15/243 про стягнення збитків за прострочення виконання грошового зобов'язання за договором про надання транспортних послуг у міжнародному та внутрішньому сполученні - Текст документа

Товариство з обмеженою відповідальністю "Олтан", м. Кременчук Полтавської області (далі за текстом -ТОВ "Олтан", позивач) звернулося до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Едікт", м. Луганськ (далі за текстом -ТОВ "Едікт", відповідач) про стягнення штрафних санкцій у розмірі 4362 грн. 88 коп. по договору на надання транспортних послуг у міжнародному та внутрішньому сполученні № 6ТРЭ від 05.01.04.

Рішенням від 07.07.06 у справі № 15/243 господарський суд Луганської області у задоволенні позову відмовив, оскільки позивач не надав суду належних доказів вручення відповідачу оригіналів рахунка та належним чином оформленого примірника товарно -транспортної накладної (СМR) і вирішення всіх питань, тобто не довів настання строку виконання грошового зобов'язання.

Не погоджуючись з даним рішенням, позивач звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 19.07.06 № 484, якою просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 07.07.06 по справі № 15/243 та прийняти нове рішення про задоволення позову.

В обгрунтування своїх апеляційних вимог заявник вказує, що рішення суду, яке оскаржується, є необгрунтованим; що основний борг був сплачений лише тоді, коли був поданий позов до господарського суду; що документи, які мають значення для вирішення даного спору, не були надані суду першої інстанції по причинам, що не залежали від позивача.

Розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 01.08.06 для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Олтан" призначено судову колегію у складі: головуючий суддя -Баннова Т.М., суддя -Бойченко К.I., суддя - Парамонова Т.Ф.

Відповідно до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) Луганський апеляційний господарський суд ухвалою від 01.08.06 у справі № 15/243 прийняв апеляційну скаргу позивача до апеляційного провадження.

У зв'язку з відпусткою головуючого судді Баннової Т.М. та судді Парамонової Т.Ф. розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду виключено із складу судової колегії головуючого суддю Баннову Т.М. та суддю Парамонову Т.Ф. та введено до складу колегії головуючого суддю Семендяєву I.В. та суддю Медуницю О.Є.

Апеляційна скарга розглядалась 29.08.06. У судовому засіданні розгляд скарги був відкладений до 19.09.06.

Повноважний представник позивача у судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявністю у матеріалах справи поштового повідомлення про вручення ухвали суду апеляційної інстанції про відкладення розгляду справи № 15/243 до 19.09.06 повноважному представнику позивача.

Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

У рішенні, що оскаржується, господарським судом Луганської області зроблений висновок про безпідставність позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Олтан", м. Кременчук Полтавської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Едікт", м. Луганськ, який не відповідає фактичним обставинам справи та діючому законодавству.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем - ТОВ "Олтан", заявлені до стягнення штрафні санкції в сумі 4362 грн. 88 коп. по укладеному з відповідачем договору на надання транспортних послуг у міжнародному та внутрішньому сполученні № 6ТРЭ від 05.01.04.

Пунктом 4.2.1 вищезазначеного сторонами договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати транспортних послуг експедитор сплачує перевізнику штраф у розмірі 0, 5 % від суми заборгованості за кожний банківський день прострочки платежу.

Порядок та строк внесення платежів за надані транспортні послуги передбачені п. 3 договору (а. с. 14), зміст якого є таким: "даний договір є довгостроковим та оплата транспортних послуг здійснюється згідно рахунку перевізника після поставки вантажу отримувачу, надання експедитору оригіналів рахунку та екземпляру товарно -транспортної накладної (СМR) і рішення всіх спірних питань протягом десяти банківських днів (якщо інше не передбачено заявкою) безготівковим рахунком".

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (436-15) .

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Таким чином, обов'язок сплатити позивачу вартість наданих ним транспортних послуг у відповідача виникає тільки після того, як позивач надасть відповідачу оригінали рахунку та товарно-транспортної накладної (СМR). У рішенні, що оскаржується, зроблений висновок про те, що такий обов'язок у відповідача не виник, оскільки позивач не довів надання відповідачу оригіналів рахунку та екземпляри товарно-транспортної накладної (СМR).

Судом першої інстанції не прийнятий до уваги поданий позивачем витяг із журналу вихідної кореспонденції (а. с. 55), оскільки у цьому витягу за номером 50 з датою 04.02 зроблений запис про надіслання ТОВ "Едікт", м. Луганськ претензії та копії заявки, СМR, рахунку, які не мають номера (не ідентифіковані).

Але, поза увагою господарського суду Луганської області залишився відзив відповідача на позовну заяву (а. с. 25), у якому відповідач визнав отримання вказаних у п. 3 договору документів, але на думку відповідача, строк оплати за договором не настав, оскільки відповідач до теперішнього часу не отримав належним чином оформлених документів. Отримання надісланих позивачем документів для здійснення оплати згідно п. 3 договору відповідач підтвердив у відзиві на апеляційну скаргу; крім того, відповідач зазначив, що отримані документи містять помилкові дані, а саме вказана юридична адреса ТОВ "Едікт" в цих документах не відповідає дійсності, так як була змінена ще рік тому, про що ТОВ "Олтан" було неодноразово повідомлено, крім того, не вірно вказаний номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість в податковій накладній; переговори з приводу надіслання документів складених належним чином ТОВ "Олтан" вести відмовляється; до теперішнього часу документи, оформлені належним чином, ТОВ "Олтан" не надіслало.

Але доводи відповідача стосовно того, що відповідно до п. 3 договору у нього не виник обов'язок по сплаті послуг, так як перелічені у цьому пункті договору документи мають помилкові дані, не можуть бути прийняті до уваги.

Як пояснив представник відповідача суду апеляційної інстанції, порядок розрахунків за перевезення вантажів вказаний у заявці на перевезення вантажів, яка знаходиться в матеріалах справи (а. с. 18) та згідно п. 1 є додатком до договору. У вказаній заявці зазначений такий порядок розрахунків: безготівковий на 15-й банківський день після отримання рахунку, податкової накладної, товарно-транспортної накладної. Відповідач стверджує, що отримана від позивача податкова накладна (а. с. 28) містить невірний номер свідоцтва платника податку (відповідача) -17154762 та адресу відповідача: м. Луганськ, 2-й Ракетний провулок, 7, у зв'язку з чим ця податкова накладна не може бути прийнята податковим органом.

Відповідач стверджує, що в заявці, на яку він посилається (така ж сама заявка додана до позовної заяви позивачем), відповідач зазначив вірний (змінений) номер свідоцтва про реєстрацію платника податку -17162290 та звернув увагу на зміну юридичної адреси з 10.10.05, відповідно чому позивач повинен був вказати ці реквізити в податковій накладній.

Доводи відповідача не приймаються до уваги з наступних підстав.

Пунктом 1 договору передбачено надання на кожне конкретне перевезення заявок, у яких оговорюються кількість та рід вантажу, маршрути слідування, вантажовідправники та вантажоодержувачі, графік подачі транспорту, ставки, але у п. 1 не передбачено, що у заявці визначається порядок розрахунків.

Пункт 3 містить неоднозначну умову про сплату транспортних послуг "після рішення всіх спірних питань на протязі десяти банківських днів (якщо інше не обумовлено заявкою). У заявці, на яку посилаються сторони, всупереч п. 1 договору, який передбачає зміст заявки, також мається розділ "Порядок розрахунків", у якому умова про сплату послуг саме після вирішення спірних питань відсутня.

Відповідач документально не довів наявність спірної між сторонами ситуації, яка вирішувалась та не була вирішена сторонами, що стосовно податкової накладної існував спір та що він звертався до позивача з вимогою усунути неточності у податковій накладній.

Також відповідач не подав доказів внесення в договір на надання транспортних послуг у міжнародному та внутрішньому сполученні від № 6ТРЭ 05.01.04 у встановленому порядку змін юридичної адреси відповідача та номера свідоцтва про реєстрацію платника податку, а згідно п. 1 договору такі відомості в заявці не повинні міститись. Позивач небезпідставно зазначив у податковій накладній адресу та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку, які вказані у договорі.

Крім того, подані сторонами примірники заявок (а. с. 18, 27) б/н та б/д не мають посилання на договір на надання транспортних послуг у міжнародному та внутрішньому сполученні № 6ТРЭ від 05.01.04.

По ствердженню відповідача він до теперішнього часу не отримав належним чином оформлені документи, що робить неможливим проведення оплати за надані транспортні послуги згідно п. 3 договору, але 29.03.06 відповідач сплатив надані послуги.

Позивач за несвоєчасну сплату наданих послуг згідно п. 4.2.1 договору, який передбачає, що у випадку несвоєчасної оплати транспортних послуг експедитор сплачує перевізнику штраф у розмірі 0, 5 % від суми заборгованості за кожний банківський день прострочки платежу, нарахував відповідачу пеню в сумі 4362 грн. 88 коп.

Застосування штрафних санкцій за невиконання господарських зобов'язань передбачено Господарським кодексом (436-15) та Цивільним кодексом України .

Так, ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України (436-15) передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, а ч. 6 ст. 231 вказаного Кодексу -штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтями 549 та 550 Цивільного кодексу України передбачені поняття неустойка та підстави виникнення права на неустойку, а п. 2 статті 551 зазначеного Кодексу передбачено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Отже, договором встановлений розмір відсотків 0,5 від суми заборгованості за кожний банківський день прострочки платежу.

Позивач перерахував розмір пені, у якому визначив банківські дні прострочення платежу.

За розрахунком позивача від 05.09.06 № 529 (а. с. 101) штраф за несвоєчасну оплату транспортних послуг складає 2999 грн. 48 коп.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню частково в сумі 2999 грн. 48 коп., відповідно чому апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, оскільки рішення господарського суду Луганської області підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову.

Згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) у судовому засіданні за згодою представника відповідача оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) державне мито за позовом, по апеляційній скарзі та витрати на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу слід покласти на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 43 , 49 , 85 , 99 , 101 , п. 2 ст. 103 , п. 3 ч. 1 ст. 104 , ст. 105 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Олтан", м. Кременчук Полтавської області на рішення господарського суду Луганської області від 07.07.06 по справі № 15/243 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Луганської області від 07.07.06 у справі № 15/243 скасувати.

3. При йняти нове рішення.

4. Позов задовольнити частково.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Едікт", м. Луганськ, вул. Лутугінська, 121б, н. п. № 1, р/р 26001000095001 у ФЛВ АТ "Iндекс - банк", МФО 304944, код 21762837, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Олтан", м. Кременчук, р/р 260031764007001 в КФ КБ "Приватбанк", МФО 331531, код 21056692, штрафні санкції у розмірі 2999 грн. 48 коп., державне мито за позовом та за апеляційною скаргою у розмірі 105 грн. 19 коп., витрати на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу у розмірі 81 грн. 13 коп.