ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТI
РIШЕННЯ
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" травня 2007 р. Справа № 17/45/07
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Коваль С.М.,
при секретарі Хімороді В.Г.,
з участю представників сторін:
від позивача -Полоз В.I., довіреність № 19 від 11.01.2007
року;
від відповідача -Гурова А.А., довіреність № б/н від
04.12.2006 року;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/45/07
за позовом Відкритого акціонерного товариства
"Теплоенергомонтаж"
(м. Харків, вул. Леніна, 30) в особі Южно-Українського
монтажного управління відкритого акціонерного товариства
"Теплоенергомонтаж", Миколаївська область, м. Южноукраїнськ,
промзона, а/с 81,
до Державного підприємства "Національна атомна
енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі ВП "Южно-Української
АЕС", Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, промзона, а/с № 20,
про стягнення заборгованості,-
У судовому засіданні 17 квітня 2007 року було оголошено
перерву на 17 травня 2007 року
В С Т А Н О В И В:
ВАТ "Теплоенергомонтаж" в особі Южно-Українського монтажного
управління ВАТ "Теплоенергомонтаж" звернулося до господарського
суду з позовом ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія
"Енергоатом" в особі ВП "Южно-Української АЕС" про стягнення
заборгованості.
Позивач обгрунтовує позовні вимоги тим, що 1 травня 1999 року
між Відкритим акціонерним товариством "Теплоенергомонтаж"в особі
Южно-Українського монтажного управління /далі підрядник ЮУ МУВАТ
"ТЕМ"/ та Національною атомною енергогенеруючою компанією
"Енергоатом"в особі відокремленого підрозділу "Южно-Українська
АЕС"/далі замовник ВП "ЮУ АЕС"/ було укладено договір № 2 на
виконання робіт по ремонту обладнання енергоблоків
Южно-Української АЕС (далі по тексту Договір). Строк дії Договору
встановлено до повного виконання сторонами зобов'язань (пункт 6.3.
Договору).
За умовами договору (пункт 2.2.) замовник ВП "ЮУ АЕС"здійснює
розрахунок за виконані підрядні роботи на підставі підписаного
сторонами акту приймання виконаних робіт. На підставі
нижченаведених документів були виконані роботи на загальну суму
1138085,43 грн., що підтверджується підписаними актами виконаних
робіт за липень 1999 р. на суму 215529,91 грн.; серпень 1999 р. на
суму 114088,57 грн. ; жовтень 1999 р. -98367,36 грн.; жовтень 1999
р.-109433,69 грн.; листопад 1999 р.-86422,75 грн., січень 2000
р.-222646,40 грн.; лютий 2000 р.-103000,28 грн.,березень 2000
р.-129850,07 грн., квітень 2000 р.-58746,40 грн.
Відповідач частково погасив заборгованість на суму 722 572,93
грн., що підтверджується рядом рахунків та накладних за період
1999-2001 роки, актами приймання-передачі векселів та заліку
взаємних розрахунків за листопад -грудень 1999 р.
Залишок несплаченої заборгованості за спірним договором
складає 415513,21 грн. Оскільки строк розрахунку за спірним
договором не визначений, позивачем на адресу відповідача було
направлено лист № 50/08-179-06 від 14.12.2006 року з вимогою
здійснити оплату за виконані роботи в сумі 415513,21 грн. протягом
7 днів з моменту отримання листа.
На момент звернення до суду вищевказана позивачем
заборгованість відповідачем не сплачена.
Відповідач позовні вимоги заперечує, посилаючись на те, що у
позивача відсутні підстави вимагати проведення оплати за спірним
договором, оскільки акти виконаних робіт повинні бути підписані
повноважними представниками сторін; орієнтовна ціна договору
узгоджена сторонами у розмірі 800 000 грн. (додаткова угода №
1-р/2000 від 04.01.2000 р.); сторонами узгоджений строк дії
спірного договору до 31.03.2000 р.
Таким чином, відповідач вважає, що позивачем було
безпідставно перевищено орієнтовну суму договору у розмірі 800 000
грн. Відповідно до ст. 334 Цивільного кодексу УРСР, якщо позивач
не попередив відповідача про перевищення кошторису, він
зобов?язаний виконати роботу, не вимагаючи відшкодування
надкошторисних витрат.
Дані заперечення відповідача спростовуються фактом підписання
актів приймання виконаних робіт, які було підписано представниками
сторін та скріплено печатками підприємств відповідача та позивача.
Крім того, в договорі та додатковій угоді була зазначена
орієнтовна сума договору .
Підставою для розрахунків сторін є двосторонній акт приймання
виконаних робіт, підписаний сторонами,які знаходяться в матеріалах
справи.
На підставі вищезазначених актів відповідачем було здійснено
частково проплату у сумі 722 572 грн. 93 коп., що останнім не
заперечується.
Таким чином, суд вважає, що виконані роботи були узгоджені
сторонами, що підтверджується актами виконаних робіт, в яких жодна
сторона не заперечувала факту виконання цих робіт та їх вартості,
а отже Відповідач фактично прийняв ці роботи. До того ж у актах
зазначається про протоколи узгодження вартості робіт, які сторони
не надали.
Відповідач зазначає, що позивачем було виконано роботи за
спірним договором неналежним чином; акти виконаних робі не
відповідають формі встановленій у РД. 53.025.002-88 і не підписані
належним чином комісійно.
Дані заперечення спростовуються наступним:
Відповідно до приписів ст. 342 Цивільного кодексу УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
, який діяв на момент укладення договору, Замовник
зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядчиком відповідно до
договору, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі
відступів від договору або інших недоліків заявити про них
підрядчикові без зволікання.
Крім того, статтею 343 зазначеного Кодексу передбачено, що
позови про виявлені недоліки в роботі, виконаній за договором
підряду, можуть бути пред'явлені замовником: 1) з приводу
недоліків у будинках і спорудах, які не могли бути помічені при
звичайному прийнятті роботи (приховані недоліки), якщо хоча б
однією з сторін є громадянин, - протягом трьох років;2) з приводу
прихованих недоліків в іншому майні - протягом одного року; 3) з
приводу явних недоліків - протягом шести місяців.
Відповідачем не надано доказів того, що ним було пред"явлено
претензії щодо кількості та якості робіт, що виконані Позивачем.
Це свідчить про те, що у Відповідача не було підстав для
пред"явлення таких претензій, а отже Відповідач погодився з
обсягом робіт та їх вартістю.
Доводи Відповідача про те, що необхідно перевірити, чи мали
повноваження на підписання актів приймання виконаних робіт
зазначені у них посадові особи, судом не приймають до уваги,
оскільки Відповідачем не надано доказів того, що зазначені у актах
особи не були повноважні на підписання цих документів. До того ж,
більша частина робіт за цими актами була оплачена Відповідачем, що
свідчить в будь-якому разі про схвалення Відповідачем дій
відповідних посадових осіб.
Щодо доводів Відповідача про застосування строків позовної
давності за вимогами Позивача, то суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
, якщо строк (термін) виконання зобов"язання не
встановлений, або визначений моментом пред"явлення вимоги,
кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час.
Боржник повинен виконати такий борг у семіденний строк з дня
пред"явлення вимоги. Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
, перебіг позовної давності починається від дня, коли
особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права
або про особу, яка його порушила. Вимогу про виконання
зобов"язання Позивач направив Відповідачу 14.12.2006 р., ця вимога
була отримана Відповідачем 15.12.2006 р., та у встановлений
законодавством строк (сім днів) Відповідач зобов"язання не
виконав. Саме з цього моменту починається перебіг позовної
давності за зазначеними вимогами.
Відповідач зазначає, що згідно п. 2.2 Договору № 2 від
01.05.1999р., підставою для розрахунку сторін є двохсторонній акт
здачи-приймання робіт, підписаний уповноваженими представниками
Замовника та Підрядника, а тому саме з цього моменту виникає
обов"язок Відповідача оплатити за виконану роботу, а отже починає
перебіг позовна давність. Але суд вважає, що такий акт
здачи-приймання робіт є тільки підставою для визначення вартості
за якою здійснюється розрахунок, та не є подією в розумінні
приписів ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
. Тому
позивач правомірно посилається на ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
, а строк позовної давності не є пропущеним, а
тому клопотання Відповідача про застосування строків позовної
давності задоволенню не підлягає.
Сума заборгованості за спірним договором, яку просить
стягнути Позивач підтверджується наявними у справі документами та
розрахована вірна.
Відповідно до положень статті 625 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
, боржник не звільняється від відповідальності за
неможливість виконання ним грошового зобов"язання. Згідно до ст.
629 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, договір є обов"язковим
до виконання сторонами.
Таким чином позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають
задоволенню в повному обсязі.
Керуючисть ст.ст. 33,82,84-85 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд,-
ВИРIШИВ:
1. Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства
"Теплоенергомонтаж" в особі Южно-Українського монтажного
управління відкритого акціонерного товариства "Теплоенергомонтаж"
задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна
енергогенеруюча компанія"м.Київ, в особі відокремленого підрозділу
"Южно-Українська АЕС", м.Южноукраїнськ, промзона
заборгованість у сумі 415 513 грн.21 коп., держмито у сумі 4155
грн.13 коп. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу на користь відкритого акціонерного
товариства "Теплоенергомонтаж", м. Харків в особі
Южно-Українського монтажного управління відкритого акціонерного
товариства "Теплоенергомонтаж", м.Южноукраїнськ, .
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного
господарського суду протягом 10 днів з дня підписання рішення,
оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Суддя