ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 липня 2022 року
м. Київ
справа № 160/6695/21
адміністративне провадження № К/9901/43767/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Рибачука А.І.,
суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 160/6695/21
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ) про визнання протиправними дій та зобов`язати вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.2021, ухвалене у складі головуючого судді Сліпець Н.Є.
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.09.2021, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Семененка Я.В., суддів Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
визнати протиправною відмову ГУ ПФУ від 10.10.2019 № 217/03.25-17 у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах згідно із пунктом "а" частини першої статті 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (далі- Закон № 1788-ХІІ (1788-12) ), пункту 1 частини другої статті 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV (1058-15) ) з 27.09.2019 на підставі заяви про призначення пенсії від 27.09.2019;
зобов`язати ГУ ПФУ зарахувати йому до пільгового стажу роботи за списком № 1, період його навчання у середньому професійно-технічному училищі (далі - СПТУ) № 30 м. Кривого Рогу з 01.09.1984 по 10.06.1988 (3 роки 9 місяців 10 днів) по спеціальності машиніст транспортно-навантажувальних машин;
зобов`язати ГУ ПФУ зарахувати йому до загального страхового стажу період його підприємницької діяльності з 03.06.1998 по 31.12.2007 (9 років 6 місяців 29 днів).
зобов`язати ГУ ПФУ виключити з підрахунку заробітної плати наступні періоди: з 01.07.2005 по 01.11.2007 (28 місяців підряд); з 01.07.2000 по 01.01.2005 (як додатковий);
зобов`язати ГУ ПФУ з 27.09.2019 призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до вимог пункту "а" частини першої статті 13 Закону № 1788-ХІІ, пункту 1 частини першої статті 114 Закону № 1058-IV;
зобов`язати ГУ ПФУ з 27.09.2019 провести перерахунок його пенсії в сторону збільшення з включенням до його пільгового стажу періоду його навчання у СПТУ № 30 м. Кривого Рогу з 01.09.1984 по 10.06.1988, до загального страхового стажу періоду його підприємницької діяльності з 03.06.1998 по 31.12.2007, та з виключенням з підрахунку заробітної плати періоду з 01.07.2005 по 01.11.2007 (28 місяців підряд) та періоду з 01.07.2000 по 01.01.2005 (як додаткового);
зобов`язати ГУ ПФУ нарахувати та виплатити йому пенсію після проведеного перерахунку з включенням до його пільгового стажу періоду його навчання у СПТУ № 30 м. Кривого Рогу з 01.09.1984 по 10.06.1988, до загального страхового стажу періоду його підприємницької діяльності з 03.06.1998 по 31.12.2007, та з виключенням з підрахунку заробітної плати періоду з 01.07.2005 по 01.11.2007 (28 місяців підряд) та періоду з 01.07.2000 по 01.01.2005 (як додаткового) та здійснити виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 посилався на те, що відповідач неправомірно не зарахував до загального та пільгового стажу за списком №1 період навчання в СПТУ № 30 з 01.09.1984 по 10.06.1988, не повністю зараховував до загального страхового стажу період зайняття підприємницькою діяльністю з 03.06.1998 по 31.12.2007 та невірно розрахував коефіцієнт його заробітку, не виключивши із розрахунку період з 01.07.2000 по 01.01.2005, як додатковий, що порушує його право на належне пенсійне забезпечення.
2. Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 07.07.2021, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.09.2021, відмовив у задоволенні позовних вимог.
3. 28.10.2021 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.09.2021, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
4. Верховний Суд ухвалою від 20.12.2021 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. У справі, яка розглядається суди встановили, що 27.09.2019 ОСОБА_1, у зв`язку із досягненням 50-ти річного віку, звернувся до ГУ ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Листом від 20.10.2019 Відділ з питань призначення пенсій Управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ за номером 217/03.25-17 повідомив позивача про відмову в призначенні пенсії з посиланням на те, що період навчання за фахом з 01.09.1984 по 31.08.1987 неможливо зарахувати за посадою (спеціальністю) машиніст транспортного-навантажувальних машин, оскільки після навчання позивач був прийнятий на роботу як машиніст електровозу (підземний).
26.06.2020 позивач повторно звернувся із заявою про призначення пенсії за віком та йому призначено таку пенсію з 26.06.2020 на підставі пункту "а" частини першої статті 13 Закону № 1788-ХІІ та пункту 1 частини другої статті 114 Закону №1058-IV.
Індивідуальний коефіцієнт для обчислення до оптимізації складав 0,93687, а після оптимізації -1,23947.
18.09.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії за віком, у якій просив здійснити її перерахунок шляхом збільшення коефіцієнту заробітку з 1,23947 на 1,556915 задля чого виключити з підрахунку заробітної плати періоди з 01.07.2005 по 01.11.2007 та з 01.07.2000 по 01.01.2005.
Листом Відділу з питань перерахунку пенсій № 8 Управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ № 20764-19542/К-03/8-0400/20 позивача було повідомлено, що для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 Закону № 1058-IV до страхового стажу включено періоди ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку відповідно до довідки ДФС - 6 років 3 місяці 01 день і цей стаж не враховується для визначення індивідуального коефіцієнту страхового стажу.
ОСОБА_1, вважаючи, що у нього достатнього пільгового стажу та загального стажу для призначення пенсії за Списком №1 з моменту першого звернення до ГУ ПФУ, звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із відсутності підстав для зарахування до пільгового стажу періоду навчання позивача з 01.09.1984 по 10.06.1988, оскільки після закінчення навчального закладу позивач не працював за набутою професією.
Щодо заявленої позивачем вимоги про зарахування до загального стажу роботи періоду підприємницької діяльності з 03.06.1998 року по 31.12.2007 року, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із відсутності підстав для її задоволення, оскільки встановлені обставини справи по-перше, свідчили про те, що позивач не звертався до відповідача із заявою про зарахування вказаного періоду до загального стажу роботи, а по-друге, відповідачем до загального стажу роботи був зарахований період підприємницької діяльності з 25.03.2000 по 31.12.2007.
Відмовляючи у задоволенні інших позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що вони є похідними від вимог щодо зарахування періоду навчання до пільгового стажу та періоду підприємницької діяльності до загального стажу.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
7. Касаційна скарга позивача мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанції до спірних правовідносин не застосовано положення статті 8 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-ХІІ (2011-12) ) щодо можливості зарахування до його пільгового стажу роботи періоду служби в Радянській армії та неправильно застосовано частину першу статті 38 Закону України від 10.02.1998 № 103/98-ВР "Про професійно-технічну освіту" (далі - Закон № 103/98-ВР (103/98-ВР) ), у зв`язку з чим зроблено помилковий висновок про відсутність підстав для зарахування до загального та пільгового стажу за Списком №1 періоду його навчання в СПТУ № 30.
8. У відзиві на касаційну скаргу позивача ГУ ПФУ вказує на законність та обґрунтованість рішень судів першої та апеляційної інстанцій, у зв`язку із чим просить залишити останню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
9. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ), колегія суддів виходить із такого.
10. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
11. Відповідно до положень пункту "а" частини першої статті 13 Закону № 1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
12. Аналогічні положення містяться у пункті 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV.
13. Таким чином, підставою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є наявність професії чи посади у Списку №1, підтвердження шкідливих умов праці працівника безпосередньо на робочому місці результатами атестації робочих місць, та виконання робіт в умовах, передбачених відповідним Списком, протягом повного робочого дня на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці.
14. Стаття 56 Закону № 1788-ХІІ визначає види трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію.
15. Згідно із пунктами "в" та "д" абзацу 3 статті 56 Закону № 1788-ХІІ до стажу роботи зараховується також військова служба та навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
16. Згідно з частиною четвертою статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
17. Так, відповідно до підпункту "з" пункту 109 розділу VIII Постанови Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 № 590 "Про затвердження Положення про порядок призначення і виплати державних пенсій" крім роботи в якості робітника або службовця до загального стажу роботи зараховується також: навчання в училищах і школах системи державних трудових резервів і системи професійно-технічної освіти (в ремісничих, залізничних училищах, гірничопромислових школах і училищах, школах фабрично-заводського навчання, училищах механізації сільського господарства, технічних училищах, професійно-технічних училищах і т. д.) і в інших училищах, школах і на курсах з підготовки кадрів, з підвищення кваліфікації і з перекваліфікації.
18. Приписами частини третьої пункту 109 розділу VIII наведеної вище постанови Ради міністрів СРСР передбачено, що при призначенні на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій по старості та інвалідності робітникам і службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці та в гарячих цехах і на інших роботах з важкими умовами праці (підпункти "а" і "б" пункту 16), і пенсій у зв`язку з втратою годувальника їх сім`ям, а також пенсій по старості робітницям підприємств текстильної промисловості (підпункт "в" пункту 16) періоди, зазначені в підпунктах "к" і "л", прирівнюються за вибором особи, яка звернулась за призначенням пенсії, або до роботи, яка передувала цьому періоду, або до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду. Період, зазначений у підпункті "з", прирівнюється до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду.
19. Час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України" (1932-12) , зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України" (1932-12) , особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України" (1932-12) , які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України" (1932-12) , зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України (абзац другий пункту 1 статті 8 Закону № 2011-ХІІ).
20. Відповідно до частини першої статті 38 Закону № 103/98-ВР час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
21. Аналіз наведених норм права свідчить про те, що час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців. Також період військової служби зараховується до стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
22. При цьому період навчання може бути зарахований до стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільговій основі і прирівнюється до роботи, яка слідувала після навчання, за умови того, що після закінчення відповідного навчального закладу особо влаштовується на роботу саме за набутою професією.
23. У справі, яка розглядається суди встановили, що позивач навчався в СПТУ № 30 м. Кривого Рогу з 01.09.1984 по 10.06.1988 за професією "машиніст транспортно-навантажувальних робіт" та здобув кваліфікацію "машиніст транспортно-навантажувальних робіт 4 розряду". З 24.09.1990 позивач був прийнятий на роботу підземним машиністом електровоза.
24. Відповідно до Класифікатора професій ДК 003:2010, затвердженого Наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 № 327 професія машиніст навантажувальної машини відноситься до підкласу КП 8111 робітники, що обслуговують гірниче устаткування, в той час як професія машиніст електровоза відноситься до підкласу КП 8311 машиністи локомотивів та спеціальних машин на залізниці, помічники машиністів та кочегари паровозів.
25. Отже, на думку колегії суддів, здобута позивачем професія є відмінною від тієї спеціальності, на якій працював позивач з 24.09.1990, що не дає йому права на зарахування вказаного періоду до стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
26. Водночас, позивач, звертаючись до суду з цим позовом просив, зокрема визнати протиправною відмову ГУ ПФУ від 10.10.2019 № 217/03.25-17 у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах згідно із пунктом "а" частини першої статті 13 Закону № 1788-ХІІ та пунктом 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV з 27.09.2019 на підставі заяви про призначення пенсії від 27.09.2019, тобто з моменту його першого звернення до відповідача, яка була мотивована неможливістю зарахувати у його пільговий стаж період навчання з 01.09.1984 по 31.08.1987 за спеціальністю машиніст транспортно-навантажувальних машин.
27. При цьому, суди встановили, що станом на час звернення позивача (27.09.2019) його пільговий стаж становив: з 24.09.1990 по 22.02.1995 (4 роки 5 місяців 0 днів) на посаді підземного машиніста електровозу (Список №1); з 13.08.2014 по 27.09.2019 (5 років 1 місяць 15 днів) гірник підземний на шахті Ювілейна (Список №1), що становить менше 10 років та не дає права на призначення йому відповідної пенсії.
28. Разом з цим, суди встановили, що з 26.06.2020 ГУ ПФУ за повторною заявою позивача призначило ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "а" частини першої статті 13 Закону № 1788-ХІІ та пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV.
29. Статтею 82 Закону № 1788-ХІІ передбачено, що повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає підприємству, організації або заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення.
30. Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
31. З аналізу наведених норм вбачається, що у зв`язку із зверненням позивача щодо призначення пенсії за віком територіальний пенсійний орган зобов`язаний перевірити, зокрема, чи має заявник стаж роботи не менше 10 років на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України. У разі прийняття рішення про відмову у призначенні пенсії, територіальний орган ПФУ повідомляє про це заявника із зазначає причини відмови.
32. У свою чергу, суд перевіряє, зокрема, чи діяв пенсійний орган обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
33. Разом з цим, відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині вимог щодо наявності у позивача права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах з 27.09.2019, суди попередніх інстанцій не перевірили мотиви відмови ГУ ПФУ від 10.10.2019 № 217/03.25-17 у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "а" частини першої статті 13 Закону № 1788-ХІІ та пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV з 27.09.2019, та не встановили на підставі належних доказів періоди зайнятості позивача, які враховуються до стажу роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, оскільки навіть без зарахування періоду навчання позивача в СПТУ № 30 м. Кривого Рогу у відповідний стаж, право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах було реалізовано з 26.06.2020.
34. Поряд з цим, судами попередніх інстанцій взагалі не досліджувались відомості, які містяться в трудовій книжці позивача та щодо наявності чи відсутності у позивача стажу роботи не менше 10 років на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України станом на момент первинного звернення, які періоди роботи позивача зараховані до його стажу, а які ні, та з яких мотивів, а також не надали правової оцінки відповідним діям відповідача. Тобто, суди не перевірили чи діяв відповідний орган обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
35. Крім того, суди попередніх інстанцій взагалі не надали правової оцінки вимогам позивача щодо визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії із виключенням відповідачем періодів з 01.07.2000 по 01.01.2005 та з 01.07.2005 по 01.11.2007 в розумінні статті 40 Закону № 1058-IV, обмежившись висновком про те, що вони є передчасно заявленими і залежать від вирішення спору щодо зарахування до загального страхового стажу позивача періоду здійснення підприємницької діяльності з 03.06.1998 по 31.12.2007, незважаючи на те, що самими ж судами було враховано, що частина періоду підприємницької діяльності позивача зарахована відповідачем до загального страхового стажу позивача.
36. Верховний Суд, розглядаючи справу в межах наданих йому повноважень, позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
37. Оскільки під час розгляду цієї справи суди першої та апеляційної інстанцій допустили порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення помилкового судового рішення, і виправлення відповідної помилки потребує з`ясування обставин і дослідження доказів, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
38. За змістом статті 353 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.
39. Як обумовлено частиною четвертою статті 353 КАС України, справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
40. На підставі викладеного Суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, судові рішення - скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 345, 349, 353, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.09.2021, а справу № 160/6695/21 - направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
СуддіА.І. Рибачук Л.Л. Мороз А.Ю. Бучик