РIШЕННЯ
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.05.07 Справа № 16/5пн.
Суддя Шеліхіна Р.М., розглянувши матеріали справи за позовом
Господарського товариства з обмеженою відповідальністю "Фірми
"Універсал", м. Брянка, Луганської області
до 1. Комунального підприємства "Бюро технічної
інвентаризації", м. Брянка, Луганської області
2. Виконавчого комітету Брянківської міської ради, м. Брянка,
Луганської області
3. Самостійна державна пожежна частина №35 Стаханівського
міського управління МНС України у Луганській області у м. Брянка
Луганської області.
про визнання права власності та спонукання до реєстрації
права власності
при секретарі судового засідання Михайлевич М.Ю.
за участю представників сторін:
від позивача - Стиценко Л.А., дов. від 22.01.07. №1,
Фомін А.В., директор підприємства,
від першого відповідача -не прибув;
від другого відповідача -не прибув;
від третього відповідача -Iванченко В.С., начальник 35-ої
пожежної частини;
Агевич К.В., начальник відділу правової роботи та охорони
праці, представник головного управління МЧС України в Луганській
області;
ВСТАНОВИВ:
Суть спору: заявлена вимога про визнання права власності на
об'єкт незавершеного будівництва -пожарного депо на чотири
автомашини, двоповерхової окремо розташованої цегельної будівлі
площею 569,6 квадратних метри у м. Брянка Луганської області по
вулиці "Моськовскій", 1 "в", придбаної позивачем у власність за
договором купівлі-продажу незавершеного будівництва на аукціоні
від 25.11.02., укладеного між позивачем та арбітражним
керуючим -ліквідатором банкрута Державного підприємства шахта
"Краснопол'євська". Також, заявлена вимога про зобов'язання
першого відповідача зареєструвати право власності на об'єкт
незавершеного будівництва -пожарного депо на чотири автомашини,
двоповерхової окремо розташованої цегельної будівлі площею 569,6
квадратних метри у м. Брянка Луганської області по вулиці
"Моськовскій", 1 "в"за позивачем.
Перший відповідач відзивом від 19.01.07. №7 проти позову
заперечує з підстав відсутності у позивача документів про право
власності або право користування земельною ділянкою, документів,
які б містили опис об'єкту незавершеного будівництва та дозвіл на
виконання будівельних робіт. Крім того, перший відповідач вказує
на відсутність у позивача документу про право власності на об'єкт
незавершеного будівництва попереднього власника, а також перший
відповідач вказав про безпідставність вимог до нього у зв'язку з
тим, що законом не передбачено встановлювати та реєструвати право
власності на незавершене будівництво.
Відзивом від 02.02.07. №21 вдруге вказав свої заперечення
проти визнання судом права власності на об'єкт незавершеного
будівництва, а за умови надання позивачем необхідних документів
для реєстрації права власності на незавершене будівництво -перший
відповідач зареєструє право власності.
Листом від 21.02.07. №41 перший відповідач повідомив суд про
те, що земельна ділянка, на якій розташоване незавершене
будівництво, придбане позивачем, належить пожежній частині (третій
відповідач).
Клопотанням від 26,02,07, №43 перший відповідач просить суд
розглянути справу без його участі і повідомляє про відсутність в
нього заперечень проти позову.
Другий відповідач відзивом від 19.01.07. №67 вважає за
необхідне залишити позовну заяву без розгляду з підстав не
отримання другим відповідачем копії позовної заяви.
Суд не приймає до уваги такі доводи другого відповідача за
безпідставністю, оскільки докази направлення копії позову на
адресу другого відповідача, які містяться в матеріалах справи
(а.с.4,6), - є належними.
Листом від 01.02.07. №172 другий відповідач не заперечив
проти позову в частині визнання права власності на незавершене
будівництво.
До матеріалів справи надіслав листа міський Голова м. Брянки
Луганської області від 15.05.07. №827, в якому міський голова
вказав, що норми Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
не
передбачають автоматичного переходу права користування землею при
придбанні об'єкту незавершеного будівництва. Також Голова вказав
про відсутність можливості наділити позивача земельною ділянкою
під придбаний ним об'єкт, оскільки земля належить третьому
відповідачу на праві постійного користування.
Третій відповідач відзивом від 24.04.07. проти позову
заперечує у зв'язку зі знаходженням недобудованої будівлі
пожарного депо, яку купив позивач, на території земельної ділянки,
наданої у постійне користування третьому відповідачу. При цьому
відповідач посилається на вимоги ст.331 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
і на
правила п.40 постанови КМУ від 26.07.1994 року №508 ( 508-94-п ) (508-94-п)
в
редакції від 25.05.06., в якій зазначено про порядок забудови
земельних ділянок, наданих у користування Державній пожежній
охороні.
Позивач підтримав позов і вказав про відсутність в нього
заперечень до використання третім відповідачем права на володіння
земельною ділянкою. Письмового заперечення на відзив третього
відповідача позивач не надав. У судовому засіданні 18.05.07.
представник позивача надав до матеріалів справи примірник договору
про наміри від 17.05.07., підписаного позивачем та третім
відповідачем, в якому сторони договору встановили: позивач будує
третьому відповідачу гаражні бокси, а третій відповідач за
побудовані та здані в експлуатацію гаражні бокси відмовляється від
частини земельної ділянки на користь позивача.
Представники третього відповідача не підтримали у судовому
засіданні умови підписаного договору і проти позову заперечили.
Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об'єктивно
дослідивши матеріали та обставини справи, вислухав представників
сторін, оцінивши надані сторонами докази своїх вимог і заперечень
до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного
окремо і у сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає
задоволенню за таких підстав.
Відповідно до норми ст.19 Основного закону
держави -Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
правовий порядок в
Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може
бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх
посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах
повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами
України.
Перший відповідач не має правових підстав для визнання та
проведення державної реєстрації на об'єкт незавершеного
будівництва з огляду на наступне.
Відповідно до вимог Закону України "Про власність"
( 697-12 ) (697-12)
, ч. 3 статті 331 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
закон не
передбачає реєстрацію права власності на незавершене будівництво
якщо особа, яка придбала об'єкт незавершеного будівництва, не
уклала договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, не є
власником та користувачем земельної ділянки для створення об'єкту
незавершеного будівництва та не має проектно-кошторисної
документації та інших документів, що містять опис об'єкта
незавершеного будівництва.
Враховуючи норму ст.331 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, необхідно
зазначити, що позивач не створив нового нерухомого майна, а купив
об'єкт незавершеного будівництва і не добудував його, не здав в
експлуатацію, а продовжує володіти об'єктом незавершеного
будівництва, щодо якого не уклав договір, не має
проектно-кошторисної документації та інших документів, що містили
б опис об'єкта незавершеного будівництва.
Таким чином, позивач не є власником нерухомого майна,
державна реєстрація права власності на яке необхідна за законом і
право власності на яке виникає з моменту державної реєстрації.
Позивач володіє об'єктом незавершеного будівництва (будівельними
матеріалами), що не є нерухомим майном у розумінні закону
(будівлі, іншої капітальної споруди, яка експлуатується), право
власності на яке виникає з моменту державної реєстрації. Державна
реєстрація права власності на об'єкт незавершеного будівництва і
будівельні матеріали законом не встановлена і не може бути
здійснена.
Відповідно до правил ст.33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
позивач
повинен довести ті обставини, на які він посилається як на
підставу своїх вимог до суті спору. Згідно з вимогами ст.34 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
обставини справи, які відповідно до
законодавства повинні бути підтверджені певними засобами
доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказами.
Позивач не надав доказів того, що він є власником та
користувачем з оформленим у відповідності до вимог Земельного
кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
та інших законодавчих актів правом
землекористування земельної ділянки, яку він використає
(використовує) для об'єкту незавершеного будівництва або
завершення будівництвом придбаного об'єкта. Відсутні в матеріалах
справи докази того, що позивачу або іншій особі була виділена
земельна ділянка для забудови пожарним депо, відсутні докази
відведення позивачу або іншій особі земельної ділянки та розробки
проекту землеустрою для будівництва на території, на якій
розташовано незавершений об'єкт будівництва. Згідно матеріалів
справи земельна ділянка, на якій розташований куплений позивачем
об'єкт незавершеного будівництва, належить на праві постійного
користування третьому відповідачу і забудовувати землі Державної
пожежної охорони іншими об'єктами ніж спеціальними для пожежних
частин заборонено (п.40 постанови КМУ від 26.07.1994 року №508
( 508-94-п ) (508-94-п)
в редакції від 25.05.06.).
Таким чином, у першого відповідача відсутні підстави для
вчинення дій по державній реєстрації права власності на об'єкт
незавершеного будівництва -пожарного депо на чотири автомашини,
двоповерхової окремо розташованої цегельної будівлі площею 569,6
квадратних метри у м. Брянка Луганської області по вулиці
"Моськовскій", 1 "в", придбаної позивачем у власність за договором
купівлі-продажу незавершеного будівництва на аукціоні від
25.11.02., укладеного між позивачем та арбітражним
керуючим -ліквідатором банкрута Державного підприємства шахта
"Краснопол'євська"
Згідно з правилами Закону України "Про місцеве самоврядування
в Україні"до ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
повноважень виконавчого комітету
міської ради не належить вирішення питань, пов'язаних з визнанням
та реєстрацією права власності майна. Такі питання вирішує міська
рада, яка наділена повноваженнями по розпорядженню комунальним
майном і земельними ресурсами на введеній їй до компетенції
території міської громади. Таким чином, виконавчий комітет
Брянківської міської ради Луганської області не є належним
відповідачем по даній справі і позовні вимоги не можуть бути
задоволені по відношенню до другого відповідача, оскільки вимоги,
заявлені в позові, не є компетенцією другого відповідача.
Відповідно до норми ст.55 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
особа має право на звернення до суду у зв'язку з порушенням її
прав та охоронюваних законом інтересів. Вимогами ст.392 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
встановлено, що власник майна може пред'явити позов про
визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не
визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який
засвідчує його право власності.
Згідно з вимогами Закону України "Про пожежну безпеку"та
( 3745-12 ) (3745-12)
умовами Положення про Самостійну державну пожежну
частину №35 Стаханівського міського управління МНС України у
Луганській області у м. Брянка Луганської області, а також інших
законодавчих актів, до повноважень третього відповідача не входить
реєстрація права власності на об'єкти недобудованого майна,
придбаного на аукціоні при продажі майна банкрута.
Заперечення третього відповідача щодо визнання за позивачем
права власності на об'єкт незавершеного будівництва як права
власності на нерухоме майно та проведення державної реєстрації
правомірні, оскільки правилами ст.376 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
встановлено: якщо власник (користувач -третій відповідач)
земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на
нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне
будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права
інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила
(здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. Як було
вказано вище, доказів того, що позивачу або іншій особі була
виділена земельна ділянка під будівництво та розроблений проект на
забудову землі, позивач не надав. Тому, об'єкт незавершеного
будівництва, який купив позивач, є самочинним будівництвом і право
власності на нього не може бути визнано судом -ч.ч.1,2 ст.376 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
.
Третій відповідач обгрунтовано заперечує проти визнання права
власності на об'єкт незавершеного будівництва, оскільки цей об'єкт
розташовано на земельній ділянці, яка належить третьому
відповідачу на праві постійного користування. За таких підстав, з
урахуванням вимог ст.ст.331,376 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, пункту 40
постанови КМУ від 26.07.1994 року №508 ( 508-94-п ) (508-94-п)
в редакції від
25.05.06., яким заборонено забудовувати землі Державної пожежної
охорони іншими об'єктами ніж спеціальними для пожежних частин,
позовна вимога про визнання права власності на об'єкт
незавершеного будівництва не може бути задоволена по відношенню до
третього відповідача.
Слід вказати, що відповідно до правил норм правового
інституту глави 24 Цивільного кодексу України, ст.ст. 328-345,
право власності набувається на підставах, не заборонених законом.
Правилом ст.334 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
передбачено, що право
власності у набувача майна може виникнути на підставі договору і з
моменту передачі майна. Аналізуючи ст.655 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
та
договір купівлі-продажу незавершеного будівництва на аукціоні від
25.11.02., наданий позивачем як доказ правомірного володіння
майном, суд дійшов висновку, що даний договір є підставою для
правомірного володіння, користування та розпорядження позивачем
придбаним майном -незавершеним будівництвом, оскільки пунктом 1.2
вказаного договору встановлено, що право власності на майно
переходить до покупця (позивача) з моменту надходження оплати за
майно на рахунок продавця. Позивач оплатив куплене майно і отримав
по акту прийому передачі у володіння, що підтверджено матеріалами
справи, і став його власником -власником незавершеного будівництва
згідно з умовами вказаного договору купівлі-продажу.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є безпідставними та
такими, що задоволенню не підлягають.
Відповідно до вимог ст.49 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
судові
витрати слід покласти на позивача.
На підставі викладеного, ст.ст.19,55 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, Закону України "Про власність" ( 697-12 ) (697-12)
, ст.ст.
328-345, 376, 392,655 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, ст.120 Земельного
кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
, постанови КМУ від 26.07.1994 року
№508 ( 508-94-п ) (508-94-п)
в редакції від 25.05.06., керуючись
ст.ст.33,34,43,49,75,82,84,85 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
В И Р I Ш И В :
1. Відмовити у позові повністю.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Рішення підписане 23.05.07.
Суддя Р.М. Шеліхіна