ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТI
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
РIШЕННЯ
04.06.07
Справа № 9/68-07.
Господарський суд Сумської області, у складі судді Левченко
П.I., розглянувши матеріали справи
за позовом : Житлово-будівельного кооперативу № 117, м. Суми
до відповідачів :
1). Товариства з обмеженою відповідальністю
"Iнтернафтогазбуд",
м. Суми
2). Товариства з обмеженою відповідальністю "Технокомплект",
м. Суми
3).Приватного підприємця Гученко Тетяни Василівни, м. Суми
про розірвання договору та стягнення 9 123 грн. 70 коп.
За участю представників сторін:
від позивача: Соловйов С.М., Турченко С.П.
від відповідачів :
1).Сокрута Б.I.
2) Загорулько С.Г.
3). Гученко В.В.
В судовому засіданні розпочатому 31.05.2007 року
оголошувалась перерва до 10 год. 30 хв. 04.06.2007 року .
Суть спору : позивач просить вважати договір між позивачем та
першим відповідачем від 17.01.2003 року про пайову участь у
будівництві не житлових приміщень цокольного поверху розторгненим
; визнати право власності на цокольне приміщення загальної площі
250,8 кв.м. за позивачем ; стягнути з першого відповідача на свою
користь суму понесених додаткових витрат в розмірі 9 123,7 грн.
Відповідачі заперечують проти позовних вимог позивача.
Представник позивача подав суду 04.06.2007 року клопотання
про зупинення провадження у даній справі до вирішення іншої
пов'язаної з нею справи № 3/423-06 у Вищому господарському суді
України . До клопотання додано копію касаційної скарги.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення
представників сторін, господарський суд встановив :
Клопотання представника позивача про зупинення провадження у
даній справі не підлягає задоволенню і відхиляється, оскільки
частина 1 статті 79 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
передбачає зупинення
провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до
вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим
судом .
На даний час жодним іншим судом не розглядається справа,
пов'язана з даною справою, а тому відсутні підстави для зупинення
розгляду даної справи .
17.01.2003 року між позивачем та першим відповідачем укладено
договір на дольове будівництво не житлових приміщень цокольного
поверху у 108-квартирному житловому будинку по вул. Калініна, 51.
Згідно умов договору позивач передав першому відповідачу для
завершення будівництва за рахунок першого відповідача приміщення
цокольного поверху площею 240 кв.м. згідно додатку № 1, що є
невід'ємною частиною договору .
Позивач зобов'язався забезпечити підвід до переданих
приміщень газу, холодної води, електроенергії, каналізації .
Перший відповідач зобов'язався завершити будівництво
отриманих приміщень цокольного поверху за рахунок власних коштів
згідно графіку виконання видів робіт по житловій частині будинку
та забезпечити опалення переданих йому приміщень не пізніше
введення в експлуатацію автономної котельної на даху житлового
будинку .
Позивач, посилаючись на невиконання першим відповідачем своїх
зобов'язань за договором просить суд
вважати вищезгаданий договір розторгненим, однак при цьому позивач
не посилається ні на умови договору стосовно односторонньої
відмови від договору чи розірвання договору, ні на норми чинного
законодавства, хоча відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 54 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
позовна заява повинна містити законодавство,
на підставі якого подається позов.
Ухвалою від 26.02.2007 року у даній справі суд зобов'язував
позивача надати уточнення позовних вимог в частині розірвання
договору від 17.01.2003 року та підстав його розірвання, докази
права власності на не житлове приміщення, обгрунтований розрахунок
понесених витрат.
Проте, позивач не виконав вимог суду, не надав витребуваних
матеріалів, зокрема, уточнення позовних вимог в частині розірвання
договору від 17.01.2003 року .
Ухвалою від 15.03.2007 року, у даній справі суд знову
зобов'язував позивача обгрунтувати позовні вимоги про стягнення
збитків сумі 9 123 грн. 70 коп. конкретизувавши вину відповідача в
спричиненні збитків, причинний зв'язок між виною і збитками ;
докази, що він приймав заходи по зменшенню збитків ; додаток № 1
до спірного договору ; докази, що саме по вині відповідача не були
виконані роботи передбачені спірним договором .
Позивач на виконання ухвали від 15.03.2007 року подав суду
лише письмове обгрунтування своїх вимог, в якому посилався на
невиконання своїх зобов'язань першим відповідачем, що є порушенням
ст.ст. 526,530 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, на додаткові витрати газу, а
також на те, що згідно ст.610 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, невиконання
умов договору є порушенням зобов'язань і тягне за собою згідно
ст.611 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
відшкодування збитків. Відсутність
вини в заподіяних збитках повинен доводити перший відповідач, який
порушив зобов'язання за договором .
Таке обгрунтування позивачем своїх позовних вимог не може
бути підставою для їх задоволення .
Частина 3 статті 651 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
передбачає, що у
разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або
частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або
законом, договір є відповідно розірваним або зміненим .
Пунктом 5.1 договору від 17.01.2003 року встановлено, що у
випадку невиконання взятих на себе зобов'язань однією з сторін,
інша сторона вправі розірвати цей договір по обгрунтованим
причинам, повідомивши про це протилежну сторону не менше ніж за 15
днів.
Таким чином, статтею 651 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
та п. 5.1
договору від 17.01.2003 року передбачено право сторін за цим
договором розірвати договір в односторонньому порядку, а тому
звернення позивача з позовною вимогою : вважати договір від
17.01.2003 року між позивачем та першим відповідачем "розірваним"
є безпідставним.
Позивач надав суду копії своїх листів до першого відповідача,
серед яких є зокрема копія листа про намір розірвати договір за №
47 від 24.10.05 року , за № 76 від 25.01.06 року про
розірвання договору , але не надав суду доказів
надіслання чи вручення цих листів першому відповідачеві. Таким
чином, відсутні докази повідомлення позивачем першого відповідача
про розірвання договору в порядку, передбаченому пунктом 5.1
договору та ст.651 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
За таких обставин, суд не може вважати договір між позивачем
та першим відповідачем від 17.01.2003 року розторгненим
(розірваним) і перша позовна вимога за вищевикладених обставин не
підлягає задоволенню.
Слід зазначити, що навіть після вимог суду, викладених в
ухвалі суду від 15.03.2007 року, стосовно надання позивачем
доказів, що саме по вині відповідача не були виконані роботи,
передбачені спірним договором, позивач так і не надав суду
належних доказів.
Зокрема, позивач не надав суду доказів виконання ним своїх
зобов'язань, передбачених пунктом 2.2 договору щодо забезпечення
підводу до переданих першому відповідачу приміщень наступних
комунікацій : газу, холодної води, електроенергії, каналізації.
Невиконання позивачем зобов'язань щодо підведення до
цокольних приміщень газу та електроенергії, води та каналізації
могло спричинити невиконання в свою чергу першим відповідачем
своїх зобов'язань щодо завершення будівництва переданих йому
приміщень та щодо забезпечення опалення тих приміщень.
Позивач не надав суду належних доказів вини відповідача в
заподіянні йому збитків, не надав доказів наявності причинного
зв'язку між невиконанням першим відповідачем договірних
зобов'язань і збитками позивача, не довів факту наявності збитків,
які в своїй позовній заяві він називає додатковими витратами, не
довів обгрунтований розмір цих додаткових витрат (збитків), який
за непідтвердженими належними доказами розрахунками позивача
складає 9 123 грн. 70 коп. Позивач не довів суду, що з вини
першого відповідача невиконані ним його зобов'язання за договором,
оскільки не надав доказів виконання в повному обсязі своїх
зобов'язань за договором, зокрема за пунктом 2.2 договору .
Безпідставною та необгрунтованою є також вимога позивача про
визнання за ним права власності на цокольне нежитлове приміщення
загальною площею 250,8 кв.м.
Позивач ніяким чином не обгрунтував свої позовні вимоги в цій
частині, не посилався на жодну норму чинного законодавства, на
жодний доказ наявності у нього права власності на цокольні
нежитлові приміщення загальної площі 250,8 кв.м.
Пунктом 2.1 договору від 17.04.2003 року визначено, що
позивач передає першому відповідачеві приміщення цокольного
поверху площею 240 кв.м. згідно додатку № 1.
Додатку № 1 згаданого договору позивач на вимогу суду не
надав.
За таких обставин, позивач не обгрунтував свої позовні вимоги
щодо визнання ним права власності на цокольні нежитлові приміщення
загальною площею 250,8 кв.м. і не надав належних доказів в їх
обгрунтування, тому, позовні вимоги в цій частині також не
підлягають задоволенню, оскільки згідно ст.33 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
позивач мав довести суду обставини, на які він
посилається як на підставу своїх вимог.
Згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
судові витрати
покладаються на позивача .
В зв'язку з вирішенням спору у даній справі та відмовою
позивачеві в задоволенні позову забезпечення позову, вжите ухвалою
господарського суду Сумської області від 19.04.2007 року у даній
справі підлягає скасуванню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 328, 331,
610-615, 651 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49,
68, 72, 82-85 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, господарський суд -
В И Р I Ш И В :
1. Клопотання представника позивача про зупинення розгляду
даної справи відхилити .
2. В задоволенні позову відмовити повністю.
3. Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою
господарського суду Сумської області від 19 .04.2007 року у справі
№ 9/68-07.
4. Копію рішення надіслати сторонам по справі.
Повний текст рішення підписано суддею 04.06.2007 року .