Р I Ш Е Н Н Я
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ 3/392
12.06.07
За позовом Закритого акціонерного товариства "Соснівський
гранкар'єр"в особі
ліквідатора Приватного підприємства фірми "Україна-Сервіс"
До Української кооперативно-державної корпорації по
агропромисловому
будівництву "Украгропромбуд"(далі відповідач 1)
Товариства з обмеженою відповідальністю "Еколос"(далі
відповідач 2)
Товариства з обмеженою відповідальністю "Соснівський
гранітний кар'єр"
(далі відповідач 3)
Про визнання недійсним установчого договору від 14.10.2003
За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
"Соснівський гранітний кар'єр"
До Закритого акціонерного товариства "Соснівський
гранкар'єр"
(далі відповідач 1)
Української кооперативно-державної корпорації по
агропромисловому будівництву "Украгропромбуд"
(далі відповідач 2)
Товариства з обмеженою відповідальністю "Еколос"
(далі відповідач 3)
Про визнання недійсним установчого договору від 30.07.2002 та
визнання права власності
Суддя Сівакова В.В.
Представники:
Від позивача Лісниченко Є.С. - по дов. № б/н від 06.07.2007
Гордієнко В.А. -по дов. № б/н від 15.05.2007
Кушнір Р.Ю. -по дов. № б/н від 04.05.2007
Від відповідача 1 не з'явились
Від відповідача 2 не з'явились
Від відповідача 3 Ригун А.М. -по дов. № 11/р від 15.02.2007
У засідання брали участь
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
в судовому засіданні 05.06.2007.
СУТЬ СПОРУ :
Рішенням Господарського суду міста Києва по справі № 3/392
від 04.11.2004 в первісному позові Закритого акціонерного
товариства "Соснівський гранкар'єр"в особі ліквідатора Приватного
підприємства фірми "Україна-Сервіс"відмовлено повністю; зустрічний
позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Соснівський
гранітний кар'єр"задоволений частково, а саме:
- Визнано право власності за Товариством з обмеженою
відповідальністю "Соснівський гранітний кар'єр"на майно, за
адресою Рівненська область, Сарненський район, смт. Клесів, вул.
Залізнична, 63:
Автоводовозка АВВ-3,6 д.н.-55-38 (1987 рік випуску);
Бульдозер ДЗ (1989 рік вводу в експл.); Бульдозер ДЗ-171 (1991 рік
вводу в експл.); Тепловоз ТЭМ -15 (1988 рік вводу в експл.);
Тепловоз ТЭМ -2 (1979 рік вводу в експл.); Автопогрузчик (1990 рік
вводу в експл.); Молот пневматичний (1984 рік вводу в експл.);
Кран мостовий електричний (1980 рік вводу в експл.); Кран на
пневмоходу КС-4361 (1988 рік вводу в експл.); Кран-балка (1988 рік
вводу в експл.); Дробарка КМД-1750 (1980 рік вводу в експл.); Ваги
РС-150 Ц (1980 рік вводу в експл.); Дробарка щокова СМД IIIА (1988
рік вводу в експл.); Дробарка КСД-1750 (1995 рік вводу в експл.);
Проїзди і площадки; Артсвердловина з насосом; Пожежний резервуар
100 м куб.; Влаштування тепломережі; Резервуарний парк; Відстійний
колодязь; Каналізація з уборної; Прожекторна вежа;
Грязевідстійник; Лівньова каналізація; Благоустрій території;
Грязевідстійник ; Зовнішня каналізація; Позаплощадні мережі
каналізації; Телефонна станція АТС (1974 рік вводу в експл.);
Поперечно-строгальний станок (1985 рік вводу в експл.);
Вертикально-свердлильний станок (1985 рік вводу в експл.);
Токарно-гвинторізний станок (1985 рік вводу в експл.); Резервуар
ємністю 1 м куб. (1985 рік вводу в експл.); Паливно-роздаточна
колонка (1985 рік вводу в експл.); Грохот ГИЛ -52 (1987 рік вводу
в експл.); Станок вертикально - фрезерний (1986 рік вводу в
експл.); Електротельфер (1988 рік вводу в експл.); Електроталь
(1982 рік вводу в експл.); Тельфер (1988 рік вводу в експл.);
Електротельфер г/п 5 т (1990 рік вводу в експл.); Живильник
1х15х90 (1991 рік вводу в експл.); Компресор 1101 (1991 рік вводу
в експл.); Ножиці гільйотинні без двигуна (1992 рік вводу в
експл.); Електротельфер 3,2 т (1989 рік вводу в експл.); Буровий
станок 5СБШ 200 (1992 рік вводу в експл.); Токарно-гвинторізний
станок (1985 рік вводу в експл.); Електротельфер 2,5 т (1990 рік
вводу в експл.); Насос Д з масл. агрегатом (1999 рік вводу в
експл.); Щити і шафи (1980 рік вводу в експл.); Бочка для квасу
(1985 рік вводу в експл.); Насос АД-АНЦ (1997 рік вводу в експл.);
Факс 36 ВТН 279111 (1995 рік вводу в експл.); Зовнішні мережі
водопроводу; ДСП і технологічні лінії заводу; Елементи верхньої
будови залізничної колії: зем. полотно (0,12 км), баласт (3 км),
рельсові шляхи (3 км); Автодорога "Кар'єр -пандус"; Зовнішнє
електропостачання; Лінія кабельно-повітряна, зовнішні телефонна і
радіолінія; Під'їзна автодорога; Водопровід з водонапірною баштою;
Мережа зворотного водопостачання; екскаватор ЕО ЕКГ-5А.
Об'єкти нерухомості : Блок споруд складського господарства
(позначено на плані літерою "Є"), загальна площа -948,5 м-2; Гараж
(літера "В"), загальна площа -440,7 м-2; Тепловозно-вагонне депо
(літера "Д"), загальна площа -118,4 м-2; Трансформаторна
підстанція (літера "Е"), загальна площа -295,0 м-2; Котельня
(літера "Ж"), загальна площа -215,5 м-2; Гараж (літера "Г"),
загальна площа -612,8 м-2; Підсобні будівлі і споруди (літера
"З"), загальна площа -130,7 м-2; Будка з залізнична з вагами
(літера "К"), загальна площа -9,6 м-2; Насосна станція (літера
"М"), загальна площа -105,4 м-2; ПСУ (літера "Н"), загальна
площа -32,9 м-2; Будка з залізничними вагами (літера "Л"),
загальна площа -15,3 м-2; Прохідна (літера "О"), загальна
площа -8,8 м-2; Блок підсобно-допоміжного будинку (літера "Б-3"),
загальна площа -2296,9 м-2.
Транспортні засоби: Автомобіль БеЛАЗ : Рама
Х1R-754050-M0015348; двигун ЯМЗ-240-М2-119115998; Автомобіль БеЛАЗ
Рама Х1R-754050-M0014564; двигун ЯМЗ-240-М2-1079110579; Автомобіль
БеЛАЗ: Рама Х1R-754050-M0013363; двигун ЯМЗ-240-21652; Автомобіль
БеЛАЗ: Рама Х1R-752200-J0007393; двигун ЯМЗ-240-М2-1108815666;
Екскаватор ЕКГ(1988 р.в.): заводський номер 10984, поворотна рама
№108008672; Автомобіль вантажний малотонажний, марки "IЖ - 2715":
двигун 6003836, шасі 0318046; Автомобіль вантажний-спеціальний,
марки ГАЗ 52 (Автозаправщик): двигун 016603, шасі 0583542;
Автомобіль вантажний-спеціальний, марки ГАЗ 3307 (Автоцистерна для
нафтопродуктів): двигун 121827, шасі 1502579; Автомобіль
вантажний-спеціальний, марки УАЗ 452Д: двигун 30805911, шасі
301314; Автомобіль вантажний спеціальний, марки МАЗ 5549: двигун
8918260, шасі 147902; Автомобіль вантажний спеціальний, марки МАЗ
5551: двигун 8901222, шасі 11803; Автомобіль вантажний
спеціальний, марки МАЗ 5551: двигун 9202658, шасі 91117;
Автомобіль вантажний спеціальний, марки МАЗ 554 : двигун 9008613,
шасі 153551; Автомобіль вантажний спеціальний, марки ЗIЛ 431410:
двигун D-240 348663, шасі 3020672; Автокран КС -3562.
- Провадження у справі по зустрічному позову Товариства з
обмеженою відповідальністю "Соснівський гранітний кар'єр"в частині
визнання недійсним установчого договору ЗАТ "Соснівський
гранкар'єр"від 30.07.2002 припинено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням Господарського суду
міста Києва у справі № 3/392 від 04.11.2004 позивач звернувся до
Вищого господарського суду України з касаційної скарги.
Постановою Вищого господарського суду України від 13.09.2005
рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2004 у справі №
3/392 залишено без змін.
Не погоджуючись з прийнятою постановою Вищого господарського
суду України від 13.09.2005 позивач звернувся до Верховного Суду
України з касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду України від 28.12.2006 відмовлено в
порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого
господарського суду України від 13.09.2005 у справі № 3/392.
Представник Закритого акціонерного товариства "Соснівський
гранкар'єр"звернувся до господарського суду з заявою № С-108/К від
27.04.2007 про перегляд рішення Господарського суду міста Києва
від 04.11.2004 у справі № 3/392 за нововиявленими обставинами.
Заявник вважає, що рішення суду підлягає перегляду за
нововиявленими обставинами в зв'язку з наступним.
07.09.2006 постановою Київського апеляційного господарського
суду по справі № 2/494-3/184 (яка залишена без змін ухвалою
Верховного суду України від 29.03.2007) було встановлено, що
історично цей цілісній майновий комплекс завжди був власністю
Закритого акціонерного товариства "Соснівський гранкар'єр", який є
єдиним правонаступником Клесівського щебзаводу та
Орендно-кооперативного підприємства "Соснівський гранкар'єр"і його
передачі від законного власника до будь яких товариств ніколи не
відбувалося.
Тобто, у відповідності до ст. ст. 11-20, 111-21
Господарського процесуального Кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
рішення
по справі № 2/494-3/184 є остаточним саме з 29.03.2007.
Ст. 49 Закону України "Про власність"презюмує ( 697-12 ) (697-12)
добросовісне (правомірне) володіння майном, якщо інше не
встановлено судом. В рішенні, яке приймав господарський суд міста
Києва по справі № 3/392 не було вказано ні перебігу подій відносно
факту передачі спірного майна безпосередньо від відповідача
Української кооперативно-державної корпорації по агропромисловому
будівництву "Украгропромбуд"- позивачу - Закритому акціонерному
товариству "Соснівський гранкар'єр", ні навпаки, нема доказів, на
підставі чого така передача мала б бути здійснена.
Крім того, 27.07.2006 постановою Вищого господарського суду
України по справі № 14/47 також встановлено, що спірне майно
завжди було власністю Закритого акціонерного товариства
"Соснівський гранкар'єр".
Отже, постанова Вищого господарського суду України від
27.07.2006 по справі № 14/47 та постанова Київського апеляційного
господарського суду від 07.09.2006 у справі № 2/494-3/184
спростовують факти, які були покладені в основу рішення
господарського суду міста Києва від 04 листопада 2004 року по
справі № 3/392, а тому їх слід визнати нововиявленими обставинами.
З огляду на викладене, Закрите акціонерне товариство
"Соснівський гранкар'єр"вважає, що рішення господарського суду
міста Києва від 04.11.2004 по справі № 3/392 не відповідає вимогам
ст. 41 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
та ст. 55 Закону України
"Про власність" ( 697-12 ) (697-12)
, згідно яких право власності є
непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього
права чи бути обмеженим у його здійсненні.
Закрите акціонерне товариство "Соснівський гранкар'єр"не мало
можливості своєчасно звернутися з заявою про перегляд рішення суду
за нововиявленими обставинами до господарського суду міста Києва,
бо до 11.12.2006 знаходилося в стадії ліквідації (постановою
Верховного суду України скасовано ліквідацію товариства), а потім
за заявою товариства справа № 3/392 була на розгляді у Вищому
господарському суді України
Враховуючи викладене, Закрите акціонерне товариство
"Соснівський гранкар'єр"просить господарський суд міста Києва
поновити строк для подання заяви про перегляд рішення суду за
нововиявленими обставинами.
Відповідач 1 в судове засідання не з'явився, не виконав вимог
суду викладених в ухвалі від 04.05.2007, а саме не подав письмові
пояснення з приводу викладених в поданій позивачем заяві обставин.
Відповідач 2 в судове засідання не з'явився, не виконав вимог
суду викладених в ухвалі від 04.05.2007, а саме не подав письмові
пояснення з приводу викладених в поданій позивачем заяві обставин.
Відповідач 3 у письмових запереченнях зазначає наступне. В
розумінні позиції Вищого господарського суду України, викладену у
п.1 його Роз'яснення "Про деякі питання практики перегляду рішень,
ухвал, постанов за нововиявленими обставинами"№ 04-5/563
( v_563600-02 ) (v_563600-02)
від 21.05.2002 необхідними ознаками нововиявлених
обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи,
по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на
час розгляду справи. Виникнення нових або зміна обставин після
вирішення спору або розгляду справи про банкрутство не можуть бути
підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами
розділу XIII ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Аналогічне роз'яснення зазначено й у п.5 постанови Пленуму
Верховного Суду України "Про практику перегляду судами у зв'язку з
нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних
справах, що набрали законної сили"від 27.02.1981 за № 1
( v0001700-81 ) (v0001700-81)
, відповідно до якого не можуть бути визнані
нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після
постановлення рішення обставини.
Як вбачається, судові рішення по справах № 14/47 та №
2/494-3/184, на які посилається позивач у своїй заяві, прийняті
судами значно пізніше (27.07.2006 та 07.09.2006 відповідно) ніж
рішення господарського суду міста Києва від 04.11.2004 по справі
3/392, а відтак з позиції ВГСУ та ВСУ, про що зазначалося вище,
такі рішення судів не є нововиявленими обставинами по даній
справі.
З часу прийняття зазначених рішень минуло більше шести
місяців, а відтак заявник ЗАТ "Соснівський гранкар'єр"пропустив
визначений ст.113 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
процесуальний строк,
відповідно до якої судове рішення господарського суду може бути
переглянуто за нововиявленими обставинами не пізніше двох місяців
з дня встановлення обставин, що стали підставою для його
перегляду. При цьому, як зазначалося вище, дана обставина
встановлена чинною Ухвалою господарського суду міста Києва від
20.04.2007 по справі 3/392.
Доводи заявника про те, що процесуальний строк згідно зі ст.
113 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
по даній справі має обчислюватися лише
з 29.03.2007, тобто з моменту прийняття ВСУ Ухвали від 29.03.2007,
якою залишено постанову Київського апеляційного господарського
суду від 07.09.2006 по справі 2/494-3/184 в силі, на увагу суду не
заслуговують, оскільки відповідно до ст.105 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
постанова апеляційної інстанції набирає законної сили
з дня її прийняття. А відтак, враховуючи те, що виникнення
нововиявленої обставини по справі 3/392 пов'язується саме з
прийняттям постанови КАГС від 07.09.2006 по справі 2/494-3/184, то
визначений ст.113 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
процесуальний строк
обчислюється виключно з дня набрання нею чинності, а саме
07.09.2006. Такої ж правової позиції дотримується і ВГСУ (абз.З п.
1.3. Роз'яснення Президії ВГСУ "Про деякі питання практики
перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами"№
04-5/563 ( v_563600-02 ) (v_563600-02)
від 21.05.2002).
Крім того, в обгрунтування поважності причин пропуску строку
заявник посилається на те, що до 11 грудня 2006р. тривала
процедура його ліквідації у справі про банкрутство, в силу чого
він не міг своєчасно звернутися із заявою до суду про перегляд
рішення господарського суду міста Києва від 04.11.2004р. за
нововиявленими обставинами. Проте, деякі доводи на увагу суду не
заслуговують, оскільки: по-перше, рішення по справах №14/47 та №
2/494-3/184 приймалися та проголошувалися судами за участю
представника ЗАТ "Соснівський гранкар'єр"в особі його ліквідатора,
тобто за відома заявника; по-друге, відповідно до ч.2 ст.25 Закону
України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання
його банкрутом"з ( 2343-12 ) (2343-12)
дня призначення ліквідатора до нього
переходять права керівника (органів управління) юридичної особи
банкрута. Стаття ж 113 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
презюмує порушення
провадження з перегляду рішення господарського суду за
нововиявленими обставинами за заявою сторони. Таким чином, ЗАТ
"Соснівський гранкар'єр"як сторона по справі 3/392 мало можливість
безперешкодно через свій орган управління - ліквідатора,
звернутися до господарського суду з даною заявою в двохмісячних
строк з дня прийняття судових рішень по справах №14/47 та №
2/494-3/184, а тому з урахуванням приписів ст.53 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
та позиції ВГСУ (абз.3 п.п. 3.3. Роз'яснення №
04-5/563 від 21.05.2002) пропущений заявником - ЗАТ "Соснівський
гранкар'єр"строк не підлягає поновленню у зв'язку з відсутністю
для цього поважних причин.
Враховуючи вищевикладене, просить в задоволенні заяви про
перегляд рішення за нововиявленими обставинами відмовити та
рішення залишити без змін.
Розглянувши матеріали заяви та заслухавши пояснення
представників сторін, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до статті 112 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, господарський суд може переглянути
прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за
нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і
не могли бути відомі заявникові.
Рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2004 №
3/392 набрало законної сили 15.11.2004, отже може бути
переглянутим за нововиявленими обставинами.
До нововиявлених обставин, як вказано у пункті 1 розяснення
Вищого Господарського суду України № 04-5/563 ( v_563600-02 ) (v_563600-02)
від
21.05.2002 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал,
постанов за нововиявленими обставинами", відносяться
матеріально-правові факти, на яких грунтуються вимоги і
заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для
правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.
При цьому, судове рішення може бути переглянуто за двох умов:
істотність нововиявлених обставин для вирішення спору або розгляду
справи про банкрутство і виявлення їх після прийняття судового
рішення зі справи.
Згідно пункту 1.2. розяснення Вищого Господарського суду
України № 04-5/563 ( v_563600-02 ) (v_563600-02)
від 21.05.2002 "Про деякі
питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за
нововиявленими обставинами", істотність нововиявлених обставин
полягає в тому, що фактичні дані, які містяться в нововиявлених
обставинах, в установленому порядку спростовують факти, які було
покладено в основу судового рішення.
В основу судового рішення від 04.11.2004 покладено факт того,
що спірне майно ЗАТ "Соснівський гранкар'єр"на праві власності
ніколи не належало, а лише перебувало в його орендному
користуванні на договірних засадах із Украгробудом; передане
Українською кооперативно-державною корпорацією по
агромпромисловому будівництву "Украгропромбуд"до статутного фонду
ТОВ "Соснівський гранітний кар'єр"спірне майно є власністю
останнього, оскільки набуте ним на законних підставах.
Разом з тим, як вбачаєстья з висновку економіко-правової
експертизи з питань правового статусу майна, що обліковується на
балансі ЗАТ "Соснівський гранкар'єр"та використовується у його
господарській діяльності, проведеної фахівцями Аудиторської фірми
"Міжнародна аудиторська група", ЗАТ "Соснівський гранкар'єр"є
зміненою організаційно-правовою формою орендного кооператинвого
підприємства "Соснівський гранкарєр"і утворене членами цього ОКП.
В свою чергу, ОКП було створено як виробничий кооператив
"Соснівський гранкар'єр", який у 1989 році змінив свою назву на
оренде кооперативне підпрєимство "Соснівський гранкар'єр"при
"Украгробуді"на підставі рішення виконкому Сарненської районноої
ради народних депутатів № 64 від 16.03.1989.
Виробничий кооператив "Соснівський гранкар'єр"було створено
на базі "Соснівського щебзаводу"тресту "Промбудматеріали".
Положенням про Соснівський щебзавод будо визначено, що воно є
госпрозрахунковою організацією, має самостійний баланс,
розрахунковий та спеціальні рахунки в Держабанку СРСР та
підпорядоковується Українському міжколгосопному обєднанню з
будівництва "Укрміжколгоспобуд"без передачі майна та прав
розпорядження ним.
Таким чином, ЗАТ "Соснівський гранкар'єр"є перетвореною
організаційно-правовою формою виробничого кооперативу "Соснівський
гранкарєр", створеного на базі "Соснівського щебзаводу".
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
07.09.2006 № 2/494-3/184 та постановою Вищого Господарського суду
України від 27.07.2006 № 14/47 встановлено, що власником спірного
майна залишилося орендно-кооперативне підприємство "Соснівський
гранкар'єр", оскільки ОКП "Соснівський гранкар'єр"не було
реорганізовано у виробничий підрозділ "Украгровибухпрому".
Відповідно до Статуту виробничого кооперативу "Соснівський
гранкар'єр", затвердженого Загальними зборами 05.01.1989,
зареєстрованим виконкомом районної ради народних депутатів
08.02.1989, власністю кооперативу були належні йому засоби
виробництва, будівлі, споруди, машини, обладнання, вироблена
продукція і грошові кошти.
Обставини, встановлені у постанові Київського апеляційного
господарського суду від 07.09.2006 № 2/494-3/184 та постанові
Вищого Господарського суду України від 27.07.2006 № 14/47 за своєю
правовою природою є нововиявленими обставинами, оскільки
спростовують факти, покладені в основу рішення Господарського суду
міста Києва від 04.11.2004 № 3/392 та доводять правомірність
набуття і володіння ЗАТ "Соснівський гранкар'єр"спірним майном.
На момент прийняття Господарським судом міста Києва рішення
від 04.11.2004 № 3/392 вказані нововиявлені обставини існували,
але стали відмові позивачу лише пілся прийняття постанов від
07.09.2006 № 2/494-3/184 та від 27.07.2006 № 14/47.
Зважаючи на викладене вище, суд дійшов висновку, що заява ЗАТ
"Соснівський гранкар'єр"про перегляд рішення Господарського суду
міста Києва від 04.11.2004 № 3/392 є такою, що підлягає
задоволенню.
Відповідно до пункту 3.7 розяснення Вищого Господарського
суду України № 04-5/563 ( v_563600-02 ) (v_563600-02)
від 21.05.2002 "Про деякі
питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за
нововиявленими обставинами", законом не передбачено здійснення
перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у повному
обсязі. Отже господарський суд вправі переглянути судове рішення
за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці
обставини впливають на суть рішення.
Частиною третьою статті 114 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
встановлено, що за результатами
перегляду судового рішення у разі його зміни або скасування
приймається рішення.
За положеннями статті 6 Закону України "Про власність"
( 697-12 ) (697-12)
, право використання майна для підприємницької
діяльності та створення на його основі підприємства, організації,
що є юридичною особою, належить виключно власникові.
З огляду на те, що на момент укладення установчого договору
ТОВ "Соснівський гранітний кар'єр"від 14.10.2003 Українська
кооперативно-державна корпорація по агромпромисловому будівництву
"Украгропробуд"не була власником спірного майна, отже вона не мала
права передавати його до статутного фонду ТОВ "Соснівський
гранітний кар'єр".
Стаття 48 Цивільного кодексу УРСР зазначає, що недійсною є та
угода, що не відповідає вимогам закону.
Згідно частини другої статті 2 Закону України "Про власність"
( 697-12 ) (697-12)
, право власності в Україні охороняється законом.
Відповідно до частини першої статті 55 Закону України "Про
власність" ( 697-12 ) (697-12)
, власник не може бути позбавлений права
власності на своє майно, крім випадків, передбачених цим Законом
та іншими законодавчими актами України.
Оскаржуваний установий договір від 14.10.2003 фактично
позбавляє позивача права власності на належне йому майно та
вилучає його у нього.
Таким чином, установчий договір від 14.10.2003 є таким, що не
відповідає положенням Закону України "Про власність" ( 697-12 ) (697-12)
,
отже є підстави для визнання його недійсним.
Згідно статті 12 Закону України "Про господарські
товариства"(в ( 1576-12 ) (1576-12)
редакції, яка діяла станом на
15.05.2003), товариство є власником: майна, переданого йому
засновниками і учасниками у власність; продукції, виробленої
товариством в результаті господарської діяльності; одержаних
доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених
законом.
Зазначене свідчить про те, що ТОВ "Соснівський гранітний
кар'єр"неправомірно набув та володіє спірним майном.
Враховуючи вищевикладене, наявні нововиявлені обставини мають
істотне значення для даної справи, оскільки спростовують факт
відсутності у позивача права власності на майно, яке було передано
Українською кооперативно-державною корпорацією по
агромпромисловому будівництву "Украгропробуд"на підставі
установчого договору від 14.10.2003 до статутного фонду ТОВ
"Соснівський гранітний кар'єр", тому є підставою для задоволення
позовних вимог ЗАТ "Соснівський гранкарєр", відмови у задоволенні
зустірчних позовних вимог ТОВ "Соснівський гранітний кар'єр"та
скасування рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2004
№ 3/392.
Витрати Закритого акціонерного товариства "Соснівський
гранкар'єр"по сплаті державного мита по заяві про перегляд рішення
за нововиявленими обставинами підлягають стягненню з відповідача 1
та відповідача 2 порівну на користь Закритого акціонерного
товариства "Соснівський гранкар'єр".
Витрати Закритого акціонерного товариства "Соснівський
гранкар'єр"по сплаті державного мита та витрати на інформаційне
технічне забезпечення судового процесу за первісним позовом
підлягають стягненню відповідача 1 та відповідача 2 порівну на
користь Закритого акціонерного товариства "Соснівський
гранкар'єр".
Відповідно до п. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України
"Про державне мито"зайво ( 7-93 ) (7-93)
сплачене заявником за розгляд
заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами
державне мито в розмірі 5 (п'ять) грн. підлягає поверненню з
Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 49, 112-114 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
В И Р I Ш И В:
1. Заяву Закритого акціонерного товариства "Соснівський
гранкар'єр"про перегляд рішення Господарського суду міста Києва
від 04.11.2004 у справі № 3/392 за нововиявленими обставинами
задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2004 у
справі № 3/392 скасувати.
3. Первісний позов Закритого акціонерного товариства
"Соснівський гранкар'єр"в особі ліквідатора Приватного
підприємства фірми "Україна-Сервіс"задовольнити.
4. Визнати недійсним установчий договір Товариства з
обмеженою відповідальністю "Соснівський гранкар'єр"від 14.10.2003.
5. У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою
відповідальністю "Соснівський гранітний кар'єр"відмовити.
6. Стягнути з Української кооперативно-державної корпорації
по агропромисловому будівництву "Украгропромбуд"(м. Київ. вул.
П.Лумумби, 4/6, код 00031762) на користь Закритого акціонерного
товариства "Соснівський гранкар'єр"(34550 м. Клесів, Сарненського
району, Рівненської області, вул. Залізнична, 63. код 24172757)
122 (сто двадцять дві) грн. 75 коп. судових витрат.
7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю
"Еколос"(м. Рівне, вул. Відінська, 8, код 30811189) на користь
Закритого акціонерного товариства "Соснівський гранкар'єр"(34550
м. Клесів, Сарненського району, Рівненської області, вул.
Залізнична, 63. код 24172757) 122 (сто двадцять дві) грн. 75 коп.
судових витрат.
8. Повернути Закритому акціонерному товариству "Соснівський
гранкар'єр"(34550 м. Клесів, Сарненського району, Рівненської
області, вул. Залізнична, 63. код 24172757) з Державного бюджету
зайве сплачене державне мито в розмірі 5 (п'ять) грн. 00 коп.,
перерахованого квитанцією № 251 від 12.04.2007. Квитанцію № 251
від 12.04.2007 залишити в матеріалах справи Господарського суду
міста Києва № 3/392.
Суддя
В.В.Сівакова