену заяву та продовжив строк розгляду справи.

В судовому засіданні 05.06.2007 року експерт Київського науково-дослідного Інституту судових експертиз Юхименко Андрій Васильович відповів на поставлені сторонами та судом запитання по справі № 39/307 щодо проведеної експертизи та надав письмові пояснення в яких зазначив, що автомобіль із вказаних недоліком може бути відремонтований шляхом зміни двигуна внутрішнього згорання в зборі.

12.06.2007 року представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог в якій просить виключити із прохальної частини позовної заяви вказівку на вартість автомобіля, який підлягає заміні.

Представник відповідача заявив клопотання про призначення повторної експертизи. Суд в зазначеному клопотанні відмовив.

В ході судового розгляду представник позивача надав пояснення по справі з урахуванням відповідей та пояснень експерта та підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Просив замінити автомобіль на новий аналогічного класу та якості, та стягнути збитки в розмірі 13 205,47 грн.

Представник відповідача надав письмові пояснення з врахуванням доповнення експерта в яких проти заявлених позовних вимог заперечив у повному обсязі та просив суд у позові відмовити.

Розгляд справи неодноразово відкладалися та оголошувалися перерви за клопотанням сторін.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 статті 678 ЦК України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов’язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з’явилися знову після їхнього усунення) покупець має право за своїм вибором:

1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару.

Істотний недолік –це такий недолік, який робить неможливим чи неприпустимим використання товару відповідно до його цільового призначення та не може бути усунутий; або ж для його усунення необхідні значні затрати праці й часу; або ж він робить товар іншим, ніж передбачено договором; або ж з’являється знову після його усунення.

Як вбачається з матеріалів справи, у висновку № 10923 судової автотехнічної експертизи по справі № 39/307 не міститься висновку про наявність істотного недоліку.

Так, у висновку № 10923 судової автотехнічної експертизи по справі № 39/307 зазначається, що досліджуваний автомобіль Nissan Patrol 3.0. держ. № 504-54 КТ має несправність, яка виникла в процесі експлуатації, а саме прогар поршня четвертого циліндра, що призвело до виведення з ладу двигуна внутрішнього згорання автомобіля. Вказана несправність є суттєвою, оскільки вона унеможливлює використання досліджуваного транспортного засобу за його прямим призначенням. Причиною виникнення вказаної несправності є "залиття"поршня паливного сумішшю тривалого часу (відповідно до матеріалів справи перші ознаки цього з’явилися в червні місяці 2005 року при пробігу автомобіля 78 тис. км). Однозначно встановити дату виникнення вказаного недоліку не є можливим, оскільки вказаний недолік (пошкодження) носить прихований характер і на початковому етапі утворення характерних для нього ознак не виявляє. Вказану несправність (недолік) можливо визначити при перевірці компресії в циліндрах двигуна внутрішнього згорання в умовах спеціалізованої станції технічного обслуговування, і у випадку, якщо наявні розбіжності між нормативними та фактичними показниками (при такому недоліку у пошкодженому циліндрі відбувається зменшення компресії) слід провести послідуюче розбирання двигуна внутрішнього згорання з метою виявлення причини.

Також в своїх письмових поясненнях експерт Київського науково-дослідного Інституту судових експертиз Юхименко Андрій Васильович зазначив, що автомобіль із вказаних недоліком може бути відремонтований шляхом заміни двигуна внутрішнього згорання в зборі. При цьому враховуючи той факт, що досліджуваний транспортний засіб пройшов близько 52 тис. км від початку виникнення первинних ознак пошкодження двигуна внутрішнього згорання з технічної точки зору необхідно виконати повне розбирання підвіски, КПП, мостів та інших вузлів та агрегатів вказаного транспортного засобу з метою проведення повного дефектування та виявлення інших недоліків, що могли утворитися в результаті експлуатації досліджуваного транспортного засобу із пошкодженим двигуном внутрішнього згорання.

Відповідно до ч.1 статті 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Таким чином, суд приходить до висновку, що зазначену суттєву несправність не можна віднести до істотних недоліків, оскільки її можна усунути шляхом заміни двигуна внутрішнього згорання, тому позовні вимоги позивача щодо заміни придбаного автомобіля на новий аналогічного класу та належної якості не підлягають задоволенню.

Пункт 8 ч.2 статті 16 ЦК України до способів захисту цивільних прав відносить відшкодування збитків.

Частина 2 статті 22 ЦК України збитками визначає:

1) втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч.1 статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб’єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов’язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов’язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано доказів порушення відповідачем господарського зобов’язання.

В позовній заяві позивач до збитків відносить грошові кошти сплачені ним за заміну деталей двигуна та мастила на суму 11 103,73 грн. та виконану по їх заміні роботу на суму 2 101,74 грн., на загальну суму 13 205,47 грн.

Суд вважає, що витрати позивача на ремонт та обов’язкове технічне обслуговування автомобіля не підпадають під категорію збитків.

Згідно з ч.1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ч.5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при відмові в позові покладаються на позивача.

Керуючись ч.1 ст. 33, ч.5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.