ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТI
РIШЕННЯ
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" травня 2007 р. Справа № 10/1052
Господарський суд Черкаської області в складі судді Шумка
В.В., при секретарі судового засідання Холодній Л.В., за участю
представників сторін:
позивача -Єніка Є.В. -за довіреністю,
відповідача -відсутній,
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ДК
"Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
до ВАТ по газопостачанню та газифікації "Черкасигаз"
про стягнення 4 488 846,48 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Подано позов про стягнення 2299925,80 грн. боргу за
поставлений природний газ, 358466,44 грн. пені, 160994,80 грн.
штрафу, 1357914,06 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції,
311545,38 грн. -3% річних.
Позивач подав суду заяву про зміну позовних вимог, згідно з
якою просить суд стягти з відповідача борг у заявленій до
стягнення сумі, 358466,44 грн. пені, 160994,80 грн. штрафу,
2268912,22 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, 461466,14
грн. -3% річних.
Представник позивача позов підтримав за уточненими вимогами.
Відповідач у письмових запереченнях на позовну заяву та заяву
про збільшення позовних вимог позов визнав частково, на суму боргу
2299925,80 грн., проти решти вимог позивача заперечив. Мотиви
заперечень відповідача полягають у тому, що прострочення виконання
грошового зобов'язання перед позивачем пов'язане з оплатою
населенням комунальних послуг з газопостачання, до набрання
чинності ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
. На підставі цього та наявності
заборгованості населення перед відповідачем за надані послуги,
відповідач вважає, що вимоги позивача в частині нарахування та
стягнення сум інфляційних, річних, суперечить положенням ч. 2 ст.
214 ЦК Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Відповідач також повідомив суд, що відносно нього
господарським судом порушено та здійснюється провадження у справі
про банкрутство.
Тому, з посиланням на норми п. 4 ст. 12 Закону України "Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
, відповідач заперечує проти нарахування
пені, штрафу. Крім того, посилаючись на відсутность його вини у
простроченні грошового зобов'язання, з посиланням на ст. 218 ГК
України ( 436-15 ) (436-15)
відповідач заперечує правомірність застосування
до нього матеріальної відповідальності у вигляді пені, штрафу,
інфляційних, річних.
Встановивши на підставі поданих суду доказів обставини
справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що
позов підлягає задоволенню частково, з таких мотивів.
Згідно з ст. 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
кожна сторона повинна
довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх
вимог і заперечень.
Позивач довів, що на підставі договору № 06/01-804 на
постачання природного газу, укладеного сторонами 28.12.2001 р. (у
подальшому тексті "договору") він, у період з січня по грудень
2002 р., поставив відповідачеві природний газ, вартість якого, за
встановленою сторонами ціною, становить 54775157,71 грн.
За умовами договору розрахунки сторін за поставлений газ мали
здійснюватись відповідачем щомісячно.
До подачі позивачем позову до суду відповідач сплатив
позивачеві вартість газу частково, на суму 52475231,91 грн., при
цьому порушуючи встановлені договором строки розрахунків.
Заборгованість перед позивачем становить 2299925,80 грн.
Це підтверджено поданими суду письмовими доказами - копіями
вказаного договору, додаткової угоди та протоколу узгодження
розбіжностей до нього, актів приймання-передачі газу, розрахунком,
поданим позивачем та визнано відповідачем.
Згідно з ст. ст. 525, 526 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
зобов'язання
має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а
одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його
умов не допускаються.
За таких обстави стягненню з відповідача підлягає борг в сумі
2299925,80 грн.
Згідно з п.п. 6.2 договору позивачем нарахована та заявлена
до стягнення з відповідача пеня, в розмірі 358466,80 грн.
Пеня нарахована за період з 17.02.2004 р. по 16.02.2005 р.
тобто за 1 рік (365 днів).
Згідно з ч. 6, ст. 232 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
нарахування
штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше
не встановлено законом або договором, припиняється через шість
місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконаним.
За договором сторін зобов'язання по оплаті поставленого газу
мало виконуватись відповідачем щомісячно, до 10 числа, наступного
за звітним місяця. Згідно з позовною заявою та поданими до неї
матеріалами, остаточна оплата поставленого позивачем у 2002 році
газу мала бути здійснена відповідачем до 10 січня 2003 року.
Виходячи з цього встановлений шестимісячний термін
нарахування пені закінчився 11.06.2003 р.
За таких обставин нарахування позивачем пені за 2004-2005 р.
не відповідає чинному законодавству, зокрема ст. 232 ГК України
( 436-15 ) (436-15)
.
Позивачем нарахований та заявлений до стягнення штраф в
розмірі 160994,80 грн.
Застосування такого виду забезпечення виконання зобов'язання
не передбачено договором сторін (протокол узгодження розбіжностей
до договору).
Згідно з ст. 549 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
пеня і штраф є
різновидами неустойки.
Тому одночасне стягнення пені та штрафу за одне й те саме
порушення стороною умов договору є неправильним.
Крім того висновок позивача щодо його належності до суб'єктів
господарювання державного сектору економіки є довільними.
Тому посилання позивача у позовній заяві на норми ст. 230 ГК
України ( 436-15 ) (436-15)
, в обгрунтування стягнення штрафу,
необгрунтовані.
За викладених обставин позов у частині стягнення з
відповідача штрафу задоволенню судом не підлягає.
15.08.2003 року господарським судом Черкаської області
порушено провадження у справі №10/3108 про банкрутство ВАТ
"Черкасигаз", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Провадження у справі про банкрутство відповідача знаходиться
у процедурі розпорядження майном боржника за Законом України "Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом"та ( 2343-12 ) (2343-12)
"Про заходи, спрямовані на забезпечення
сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного
комплексу".
Згідно з ч. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"протягом
( 2343-12 ) (2343-12)
дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не
нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші
санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових
зобов'язань.
Згідно з цими положеннями Закону також не підлягає
нарахуванню та стягненню з відповідача, пеня, штраф.
На підставі порушення відповідачем грошових зобов'язань, з
посиланням на положення ст.. 625 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
позивачем
нараховано та заявлено до стягнення 2268912,22 грн. боргу, який
виник внаслідок інфляції, 461466,14 грн. -3% річних за час
прострочення.
Заперечення проти позовних вимог в цій частині відповідач
також мотивує дією введеного господарським судом мораторію,
впродовж якого не нараховується неустойка, не застосовуються інші
санкції за невиконання грошового зобов'язання.
Такі заперечення не можуть бути прийняті судом, оскільки
сплата боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції та
нарахування 3% річних за весь час прострочення виконання грошового
зобов'язання, в контексті ст. 625 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, не є
неустойкою чи санкцією.
Однак суд вважає, що вимоги позивача щодо сплати інфляційних,
річних, за період до 01.01.2004 р. задоволенню не підлягають з
таких мотивів.
Підставою нарахування та стягнення вказаних виплат до
набрання чинності ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
являлась ст. 214 ЦК
Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Згідно з ч. 2 Закону України "Про внесення зміни до статті
214 Цивільного кодексу Української РСР" ( 1136-14 ) (1136-14)
цей закон не
поширюється на правовідносини, що виникають з прострочення
виконання грошового зобов'язання, пов'язаного з оплатою населенням
комунальних послуг.
Згідно з договором сторін газ, заборгованість по оплаті якого
є предметом цього позову, поставлений позивачем відповідачу для
потреб населення.
Згідно з поданою суду інформацією про обсяги дебіторської
заборгованості населення перед відповідачем за газ, станом на
01.01.2004 року, становила 5827000,70 грн., що значно перевищує
суму боргу відповідача перед позивачем.
За таких обставин суд вважає, що підстави для стягнення з
відповідача боргу, що виник внаслідок інфляції в сумі 822086,68
грн., та 3% річних в сумі 421490,89 грн. нараховані позивачем за
період до 01.01.2004 року (набрання чинності ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
) відсутні.
Цивільний кодекс України ( 435-15 ) (435-15)
, зокрема ст. 625
Кодексу, не містить обмежень щодо застосування відповідальності за
невиконання чи несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.
Позивач наполягає на стягненні інфляційних, річних.
За таких обставин суд вважає, що стягненню з відповідача
підлягає 1446825,54 грн. боргу, що виник внаслідок інфляції та
39975,25 грн. -3% річних, нараховані за період з 01.01.2004 року.
Спір виник з вини відповідача, тому згідно з ст. 49 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
судові витрати покладаються на нього.
У засіданні суду оголошувалась перерва згідно з ст. 77 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
для підтвердження позивачем сплати державного
мита з сум збільшених вимог.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд, -
ВИРIШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягти з відкритого акціонерного товариства по газопостачанню
та газифікації "Черкасигаз", м. Черкаси, вул. Громова, 142, код
03361402, на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної
акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ, вул. Шолуденка,
1, код 31301827, 2299925,80 грн. боргу по оплаті поставленого
газу, 1446825,54 грн. боргу, що виник внаслідок інфляції, 39975,25
грн. 3% річних, 12310,00 грн. відшкодування сплаченого державного
мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення
судового процесу.
Наказ видати.
В решті позову відмовити.
Суддя В.В. Шумко
Рішення підписано 24.05.2007 р.