ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТI
Р I Ш Е Н Н Я
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.06.2007 Справа № 13/373-О
Господарський суд Херсонської області у складі судді
Закуріна М. К. при секретарі Фінаровій О.Л., розглянувши у
відкритому судовому засіданні справу
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Торгрічтранс"
до
відповідача-1 -Херсонської міської ради,
відповідача-2 -Управління комунальної власності м. Херсона,
відповідача-3 -приватного підприємця ОСОБА_1,
про визнання недійсним (з урахуванням зменшених позовних
вимог) договору оренди від 17 серпня 2004 року, укладеного між
Управлінням комунальної власності м. Херсона та ПП ОСОБА_1,
за участі представників сторін:
від позивача -Протасової Л.I. (представника за дорученням),
Червонящого О.М. (голови правління),
від відповідача-1 -не з'явився,
відповідача-2 -Гладкова В.В. (представника за дорученням),
від відповідача-3 -ОСОБА_1, ОСОБА_2 (представниказа
дорученням),
в с т а н о в и в:
ВАТ "Херсонський "Торгрічтранс" звернулося до суду з позовом
про визнання недійсним розпорядження Херсонського міського голови
за №1177-р від 10.08.2004р. "Про видачу свідоцтв про право
власності" на нежилі приміщення, загальною площею 194,7 м-2 по
вул.IНФОРМАЦIЯ_1 та укладений на його підставі договір оренди від
17.08.2004р. між Управлінням комунальної власності міста Херсона
та приватним підприємцем ОСОБА_1
Безпосередньо провадження у справі за даним позовом порушено
ухвалою від 4 жовтня 2004 року. В період з 15 жовтня 2004 року по
21 січня 2005 року провадження у справі було зупинено у зв'язку з
оскарженням відповідачем-3 названої ухвали про порушення справи. В
подальшому під час судового розгляду за клопотанням відповідача-3
ухвалою від 22.02.2005р. провадження по справі вдруге було
зупинено, а 31.07.2006р. поновлено у зв'язку з заявою позивача про
зміну позовних вимог.
Так, заявою позивача від 25.07.2006 р. позовні вимоги були
зменшені у зв'язку зі скасуванням рішенням Херсонського
міськвиконкому за № 631 від 29.12.2005р. розпорядження
Херсонського міського голови № 1177-р від 10.08.2004 року "Про
видачу свідоцтв про право власності" на нежилі приміщення,
загальною площею 194,7 м-2 по вул. IНФОРМАЦIЯ_1, та анулюванням
Свідоцтва про право власності Херсонської міської ради на спірний
об'єкт.
Крім цього провадження у справі було зупинено в період з 31
серпня 2006 року по 3 травня 2007 року з підстав, викладених у
відповідних ухвалах.
Позовні вимоги щодо визнання недійсним договору оренди від
17.08.2004р. грунтуються на положеннях статей 203, 215 та 761 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
, за якими зміст правочину не повинен суперечити
Цивільному кодексу ( 435-15 ) (435-15)
, іншим актам цивільного
законодавства, а також на факті належності об'єкта оренди не
відповідачу-1, а позивачу з тих підстав, що він є власником майна,
котре набуте в процесі приватизації державного майна шляхом
корпоратизації та відповідної реорганізації, і яке увійшло до його
статутного фонду. При цьому позивач посилається на встановлений
рішенням господарського суду від 04.06.2005р., постановою
Запорізького апеляційного господарського суду від 29 липня 2004
року та постановою Вищого господарського суду від 07.12.2004р. по
справі № 4/147-ПД факт належності спірного майна позивачу, котре
набуте ним за вказаними обставинами. Також судовими рішеннями по
названій справі, на думку позивача, спростовується твердження
відповідачів щодо відсутності у нього прав на спірні нежилі
приміщення з мотивів їх належності Херсонській міській раді,
оскільки саме з цих мотивів приватним підприємцем ОСОБА_1
подавалась заява про перегляд рішень за нововиявленими
обставинами, яка господарським та апеляційним судом визнана
безпідставною, а обставини такими, що не спростовують встановлених
фактів, які покладено в основу рішення суду, про що винесено
ухвалу від 18.02.2005р. та постанову Запорізького апеляційного
господарського суду від 28.04.2005р. у справі № 4/147-ПД.
В судових засіданнях позивач підтримав позовні вимоги,
наполягав на праві звернення з позовом про визнання недійсним
договору оренди з посиланням на приписи частини третьої статті 215
ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, оскільки є заінтересованою особою,
заперечує дійсність договору на підставах, встановлених законом, а
саме необхідності відновлення становища, яке існувало до видання
скасованого розпорядження № 1177-р від 10.08.2004р., що
передбачається статтею 393 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Відповідач-2 та відповідач-3 свої заперечення проти позову
обгрунтовують відсутністю у позивача правовстановлюючого документу
та належних доказів набуття права власності позивачем на спірне
майно, оскільки воно, на їх думку, не передавалось до статутного
фонду в процесі приватизації та реорганізації.
Відповідач-1 в судове засідання не з'являвся та відзив на
позов не надав.
Під час судового розгляду справи в судовому засіданні, що
відбулося 29 травня поточного року, представником відповідача-2
заявлено клопотання про зупинення провадження по справі до
завершення розгляду господарським судом Херсонської області справи
№ 10/164-ПД за позовом Херсонської міської ради до Дочірнього
підприємства "Херсонський річковий порт" Акціонерної судноплавної
компанії "Укррічфлот" та до ВАТ "Херсонський Торгрічтранс" за
участі третьої особи ПП ОСОБА_1 про визнання недійсною угоди,
укладеної між відповідачами по зазначеній справі. Відповідач-3
клопотання не підтримав і заперечував проти зупинення провадження
по справі. Не згоден також з мотивами зупинення провадження по
справі і позивач, посилаючись на те, що відповідач-2 не є стороною
у справі №10/164-ПД, рішення по справі не може вплинути на його
права відносно спірного майна.
Судом дане клопотання відхилено, з підстав його
необгрунтованості як неможливістю розгляду даної справи до
вирішення справи № 10/164-ПД, так і не надано доказів того, що
справи між собою пов'язані.
Крім викладеного з матеріалів справи слідує, що 17 серпня
2004 року Управлінням комунальної власності міста Херсона
(Орендодавець) та приватним підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) укладено
нотаріально посвідчений договір оренди комунального майна міської
територіальної громади. Предметом договору є передача Орендодавцем
у строкове платне користування нежилого приміщення, розташованого
в місті Херсоні по вул. IНФОРМАЦIЯ_1, загальною площею 194,7 м-2
для здійснення підприємницької діяльності.
Правовідносини з оренди майна у сфері господарювання
врегульовано статтею 283 Господарського Кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
, частина шоста якої передбачає, що до відносин оренди
застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Пунктом 2 частини першої статті 287 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
встановлено, що орендодавцями комунального майна є органи
уповноважені місцевими радами управляти майном, відповідно щодо
майна, яке є у комунальній власності.
В свою чергу частиною першою статті 761 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
право передання майна у найм (оренду) має власник речі, або особа,
якій належать майнові права.
В даному випадку, як вбачається зі спірного договору оренди,
приміщення, що передається в оренду належить Орендодавцю на
підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого
Херсонською міською радою 12.08.04р. на підставі розпорядження
міського голови №1177-р від 10.08.04р. і зареєстрованого в
Херсонському державному бюро технічної інвентаризації 16.08.04р.
за № НОМЕР_1в реєстровій книзі № 4.
Проте, рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради
№ 631 від 29.12.2005р. скасовано назване розпорядження міського
голови від 10.08.04р. № 1177-р "Про видачу свідоцтв про право
власності" в частині видачі свідоцтва про право власності на
нежилі приміщення, загальною площею 194,7 м-2 по вул. IНФОРМАЦIЯ_1
та анульоване свідоцтво про право власності на нерухоме майно від
12.08.04р. № 268948, видане Херсонській міській раді на згадані
нежилі приміщення. Цим же рішенням виконавчому комітету вирішено
вважати таким, що втратило чинність рішення виконкому від
21.09.04р. в частині затвердження розпорядження міського голови
від 10.08.04р. № 1177-р щодо видачі свідоцтва про право власності
Херсонській міській раді.
Також з рішення виконкому № 631 від 29.12.2005р. вбачається,
що однією з підстав його прийняття є рішення Суворовського
районного суду м. Херсона від 02.02.05р., яким визнано незаконними
правові акти, що видані органами місцевого самоврядування на
підтвердження права комунальної власності Херсонської міської
ради. В рішенні Суворовського районного суду м. Херсона
констатовано відсутність доказів фактичної передачі у комунальну
власність нежилого приміщення, площею 194,7 м-2 по вул.
IНФОРМАЦIЯ_1 в м. Херсоні. Натомість, в рішенні суду з цивільної
справи, яке набрало законної сили і є обов'язковим для
господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають
значення для вирішення спору, відповідно до частини четвертої
статті 35 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, констатується факт, що спірні
приміщення не передавалися до комунальної власності м. Херсона з
житловим фондом, а були продані в грудні 1991 року Херсонському
торгівельному підприємству "Торгрічтранс" Херсонським річковим
портом. Як зазначено в судовому рішенні від 02.02.2005р., ця
обставина знаходить підтвердження і іншими доказами, зокрема
реєстраційним посвідченням від 19.05.1994р. та Переліком майна,
переданого до статутного фонду АКВТ "Торгрічтранс", виданого
Фондом державного майна України 24.03.2004р.
Відповідачами по справі не надано належних та допустимих
доказів, які б свідчили про те, що на момент укладення договору
оренди від 17.08.04р. нежиле приміщення, яке є предметом оренди,
відносилось до об'єктів комунальної власності м. Херсона, а тому
слідує висновок про те, що при його укладенні не були дотримані
вимоги статті 761 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, що є підставою для
визнання договору оренди недійсним за статтями 203, 215 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
.
Скасування виконкомом Херсонської міської ради правового
акту, яке стало підставою для укладення договору оренди від
17.08.04р. дає підстави власнику майна, права якого порушені
внаслідок видання незаконного правового акту органом місцевого
самоврядування, відновлення становища, яке існувало до видання
цього акта, як передбачено частиною другою статті 393 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
.
Як вбачається з судових рішень по справі № 4/147-ПД, котра
розглядалася за участю тих же сторін, а саме ВАТ "Херсонський
"Торгрічтранс" та ПП ОСОБА_1, орендодавцем спірного майна виступав
саме позивач. Судовими інстанціями визнано, що твердження ПП
ОСОБА_1 про відсутність права власності у ВАТ "Херсонський
"Торгрічтранс" на не житлове приміщення, розташоване в м. Херсоні,
по IНФОРМАЦIЯ_2, спростоване наданими доказами, а саме: актом
приймання-передачі від 27.12.1991р., Реєстраційним посвідченням,
виданим ХДБТI 19.05.1994р., Переліком майна, переданого до
статутного фонду АКВТ "Торгрічтранс", актом приймання-передачі від
01.10.2000р., Статутами. Відповідно до частини другої статті 35
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
факти, встановлені рішенням господарського
суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при
вирішенні інших справ, в яких беруть участь ті самі сторони.
Відповідно до вимог частини першої статті 215 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
, підставою недійсності правочину є недодержання в
момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які
встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203
цього Кодексу.
Так, за змістом частини 1 статті 203 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам
цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Також за частиною третьою названої статті 215 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
, якщо недійсність правочину прямо не встановлена
законом, але одна із сторін, або інша заінтересована особа
заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий
правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний)
правочин. Крім того, стаття 16 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
передбачає в
якості способу захисту порушеного право кожної особи звернення до
суду за захистом свого особистого майнового або немайнового права
та інтересу шляхом визнання правочину недійсним.
За таких обставин ВАТ "Херсонський Торгрічтранс" набуло права
судового захисту своїх законних прав та інтересів, а тому позов
про визнання недійсним договору оренди від 17.08.2004 р. нежилого
приміщення, площею 194,7 м-2 по вул. IНФОРМАЦIЯ_1 в м. Херсоні,
укладеного між Управлінням комунальної власності міста Херсона та
приватним підприємцем ОСОБА_1, підлягає задоволенню.
При цьому судом враховуються положення статті 236 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
щодо визначення моменту недійсності правочину. Так, за
цією статтею правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з
моменту його вчинення, а якщо за недійсним правочином права та
обов'язки передбачалися на майбутнє, можливість настання їх у
майбутньому припиняється. В даному випадку, оскільки спірний
договір за своєю правовою природою є договором найму, сторони не
можуть бути приведені у стан, що передував до укладення договору,
а тому договір підлягає визнанню недійсним на майбутнє.
Приймаючи до уваги, що позовні вимоги задоволенні сплачені
позивачем витрати на державне мито та інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу покладаються на відповідача-2, як
особу, яка уклала договір без належних на то правових підстав.
На підставі вказаних правових норм і керуючись статтями 44,
49, 82-85 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
в и р і ш и в :
1.Позовні вимоги задовольнити.
2.Визнати недійсним договір оренди від 17 серпня 2004 року,
укладений між Управлінням комунальної власності м. Херсона та
приватним підприємцем ОСОБА_1.
3.Стягнути з Управління комунальної власності м. Херсона
(розташованого за адресою: м. Херсон, проспект Ушакова, 37;
розрахунковий рахунок невідомий) на користь Відкритого
акціонерного товариства "Торгрічтранс" (розташованого за адресою:
м. Херсон, вул. Комунарів, 7; код 141300054, розрахунковий рахунок
260042541 в ХОД АППБ "Аваль" м. Херсон, МФО 352093) -85 грн
компенсації по сплаті державного мита та 118 грн витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4.Повернути позивачу надлишково сплачену суму державного мита
в розмірі 85 грн. Видати довідку.
Суддя М.К. Закурін