ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВIННИЦЬКОЇ ОБЛАСТI
Iменем України
РIШЕННЯ
18 травня 2007 р. Справа 2/63-06
за позовом: Адвокатського об'єднання "Вінницька обласна
колегія адвокатів", вул.Соборна, 53, м. Вінниця, 21100
до: Державної судової адміністрації України в особі
територіального управління ДСА України у Вінницькій області, вул.
Скалецького, 17, м. Вінниця, 21100
до Тиврівської селищної ради, смт. Тиврів
третя особа: Управління юстиції у Вінницькій області, вул.
Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця
про стягнення вартості частини будівлі
Головуючий суддя Курко О.П.
При секретарі судового засідання Слободонюк М.В.
Представники
позивача : Павлов С.С., за дорученням
відповідача 1: Дернова В.В., за дорученням
відповідача 2: не з'явився
третя особа: Макушинська К.С., за дорученням
ВСТАНОВИВ :
Заявлений позов адвокатським об'єднанням "Вінницька обласна
колегія адвокатів", м. Вінниця до Державної судової адміністрації
України в особі територіального управління ДСА у Вінницькій
області, м. Вінниця, до Тиврівської селищної ради про визнання за
адвокатським об'єднанням "Вінницька обласна колегія адвокатів"
права власності на приміщення № 1 площею 6,9 кв. м., № 4 площею
5,3 кв. м, № 3 площею 7 к в.м, всього 19,2 кв.м в будинку № 3 по
вул. Шевченка в смт. Тиврів, Вінницької області, що становить
8/100 дольових частин.
Позивач заявою від 31.04.06 р. уточнив позовні вимоги та
просив визнати дійсним договір про дольову участь Вінницької
обласної колегії адвокатів спільно із управлінням юстиції
Вінницького обласного виконкому (на той час) в будівництві
адміністративного будинку Тиврівського районного суду в смт.
Тиврів по вул. Шевченка,3, та визнати за ним право власності на
8/100 дольових частин будинку № 3 по вул. Шевченка в смт. Тиврів.
В подальшому відповідною заявою, поданою через канцелярію
суду 29.11.2006р. позивач змінив предмет позову та просив стягнути
з Територіального управління ДСА у Вінницькій області на користь
адвокатського об'єднання "ВОКА" 12 тисяч гривень, що складає
вартість 8/100 частин будівлі з врахуванням коштів, внесених на
будівництво в 1972 р. в розмірі 6 тис. карбованців.
Зміну предмету позову позивач мотивує тим, що на день
розгляду справи Тиврівський районний суд зробив переобладнання
приміщення в якому знаходилась юридична консультація і під
адміністративним тиском змусив адвокатів залишити приміщення.
Позивач вказує що Президією ВОКА 10.02.1972р. прийнято постанову
про виділення попередньо 6 тис. карбованців для будівництва
приміщення Тиврівської юридичної консультації. Як доказом
будівництва даного приміщення за рахунок позивача посилається на
інвентаризаційну справу, з якої вбачається, що приміщення
юридичної консультації збудовані з окремим входом і виходом.
Однак, 02.04.2007р. позивачем вкотре подана заява про
уточнення позовних вимог, відповідно до якої останній посилаючись
на те, що з моменту будівництва спірної будівлі позивач на
законних підставах здійснював всі передбачені законодавством
обов'язки, що належать власнику, а також те, що будівництво
проводилась спільно за кошти позивача та органів влади просить
визнати за Адвокатським об'єднанням "ВОКА" право власності на
8/100 частини будівлі, що знаходиться за адресою смт. Тиврів, вул.
Шевченка, 3. Крім того позивач також просить визнати договір
оренди 8/100 частин даної будівлі недійсним з тих підстав, що був
укладений між сторонами внаслідок помилки щодо обставин, які
визначають природу правочину.
В судовому засіданні представник позивача уточнені позовні
вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задоволити.
Перший відповідач в наданих суду запереченнях уточнені
позовні вимоги не визнав в повному обсязі, вказуючи що в позивача
відсутні будь-які документи які підтверджують за ним право
власності на 8/100 частини будівлі, що знаходиться за адресою смт.
Тиврів, вул. Шевченка, 3.
Другий відповідач в судове засідання не з'явився, надавши
суду відповідні заяви про розгляд справи без присутності
уповноваженого представника, вказавши що будь-яких доказів на
право власності на спірну будівлю в виконкомі селищної ради не
має.
Ухвалою суду 29.01.2007р. за клопотанням представника
позивача залучено до участі у справі в якості третьої особи яка не
заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача
Управління юстиції у Вінницькій області.
За клопотаннями сторін справа розглядалась поза межами 2-х
місячного строку. Крім того за клопотанням позивача здійснювалось
фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів.
Суд, розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення
представників сторін, приходить до висновку, що в задоволенні
позову слід відмовити виходячи з наступного.
Згідно ст. 328 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
право власності
набувається на законних підстава, що не заборонені законом,
зокрема із правочинів.
Статтею 331 даного кодексу передбачено, що право власності на
нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо
інше не встановлено договором або законом.
Позивач стверджує, що будівля, яка розташована за адресою:
смт. Тиврів, вул. Шевченка, 3, збудована спільно за кошти позивача
та органів влади, а право власності на неї підтверджується
рішенням виконавчого комітету Тиврівської районної ради депутатів
від 08.04.1965р. про виділення земельної ділянки під будівництво
районної юридичної консультації площею 0,04 га в смт. Тиврів поряд
з будинком ДОССАФ та затвердження акту від 04.03.1965р. про вибір
ділянки під будівництво юридичної консультації; протоколом № 4 від
10.02.1972 р. Президії Вінницької обласної колегії адвокатів про
виділення на бідвництво юридичної консультації 6 тисяч крб.;
матеріалами інвентаризаційної справи, які свідчать що спірна
будівля має два окремих ізольованих приміщення з окремими входами.
Однак з таким висновком позивача суд не може погодитись
оскільки зазначення у протоколі засідання президії Вінницької
обласної колегії адвокатів № 4 від 10.02.1972р. про виділення на
будівництво юридичної консультації Тиврівського району 6 тисяч
(шести) тисяч карбованців не підтверджує факту безпосереднього
виділення вищезазначених коштів, про що свідчать відсутність в
позивача будь-яких документів, які свідчать про надання
відповідних коштів. Тобто в цьому випадку мав місце лише протокол
про наміри, який не свідчить про реальне виділення коштів.
Позивачем не надано до суду доказів, що приміщення
Тиврівського районного суду Вінницької області за адресою: м.
Тиврів, вул. Шевченка, 3, розташоване саме на земельній ділянці
площею 0,04 га під будівництво районної юридичної консультації в
Тиврові поряд з будинком ДОСААФ.
Крім того, наявність у спірному приміщенні двох окремих
входів не свідчить про те, що дане приміщення було збудоване за
рахунок коштів позивача та для позивача, - тим більше це не є
правовою ознакою знаходження зазначеної будівлі в режимі спільного
часткового володіння та користування, а відповідно до паспорту
Тиврівського районного суду Вінницької області, що розміщується за
адресою: Вінницька обл., смт. Тиврів, вул. Шевченка, 3, приміщення
являє собою типову будівлю суду та згідно первісної функціональної
належності будівлі - побудоване під суд.
Також безпідставними є посилання позивача про відсутність у
відповідача актів взяття на баланс спірного приміщення.
Так, відповідно до спільного наказу Міністерства юстиції
України та Державної судової адміністрації України від 16.10.2003
року № 125/5; 511; "Про передачу будівель (приміщень) місцевих
судів Вінницької області" було передано зі сфери управління
Міністерства юстиції України до сфери управління Державної судової
адміністрації України будівлі (приміщення) місцевих судів
Вінницької області. Вінницьке обласне управління юстиції та
територіальне управління державної судової адміністрації у
Вінницькій області було зобов'язано здійснити приймання - передачу
зазначених будівель (приміщень) у порядку, встановленому
постановою Кабінету Міністрів України від 21 вересня 1998 року №
1482 ( 1482-98-п ) (1482-98-п)
"Про передачу об'єктів права державної та
комунальної власності".
Відповідно до наказу Голови Державної судової адміністрації
України "Про створення комісії з питань передачі будівель
(приміщень) місцевих судів Вінницької області" від 24.11.2003 року
№ 606 була створена комісія, яка 05.12.2003 року провела
обстеження об'єкта передачі за адресою: м. Тиврів, вул. Шевченка,
3 Тиврівського районного суду та склала акт приймання-передачі від
05.12.2003 року, який затверджений Головою ДСА України від 31
грудня 2003 року.
Зі змісту даного акту слідує що технічна документація на
будівництво та введення об'єкта в експлуатацію спірних приміщень
Вінницьким обласним управлінням юстиції до територіального
управління державної судової адміністрації у Вінницькій області не
передавалася. Даний факт підтвердила в судовому засіданні
уповноважений представник управління юстиції у Вінницькій області,
яка крім іншого повідомила про відсутність будь яких інших
правовстановлюючих документів щодо даних приміщень.
Згідно п. 9 Iнформаційного листа Вищого арбітражного суду
України № 01-8/98 ( v8_98800-01 ) (v8_98800-01)
від 31.01.2001р. "Про деякі
приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із
здійсненням права власності та його захистом", вирішуючи спори,
пов'язані з визнанням права власності чи усуненням перешкод у
користуванні майном, арбітражні суди повинні мати на увазі, що
підтвердженням наявності такого права можуть бути насамперед
правовстановлювальні документи. Перелік таких документів наведено
у додатку N 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення про реєстрацію
прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом
Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5 ( z0157-02 ) (z0157-02)
.
Виходячи з наведено надані позивачем документи в
обгрунтування своїх позовних вимог до вищезазначеного переліку не
входять. Крім того адвокатським об'єднанням "ВОКА" суду не надано
жодного документа, який би підтверджував наявність за останнім
права власності на 8/100 дольових частин будинку № 3 по вул.
Шевченка в смт. Тиврів.
Згідно ч. 2 ст. 331 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, якщо право
власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає
державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної
реєстрації. В той же час ст. 182 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
встановлює,
що право власності та інші речові права на нерухомі речі,
обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають
державній реєстрації. Тобто право власності на нерухоме майно не
може виникати з моменту створення такого майна, а лише з моменту
державної реєстрації, чого позивачем зроблено не було.
Враховуючи вищевикладене, позов в цій частині задоволенню не
підлягає.
В той же час щодо решти позовних вимог суд зазначає наступне.
01.01.2005р. між територіальним управлінням державної судової
адміністрації України у Вінницькій області та адвокатським
об'єднанням "Вінницька обласна колегія адвокатів" було укладено
договір оренди № 69/05 державного нерухомого майна, що знаходиться
на балансі територіального управління державної судової
адміністрації у Вінницькій області, предметом якого згідно п. 1.1
є не житлове вбудоване приміщення загальною площею 21,18 кв.м.,
розташоване за адресою: Вінницька обл., м. Тиврів, вул. Шевченка,
3.
Позивач не визнає даний договір, вважаючи його підписаним
новим головою колегії без достатньої інформації про правову
природу фактичних обставин його предмета, тобто таким, що вчинено
під впливом помилки відповідно до ст. 229 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
. В
якості підтвердження цього вказує, що він взаємно сторонами не
виконувався.
Згідно ст. 229 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
якщо особа, яка вчинила
правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення,
такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
Iстотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та
обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно
знижують її цінність або можливість використання за цільовим
призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного
значення, крім випадків, встановлених законом.
Під помилкою в цій статті слід розуміти неправильне
сприйняття особою істотних обставин правочину, що вплинуло на її
волевиявлення, за відсутності якого можна було б вважати, що
правочин не був вчинений. Тобто в цьому випадку волевиявлення
особи не відповідає її справжньому наміру. Для визнання такого
правочину недійсним необхідно щоб помилка мала істотне значення.
При цьому під помилкою, що має істотне значення значення, ЦК
розуміє помилку щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін.
Підписання договору новим головою колегії адвокатів без
достатньої інформації про правову природу фактичних обставин його
предмета судом розцінюється критично, оскільки позивачем не надано
в обгрунтування цього жодних доказів, які б свідчили про
неправильне сприйняття істотних умов правочину, що могло б
вплинути на волевиявлення особи.
Крім того твердження позивача, що договір взаємно не
виконувався сторонами є безпідставним, оскільки відповідно до
договору оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на
балансі територіального управління державної судової адміністрації
у Вінницькій області № 69/05 від 01.01.2005 року Адвокатському
об'єднанню "Вінницька обласна колегія адвокатів" була нарахована
дебіторська заборгованість за орендну плату в розмірі 213,60 грн.
з врахуванням індексу інфляції, що була виставлена рахунками № 18
від 22.09.2005 року, № 23 від 30.09.2005 року, № 45 від 28.10.2005
року, № 45/11 від 28.11.2005 року, № 45/12 від 28.12.2005 року.
Враховуючи викладене правових підставі для визнання недійсним
договору оренди № 69/05 від 01.01.2005р. в суду не має.
У відповідності із ст. 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, кожна
сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як
на підставу своїх вимог і заперечень.
На підставі викладеного, враховуючи що позивачем уточненні
позовні вимоги доведені не були, суд приходить до висновку що в їх
задоволенні слід відмовити.
Керуючись ст. 4-3, 4-5, 22, 33, 43, 49, 82, 83, 84, 115, 116
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, -
ВИРIШИВ :
В задоволені позову - відмовити.
Суддя Курко О.П.
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до
вимог ст.85ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
22.05.07