ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТI
Р I Ш Е Н Н Я
Iменем України
11.06.07 р. Справа № 2/134
Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.
при секретарі судового засідання Трубачової А.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду
справу
за позовом: Компанії "Jerkon Lіmіted"
до відповідача: Державного підприємства "Маріупольський
морський торговий порт" м. Маріуполь
про стягнення заборгованості у сумі 40920,73 доларів США
За участю
представників сторін
від позивача: Касьянов М.М.- за довір.
від відповідача: не з"явився
СУТЬ СПОРУ:
Позивач, Компанія "Jerkon Lіmіted " звернувся до
господарського суду з позовною заявою до Державного підприємства
"Маріупольський морський торговий порт" м. Маріуполь про стягнення
заборгованості у сумі 40920,73 доларів США, як такою що отримана
без достатніх підстав.
В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на
договір № 25-6/07/11 від 09.12.2004 року, додаткову угоду до
договору № 25-6/07/11 від 09.12.2006р., договір № 25-6/13/11 від
21.12.2006р. пред'явлені до оплати рахунки, розрахунок
заборгованості, вантажні митні декларації, Закон України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, ст.1212 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
.
Позивачем в порядку ст. 22 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
до
прийняття рішення по справі надано доповнення до позовної заяви
від 16.05.2007р. № 17/1 про збільшення розміру позовних вимог на
суму 34 497,38 доларів США на підставі чого просить стягнути з
відповідача Державного підприємства "Маріупольський морський
торгівельний порт" суму безпідставно отриманих грошових коштів в
іноземній валюті в розмірі 75418,11 доларів США. З приводу
зазначено судом розглянуті остаточні позовні вимоги позивача.
Відповідач проти задоволення позову заперечує надав відзив на
позовну заяву від 22.05.2007р. № 18/44, де посилається, на приписи
митного законодавства та вимоги Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Дослідивши обставини справи, вислухав пояснення представників
сторін господарський суд ВСТАНОВИВ:
09.12.2004 та 21.12.2006р. року між позивачем та відповідачем
було підписано договір № 25-6/07/11 та договір № 25-6/13/11,
згідно яких відповідач прийняв на себе зобов'язання по перевалки з
залізничного та автомобільного транспорту на морські суда
експортних та транзитних генеральних вантажів, а позивач взяв на
себе зобов'язання сплатити виконані роботи та отримані послуги.
Відповідно до п.5.3. договорів, встановлено, що взаємні
вимоги повинні бути документально обгрунтовані та вирішатися в
порядку переговорів. При цьому сторони приложать всі зусилля, щоб
вирішити виниклі питання мирним шляхом. В разі не досягнення
цього, спір, виникаючий по договору або у зв'язку з ним, підлягає
передачі на розгляд та вирішення в : в разі, якщо відповідачем є
"Порт" - в господарський суд по місцю знаходження відповідача
(Господарський суд Донецької області). При цьому сторони
домовилися про те, що при вирішенні спору по суті буде примірятися
матеріальне право України та правила про провадження справ,
передбачені Господарським процесуальним кодексом України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
З листопада 2006 по травень 2007р. відповідно до умов
договорів відповідачем для позивача були виконані роботи по
перевалюванню експортних вантажів на суму 374918,82 доларів США (
без ПДВ).
Вартість виконаних відповідачем робіт була виставлена у
рахунках, а саме: № 9465-в від 02.11.2006р. на суму 2606,12
доларів США, № 1235-в від 02.02.2007р. на суму 84773,89 доларів
США, № 1728-в від 19.02.2007р. на суму 98683,02 доларів США,
рахунок № 2298-в від 09.03.2007р. на суму 59461,36 доларів США, №
2772-в від 28.03.2007р. на суму 35772,61 доларів США, № 2841-в від
31.03.2007р. на суму 35338,08 доларів США, № 3182-в від
06.04.2007р. на суму 33486,68 доларів США, № 3857-в від
26.04.2007р. на суму 66435,95 доларів США, № 3665-в від
22.04.2007р. на суму 35950,99 доларів США, а всього на загальну
суму 452508,7 доларів США.
Вище зазначені рахунки сплачені позивачем в повному обсязі,
разом з виставленим відповідачем ПДВ за ставкою 20%, що
підтверджено матеріалами справи, актами звірки підписаними з обох
сторін та не заперечується відповідачем.
Позивач просить суд стягнути з відповідача сплачені їм за
виставленими рахунками ПДВ у сумі 75418,11 доларів США.
Необхідно зазначити, що відповідно до вимог п.3.1.3 ст.3
Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
об'єктом оподаткування є операції платників податку з вивезення
товарів у митному режимі експорту або
реекспорту, поставки транспортних послуг по перевезенню пасажирів,
вантажобагажу та вантажу за межами державного
кордону України.
Пунктом 6.1. ст.6 Закону об'єкти оподаткування, визначені
статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від
оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка
згідно з Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.
Між тим відповідно до вимог п. 6.2. ст. 6 Закону передбачено,
що при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка
податку становить "0" відсотків від бази оподаткування.
Закон України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
,
а саме п. 1.14 передбачено, що супутні послуги -це послуги,
вартість яких включається відповідно до норм митного законодавства
до митної вартості товарів, що експортуються або імпортуються.
Статтею 274 Митного кодексу України ( 92-15 ) (92-15)
визначено, що
вартість товарів, що вивозяться з України на
підставі договору купівлі-продажу або міни, визначається на основі
ціни, яку було фактично сплачено або яка підлягає сплаті за ці
товари на момент перетинання митного кордону України. До митної
вартості товарів, що вивозяться , також
включаються фактичні витрати, якщо вони не були раніше до неї
включені: на навантаження, вивантаження, перевантаження,
транспортування та страхування; комісійні та брокерські
винагороди; ліцензійні та інші платежі за використання об'єктів
права інтелектуальної власності, які покупець, повинен прямо чи
побічно здійснити як умову продажу товарів, які
оцінюються.
На підставі вище зазначено, враховуючи включення у митну
вартість товарів, заявленої у відповідних митних деклараціях, всіх
послуг порту відповідно до договорів, а також того, що договором №
25-6/07/11 від 09.12.2004 року та договором № 2506/13/11 від
21.12.2006р. сплата податку на додану вартість з вартості оплати
послуг відповідача повинна оплачуватися позивачем відповідно до
діючого законодавства України, вбачається, що нарахування податку
на додану вартість за надані позивачу послуги мало бути здійснено
за ставкою 0 %.
Згідно ст. 35 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
факти, встановлені
рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує
господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться
знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі
сторони.
Рішенням господарського суду Донецької області № 17/50 від
12.04.2006р. за позовом Компанії "Jerkon Lіmіted" до Державного
підприємства "Маріупольський морський торговий порт" м. Маріуполь
про 363974,13 доларів США, як безпідставно набуте майно, позовні
вимоги задоволені в повному обсязі. Зазначеним рішенням
встановлені наступні факти, а саме: безпідставне нарахування
відповідачем податку на додану вартість в розмірі 20%, в сумі
363974,13 доларів США за послуги по перевалці з залізничного та
автомобільного транспорту на морські суда експортних та транзитних
генеральних вантажів.
Виходячи із позовної заяви та доданих до неї розрахунків,
судом за рішенням від 12.04.06р. по справі № 17\50 було стягнуто
безпідставне набуте майно, сума нарахованого ПДВ за послуги по
перервальці за період з травня 2005р. по січень 2006р.
Рішенням господарського суду Донецької області № 12/373 від
21.12.2006р. за позовом Компанії "Jerkon Lіmіted" до Державного
підприємства "Маріупольський морський торговий порт" м. Маріуполь
про стягнення 46604,97 доларів США, позовні вимоги задоволені по
встановленим фактам за рішенням суду по справі № 17/50 від
12.04.2006 р. Цим рішенням були встановлені ті ж самі факти що
стосуються стягнення безпідставно набутих 20% ПДВ, що нараховані
за послуги по перервальці вантажів, а саме за період з березня по
вересень 2006р.
Вищевказані рішення господарського суду набрали законної
сили, у зв'язку з чим, були видані накази про примусове виконання
відповідних рішень по справі № 17\50 та 12/373.
Предметом даного спору є вимоги позивача про стягнення
безпідставно набутих 20% ПДВ за послуги по перевальці вантажу в
сумі 75418,11доларів США за період листопада 2006р. по травень
2007р.
Зазначені обставини та факти, підстави наявності набуття
грошових коштів відповідачем без достатньої правової підстави
досліджувалися у рішеннях господарських судів по справам, що
набрали законної сили, тобто зазначені обставини є встановленими.
У даній справі позивач заявляє інший період з виконаних робіт по
перевальні вагонів, а саме з листопада 2006р. по травень 2007р.
Таким чином, відповідач безпідставно отримав від позивача
грошові кошти в розмірі 75418,11 доларів США.
Відповідно до приписів частини 1 ст.1212 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за
рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов'язання
повернути це майно.
Відповідно зі ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
суд оцінює
докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на
всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі
всіх обставин справи в їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що грошові кошти у сумі
75418,11 доларів США є такими, що одержані відповідачем фактично
від позивача без будь-яких законних підстав та утримуються ним.
Позовні вимоги обгрунтовані та мають бути задоволенні у
повному обсязі.
Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача
відповідно ст. 49 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
На підставі ст.1212 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
та керуючись ст.ст.
33,43,49,82-85 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, господарський суд
ВИРIШИВ
Позов Компанії "Jerkon Lіmіted" до Державного підприємства
"Маріупольський торгівельний порт" м. Маріуполь про стягнення
заборгованості в суму 75418,11 доларів США задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства "Маріупольський морський
торговий порт" (87510 м. Маріуполь, пр. Адмірала Луніна, 99,
ЄДРПОУ 01125755, THE BANK OF NEW YORK, NEW YORK, USA SWIFT: IRVT
US 3N ACC. 890-0060-077 SWIFT-UPIB UA UX, PROMINVESTBANK OF
UKRAINE, KIEV UKRAINE, ACCOUNT № 39009901334475/840 MFO 334475 OF
ZHOVTNEVE BRANCH PROMINVESTBANK, MARIUPOL ACCOUNT
26031301715857/840 ) на користь Компанії "Jerkon Lіmіted" (146,
Arch Makarіos 111Avenue ALPHA BUILDING 4th floor 3507 Lіmassol
Cyprus, BANK OF CYPRUS, INTERNATIONAL BUSINESS UNIT NICOLAOU
PENTADROMOS CENTER, LIMASSOL, CYPRUS SWIFT: BCYPCY2N 030 ACCOUNT №
0385-40-013834-06 BANK: HANSABANK LIIVALAIA 8, 15040 TALLINN
SWIFT: HABA EE 2X ACCOUNT № 221024824928 IBAN:
EE672200221024824928 ) 75418,11 доларів США, витрати по сплаті
державного мита у сумі 754,21 доларів США, витрати по сплаті за
інформаційне-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118
грн.
Рішення суду набуває законної сили після закінчення
десятиденного строку з дня його прийняття.
Рішення суду може бути оскаржене через господарський суд
Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з
дні прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного
місяця з дні набрання рішенням законної сили.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя