ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
РIШЕННЯ
"19" червня 2007 р.
Справа № 2/106
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді
Деревінської Л.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу
№ 2/106
за позовом: відкритого акціонерного товариства "Пересувна
механізована колона №14", м. Олександрія Кіровоградської області
до відповідача: Управління Пенсійного фонду України в
Олександрійському районі, м. Олександрія Кіровоградської області
про стягнення 5679,61 грн.
ПРЕДСТАВНИКИ:
від позивача - Савоніна О.Є., довіреність № 2116 від 13.07.05
;
від відповідача - Доільніцина Я.В. - дов. від 22.01.2007р.
Відкритим акціонерним товариством "Пересувна механізована
колона №14" подано позов до Управління Пенсійного фонду України в
Олександрійському районі про стягнення на підставі ст. 1212 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
безпідставно отриманих коштів в сумі 5679,61
грн.
Відповідач позов заперечив, мотивуючи тим, що спірна сума
була частиною заборгованості по сплаті збору на обов'язкове
пенсійне страхування на загальну суму 37009 грн. 07 коп., яка
підтверджена затвердженим реєстром вимог кредиторів згідно ухвали
господарського суду Кіровоградської області від 22.04.2003р. по
справі N 14/114 про визнання банкрутом позивача. В ході
ліквідаційної процедури, після продажу майна боржника, була
погашена частина кредиторської заборгованості в сумі 13000 грн. в
т.ч. і 5679 грн. 61 коп. В призначенні платежу підставою
перерахування коштів була зазначена ухвала суду N 14/114 від
22.04.2003р. Одержана 30.09.2004р. та 26.09.2005р. сума була
зарахована до бюджету Пенсійного Фонду України та використана на
виплату пенсій пенсіонерам України.
Крім того, згідно ст. 18 Закону України " Про
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ) (1058-15)
страхові внески не можуть зараховуватися до Державного бюджету
України, бюджетів інших рівнів, не підлягають вилученню з
Пенсійного Фонду або з Накопичувального Фонду і не можуть
використовуватися на цілі, не передбачені цим Законом.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення
представників сторін, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від
22.04.2003р. по справі N 14/114 про визнання банкрутом позивача -
ВАТ " Пересувна механізована колона N 14. м. Олександрія визнано
грошові вимоги кредиторів та затверджений реєстр вимог кредиторів
боржника в т.ч. і Управління Пенсійного Фонду України в
Олександрійському районі м. Олександрія на суму 37009 грн. 07
коп., третя черга.
Платіжними дорученнями від 30.09.2004р. та 26.09.2005р. було
перераховано відповідно 8000 грн. та 5000 грн. в погашення частини
кредиторської заборгованості. В призначенні платежу підставою
перерахування коштів була зазначена ухвала суду N 14/114 від
22.04.2003р. Одержана 30.09.204р. та 26.09.2005р. сума 13000 грн.
в т.ч. і 5679 грн. 61 коп. була зарахована до бюджету Пенсійного
Фонду України та використана на виплату пенсій пенсіонерам
України.
Позивач вважає одержання відповідачем 5679 грн. 61 коп.
безпідставним та в порушення вимог ст. 31 Закону України " Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
щодо пропорційного задоволення вимог
кредиторів.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить із наступного.
У відповідності до статті 1212 Цивільного кодексу України
особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої
особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно
набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа
зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно
було набуте, згодом відпала.
Iз матеріалів справи вбачається, що відповідач одержав від
позивача спірну суму на задоволення своїх кредиторських вимог,
визнаних господарським судом ухвалою суду від 22.04.2003р. N
14/114.
Згідно ст. 35 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
факти, встановлені
рішенням господарського суду ..., під час розгляду однієї справи,
не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть
участь ті самі сторони.
За вказаних обставин, суд приходить до висновку про одержання
спірної суми відповідачем в спосіб та на правовій підставі,
встановленій законом.
Крім того, згідно ст. 18 Закону України " Про
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ) (1058-15)
страхові внески не можуть зараховуватися до Державного бюджету
України, бюджетів інших рівнів, не підлягають вилученню з
Пенсійного Фонду або з Накопичувального Фонду і не можуть
використовуватися на цілі, не передбачені цим Законом.
Отже позовні вимоги є необгрунтованими і підстави для
задоволення позову відсутні.
Твердження позивача про порушення вимог ст. 31 Закону України
" Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
щодо пропорційного задоволення вимог
кредиторів, як обгрунтування безпідставно одержаної відповідачем
спірної суми, є помилковим та спростовується аналізом правових
норм та матеріалами справи, зазначеними вище.
Судові витрати по справі згідно статті 49 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
покладаються на
позивача.
Керуючись ст.ст. 1212 Цивільного кодексу України, ст.ст. 35,
49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
ВИРIШИВ:
В задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського
апеляційного господарського суду в установленого законом порядку.
Суддя