ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
IВАНО-ФРАНКIВСЬКОЇ ОБЛАСТI
РIШЕННЯ
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 травня 2007 р.
Справа № П-3/43
за позовом Прокурора Рогатинського району в інтересах держави
в особі Воскресинцівської сільської ради вул.Шевченка, 26,
с.Воскресинці,Рогатинський район, Iвано-Франківська область,77034
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю фірма
"Калина" вул.Рогатинська,56а м.Рогатин Iвано-Франківська обл.
про про визнання угоди недійсною
Cуддя Фрич Марія Миколаївна
При секретарі Толочко Iнна Валеріївна
Представники:
Від позивача: Федик Iрина Михайлівна - головний спеціаліст по
правовій роботі Рогатинської районної ради - представник
Воскресинцівської сільської ради, (довіреність від 15.02.2007
року)
Учасник судового засідання:, Журавльова Н. Є. - прокурор
Від відповідача: Яш М. М. - адвокат, (довіреність № 7 від
25.04.2007 року), Журавльова Н. Є. - прокурор
СУТЬ СПОРУ: прокурором Рогатинського району в інтересах
держави в особі Воскресенцівської сільської ради заявлено вимогу
про визнання угоди недійсною укладеною з ТзОВ "Калина", село
Юнашків, Рогатинського р-ну № 11 від 27.01.2005 року.
В судових засіданнях оголошувалась перерва 22.03.2007 року до
27.03.2007 року та 25.04.07 до 03.05.07.
Згідно з ч. 3 ст. 69 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
спір вирішується
за клопотанням обох сторін у більш тривалий строк, ніж встановлено
ч.1 ст.69 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
. На підставі даної норми права
сторони дали згоду на вирішення спору за межами встановленого
терміну, про що є відповідні докази в справі.
Представник позивача, прокурор позовні вимоги підтримали.
В обгрунтування позовних вимог представники позивача
посилаються на те, що:
-договір №11 від 27.01.05 укладений між ТзОВ "Калина" та
Воскресинцівською сільською Радою є недійсним, оскільки укладений
з порушенням норм чинного законодавства України;
-п. 3. 3 вище вказаного договору обумовлено термін його дії,
який становить 5 років, що на думку позивача суперечить нормам
бюджетного законодавства, а саме ст. 3 Бюджетного кодексу України
( 2542-14 ) (2542-14)
, яка вказує на те, що бюджетний період для всіх
бюджетів становить один рік, який починається 1 січня кожного року
і закінчується 31 грудня того ж року. Крім того, ст. 23 цього
кодексу регламентує здійснення бюджетних зобов"язань та платежів
лише за наявності відповідного бюджетного призначення, які
встановлюються Законом про Державний бюджет чи рішенням про
місцевий бюджет на один рік в межах бюджетних асигнувань. Стаття
66 ЗУ "Про державний бюджет на 2005 рік" ( 2285-15 ) (2285-15)
, ст. 68 ЗУ
"Про державний бюджет на 2006 рік" ( 3235-15 ) (3235-15)
передбачено, що
зобов"язання, взяті розпорядниками бюджетних коштів без
відповідних бюджетних асигнувань, не вважаються бюджетними
зобов"язаннями, та є бюджетним правопорушенням;
-п. 16 ч. 3 ст. 42 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні"
( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
та п. 23 ч. 1 ст. 26 цього Закону відповідно до яких
спірний договір має затверджуватись сесією сільської Ради.
На підставі вище викладеного представник позивача просить
постановити рішення, яким визнати договір № 11 від 27.01.05
укладений між сторонами недійсним.
Представник відповідача в судовому засіданні та в поданому
суду відзиві на позовну заяву проти заявлених вимог заперечив,
вказуючи при цьму на:
-ч. 2 ст. 35 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, яка вказує на те, що
факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду
однієї справи, не доводяться при вирішенні інших спорів з участю
тих самих сторін, додаючи до матеріалів справи постанову
господарського суду по справі № А-1/20 від 03.05.2006 року, якою
визнано нечинним п. 3 рішення 28 сесії четвертого демократичного
скликання Воскресинцівської сільської Ради від 23.01.06р. "Про
сільський бюджет на 2006 рік";
-п. п. "б" п. 9 ст. 87 Бюджетного кодексу України
( 2542-14 ) (2542-14)
, яким передбачено, що видатки на соціальний захист та
соціальне забезпечення належать до видатків, які здійснюються з
Державного бюджету України. Відповідач вказує при цьому, що
видатки по компенсації на медикаменти здійснюються за рахунок
трансфертів Державного бюджету України - місцевим бюджетам, отже
укладення спірного договору є правомірним.
Заслухавши представників сторін, дослідивши докази, які є в
матеріалах справи, суд встановив:
Між ТзОВ "Калина та Воскресинцівською сільською Радою
27.01.05 укладено договір № 11 на пільговий відпуск медикаментів
по безплатному і 50% оплатою рецептів, направлених Рогатинською
ЦРЛ і на невідкладну допомогу для ФАПів. Вище вказана угода згідно
з п. 3. 1 цієї угоди набрала чинності з моменту підписання, а
згідно п. 3.4 вважається чинною до його закінчення, тобто до
27.01.2010 року.
Статтею 203 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
сформовано
загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності
правочину, зокрема:
пунктом 1 цієї статті передбачено те, що зміст правочину не
може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного
законодавства, а також моральним засадами суспільства.
З огляду на ст. 179 п. 4 Господарського кодексу ( 436-15 ) (436-15)
сторони при укладенні господарських договорів можуть визначати
зміст договору на основі вільного волевиявлення, мають право
погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не
суперечать законодавству.
Згідно з ст. 180 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
зміст господарського
договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін,
спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських
зобов"язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними
як обов"язкові умови договору відповідно до законодавства.
пунктом 3 статті 180 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
передбачено, що
при укладенні господарського договору, сторони зобов"язані
погодити предмет, ціну та строк дії договору.
У договорі № 11 від 27.01.05 предмет договору та строк дії
сторонами обумовлені, а щодо ціни, то розділ 2 цього договору,
"Порядок розрахунків", не містить встановленої ціни за послуги.
Проте дана обставина є суттєвою у взаємовідносинах сторін.
Так, ЗУ "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні
кошти" ( 1490-14 ) (1490-14)
від 16.01.03 забороняється укладення договорів,
які передбачають витрачання державних коштів, та/або оплата
розпорядником державних коштів товарів, робіт і послуг до/без
проведення процедур, передбачених цим Законом, крім випдків
передбачених цим Законом (п.4 ст.2 Закону).
Пунктом 1 ст. 2 Закону в редакції, який діяв на момент
укладення договору передбачено застосування Закону до всіх
закупівель товарів, робіт і послуг, що повністю або частково
здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість
закупівлі товару, послуги дорівнює або перевищує суму,
еквівалентну 5 тисячам Євро, а робіт 20 тисяч Євро.
Таким чином, порядок укладення договорів щодо закупівлі
товару, послуг за державні кошти залежить від суми договору. З
наведеного випливає висновок про те, що ціна договору в спірному
випадку має важливе значення і не зазначення її в договорі судом
розцінюється, як недотримання сторонами вимог п.3 ст. 180 ГК
України ( 436-15 ) (436-15)
, що в силу ст. 203 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
є підставою для визнання договору недійсним.
Судом приймається до уваги і доводи позивача щодо терміну дії
договору.
Бюджетний період, як встановлено ст. 3 Бюджетного кодексу
України ( 2542-14 ) (2542-14)
, для всіх бюджетів, які складають бюджетну
систему, становить один календарний рік, який починається 1 січня
кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Відповідно до
норми ст. 23 цього кодексу будь-які бюджетні зобов"язання та
платежі з бюджету можна здійснити лише за наявності відповідного
бюджетного призначення. А бюджетні призначення встановлюються
законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий
бюджет на один рік в межах бюджетних асигнувань.
Таким чином, при укладенні спірного договору не враховувались
вимоги бюджетного законодавства. Кожна бюджетна установа може
розраховувати тільки на ту суму, яку визначив відповідний орган
влади при затвердженні державного або місцевого бюджету.
При цьому слід вказати про недотримання вимог ЗУ "Про
внесення змін до Бюджетного кодексу України" ( 2350-15 ) (2350-15)
від
13.01.2005 при укладені договору. Вище вказаним законом вносились
зміни до ст. 88 Бюджетного кодексу України ( 2542-14 ) (2542-14)
, згідно
яких видатки на первинну медико-санітарну,
амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу здійснювались з
районного бюджету, тобто не були сталими видатками місцевого
самоврядування чи сільських бюджетів.
Щодо доводів відповідача з приводу рішення суду, яке вступило
в законну силу, суд зауважує, що дійсно, відповідно до ч. 2 ст. 25
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
- факти встановлені рішенням
господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться
при вирішенні інших спорів. Проте під час розгляду спору, на який
посилається відповідач, факт відповідності договору вимогам
діючого законодавства не розглядався та не вивчався. Зауваження
суду, зроблені в мотивувальній частині рішення з цього приводу,
грунтуються на ст. 204 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
,
відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність
прямо не встановлено законом або якщо він не визнаний судом
недійсним.
На момент прийняття рішення суду, на яке посилається
відповідач - договір не був визнаний недійсним в судовому порядку,
таким чином зазначення в рішенні суду про правомірність договору
не є встановленим фактом, а є тільки константацією фактичних
обставин справи на той час.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції
України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, ст. ст.3, 23 Бюджетного кодексу України
( 2542-14 ) (2542-14)
, ст. 203 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, ст. ст. 179, 180
Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
, ст. ст. 2, 34 ЗУ "Про
закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти", ст. ст. 49,
82-84 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
суд
ВИРIШИВ:
позов задоволити.
Договір №11 укладений 27.01.05 між товариством з обмеженою
відповідальністю "Калина" та Воскресинцівською сільською радою на
пільговий відпуск медикаментів по безоплатному і з 50% оплатою
рецептів, направлених Рогатинською ЦРЛ і на невідкладну допомогу
для ФАПів - визнати недійсним.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Калина" в
дохід державного бюджету України (отримувач: УДК в м.
Iвано-Франківську, банк отримувач: ГУДК України в
Iвано-Франківській області, МФО 836014, р/р 31113095700002, код
ЄДРПОУ 20568100, код платежу 22090200) - 85 грн. державного мита.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Калина" в
користь ДП "Судовий інформаційний центр" (отримувач - Державний
бюджет м. Iвано-Франківськ, код ЄДРПОУ отримувача 20568100, р/р
31216259700002,банк ГУДК України в Iвано-Франківській області, МФО
836014, код платежу 22050000) 118 грн. витрат на інформаційно -
технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після
закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо
в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну
частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення
десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого
відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Суддя Фрич Марія Миколаївна
рішення підписане 15.05.07
Виготовлено в АС "Діловодство суду"
________________ Жураківська Мар'яна Iгорівна