ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНIПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТI
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
РIШЕННЯ
23.05.07р.
Справа № 19/63(18/184)-07 ( rs305043 ) (rs305043)
За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна
України по Дніпропетровській області
до 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Олеся", м.
Дніпропетровськ
2 - Відкритого акціонерного товариства "Дніпровськпромбуд",
м. Дніпропетровськ
третя особа -Комунальне підприємство "Дніпропетровське
міжміське бюро технічної інвентаризації", м. Дніпропетровськ
про визнання недійсними договорів від 02.06.1998р. та
виселення
Суддя Петренко I. В.
При секретарі: Майоренко О.Ю.
Представники:
Від позивача: Зуєва Н.В. дов.№ 29 від 20.03.2007р.
від відповідача 1: не з'явився
від відповідача 2: не з'явився
від третьої особи: не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
По справі оголошувалась перерва з 22.05.2007р. по
23.05.2007р.
Позивач звернувся з позовом до відповідачів та просить
визнати недійсним договір оренди від 02.06.98р. без номера,
укладений відповідачами, та виселити відповідача 1 з приміщення,
що знаходиться за адресою: вул. Гомельська, 59 у м.
Дніпропетровську.
Постановою Вищого господарського суду України від 15.02.07р.
скасовано постанову Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 07.12.06р. та рішення господарського суду
Дніпропетровської області від 29.06.06р. у справі №18/184, а
справу передано на новий розгляд.
Розпорядженням виконуючого обов'язки голови господарського
суду від 22.03.07р. справу передано на новий розгляд судді
Петренко I.В.
Позивач уточнив та доповнив позовні вимоги та просить визнати
недійсним договір оренди приміщення № б/н від 02.06.98р., що
знаходиться за адресою: вул. Гомельська, 59 у м. Дніпропетровську,
який укладений між відповідачами та визнати недійсним договір
оренди приміщення №107 від 02.06.98р., що знаходиться за адресою:
вул. Гомельська, 59 у м. Дніпропетровську, укладений між
відповідачами, а також виселити відповідача 1 з приміщення, що
знаходиться за адресою: вул. Гомельська, 59 у м. Дніпропетровську,
що знаходиться на балансі ВАТ "Дніпровськпромбуд" та не увійшло до
статутного фонду цього акціонерного товариства. Позов
обгрунтований тим, що ВАТ "Дніпровськпромбуд" не міг виступати
орендодавцем державного майна, що не увійшло до статутних фондів
господарських товариств, отже договори були укладені з порушенням
абзацу 1 статті 5 Закону України "Про оренду державного та
комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
, ст..287 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
.
Вимога про виселення обгрунтована тим, що позивачем, як належним
орендодавцем, на приміщення, що є предметом спірного договору,
01.03.2006року укладений договір оренди №12/02-2242-ОД з Білан
Н.П., отже, перебування ТОВ "Олеся" в приміщення по
вул.Гомельській, 59 у м.Дніпропетрвоську унеможливлює користування
приміщення законного орендаря.
Відповідач 1 проти позову заперечує, посилається на те, що
спірне приміщення належить до комунальної власності згідно
свідоцтва.
Відповідач 2 проти позову заперечує і просить в частині
визнання недійсним договору оренди з правом викупу від 02.06.98
без номеру провадження у справі припинити на підставі п. 1-1 ст.
80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
у зв'язку з відсутністю предмету спору,
в іншій частині в позові відмовити.
Відповідачі також вважають, що позивач є неналежним
позивачем, оскільки ним не доведено, що приміщення належить до
державної власності та його права не порушені.
Третя особа у судовому засіданні пояснила, що спірне
приміщення належить до комунальної власності (міської
територіальної громади).
Вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали
справи, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
02 червня 1998 року між Відкритим акціонерним товариством
"Дніпровськпромбуд" та Товариством з обмеженою відповідальністю
"Олеся" було укладено договір оренди приміщення без номеру за
адресою: вул. Гомельська, 59 у м. Дніпропетровську, з правом
викупу терміном до червня 2006 року.
02 червня 1998 року між тими ж сторонами укладений договір
аренди нежитлового приміщення за № 107, що знаходиться за адресою:
вул. Гомельська, 59 у м. Дніпропетровську.
Регіональним відділенням фонду державного майна України по
Дніпропетровській області 12.05.06р. проведено перевірку стосовно
фактичного стану використання нерухомого майна, яке знаходиться на
балансі ВАТ "Дніпровськпромбуд", під час проведення якої
встановлено, що приміщення по вул. Гомельській, 59 у м.
Дніпропетровську займається Товариством з обмеженою
відповідальністю "Олеся" на підставі договору оренди від
02.06.98р. без номеру.
При розгляді відповідності укладених Договорів законодавству,
слід розглядати відповідність зазначених договорів законодавству,
яке діяло саме у період їх укладання, а саме Цивільному кодексу
Української РСР від 18 липня 1963 року, який діяв до 01 січня 2004
року.
Позивач просить визнати недійсним зазначений Договір на
підставі ст.ст. 215, 236 Цивільного кодексу України від 16 січня
2003 року, який набрав чинності з 01 січня 2004 року, що є
підставою для відмови йому в позовних вимогах про визнання
договорів недійсними, укладених в 1998 році.
Крім того, позивач обгрунтовує свої позовні вимоги тим, що
ВАТ "Дніпровськпромбуд" не міг виступати орендодавцем державного
майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств.
Вимога про виселення обгрунтована тим, що позивачем, як належним
орендодавцем на приміщення, що є предметом спірного договору, 01
березня 2006 року укладений договір оренди №12/02-2242-ОД з ПП
Білан Н.П., а відповідно перебування ТОВ "Олеся" в приміщенні по
вул. Гомельській, 59 у м. Дніпропетровську унеможливлює
користування приміщенням законним орендарем.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме листів
Регіонального відділення фонду державного майна України по
Дніпропетровській області №12/10-5424 від 25.09.06р. та
№12/10-5425 від 25.09.06р., на теперішній час є спірним право на
спірне майно Регіонального відділення фонду державного майна
України по Дніпропетровській області.
Невизначеність відносно власника майна є наслідком того, що
під час проведення приватизації Регіональним відділенням фонду
державного майна України по Дніпропетровській області до
статутного фонду ВАТ "Дніпровськпромбуд" була передана
адміністративна будівля -"будівля тресту", що розташована по вул.
Гомельській, 59 в м. Дніпропетровську, а гуртожиток, який
розташований за тією ж адресою, - на баланс ВАТ
"Дніпровськпромбуд". При цьому розподіл вказаних об'єктів
нерухомості відбувався тільки у вартісних показниках, без
зазначення площі, як вказано в Переліку нерухомого майна, яке
передається у власність відкритому акціонерному товариству
"Дніпровськпромбуд" за № 12/7-3169 від 01.08.01р., виданого
Регіональним відділенням фонду державного майна України по
Дніпропетровській області.
Відповідно до даних третьої особи приміщення IV позиція 1ч5
загальною площею 86,1 кв.м. в будівлі літ.А-3 на першому поверсі
за адресою м.Дніпропетровськ, вул.Гомельська, 59 зареєстроване в
Комунальному підприємстві "Дніпропетровське міжміське бюро
технічної інвентаризації" за територіальною громадою
м.Дніпропетровська та є комунальною власністю згідно свідоцтва від
17.03.1999р. та довідки-характеристики від 26.03.1999р.
Таким чином позивачем не доведено саме його право власності
на спірне приміщення.
У відповідності до ст.ст. 49, 50 Закону України "Про
власність" ( 697-12 ) (697-12)
володіння майном вважається правомірним,
якщо інше не буде встановлено судом.
Також судом в установленому порядку право власності за
Регіональним відділенням фонду державного майна України по
Дніпропетровській області на спірне приміщення не визнавалося, в
зв'язку з чим, позивачем не доведено своє право на позов.
Крім того, необхідно зазначити, що у відповідності до ст. 71
Цивільного кодексу Української РСР від 18 липня 1963 року, на
оспорювання договору, укладеного в період чинності зазначеного
кодексу, загальний строк позовної давності складав три роки.
Таким чином, позивачем пропущено строк позовної давності,
який сплив ще 02.06.2001 року, оскільки позивач повинен був знати
про спірні договори.
Відповідно до ст. 33 Закону України "Про власність"
( 697-12 ) (697-12)
державні органи, уповноважені управляти державним
майном, здійснюють контроль за ефективністю використання і
схоронністю довіреного їм державного майна та інші правомочності
відповідно до законодавчих актів України.
Тобто позивач повинен був здійснювати контроль за державним
майном яке не було приватизоване, а тому позивач пропустив строк
позовної давності без поважних причин. Клопотання щодо поновлення
строку позовної давності позивач не подав, що також є підставою
для відмови в позові.
Згідно зі ст. 80 ЦК Кодексу 1963 р. закінчення строку
позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в
позові.
В частині виселення відповідача 1 з приміщення, розташованого
по вул. Гомельській, 59, яке останнє орендує на підставі договору
оренди приміщення укладеного з відповідачем 2, за підстав
укладення договору оренди з ПП Білан Н.П. №12/02-2242-ОД від
01.03.06р., також слід відмовити, оскільки договори 1998 року не
дійсними не визнані, договори в установленому порядку не
розірвані, а укладати новий договір оренди можливо тільки на
вільне приміщення, а також укладення договору Регіональним
відділенням фонду державного майна України по Дніпропетровській
області з іншим орендарем не є підставою для виселення ТОВ "Олеся"
з орендованого приміщення.
Крім цього, позивач має право на звернення в установленому
порядку (судовому) з позовом про визнання права власності на
спірне майно (приміщення магазину).
А також відповідачі мають право на звернення в установленому
порядку з позовом про розірвання договору, визнання його
недійсним.
Керуючись ст.ст. 71, 76, 80 Цивільного кодексу Української
РСР від 18 липня 1963 року, 215, 236 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
від 16
січня 2003р., ст.ст. 33, 49, 50 Закону України "Про власність"
( 697-12 ) (697-12)
, ст. ст. 1, 2, 4, 12, 21, 22, 27, 32, 33, 34, 36, 44,
49, 77, 82-85 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, господарський суд, -
В И Р I Ш И В:
В позові позивачеві відмовити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області набирає
законної сили через 10 днів згідно зі ст. 85 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Суддя I. В. Петренко