РIШЕННЯ
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     19.06.07 Справа № 8/124пд
 
     Суддя господарського суду  Луганської  області  Середа  А.П.,
розглянувши матеріали справи за позовом
 
     Закритого  акціонерного  товариства  "Лугабудсервіс",   місто
Луганськ,
 
     до  Суб'єкта  підприємницької  діяльності   -фізичної   особи
ОСОБА_1, місто Луганськ, -
 
     про розірвання договору  оренди  та  звільнення  орендованого
приміщення, -
 
     при секретарі судових засідань Качановській О.А.,
 
     в присутності представників сторін:
 
     від  позивача  -Сланцицька  О.Г.,  -  довіреність  №б/н   від
08.02.07 року;
 
     від відповідача -ОСОБА_2, - довіреність НОМЕР_1 від  13.03.07
року, -
 
                            встановив:
 
     суть спору: позивачем заявлено вимогу про:
 
     розірвання договору оренди від 29.11.02 року, укладеного  між
сторонами по справі;
 
     покладення  на  відповідача  зобов'язання  звільнити  займане
приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1;
 
     стягнення з відповідача на його користь судових витрат.
 
     На підставі ст. 77 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         у судому засіданні
оголошено перерву з 20 березня до 10 квітня  2007  року  та  з  10
квітня до 20 квітня 2007 року -з метою надання сторонам можливості
подати до суду додаткові докази, а також  витребувати  судом  такі
докази.
 
     Ухвалою суду від 20.04.2007 року на підставі частини 1 ст. 79
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         провадження по  справі  було  зупинено  до
розгляду   господарським   судом   Луганської    області    справи
№9/232пн  -за  позовом  Суб'єкта  підприємницької   діяльності   -
фізичної   особи   ОСОБА_1   (місто   Луганськ)   -до   Дочірнього
підприємства  "Ніколь"(місто  Луганськ)  -про  визнання   договору
недійсним.
 
     Рішенням господарського суду від 17.05.07 року,  яке  набрало
чинності, у задоволенні позову відмовлено.
 
     Ухвалою суду від 11.06.07 року провадження по справі №8/124пд
поновлено.
 
     У  судовому   засіданні,   яке   відбулося   19.06.07   року,
представники сторін звернулися до суду з клопотанням  про  відмову
від  фіксації  судового  процесу  технічними  засобами,   яке   не
суперечить вимогам ст. 4-1 та 81-1 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , а тому
його задоволено судом.
 
     Представник позивача позов підтримав у повному обсязі.
 
     Представник  відповідача  позов  не  визнав,  про  що   також
зазначив у своєму відзиві на нього (вих. №б/н від 19.03.07  року),
посилаючись на те, що позовні вимоги є необгрунтованими,  оскільки
"відповідачем  зобов'язання  за   договором   оренди   виконуються
належним чином. Відповідач фактично займає приміщення, вказане  за
договором оренди, і за призначенням, вказаним у договорі оренди".
 
     I.Заслухавши  представників  сторін,   дослідивши   матеріали
позову та додатково надані документи, суд дійшов наступного.
 
     1.29.11.2002  року  між  Закритим   акціонерним   товариством
"Лугабудсервіс"(Орендодавець), - з одного  боку,  -  та  Приватним
підприємцем ОСОБА_1 (Орендар), - з іншого боку, - укладено договір
оренди, згідно якому Орендодавець передає,  а  Орендар  приймає  у
користування приміщення, яке  знаходиться  за  адресою:  АДРЕСА_1,
розташоване  на  першому   поверсі   будівлі,   загальною   площею
орендуємого приміщення 52 кв. м (пункти 1.1-1.3 договору).
 
     Термін  оренди  становить  10  років  з   моменту   прийняття
орендованого приміщення згідно акту приймання (п. 4.1).
 
     Розмір орендної плати становить 262,13  грн.  на  місяць  (п.
5.1).
 
     Орендна плата сплачується  не  пізніше  10-го  числа  кожного
місяця (п. 5.2).
 
     Розмір орендної  плати  переглядається  сторонами  у  випадку
інфляції та зміни розміру комунальних платежів (п.5.4).
 
     Орендар зобов'язаний:
 
     використовувати  приміщення   виключно   за   його   цільовим
призначенням;
 
     своєчасно здійснювати орендні платежі;
 
     не здійснювати без письмового дозволу Орендодавця  перебудову
та перепланування орендованого приміщення (п. 7.1).
 
     Орендар  має  низку  прав,  у  тому  числі  право  на   викуп
приміщення (п. 7.2).
 
     Орендар несе відповідальність за укладеним договором:
 
     у  випадку  прострочення  сплати   орендних   платежів   йому
нараховується пеня у розмірі 0,5% від суми боргу  за  кожний  день
прострочення;
 
     у випадку нецільового  використання  орендованого  приміщення
Орендар сплачує 20 відсотків від суми річної  орендної  плати  (п.
9.1).
 
     Договір не підлягає розірванню в односторонньому порядку,  за
виключенням випадків,  коли  одна  із  сторін  систематично  грубо
порушує умови договору та свої обов'язки (п.10.1).
 
     У випадках, не передбачених цим договором, сторони  керуються
чинним законодавством (п. 12.3).
 
     2. 06.05.05 року між Дочірнім підприємством  "Ніколь"(ДП),  з
одного боку, - та Приватним підприємцем ОСОБА_1 (Підприємство),  -
з іншого боку, - укладено "договір  оренди  (співробітництва)",  -
згідно якому "предметом договору є  співробітництво  у  здійсненні
комерційної діяльності однин з одним, а саме:  Підприємство  надає
ДП за плату частину площі, розташованої за  адресою:  АДРЕСА_1,  -
для установки ігрових автоматів (далі  -обладнання),  а  ДП  своїм
обладнанням заохочує на територію Підприємства клієнтів, - що і  є
орендною платою, яка є еквівалентною вартості наданої  площі.  При
цьому  сторони  не  втручаються  у  господарську  діяльність  одна
одної"(п.1.1).
 
     ДП належить 100 відсотків доходу, отриманого від експлуатації
обладнання (п. 3.1).
 
     Всі  розрахунки  сторони  здійснюють  у  національній  валюті
(п.3.2).
 
     З  договору   видно,   що   Закрите   акціонерне   товариство
"Лугабудсервіс"(далі  -ЗАТ  "Лугабудсервіс",  -  позивач)   не   є
стороною цього договору; будь-які відомості про те, що цей договір
укладено з його (ЗАТ) відома у ньому відсутні.
 
     3.Під час розгляду цього спору (справа  №8/124пд)  відповідач
стверджував, що він вважає "договір  оренди  (співробітництва)"від
06.05.05 року неукладеним, а значить ним не припущено порушення  у
вигляді  укладення  договору  суборенди  (фактично)   без   відома
орендодавця за вищезгаданим договором оренди від 29.11.2002 року.
 
     З метою доведення цього твердження ПП  ОСОБА_1  звернувся  до
господарського суду з  позовом  про  визнання  договору  недійсним
(вищезгадана справа №9/232пд).
 
     Як уже сказано вище у цьому  рішенні,  у  задоволенні  позову
відмовлено, - тобто договір визнано дійсним та таким, що  фактично
виконувався обома його сторонами.
 
     Спростовуючи  доводи  ПП  ОСОБА_1,  позивач   стверджує,   що
підставою для пред'явлення ним позову  по  справі  №8/124пд  стали
наступні факти:
 
     а)припущення Орендарем фактів  несвоєчасної  сплати  орендної
плати в період з травня 2004 року по травень  2005  року,  у  тому
числі -чотири рази -у  термін  понад  три  місяці  (у  2004  році:
серпень -97 днів; листопад -155 днів; грудень -125  днів;  у  2005
році: січень -94 дні);
 
     б)несплати впродовж періоду з травня  2004  року  по  травень
2005 року Орендарем жодного платежу у термін, встановлений пунктом
5.2 договору від 29.11.02 року;
 
     в)укладення  договору  суборенди  від  06.05.05  року  з   ДП
"Ніколь"без його (Орендодавця) відома.
 
     Свої доводи позивач підтвердив фактично та документально,  що
підтверджується матеріалами справи, у тому числі -тими, на які суд
послався вище у цьому рішенні.
 
     II.Заслухавши представників сторін,  дослідивши  та  оцінивши
наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає  задоволенню
у повному обсязі з наступних підстав.
 
     1.Сторони за цим  спором  уклали  договір  оренди  нерухомого
майна.
 
     Згідно  ст.  203  Цивільного   кодексу   України   ( 435-15 ) (435-15)
        
(далі -ЦКУ), загальними вимогами, додержання яких є необхідним для
дійсності правочину, є такі:
 
     Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим
 
     актам цивільного законодавства, а також моральним засадам
 
     суспільства.
 
     Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг
 
     цивільної дієздатності.
 
     Волевиявлення  учасника  правочину   має   бути   вільним   і
відповідати його внутрішній волі.
 
     Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
 
     Правочин має бути спрямований на реальне настання правових
 
     наслідків, що обумовлені ним.
 
     Уклавши договір оренди як різновид правочину,  сторони  взяли
на себе певні зобов'язання.
 
     Статтею 509 ЦКУ ( 435-15 ) (435-15)
         встановлено,  що  зобов'язанням  є
правовідношення,  в  якому  одна  сторона  (боржник)   зобов'язана
вчинити на користь другої сторони
 
     (кредитора)  певну  дію  (передати  майно,  виконати  роботу,
надати
 
     послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної  дії,
а
 
     кредитор має  право  вимагати  від  боржника  виконання  його
обов'язку.
 
     Зобов'язання виникають з  підстав,  встановлених  статтею  11
цього Кодексу.
 
     Зобов'язання має  грунтуватися  на  засадах  добросовісності,
розумності та справедливості.
 
     Згідно статті 610 ЦКУ ( 435-15 ) (435-15)
          порушенням  зобов'язання  є
його невиконання  або  виконання  з  порушенням  умов,  визначених
змістом зобов'язання (неналежне
 
     виконання).
 
     А пунктом 1 частини 1 статті 611 ЦКУ  ( 435-15 ) (435-15)
          передбачено
правові наслідки порушення зобов'язання:
 
     у разі  порушення  зобов'язання  настають  правові  наслідки,
встановлені договором або законом, зокрема:
 
     припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови
 
     від зобов'язання, якщо це встановлено договором або  законом,
або розірвання договору.
 
     2.Як сказано у частині 1  статті  759  ЦКУ  ( 435-15 ) (435-15)
          ,  за
договором найму (оренди) наймодавець  передає  або  зобов'язується
передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
 
     Згідно частині 1 статті 762  ЦКУ  за  користування  майном  з
наймача стягується плата,  розмір  якої  встановлюється  договором
найму.
 
     Плата за користування майном вноситься щомісячно,  якщо  інше
не встановлено договором (ч. 5 ст. 762 ЦКУ ( 435-15 ) (435-15)
         ).
 
     Наймодавець має  право  відмовитися  від  договору  найму  та
вимагати  повернення  речі,  якщо  наймач  не  вносить  плату   за
користування річчю впродовж трьох місяців (частина 1 ст.  782  ЦКУ
( 435-15 ) (435-15)
         ).
 
     З матеріалів справи вбачається,  що  позивач  належним  чином
довів суду, що відповідач  по  справі  припустився  систематичного
порушення термінів сплати орендної плати, у тому числі і понад три
місяці підряд.
 
     Передача наймачем речі у користування іншій  особі  (піднайм)
можлива лише  за  згодою  наймодавця,  якщо  інше  не  встановлено
договором або законом (частина 1 ст. 774 ЦКУ ( 435-15 ) (435-15)
         ).
 
     Відповідач  порушив  цю  вимогу  закону,   що   документально
доведено позивачем.
 
     Згідно частин  1  та  2  статті  773  ЦКУ  ( 435-15 ) (435-15)
          наймач
зобов'язаний користуватися річчю відповідно до її  призначення  та
умов договору.
 
     Якщо наймач користується річчю, переданою йому у найм, не  за
її призначенням або з порушенням умов договору найму,  наймодавець
має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
 
     Таке  ж  право  передбачено  пунктом  10.1   укладеного   між
сторонами договору оренди.
 
     Наявними у справі доказами доведено, що  відповідач  -орендар
за договором від 29.11.2002 року, - користувався переданим йому  в
оренду приміщенням з порушенням умов договору найму.
 
     З огляду на викладене, позивач цілком правомірно  скористався
правилами, викладеними у частинах 1 та 2 статті 783.ЦКУ ( 435-15 ) (435-15)
        
, згідно яким наймодавець має право вимагати  розірвання  договору
найму, якщо:
 
     1)  наймач   користується   річчю   всупереч   договору   або
призначенню речі;
 
     2)наймач без дозволу наймодавця передав  річ  у  користування
іншій особі.
 
     Відповідач позовні вимоги не спростував.
 
     За  таких  обставин  позов  підлягає  задоволенню  у  повному
обсязі.
 
     Керуючись ст.ст. 44, 47, 47-1 та 49 ГПК України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,
суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати у сумі
220 грн. 00 коп., (державне мито  -  102,00  грн.  та  витрати  на
інформаційно-технічне  забезпечення  судового  процесу  -   118,00
грн.).
 
     На  підставі   викладеного,   ст.ст.203,   509,   610,   611,
759,762,773,774, 782 та 783 Цивільного кодексу України  ( 435-15 ) (435-15)
        
, керуючись ст.ст.44, 47, 47-1, 49, 82-85 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,
суд
 
     в и р і ш и в :
 
     1.Позов задовольнити у повному обсязі.
 
     2.Розірвати договір оренди, укладений 29 листопада 2002 року,
у  місті   Луганську,   між   Закритим   акціонерним   товариством
"Лугабудсервіс", ідентифікаційний код 03059034,  місцезнаходження:
місто Луганськ, 26-й квартал, 33, - з одного боку, - та  Приватним
підприємцем ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2,  який  мешкає
за адресою: АДРЕСА_2,  -  з  іншого  боку,  -  предметом  якого  є
приміщення загальною площею 52  кв.  м,  розташоване  за  адресою:
АДРЕСА_1, на першому поверсі будівлі.
 
     3.Зобов'язати Приватного підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний
номер НОМЕР_2, який  мешкає  за  адресою:  АДРЕСА_2,  -  звільнити
займане приміщення загальною  площею  52  кв.  м,  розташоване  за
адресою: АДРЕСА_1, на першому поверсі будівлі.
 
     4.Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1,  ідентифікаційний
номер НОМЕР_2, який мешкає за  адресою:  АДРЕСА_2,  -  на  користь
Закритого      акціонерного      товариства       "Лугабудсервіс",
ідентифікаційний код 03059034, місцезнаходження:  місто  Луганськ,
26-й квартал, 33, - судові витрати у сумі  220  (двісті  двадцять)
грн. 00 коп., у тому числі: державне мито -102  грн.  00  коп.  та
витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового  процесу  -
118 грн. 00 коп.
 
     Відповідно  до  ст.85  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
          у  судовому
засіданні 19.06.2007 року за згодою представників сторін оголошено
тільки вступну та резолютивну частини рішення.
 
     Рішення згідно ст.84 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         набирає законної
сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
 
     Рішення може бути оскаржено  до  апеляційного  господарського
суду  Луганської  області  у  десятиденний  термін  з   дня   його
підписання.
 
     Дата підписання рішення - 22.06.2007 року.
 
     Суддя А.П.Середа