донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Iменем України
27.09.2006 р. справа №35/58
Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії
суддів:
головуючого:
Дзюби О.М.
суддів
Діброви Г.I., Стойки О.В.,
за участю представників сторін:
від позивача:
Усатенко С.А. (довіреність №185 від 11.04.2006р.),
від відповідача:
Пуговкіна А.В. (довіреність №6 від 30.07.2006р.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Закрите акціонерне товариство "Енерговугілля" м.Донецьк
на постанову (ухвалу) господарського суду
Донецької області
від
09.06.2006 року
по справі
№35/58
за позовом
Відкрите акціонерне товариство "Світловодське" м.Світловодськ
до
Закрите акціонерне товариство "Енерговугілля" Брикетна
фабрика Димитрівська м.Донецьк
про
стягнення 10063,80грн.
В С Т А Н О В И В:
У лютому 2006року позивач, Відкрите акціонерне товариство
"Світловодське автотранспортне підприємство -13507" м.Світловодськ
Кіровоградської області, звернувся до господарського суду
Донецької області з позовом до закритого акціонерного товариства
"Енереговугілля" м.Донецьк про стягнення 10063грн.80коп.
Позовні вимоги обгрунтовувались невиконанням відповідачем
вимог договору про надання автобусів та здійснення перевезень від
04.10.2002року, укладеного між Димитрівською брикетною фабрикою
ДХК "Олександріявугілля" (правонаступник Закрите акціонерне
товариство "Енерговугілля" м.Донецьк) та Відкритим акціонерним
товариством "Світловодське автотранспортне підприємство -13507"
м.Світловодськ Кіровоградської області.
Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на пропуск
позивачем строку позовної давності.
Рішенням від 09.06.2006року господарський суд Донецької
області позовні вимоги задовольнив у повному обсязі, стягнувши з
відповідача 10063грн.80коп. основного боргу, 102грн.00коп. витрати
по сплаті державного мита, 118грн.00коп. витрати на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Також суд
визнав поважними причини пропущення позивачем строку позовної
давності.
Не погодившись з прийнятим рішення, відповідач звернувся з
апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати,
прийняти нове рішення, у задоволені позовних вимог відмовити.
Скаргу мотивовано неправильним застосуванням норм матеріального
права, а саме, суд неправомірно визнав причини пропущення строку
позовної давності поважними.
Позивач вважає рішення суду законним та обгрунтованим, тому
просить залишити його без змін, скаргу без задоволення.
Згідно зі ст.ст.28,29 Закону України "Про судоустрій в
Україні" ( 3018-14 ) (3018-14)
розпорядженням заступника голови Донецького
апеляційного суду була призначена нова колегія суддів для розгляду
апеляційної скарги.
Відповідно до ст.129 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, ч.4
ст.9 Закону України "Про судоустрій в Україні" ( 3018-14 ) (3018-14)
,
ст.ст. 4-4,81-1 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
був здійснений запис судового засідання за допомогою
засобів технічної фіксації.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
у процесі розгляду справи апеляційний
господарський суд за наявними у справі і додатково поданими
доказами повторно розглядає справу.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами
апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість
рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи
апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та
повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування
судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права,
колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосуванням судом норм матеріального та
процесуального права при винесені оспорюваного рішення, вважає, що
апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як вбачається із матеріалів справи і встановлено
господарським судом, між Димитрівською брикетною фабрикою ДХК
"Олександріявугілля" (замовник) та Відкритим акціонерним
товариством "Світловодське автотранспортне підприємство -13507"
(позивач) 04.10.2002року укладений договір про надання автобусів
та здійснення перевезень. Відповідно до умов якого, пункт 2.1,
позивач зобов'язався здійснювати перевезення, а замовник
забезпечувати роботу виділених автобусів у режимі роботи, та
своєчасно оплачувати роботу перевізника. Оплата проводиться не
пізніше п'яти днів з моменту одержання рахунка (пункт 4.6
договору). Строк дії договору сплинув 04.10.2004року.
Відповідно до п.4 наказу Міністерства палива та енергетики
України №421 ( v0421558-04 ) (v0421558-04)
від 28.07.2004р., договору оренди
цілісного майнового комплексу державного підприємства №12-59 від
23.04.2004року Закрите акціонерне товариство "Енерговугілля" є
правонаступником прав та обов'язків структурного підрозділу ДХК
"Олександріявугілля".
Позивач свої договірні зобов'язання виконав, але відповідач у
порушення вимог статті 526 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
договірні зобов'язання не виконав, виставлені позивачем рахунки не
сплатив, у зв'язку з чим виникла заборгованість у сумі
10063грн.80коп. яка підтверджена матеріалами справи.
Згідно статей 256, 257 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
позовна давність -це строк, у межах якого особа може звернутися до
суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу і
встановлюється тривалістю в три роки. Статтею 261 передбачено, що
перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа
довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про
особу, яка його порушила. Позовна давність служить зміцненню
договірної дисципліни, стимулює активність учасників цивільного
обороту в здійсненні приналежних їм прав і обов'язків, а також
підсилює взаємний контроль за виконанням зобов'язань.
Матеріалами справи доведено, що останній рахунок від позивача
був направлений відповідачеві 06.12.2002року. Право на захист в
судовому порядку для позивача виникло після сплину 5 банківських
днів (п.4.6 договору), тобто з 12.12.2002року. Як стверджує
позивач, з метою встановлення правонаступника прав і обов'язків
брикетної фабрики "Димитрівська" на протязі 2003-2004року
неодноразово зверталося з запитами до Мінпаливенерго" України та
ДХК "Олександріявугілля" з проханням надіслати копію наказів про
реорганізацію ДХК "Олександріявугілля". У квітні 2005року на
адресу позивача надійшли копії наказів про реорганізацію державної
холдінгової компанії "Олександріявугілля" і її структурного
підрозділу: брикетної фабрики "Димитрівська". Отже, вперше,
11.11.2005року, позивач звернувся до господарського суду
Кіровоградської області у межах строку позовної давності з позовом
про стягнення з Олександрівської філії закритого акціонерного
товариства "Енерговугілля" брикетної фабрики "Димитрівська"
заборгованості у сумі 10063грн.80коп. Господарським судом
Кіровоградської області 17.11.2005року була прийнята ухвала про
відмову у прийнятті позовної заяви на підставі п.1 ч.1 ст.62
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
(т.2а.с.43) з мотивів того, що Олександрівська філія закритого
акціонерного товариства "Енерговугілля" брикетної фабрики
"Димитрівська" не може бути стороною -відповідачем у судовому
процесі за позовом про визнання і стягнення боргу, так як за ч.3
ст.95 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, філії не є юридичними
особами. Вдруге, позовна заява була направлена до господарського
суду Кіровоградської області 20.01.2006року, а 08.02.2006року
вказаним судом позовна заява та додані до неї документи надіслані
за підсудністю до господарського суду Донецької області (т.1
а.с.2).
Згідно із загальним правилом, після закінчення строку
позовної давності особа втрачає можливість звертатися до судового
захисту порушеного права. Зокрема, право потерпілого суб'єкта
цивільних правовідносин отримати захист в разі поважності причин
пропущення ним строку позовної давності прямо передбачене ч.5
ст.267 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
. Поважність причин
пропуску є оціночною категорією, яка повинна встановлюватись судом
у кожному окремому випадку з врахуванням обставин конкретної
справи.
Статтею 267 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
передбачені
наслідки спливу позовної давності. Однак, із загального правила є
виключення. Так, приписами частини 3 даної статті визначено, що
позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у
спорі, зробленою до винесення ним рішення. В матеріалах справи
(т.2 а.с.32) знаходиться заява позивача №277 від 24.05.2006року
про поновлення строків позовної давності у відповідності до якої
суд визнав поважними причини пропуску строку позовної давності.
Задовольняючи позов, господарський суд виходив з того, що
позивачем строк позовної давності пропущений з поважних причин,
оскільки матеріалами справи підтверджено наміри позивача
досудового врегулювати спір у межах строку позовної давності.
Отже, судова колегія вважає, що вирішуючи спір у даній справі
господарський суд правильно застосував норми правового інституту
"Позовна давність", а тому прийняте рішення відповідає вимогам
закону і обставинам справи, підстав для його скасування не
вбачається.
Витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі
покладаються на заявника скарги у справі відповідно до ст.49
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Керуючись ст.ст.49,99,101,103,105 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, судова колегія, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу на рішення господарського суду Донецької
області від 09.06.2006року у справі №35/58 залишити без
задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від
09.06.2006року у справі №35/58 залишити без змін.
Головуючий Дзюба О.М.
Судді: Діброва Г.I.
Стойка О.В.
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3 у справу
4 ДАГС