ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТI
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Р I Ш Е Н Н Я
"05" червня 2007 р. Справа № 20/160-07
За позовом
Державного підприємства обслуговування повітряного руху
України, м. Київ
до
Закритого акціонерного товариства "Авіакомпанія "Аеросвіт",
с. Гора, Бориспільський район
про
спонукання до укладення угоди
Суддя Iваненко Я.Л.
В засіданні приймали участь:
від позивача
Ударцев В.В., довіреність №1.22-6 від 26.02.2007р.
від відповідача
Данилюк Д.В., довіреність №2006-01/01/04 від 04.01.06р.
суть спору:
До господарського суду Київської області надійшла позовна
заява Державного підприємства обслуговування повітряного руху
України, м. Київ (надалі - позивач) до Закритого акціонерного
товариства "Авіакомпанія "Аеросвіт", с. Гора, Бориспільський район
(надалі - відповідач) про спонукання до укладення угоди.
Ухвалою господарського суду Київської області від
23.04.2007р. розгляд справи було призначено на 07.05.2007р.
Розгляд справи відкладався у зв'язку з неявкою представника
відповідача в судове засідання.
В судовому засіданні 07.05.2007р. оголошувалась перерва до
15.05.2007р. на 10.00год.
В судовому засіданні 15.05.2007р. представник позивача
позовні вимоги підтримав, вважає їх правомірними, обгрунтованими
та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у
позовній заяві. В обгрунтування позовних вимог позивач посилається
на той факт, що 29.12.2006р. ним було направлено для підписання
відповідачеві два примірника угоди №12/2-07/12-043 "Про
аеронавігаційне обслуговування", яку було підписано відповідачем
та повернуто позивачеві 04.01.2007р. разом з протоколом
розбіжностей. Втім, позивач не погоджується із запропонованим
відповідачем виключенням із зазначеної Угоди пунктів 3.10. та
4.2., а тому просить суд спонукати Закрите акціонерне товариство
"Авіакомпанія "Аеросвіт" укласти угоду від 02.01.2007р.
№12/2-07/12-043 у редакції Державного підприємства обслуговування
повітряного руху України. Крім того, позивач просить відновити
двадцятиденний строк відповідно до п. 7 ст. 181 ГК України
( 436-15 ) (436-15)
.
Ухвалою господарського суду Київської області від
15.05.2007р. розгляд справи було відкладено на 29.05.2007р. В
судовому засіданні 29.05.2007р. оголошувалась перерва до
05.06.2007р. на 15.00год.
В судовому засіданні 05.06.2007р. представник позивача подав
письмові уточнення позовних вимог, згідно з якими просить,
відповідно до протоколу узгодження розбіжностей:
- затвердити пункт 3.10. у редакції Украероруху, а саме,
термін письмового оскарження виставленого Виконавцем
рахунка-фактури складає 30 (тридцять) календарних днів від дня
його виставлення. Будь-яка претензія Замовника не дає йому права
зменшувати суму відповідного рахунка-фактури без офіційної на те
згоди Виконавця;
- затвердити пункт 4.2. у редакції Украероруху, а саме, у
разі несплати Замовником нарахованої пені, Замовник сплачує
Виконавцеві штраф у розмірі 3% (три відсотки) від суми, на яку
нараховувалась пеня.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог
заперечує, вважає їх неправомірними та необгрунтованими, про що
зазначив у відзиві №1-158 від 04.05.2007р. В обгрунтування своїх
заперечень останній зазначає, що:
- Збірник аеронавігаційного обслуговування (АIР України) не є
нормативно-правовим документом, яким зобов'язані керуватися всі
суб'єкти господарювання під час здійснення господарської
діяльності і носить виключно рекомендаційний характер;
- при умові погодження відповідача на запропоновану позивачем
редакцію пункту 3.10. (строк оскарження рахунку не більше 30 днів)
відповідач обмежить себе в строках позовної давності, які
передбачені ст. 257 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
. Позивач, на думку
відповідача, фактично вимагає зменшити встановлену законом позовну
давність, що протирічить ст. ст. 257, 259 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
,
якими передбачено право на збільшення, а не на зменшення позовної
давності;
- посилаючись на п.2 ч.3 ст.231 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
в
якості обгрунтування того, що крім пені за несвоєчасне виконане
грошового зобов'язання відповідач у випадку порушення грошового
зобов'язання, має сплачувати додатково ще й штраф у розмірі 3% від
суми на яку нараховувалась пеня, позивач помилково застосовує
зазначений вище пункт ст.231 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, оскільки він
стосується зобов'язань взагалі, а не грошових зобов'язань зокрема;
- крім того, відповідач вважає, що оскільки позивач
04.01.2007р. отримав два примірники протоколу розбіжностей разом з
підписаною угодою від 02.01.2007р. №12/2-07/12-043, а позовна
заява позивачем була подана до суду 21.02.2007р., останнім,
відповідно до п. 7 ст. 181 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, пропущено строк
подання на розгляд суду спірних умов договору, а тому, позивач є
таким, що погодився з наданою відповідачем редакцією протоколу
розбіжностей до договору.
В судовому засіданні за згодою сторін оголошено вступну та
резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення
представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в
сукупності, судом встановлено наступне.
Державне підприємство обслуговування повітряного руху України
згідно з чинним законодавством України є підприємством, заснованим
на державній власності і підпорядковане Міністерству транспорту
України. Основними напрямами діяльності позивача, згідно з його
Статутом, є організація та здійснення обслуговування повітряного
руху, організація потоків повітряного руху, управління
використанням Повітряного простору, надання аеронавігаційних
послуг користувачам Повітряного простору; забезпечення
аеронавігаційною інформацією користувачів Повітряного простору та
інш.
29.12.2006 позивач разом із супровідним листом направив
відповідачеві для підписання два примірники угоди №12/2-07/12-043
"Про аеронавігаційне обслуговування".
04.01.2007 позивач одержав два примірники протоколу
розбіжностей разом з підписаною угодою від 02.01.2007
№12/2-07/12-043.
Позивач погоджується на редакцію п. 3.2 Угоди, запропоновану
відповідачем у протоколі розбіжностей, проте, щодо пунктів 3.10,
4.2 позивач не погоджується з редакцією відповідача, а саме,
відповідач пропонує виключити п. 3.10 з угоди: "Термін письмового
оскарження виставленого Виконавцем рахунка-фактури складає 30
(тридцять) календарних днів від дня виставлення рахунка. Будь-яка
претензія Замовника не дає йому права зменшувати суму відповідного
рахунка-фактури без офіційної на те згоди Виконавця", та пропонує
виключити п.4.2 угоди: "У разі несплати Замовником нарахованої
пені Замовник сплачує штраф в розмірі 3% (три відсотки) від суми,
на яку нараховувалась пеня."
Згідно з ч.2 ст.1 Положення про використання повітряного
простору України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів
України від 29 березня 2002 р. N 401 ( 401-2002-п ) (401-2002-п)
,
аеронавігаційне обслуговування -це обслуговування, що здійснюється
відповідними службами на всіх етапах польоту повітряних суден, у
тому числі обслуговування повітряного руху, організація
авіаційного електрозв'язку, метеорологічне забезпечення авіації,
пошук і рятування та надання аеронавігаційної інформації.
Згідно з Правилами обслуговування аеронавігаційною
інформацією, затвердженими наказом Міністерства транспорту України
від 1 липня 2004 р. N 564 ( z0913-04 ) (z0913-04)
та зареєстрованими в
Міністерстві юстиції України 23 липня 2004 р. за N 913/9512,
правила обслуговування аеронавігаційною інформацією регламентують
організацію забезпечення аеронавігаційною інформацією, яка
надається на території України, а також у районах, в яких Україна
несе відповідальність за обслуговування повітряного руху за межами
своєї території, та встановлюють відповідні вимоги до цієї
інформації. (п.1.1. ч.1).
Згідно ч.3 Правил до об'єднаного пакету аеронавігаційної
інформації входить Збірник аеронавігаційної інформації України
(AIP), який призначений для задоволення в міжнародному масштабі
потреб в обміні довгостроковою аеронавігаційною інформацією,
необхідною для забезпечення потреб аеронавігації. При цьому, AIP є
самостійним документом та основним джерелом постійної інформації
та інформації про тимчасові зміни, що носять довготерміновий
характер. AIP публікується англійською та російською мовами та
може включати інформацію стосовно польотів по місцевих повітряних
лініях України.
Відповідно до Збірника аеронавігаційної інформації України
(АIР), а саме GEN 4.2.4. виставлення рахунку та стягнення
аеронавігаційного збору здійснюється Державним підприємством
обслуговування повітряного руху України (Украерорух) або
Європейською організацією з безпеки аеронавігації (Євроконтроль).
Строк письмового оскарження виставленого рахунка за
аеронавігаційний збір складає 30 днів з дня його виставлення.
Будь-яка претензія Замовника не дає йому права зменшувати суму
відповідного рахунка без офіційної на те згоди Украероруху та
Євроконтроля.
Суд погоджується з думкою відповідача, що Збірник
аеронавігаційного обслуговування не є обов'язковим нормативним
документом для всіх суб'єктів господарювання, а відтак не є
обов'язковим для застосування його умов під час укладення
договору.
Втім, оскільки позивач є підприємством, яке здійснює
організацію та обслуговування повітряного руху у повітряному
просторі України, останній в своїй роботі використовує
аеронавігаційну інформацію, що міститься, зокрема, і в Збірнику
аеронавігаційної інформації України (AIP).
А тому, п. 3.10 угоди №12/2-07/12-043 "Про аеронавігаційне
обслуговування" від 02.01.2007р. щодо строку письмового оскарження
виставленого рахунка за аеронавігаційний збір в редакції, що
запропонована позивачем, не суперечить чинному законодавству
України. Більше того, твердження відповідача про порушення його
прав, - при умові погодження відповідача на таку редакцію
зазначеного пункту, - щодо обмеження відповідача в строках
позовної давності, суд вважає помилковим, з огляду на таке.
Відповідно до статті 256 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
позовна
давність -це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з
вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
В пункті ж 3.10 угоди №12/2-07/12-043 "Про аеронавігаційне
обслуговування" йдеться про письмове оскарження рахунку за
аеронавігаційний збір протягом 30 днів до Виконавця, що не
позбавляє відповідача у разі виникнення спору звернутися до суду
за захистом свого права в межах встановленого статтею 257 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
загального строку позовної давності.
За таких обставин, суд вважає, що п. 3.10 угоди
№12/2-07/12-043 "Про аеронавігаційне обслуговування" в редакції,
що запропонована позивачем, не суперечить чинному законодавству
України та не порушує прав відповідача, а тому позовні вимоги в
частині затвердження пункту 3.10. протоколу узгодження
розбіжностей до угоди №12/2-07/12-043 від 02.01,2007р. "Про
аеронавігаційне обслуговування" у редакції позивача підлягають
задоволенню.
Пунктом 4.1. угоди №12/2-07/12-043 "Про аеронавігаційне
обслуговування" передбачено, що за будь-який не сплачений у
визначений термін рахунок Виконавець нараховує, а Замовник сплачує
пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період,
за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за
кожен день прострочення. Розмір пені вказується у відповідному
рахунку-фактурі.
Пунктом 4.2. угоди №12/2-07/12-043 "Про аеронавігаційне
обслуговування", з яким не погоджується відповідач, передбачено,
що у разі несплати нарахованої пені, Замовник (відповідач) сплачує
штраф в розмірі 3% від суми на яку нараховувалась пеня.
Відповідно до ст. 549 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
неустойкою
(штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник
повинен передати кредиторові у разі порушення боржником
зобов'язання.
При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках
від суми невиконаного або неналежна виконаного зобов'язання. Пенею
є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно
виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення
виконання.
Згідно зі ст. 230 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, штрафними санкціями
є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф,
пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у
разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності,
невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Втім, як вбачається з пункту 4.2. угоди №12/2-07/12-043,
сплата штрафу в розмірі 3% передбачена не за порушення
відповідачем зобов'язання по оплаті у визначений термін рахунку, а
саме, за несплату нарахованої пені.
Суд погоджується з думкою відповідача, що в даному випадку
має місце застосування подвійної відповідальності, тобто
відповідальність за порушення зобов'язання (пеня) та
відповідальність за несплату пені (штраф).
Крім того, суд вважає помилковим посилання позивача в
обгрунтування правомірності пункту 4.2. угоди №12/2-07/12-043 на
ст. 625 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
. Адже, згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
боржник, який прострочив виконання грошового
зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу
з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час
прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми,
якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Втім, у спірному пункті 4.2. угоди №12/2-07/12-043 йдеться
саме про штраф в розмірі 3%, а не, як помилково вважає позивач,
про розмір річних, передбачених ст. 625 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Крім того, вказаний розмір штрафу встановлено не за прострочення
виконання грошового зобов'язання, а саме, за несплату пені.
За таких обставин, суд вважає, що п. 4.2 угоди від
02.01.2007р. №12/2-07/12-043 "Про аеронавігаційне обслуговування"
в редакції, що запропонована позивачем, суперечить чинному
законодавству України, а тому позовні вимоги в частині
затвердження пункту 4.2. протоколу узгодження розбіжностей до
угоди від 02.01.2007р. №12/2-07/12-043 "Про аеронавігаційне
обслуговування" у редакції позивача задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч.1 ст. 49 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, у спорах,
що виникають при укладанні договорів державне мито покладається на
обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину
пропозицій кожної із сторін.
За таких обставин, на підставі ст.49 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
судові (господарські) витрати покладаються на сторони пропорційно
розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 44, 49, 53, 82-84 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
господарський суд,-
вирішив:
1. Відновити Державному підприємству обслуговування
повітряного руху України строк для подання до суду неврегульованих
розбіжностей.
2. Позовні вимоги задовольнити частково.
3. Затвердити пункт 3.10. протоколу узгодження розбіжностей
до угоди №12/2-07/12-043 "Про аеронавігаційне обслуговування" від
02.01.2007р. у редакції Державного підприємства обслуговування
повітряного руху України, а саме:
Термін письмового оскарження виставленого Виконавцем
рахунка-фактури складає 30 (тридцять) календарних днів від дня
його виставлення. Будь-яка претензія Замовника не дає йому права
зменшувати суму відповідного рахунка-фактури без офіційної на те
згоди Виконавця.
4. В решті позову -відмовити.
5. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Авіакомпанія
"Аеросвіт" (08324, Київська область, Бориспільський район, с.
Гора, код 20048090) на користь Державного підприємства
обслуговування повітряного руху України (03151, м. Київ,
Повітрофлотський проспект, 76-а, код 19477064) судові витрати: 59
грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу
та 42,50 грн. державного мита.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Iваненко Я.Л.
Дата підписання рішення 12.06.2007р.