П О С Т А Н О В А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" вересня 2006 р.
Справа № 15/164-06-4436 ( rs54101 ) (rs54101)
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у
складі:
Головуючого судді: Мирошниченко М. А.,
Суддів: Бєляновського В. В., Шевченко В. В.,
при секретарі - Волощук О.О.,
за участю представників:
позивача - Забава С.В. та Єнік Є.В.,
відповідача -Назаренко С.М. та Поляков Д.С.,
3-ї особи -Микитьон В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеса
апеляційну скаргу ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", м. Київ
на рішення господарського суду Одеської області від
03.07.2006 р.
у справі №15/164-06-4436 ( rs54101 ) (rs54101)
за позовом ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", м. Київ
до ВАТ "Одеський припортовий завод", м. Южне Одеської області
3-я особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору
на боці позивача - НАК "Нафтогаз України", м. Київ
про стягнення 30 651 268,48 грн.,
ВСТАНОВИЛА:
16.05.2006 р. (вх. №5617) ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз
України" (далі по тексту -Позивач) у господарському суді Одеської
області пред'явлено позов до ВАТ "Одеський припортовий завод"
(далі по тексту -Відповідач) про стягнення основного боргу у сумі
30 651 268,48 грн.; позивач також просив суд залучити до участі у
справі в якості 3-ї особи, що не заявляє самостійних вимог на
предмет спору, на боці позивача - НАК "Нафтогаз України" (а.с.
2-4). Свої вимоги з урахуванням заяви від 13.06.2006 р. (вих.
№31/10-6946) (а.с.59) він мотивував наступним.
22.12.2005 р. між Позивачем (постачальник) та Відповідачем
був укладений договір на постачання природного газу
№01Г-06/05-1946, предметом якого згідно п.1.2. було постачання у
2006 р. газу, отриманого НАК "Нафтогаз України" за
зовнішньоекономічними контрактами, укладеними на виконання
міжнародних договорів України та переданого постачальнику
(позивачу) за договором купівлі-продажу між НАК "Нафтогаз України"
та Позивачем. 25.01.2006 р. між Позивачем та Відповідачем укладено
додаткову угоду до договору на постачання природного газу
№01Г-06/05-1946, якою передбачено, що за договором може
передаватись газ іншого походження, ніж імпортований, який
передається, коригується постачальником в односторонньому порядку
в залежності від наявності відповідних ресурсів газу. У п.5.1
договору зазначено, що ціна газу за 1000 куб.м. становить 422,10
грн., крім того цільова надбавка 2%, крім того ПДВ, що
визначається згідно з чинним законодавством. Згідно постанови
№1151 ( v1151227-05 ) (v1151227-05)
від 21.12.2005 р., яка набула чинності з
01.01.2006 р., НКРЕ затверджений граничний рівень ціни за
природний газ, який поставляється для промислових споживачів у
розмірі 422,10 грн. за 1000 куб.м. без урахування тарифів на
транспортування та постачання природного газу і ПДВ. Згідно до
постанови НКРЕ №176 ( v0176227-06 ) (v0176227-06)
від 16.02.2006 р. та наказу
НАК "Нафтогаз України" №115 від 16.02.2006 р., з 20.02.2006 р.
затверджений граничний рівень ціни за природний газ, який
поставляється для промислових споживачів у розмірі 548,00 грн. за
1000 куб.м. без урахування тарифів на транспортування та
постачання природного газу і ПДВ. Враховуючи ст. 6 ЗУ "Про ПДВ",
ст. 1 ЗУ "Про систему оподаткування", ст. 8 ЗУ "Про державний
бюджет України на 2006 р.", у ДК "Газ України" відсутні
законодавчі підстави при постачанні природного газу застосовувати
іншу ставку ПДВ ніж 20%, крім випадків, коли постачання газу
здійснюється на виконання міжнародних договорів. З 01.01.2006 р.
імпортований природний газ НАК "Нафтогаз України" отримує на
підставі зовнішньоекономічних контрактів, які укладені не на
виконання міжнародних договорів України. На підтвердження цього
факту, зокрема, КМУ прийняв постанову №244 ( 244-2006-п ) (244-2006-п)
від
02.03.2006 р. "Про внесення змін до постанови КМУ від 27.12.2001
р. №1729" ( 1729-2001-п ) (1729-2001-п)
, що набрала чинності з 01.01.2006 р. і
яка доповнила постанову КМУ від 27.12.2001 р. №1729 в частині
визначення джерел походження газу, що постачається для потреб
промспоживачів. Згідно п.п.5 п.2 постанови КМУ №244 від 02.03.2006
( 244-2006-п ) (244-2006-п)
р., з 01.01.2006 р. потреба промспоживачів та інших
СПД в природному газі задовольняється з ресурсів НАК "Нафтогаз
України" за зовнішньоекономічними контрактами та договорами
купівлі-продажу, на противагу попередньому, коли такі потреби
задовольнялися з ресурсів газу НАК "Нафтогаз України", отриманих
за зовнішньоекономічними контрактами, укладеними на виконання
міжнародних договорів України. У зв'язку з зазначеним, НАК
"Нафтогаз України" не має підстав застосовувати нульову ставку ПДВ
при реалізації природного газу Позивачу, і, відповідно, останній
не має підстав застосовувати нульову ставку ПДВ при подальшій
реалізації, отриманого від НАК "Нафтогаз України", природного газу
споживачам незалежно від їх статусу платника ПДВ. Позивач свої
зобов'язання згідно договору виконав, передавши Відповідачу
протягом січня-березня 2006 р. природний газ в об'ємі 317921,80
куб.м., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу
на загальну суму 183907610,85 грн. з урахуванням 20% ПДВ.
Відповідач свої зобов'язання виконав частково, борг за отриманий
природний газ сплатив у сумі 153256342,37 грн.. Згідно до вимог
п.6.1 договору оплата здійснюється покупцем виключно грошовими
коштами. Остаточний розрахунок за фактично спожитий газ
здійснюється до 10-го числа, наступного за звітним місяця. На
момент звернення з позовом до суду сума основного боргу
Відповідача перед позивачем становить 30651268,48 грн.. В
обгрунтування свого позову позивач послався на ст.ст.
11-16,525,526,712 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
та ст.ст. 193,264-265 ГК
України ( 436-15 ) (436-15)
.
31.05.2006 р. до справи судом залучений відзив Відповідача за
вищезазначений позов (а.с. 55-56), в якому він просив відмовити у
його задоволенні, оскільки Відповідач перебуває в договірних
відносинах з позивачем, згідно до договору №01Г-06/05-1946 від
22.12.2005 р. на поставку природного газу у 2006 р.. Відповідач на
протязі першого кварталу своєчасно і у повному обсязі здійснював
розрахунки за спожитий газ, враховуючи нульову ставку ПДВ. Позивач
не додав до матеріалів справи договори (зовнішньоекономічні
контракти), укладені не на виконання міжнародних договорів
України, із зазначенням, кому належить поставлений газ,
вантажосупровідні документи, податкові накладні, акти
приймання-передачі. При розрахунках з Позивачем за поставлений газ
Відповідач керувався п.3 постанови КМУ від 27.12.2001 р. №1729
( 1729-2001-п ) (1729-2001-п)
(зі змінами та доповненнями) та ст. 8 ЗУ "Про
державний бюджет України на 2006 р." ( 3235-15 ) (3235-15)
. Правильність
застосування Відповідачем вказаних норм законодавства
підтверджується офіційним повідомленням КМУ про наміри України
підписати з Російською Федерацією чергового Протоколу на поставки
газу в 2007 р. на виконання діючого довгострокового Договору про
поставки газу в Україну.
Позивач надав суду письмові пояснення (а.с. 63-64) від
15.06.2006 р. (вих. №31/10-7045), в яких, враховуючи ст.ст. 1,44
ЗУ "Про нафту і газ" ( 2665-14 ) (2665-14)
, зазначив, що основним
постачальником на території України природного газу, отриманого з
різних джерел, а саме: власного видобутку, у вигляді плати за
транзит природного газу, отриманого за зовнішньоекономічними
контрактами, постановою КМУ від 27.12.2001 р. №1729
( 1729-2001-п ) (1729-2001-п)
"Про порядок забезпечення галузей національної
економіки та населення природним газом" (зі змінами та
доповненнями) визначено НАК "Нафтогаз України", яка створена на
основі державної власності, згідно до Указу Президента України
"Про реформування нафтогазового комплексу України" ( 151/98 ) (151/98)
.
Підпунктом 5 п.2 вказаної постанови встановлено, що потреба в
природному газі для промислових споживачів та інших СПД
задовольняється з ресурсів газу НАК "Нафтогаз України", отриманих
за зовнішньоекономічними контрактами та договорами
купівлі-продажу. Згідно п.1 постанови КМУ №1173 від 24.07.1998
( 1173-98-п ) (1173-98-п)
р., єдиною організацією, яка здійснює реалізацію
природного газу є ДК "Газ України" - Позивач. Таким чином, Позивач
з початку 2006 р. не отримував інший газ ніж за договором №06/06-4
від 03.01.2006 р., укладеним між Позивачем та НАК "Нафтогаз
України".
Рішенням господарського суду Одеської області від 03.07.2006
р. (підписаним суддею Петровим В.С. 14.07.2006 р.) у задоволенні
позову відмовлено (а.с. 97-98). Таке рішення суд мотивував тим, що
Відповідач, наданий позивачем, природний газ оплатив у повному
обсязі, згідно п.5.1 укладеного договору, та з 20.02.2006 р.,
згідно п.5.1, викладеного в новій редакції, відповідно до
додаткової угоди, до договору №01Г-06/05-1946 від 22.12.2005 р.,
без урахування ПДВ. Включення Позивачем в ціну природного газу, що
постачається з 01.01.2006 р., ПДВ, на думку суду, є безпідставним.
Сторони у п.4.1 договору №01Г-06/05-1946 від 22.12.2005 р.
узгодили вартість природного газу у розмірі 430,549 грн..
Додатковою угодою вартість збільшено до 558,96 грн.. Місцевим
судом встановлено з матеріалів справи, що Відповідач не був
повідомлений про нарахування ПДВ та про зміну походження
поставленого газу і ця обставина сторонами не оспорювалася.
Позивач не мав претензій щодо сплати відповідачем наданого газу,
що вбачається з актів прийому-передачі природного газу за
січень-березень 2006 р.. Крім того, в цих актах, як позивач, так і
відповідач вказували, що перший поставив, а другий прийняв певну
кількість природного газу на певну суму за нульовою ставкою ПДВ.
Отже, якщо Позивач поставляв природний газ іншого походження, то
він мав би вказати в актах прийому-передачі ПДВ за ставкою 20%.
Позивач не надав суду правового обгрунтування включення з
01.01.2006 р. в ціну договору №01Г-06/05-1946 ПДВ. В обгрунтування
рішення суд послався на ст. 632 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Не погоджуючись із вищезазначеним судовим рішенням, Позивач
звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з
апеляційною скаргою (вхід №2201 від 19.07.2006р.), в якій просить
скасувати це рішення і прийняти нове, яким задовольнити його
позовні вимоги, з тих підстав, що суд необгрунтовано надав
перевагу доказам однієї сторони та порушив норми ст.ст. 525,526 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
та ст.ст. 4-7,33,34,43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від
20.07.2006р. ця скарга була прийнята до провадження і її розгляд
призначено на 29.08.2006 р. о 10:00, про що сторони та 3-я особа,
згідно приписів ст.98 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, були повідомлені
належним чином.
03.08.2006 р. (вх. №2201) Відповідач надав суду відзив на
апеляційну скаргу, в якому просив відмовити у її задоволенні, а
рішення суду першої інстанції залишити без змін, оскільки воно є
обгрунтованим, а позивач не надав суду правового обгрунтування
включення з 01.01.2006 р. в ціну договору №01Г-06/05-1946 ПДВ.
08.08.2006 р. (вх. №2201) позивач надав суду доповнення до
апеляційної скарги, в якій також просить скасувати це рішення і
прийняти нове, яким задовольнити його позовні вимоги, з тих же
підстав, що були ним викладені у позові, заяві та письмовому
поясненні, а також враховуючи те, що узгоджена сторонами ціна газу
не враховує суму ПДВ, що говорить, на думку скаржника, про
правомірність збільшення позивачем вартості поставленого газу на
суму ПДВ у розмірі 20%. Позивач підписав акти приймання-передачі з
зауваженням, в якому погодився з актом лише в частині обсягів
газу. Від 3-ї особи не витребувалися судом ні документи, ні
пояснення.
Судова колегія відхилила клопотання представників позивача та
3-ї особи про залучення до матеріалів справи додаткових доказів
(контрактів на поставку газу, актів приймання -передачі газу та
розподільчих балансів), оскільки зазначені учасники процесу не
обгрунтували причини не подання їх суду першої інстанції, хоча
вони мали реальну можливість надати ці документи суду першої
інстанції.
Представник скаржника (позивача) в усних поясненнях наданих
апеляційному суду в судовому засіданні 29.08.2006р. підтримав
скаргу і просив її задовольнити на викладених у ній підставах.
Представник відповідача в усних поясненнях наданих
апеляційному суду в судовому засіданні 29.08.2006р. просив суд
відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення без
змін.
Представник 3-ї особи в усних поясненнях наданих апеляційному
суду в судовому засіданні 29.08.2006р. підтримав скаргу.
В судовому засіданні, відповідно до ст.77 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, оголошувалась перерва до 19.09.2006р., про що
учасники процесу були повідомлені в судовому засіданні.
Після перерви представник 3-ї особи в судове засідання
19.09.2006р. не з'явився, а замість представника позивача - Забави
С.В. в судове засідання прибув представник - Єнік Є.В..
За згодою сторін, після розгляду справи, відповідно до ст.85
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, в судовому засіданні оголошувались лише
вступна та резолютивна частини судової постанови.
Заслухавши усні пояснення представників сторін та 3-ї особи,
ознайомившись з доводами апеляційної скарги (доповненнями до неї)
та запереченнями на неї, дослідивши обставини справи та наявні у
ній докази, відповідність викладеним у рішенні висновкам цим
обставинам і доказам, а також перевіривши додержання та
правильність застосування судом першої інстанції норм
матеріального та процесуального права, судова колегія встановила
наступне.
Як свідчать матеріали справи, 22.12.2005 р. між Позивачем та
Відповідачем був укладений договір (далі по тексту -Договір) на
постачання природного газу №01Г-06/05-1946 (а.с.9-12), предметом
якого згідно п.1.2. було постачання у 2006 р. газу, отриманого НАК
"Нафтогаз України" за зовнішньоекономічними контрактами,
укладеними на виконання міжнародних договорів України та
переданого постачальнику (позивачу) за договором купівлі-продажу
між НАК "Нафтогаз України" та Позивачем. До вказаного Договору
сторони укладали чотири додаткові угоди (а.с.13-16), у тому числі
додаткову угоду №2 від 25.01.2006 р., якою передбачено, що
походження газу, який передається за договором може коригуватися
постачальником в залежності від наявності відповідних ресурсів
газу. У п.5.1 Договору сторони визначили, що ціна газу за 1000
куб.м. становить 422,10 грн., крім того, цільова надбавка 2%, крім
того, ПДВ, що визначається, згідно з чинним законодавством, що
відповідало приписам постанови НКРЕ №1151 ( v1151227-05 ) (v1151227-05)
від
21.12.2005 р., яка набула чинності з 01.01.2006 р. (а.с.41), якою
затверджений граничний рівень ціни за природний газ, який
поставляється для промислових споживачів у розмірі 422,10 грн. за
1000 куб.м. без урахування тарифів на транспортування та
постачання природного газу і ПДВ.
Враховуючи, що Постановою НКРЕ №176 ( v0176227-06 ) (v0176227-06)
від
16.02.2006 р. та наказом НАК "Нафтогаз України" №115 від
16.02.2006 р. (а.с.42), з 20.02.2006 р. затверджений новий
граничний рівень ціни за природний газ, який поставляється для
промислових споживачів у розмірі 548,00 грн. за 1000 куб.м. без
урахування тарифів на транспортування та постачання природного
газу і ПДВ, сторони додатковою угодою №3 від 17.02.2006р. (а.с.15)
до Договору визначили, що з 20.02.2006р. ціна газу за 1000 куб.м.
становить 548,00 грн., крім того, цільова надбавка 2%, крім того,
ПДВ, що визначається згідно з чинним законодавством.
Матеріали справи свідчать, і цю обставину встановив місцевий
суд та вона визнається Відповідачем, що Позивач виконав свої
зобов'язання в повному обсязі. Відповідач оплатив вартість
поставленого газу без урахування ПДВ, оскільки вважає, що в даному
випадку ПДВ повинно обліковуватись за нульовою ставкою, а не за
ставкою 20%.
Позивач вважає, що Відповідач повинен був сплатити йому
вартість поставленого газу з урахуванням ПДВ за ставкою 20% і тому
просив суд стягнути з Відповідача не сплачене ПДВ за ставкою 20% у
сумі - 30 651 268 грн. 48 коп..
Статтею 8 Закону України "Про державний бюджет на 2006р."
( 3235-15 ) (3235-15)
передбачено, що за нульовою ставкою ПДВ обкладаються
операції з продажу природного газу ввезеного на митну територію
України за зовнішньоекономічними контрактами укладеними на
виконання міжнародних договорів України. Постановою КМ України
№244 від 02.03.2006р ( 244-2006-п ) (244-2006-п)
. (а.с.43-46) було внесено
зміни до Постанови КМ України №1729 від 27.12.2001р.
( 1729-2001-п ) (1729-2001-п)
, якими передбачено, що у 2006 році природний газ,
ввезений на митну територію України за зовнішньоекономічними
контрактами, укладеними на виконання міжнародних договорів України
та оформленими митними органами в режимі випуску у вільний обіг зі
звільненням від обкладення ПДВ, реалізується НАК "Нафтогаз
України" ДК "Газ України" та ДП "Газ-тепло", а також суб'єктами
господарювання, що мають ліцензію на провадження господарської
діяльності з постачання природного газу за регульованим тарифом,
із застосуванням нульової ставки ПДВ. Пунктом 5.2. цієї Постанови
також встановлено, що потреба в природному газі для промислових
споживачів задовольняється з ресурсів газу НАК "Нафтогаз України",
отриманих за зовнішньоекономічними контрактами та договорами
купівлі-продажу, тобто передбачена можливість придбання НАК
"Нафтогаз України" природного газу не тільки за
зовнішньоекономічними контрактами, укладеними на виконання
міжнародних договорів України, а і з інших підстав.
Як вбачається зі змісту та суті додаткової угоди №2 від
25.01.2006 р. до Договору, сторони погодили, що походження газу,
який передається за Договором, може коригуватися постачальником -
Позивачем в односторонньому порядку в залежності від наявності у
нього відповідних ресурсів газу, тобто Позивач мав право
поставляти Відповідачу газ, який він отримав з інших підстав, ніж
за зовнішньоекономічними контрактами, укладеними на виконання
міжнародних договорів України.
Проте, враховуючи істотну різницю в ціні газу (з урахуванням
нульової ставки або 20% ПДВ), на думку судової колегії, Позивач,
коригуючи в односторонньому порядку походження газу, повинен був
повідомляти Відповідача про зміну підстав отримання ним газу і,
відповідно, його ціни з урахуванням ПДВ, тобто повідомити, що газ
поставляється на інших підставах ніж за зовнішньоекономічними
контрактами, укладеними на виконання міжнародних договорів
України, і що за цей газ необхідно сплачувати 20% ПДВ.
В матеріалах справи відсутні докази такого повідомлення
Відповідача Позивачем і останній не довів, що таки повідомлення
(інформація) надсилались Відповідачу.
Зміна ціни газу з урахуванням нарахування на неї 20 % ПДВ є
зміною істотних умов договору, а, відповідно до п 10.2., всі зміни
і доповнення до укладеного сторонами Договору повинні бути
зроблені в письмовій формі і підписані повноважними представниками
сторін, крім випадків, передбачених п.п.7.3, 7.4,10.3 Договору.
Як свідчать матеріали справи, такі зміни до Договору
сторонами не узгоджувались та не вносились, тобто Позивач змінив
умови договору в односторонньому порядку, що суперечить умовам
договору та нормам чинного законодавства, в т.ч. ст.651 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
та ст.188 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, а тому така зміна і,
відповідно, вимога Позивача про сплату вартості газу з урахуванням
20 % ПДВ є незаконною та необгрунтованою.
Судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про
те, що Позивач не довів належними доказами факту постачання газу
Відповідачу, отриманого не за зовнішньоекономічними контрактами,
укладеними на виконання міжнародних договорів України, хоча
відповідно до ст.33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, саме на ньому
(позивачеві) лежить обов'язок по доказуванню обставин, на які він
посилається в обгрунтування позову.
Крім того, з актів прийому -передачі газу на виконання
укладеного між сторонами Договору вбачається, що відповідач
отримував від Позивача газ з урахуванням нульової ставки ПДВ.
Зазначені акти підписані обома сторонами та скріплені їх
печатками. Крім того, у зазначених актах не робиться посилання на
те, що зазначений в них газ поставлявся не за
зовнішньоекономічними контрактами, укладеними на виконання
міжнародних договорів України.
Посилання скаржника на те, що у цих актах, згідно зроблених
на них зауважень, погоджено лише обсяги газу, не може прийматись
до уваги, виходячи з такого.
Дійсно, в акті є зауваження "погоджено в частині обсягів
газу". Проте, у цих зауваженнях не вказано, що Позивач не
погоджується із зазначеною в актах нульовою ставкою ПДВ, тобто
визнав обгрунтованість цієї ставки і не зазначає, що цей газ
поставлявся з урахуванням 20% ПДВ.
Факт укладання Позивачем з НАК "Нафтогаз України" контракту
на отримання газу та фактично його отримання за ціною з
урахуванням 20 %ПДВ не може служити доказом того, що саме цей газ
поставлявся Позивачу і що він повинен оплачувати його з
урахуванням 20% ПДВ.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що
місцевий суд дав вірну оцінку фактичним обставинам справи та
дійшов обгрунтованого висновку щодо недоведеності позивачем факту
відпуску ним Відповідачу газу, отриманого не за
зовнішньоекономічними контрактами, укладеними на виконання
міжнародних договорів України та обгрунтовано відмовив у
задоволенні позову.
Доводи Позивача, викладені в апеляційній скарзі, щодо того,
що місцевий суд дійшов до помилкового висновку, що газ поставлявся
Відповідачу за рахунок зовнішньоекономічних контрактів, укладених
на виконання міжнародних договорів України, не підтверджені
доказами та спростовуються вищезазначеними встановленими судом
фактичними обставинами та наявними у матеріалах справи доказами, а
тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення і не
приймаються апеляційною інстанцією до уваги.
Перевіряючи, згідно приписів ст.101 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
законність і обгрунтованість рішення місцевого суду в повному
обсязі, тобто не тільки на підставах, викладених в апеляційній
скарзі, судова колегія не встановила будь - яких порушень норм
матеріального і процесуального права з боку місцевого суду і
вважає, що зроблені місцевим судом, висновки відповідають
фактичним обставинам справи, наявним в ній доказам та приписам
чинного законодавства.
З огляду на викладене, судова колегія не вбачає будь-яких,
передбачених ст.104 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, правових підстав для
скасування рішення місцевого суду.
Керуючись ст.ст. 99,101-105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія
суддів -
ПОСТАНОВИЛА:
Рішення господарського суду Одеської області від 03.07.2006
р. у справі №15/164-06-4436 ( rs54101 ) (rs54101)
- залишити без змін, а
апеляційну скаргу ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (м.
Київ) на зазначене рішення - без задоволення.
Постанова, згідно ст.105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, набуває
законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена у
касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий: Мирошниченко М. А.
Судді: Бєляновський В. В.
Шевченко В. В.