Р I Ш Е Н Н Я
Iменем України
22.05.07 р. Справа № 15/29
Господарський суд Донецької області у складі головуючого
судді Богатиря К.В.
при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом державного підприємства "Донецька залізниця" м.
Донецьк (код ЄДРПОУ 01074957)
до відповідача закритого акціонерного товариства "Макіївський
металургійний завод" м. Макіївка (код ЄДРПОУ 33185989)
про стягнення штрафу за користування вагонами у сумі 74647,
24 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Андрієнков А.В. за довіреністю № 71-01/470 від
13.02.2007 р.
від відповідача: Співак О.Є. за довіреністю № 0109/152 від
02.08.2006 р.
До господарського суду Донецької області надійшла позовна
заява державного підприємства "Донецька залізниця" м. Донецьк до
закритого акціонерного товариства "Макіївський металургійний
завод" м. Макіївка про стягнення штрафу за користування вагонами у
сумі 74647, 24 грн.
Ухвалою суду від 23.02. 2007 р. позовна заява була прийнята
до розгляду та порушено провадження у справі № 15/29.
Ухвалою від 19.04.2007 року був продовжений строк вирішення
спору на 2 місяці до 19.06.2007 року.
У судовому засіданні сторонами було заявлено письмове
клопотання про ведення судового засідання без здійснення технічної
фіксації, у зв'язку з чим відповідно до статті 81-1 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
судом не здійснювалося
фіксування судового процесу.
Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
складено протокол, який
долучено до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та
заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до залізничних накладних №№ 109462, 109464,
109467-109470, 109473, 109486, 109487, 109495, 109496, 100996,
100997, 109503, 109504, 109507, 109509, 109529, 844892, 109512,
109519-109521, 844898, 844902, 117752, 117753, 13445-13451,
117771, 13683, 13684, 013444, 844905, 13651, 13652, 13725-13735,
13754-13757, 123595, 133596, 123599, 123600, 123601,123605,
123609, 123610 в період з 31 липня по 22 серпня 2006 року на ст.
Ясинувата від позивача для відповідача надходили іноземні вагони з
вантажем, однак прийняті відповідачем вони були лише після
проведення митного оформлення вантажу, під час якого знаходилися
на під'їзних коліях ст. Ясинувата.
За фактами несвоєчасного отримання вантажу представниками
залізниці були складені акти загальної форми № 697, 699, 703, 707,
712, 719, 720, 723, 729, 730, 732, 733, 752, 764, 768, 773, 774,
781, 785, 799 в яких відповідно до кожної накладної у "Графі опис
обставин, що викликали складання актів" зазначені відомості про
те, що ЗАТ "Макіївський металургійний завод" не приймає вагони до
закінчення митного контролю.
За користування вагонами та контейнерами залізниця на
підставі ст. 119 Статуту Залізниць України ( 457-98-п ) (457-98-п)
,
відповідно до якої за користування вагонами і контейнерами
залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками
під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами -
суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата, нарахувала
плату у сумі 74647,24 грн.
Однак відповідач у відзиві № 0409/юр від 05.03.2007 року щодо
задоволення позовних вимог повністю заперечував, посилаючись на
наступні факти та норми чинного законодавства.
По-перше, відповідно до ст. 119 Статуту Залізниць України
( 457-98-п ) (457-98-п)
порядок визначення плати за користування вагонами
(контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної
плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла
з вини залізниці, встановлюється Правилами.
Пунктом 3 Правил користування вагонами та контейнерам
встановлено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та
нарахування плати за користування ними провадиться на станції
відправлення та призначення за відомістю плати за користування
вагонами (контейнерами) форми ГУ-46, яка складається на підставі
пам'яток про користування вагонами (контейнерами) форми ГУ-45
(додаток 2), актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, актів
загальної форми ГУ-23.
Частиною 6 пункту 4 Правил користування вагонами та
контейнерами встановлено, що час передання вагонів залізницею
вантажовласнику, а також вантажовласником залізниці зазначається у
Пам'ятці про користування вагонами, яка оформляється після
закінчення приймально-здавальних операцій.
З копій пам'яток, які долучені до матеріалів справи на
прийняття вищевказаних вагонів вбачається, що жоден з них
відповідачем у спірний період під час митного оформлення вантажу
прийнятий не був.
В процесі розгляду справи з'ясовано, що між позивачем
(залізницею за договором) та відповідачем (власником під'їзної
колії за договором) було укладено договір № 1/102/9507/06 від
28.02.2006 року на експлуатацію залізничної під'їзної колії ЗАТ
"Макіївський металургійний завод" при станції Ясинувата Донецької
залізниці.
Пунктом 4 розділу "Додаткові умови" даного договору
визначено, що час перебування на під'їзній колії визначається з
моменту закінчення приймально-здавальних операцій при передаванні
вагонів залізницею власнику під'їзної колії.
Частиною 3 ст. 23 Статуту залізниць України ( 457-98-п ) (457-98-п)
встановлено, що в разі проведення митного контролю дата видачі
вантажу ставиться після закінчення митних операцій.
Згідно ч. 2 ст. 76 Статуту залізниць України ( 457-98-п ) (457-98-п)
час
знаходження вагонів на залізничних під'їзних коліях, що
обслуговуються їх локомотивами, визначається з моменту передачі
вагонів на передавальних коліях. Тобто з суті вищенаведеної
статті, а також зазначеного пункту договору випливає, що
закінчення митного оформлення вантажу не можу передувати
приймально-здавальним операціям.
Згідно п 14 ст. 1 Митного кодексу України ( 92-15 ) (92-15)
митне
оформлення - це виконання митним органом дій (процедур), які
пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і
транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон
України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих
товарів і транспортних засобів.
Статтею 140 Митного кодексу України ( 92-15 ) (92-15)
встановлено, що
порядок та строки проведення митного контролю на залізничному
транспорті визначаються спільними технологічними схемами, які
затверджуються начальниками залізничних станцій, керівниками
митних органів та органів охорони державного кордону України.
Спеціальним нормативно-правовим актом у сфері взаємодії
митних органів та залізниці України є "Порядок взаємодії митниць і
залізниць України при переміщені через митний кордон товарів та
інших предметів у вантажних залізничних поїздах", затверджений
наказом Державної митної служби України та Міністерства транспорту
України № 231/174 ( z0360-01 ) (z0360-01)
від 30.03.2001 року.
Пунктом 3.13 вказаного порядку встановлено, що після
проведення митного оформлення товарів (вантажів) перевізні
документи з відповідними відмітками, підписом і відмітками
особистої номерної печатки посадової особи митниці призначення
повертаються на станцію призначення та служать підставою для
видачі товарів (вантажів) вантажоодержувачу. Видача вантажів до
закінчення митного оформлення забороняється.
Частиною 3 ст. 23 Статуту залізниць України ( 457-98-п ) (457-98-п)
встановлено, що в разі проведення митного контролю дата видачі
вантажу ставиться після закінчення митних операцій.
Пунктом 7 Правил видачі вантажів встановлено, що видача
імпортних вантажів провадиться після митного оформлення.
Крім того відповідно до пункту 2.6. "Порядку взаємодії
Донбаської регіональної митниці і Ясинуватської дирекції
залізничних перевезень Донецької залізниці, яка знаходиться у зоні
діяльності Донбаської регіональної митниці, при переміщенні через
митний кордон товарів та інших предметів у вантажних залізничних
поїздах", затвердженого наказом Донбаської регіональної митниці і
Ясинуватської дирекції залізничних перевезень Донецької залізниці
№ 466/106 від 03.08.2003 року забороняється видача товарів
(вантажів), зазначених у пункті 2.1. цього порядку з місць
загального користування до закінчення митного контролю.
Окрім норм чинного законодавства про те, що вивантаження
вагонів з метою видачі їх власнику забороняється до митного
оформлення, підвереджується фактичними матеріалами справи,
зокрема, листом №11-8-2/2870 від 04.04.2003р. Донбаської
регіональної митниці, адресованого начальнику Донецької залізниці
Рогову М.В, копія якого долучена до матеріалів справи.
Факт затримки видачі товару відповідачу через проведення
митного оформлення вантажу підтверджується копіями актів загальної
форми та копіями пам'яток, які додані до матеріалів справи.
Посилання позивача, на ч.3 п. 7 Правил видачі вантажів, яка
встановлює, що на станціях, де підрозділи митних органів відсутні,
перевізні документи для оформлення в митниці тимчасово передаються
працівниками станцій одержувачу під розписку в спеціальній книжці,
у якій фіксується дата й час одержання документів, а також
зобов'язання одержувача передати перевізні документи в митний
орган і повернути їх станції (на станції Ясинувата митні органи
відсутні), судом до уваги не беруться, оскільки передача
працівниками станції одержувачу перевізних документів не означає
проведення митного оформлення, а тим більше прийняття вантажу
відповідачем.
Враховуючи те, що час користування вагонами обчислюється з
моменту їх фактичної передачі перевізником вантажовласникові до
моменту фактичного прийняття від вантажовласника, та враховуючи
встановлений факт видачі ЗАТ "Макіївський металургійний завод"
вантажів після закінчення митного оформлення, плата за
користування вагонами безпідставно нарахована за час знаходження
вантажу під митним контролем в очікуванні видачі вантажу.
Таким чином, суд вважає, що, по-перше, позов позивачем не
обгрунтований, не відповідає нормам чинного законодавства,
по-друге за фактичними матеріалами справи встановлено, що з боку
відповідача порушень норм Статуту залізниць України ( 457-98-п ) (457-98-п)
та Правил видачі вантажів не було.
З зазначених підстав суд дійшов висновку, що позов
задоволенню не підлягає.
Згідно ст. 49 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
судові витрати суд
покладає на позивача у зв'язку з відмовою у задоволенні позову.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 12; 22 32-34;
36; 43; 49; 82-85; Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, господарський суд, -
В И Р I Ш И В:
У задоволенні позову відмовити.
У судовому засіданні 22.05.2007 р. за згодою сторін оголошено
вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення підписаний судом 29.05.2007 року.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення
десятиденного строку з дня його підписання.
У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного
подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили
після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Суддя