ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТI
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
                             РIШЕННЯ
 
     "03" травня 2007 р.
 
     Справа № 5/74-07-1992
 
     позовом:    Відкритого    акціонерного     товариства     "ЕК
Одесаобленерго", м. Одеса.
 
     до відповідача: Відкритого акціонерного товариства  "Нептун",
м. Одеса.
 
     третя особа що не заявляє самостійних вимог на предмет  спору
на стороні відповідача: ДП "Житлово -експлуатаційний комбінат" ВАТ
"Нептун", м. Одеса.
 
     про стягнення 22 390, 86 грн.
 
     Суддя Могил С. К.
 
     Представники:
 
     від позивача: Стрецкул М. В., на підставі довіреності.
 
     від відповідача: Мудрова С. А., на підставі довіреності.
 
     від  третьої  особи:   Рахнянський   В.   Г.,   на   підставі
довіреності.
 
     Суть    спору:    Відкрите    акціонерне    товариство    "ЕК
Одесаобленерго" звернулось до господарського суду Одеської області
з  позовною  заявою  про  стягнення  з   Відкритого   акціонерного
товариства   "Нептун"   заборгованості    за    спожиту    активну
електроенергію у розмірі 17 401,  61  грн.,  пені  за  несвоєчасне
виконання грошових зобов'язань у розмірі 3  751,  30  грн.,  трьох
відсотків річних у розмірі 262, 87  грн.  та  індексу  інфляції  у
розмірі 975, 08 грн.
 
     Відповідачем до суду було подано відзив на позовну заяву  від
23.03.2007 року №020/68 відповідно  до  якого  відповідач  позовні
вимоги позивача не  визнав  у  повному  обсязі  та  просив  суд  у
задоволенні позову відмовити на  підставі  доводів  та  заперечень
викладених у відзиві на позов.
 
     Ухвалою господарського суду Одеської області  від  28.03.2007
року до участі у справі було залучено ДП "Житлово -експлуатаційний
комбінат" ВАТ "Нептун" як третю особу що  не  заявляє  самостійних
вимог на предмет спору на стороні відповідача.
 
     В процесі розгляду справи представниками  сторін  та  третьою
особою до суду були подані  додаткові  документи  які  судом  були
розглянуті у судових засіданнях та долучені до матеріалів справи у
якості документальних доказів.
 
     Розглянув матеріали справи, суд встановив:
 
     Між ВАТ "ЕК Одесаобленерго" та ВАТ "Нептун"  17.02.1999  року
разом з  додатками  був  укладений  договір  (шифр  -01680015)  на
користування електричною енергією.
 
     Умовами  укладеного  договору,  позивача   було   зобов'язано
відпускати  відповідачу  електричну  енергію  у  відповідності   з
встановленими даним договором  умовами  та  величинами  споживання
електричної  енергії,  а  відповідача   сплачувати   за   фактично
використану електричну енергію у строки які передбачено договором.
 
     У відповідності з пунктом  13  укладеного  договору,  договір
було укладено на строк  до  31  грудня  2001  року  і  він  набрав
чинності з дня його підписання та вважається щорічно  продовженим,
якщо за місяць до закінчення строку не надійде заява від однієї із
сторін про відмову від цього договору або його перегляд.
 
     З боку відповідача до суду було подано лист Центрального  РЕМ
ВАТ "ЕК Одесаобленерго" від 30.11.2006 року №Ц1381  відповідно  до
якого позивач повідомив відповідача про  припинення  дії  договору
від 17.02.1999 року з 01.01.2007 року. Таким чином, можна  зробити
висновок  про  те,  що  договір  від  17.02.1999  року   регулював
відносини між сторонами за правочином до 01.01.2007 року.
 
     Як зазначає позивач, у  відповідача  з  січня  2006  року  по
грудень 2006 року станом на 05.03.2007 року  існує  заборгованість
за спожиту активну електроенергією у розмірі 15 371, 43 грн.  Крім
того, за відповідачем рахується заборгованість за січень 2007 року
у розмірі 2 030, 18 грн. За твердженням позивача, станом  на  дату
подання позову борг за активну електроенергію відповідачем не було
погашено. В обгрунтування своїх вимог про стягнення заборгованості
за активну електроенергію позивачем  до  суду  були  подані  звіти
відповідача  про  кількість  спожитої  електроенергії  у   спірний
період, рахунки за спожиту активну  електроенергію,  обгрунтований
розрахунок заборгованості.
 
     Крім того,  в  зв'язку  з  несвоєчасним  виконанням  грошових
зобов'язань  за  договором  позивач   просить   суд   стягнути   з
відповідача пеню у розмірі 3 751, 30 грн., а також на підставі ст.
625 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
         три  відсотки  річних  у
розмірі 262, 87 грн. та індекс інфляції у розмірі 975, 08 грн.
 
     Грунтуючись на  наданих  документальних  доказах  та  вимогах
Закону  України  "Про  електроенергетику"  ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
        ,   Правил
користування   електроенергією,   Цивільного    кодексу    України
( 435-15 ) (435-15)
        ,  умовах  укладеного  договору  позивач   просить   суд
стягнути з відповідача на свою користь заборгованість
 
     - за спожиту активну електроенергію у 2006 році та січні 2007
року 17 401, 61 грн.;
 
     - пеню  за  несвоєчасне  виконання  грошових  зобов'язань   у
розмірі 3 751, 30 грн.;
 
     - три відсотки річних у розмірі 262, 87 грн.;
 
     - індекс інфляції у розмірі 975, 08 грн.
 
     Відповідач позовні вимоги позивача не визнав у повному обсязі
та просив суд у задоволенні позову відмовити на  підставі  доводів
та заперечень викладених у відзиві на позов.
 
     Дослідивши матеріали справи, вислухав  представників  сторін,
суд вважає, що позов ВАТ "ЕК Одесаобленерго"  підлягає  частковому
задоволенню, виходячи з наступного.
 
     Як  встановлено  судом,  між  сторонами  по  справі  разом  з
додатками  був  укладений   договір   від   17.02.1999   року   на
користування електричною енергією предметом якого  були  умови  та
порядок  постачання  електроенергії   позивачем   та   її   оплата
відповідачем, який діяв до 01.01.2007 року.
 
     У відповідності з  умовами  укладеного  договору  відповідача
було  зобов'язано  сплачувати  платіжні  документи  самостійно   у
п'ятиденний термін після дати зазначеної  у  платіжному  документі
(пункт 6.2 договору).
 
     На  виконання  своїх  зобов'язань  за   договором   позивачем
відповідачу  постачалась  електроенергія  у  2006  році.   Вказані
обставини підтверджуються наданими до суду звітами відповідача про
кількість спожитої електроенергії  та  відповідними  рахунками  за
активну електроенергію. В  свою  чергу  відповідач  розрахунки  за
спожиту електроенергію проводив неналежним чином в зв'язку з чим у
відповідача  перед  позивачем  станом  на  дату   подання   позову
залишилась   несплаченою   заборгованість   за   спожиту   активну
електроенергію у 2006 році у розмірі 15 371, 43 грн.
 
     В процесі розгляду справи відповідачем не  було  доведено  до
суду належним чином відсутність цієї  заборгованості,  або  надано
докази які би спростували позовні вимоги позивача в цій частині.
 
     Таким   чином,   вимоги   позивача   в   частині    стягнення
заборгованості  за  спожиту  активну  електроенергію  з  січня  по
грудень 2006 року є обгрунтованими в зв'язку з чим  з  відповідача
на користь позивача підлягає стягненню заборгованість  за  спожиту
активну електроенергію у розмірі 15 371, 43 грн.
 
     Щодо заборгованості за спожиту електроенергію  у  січні  2007
року у сумі 2  030,  18  грн.  то  підстави  для  її  стягнення  з
відповідача відсутні. Як видно з  матеріалів  справи  договір  від
17.02.1999 року припинив свою дію з  01.01.2007  року,  а  тому  у
позивача були  відсутні  підстави  для  постачання  електроенергії
відповідачу, а у відповідача підстави для її оплати. Відповідно до
п. 6.1 Правил користування електроенергією договір на користування
електроенергією є основним документом який регулює  відносини  між
постачальником  електроенергії  та  споживачем.  Правилами   також
регламентовано, що постачання  та  споживання  електроенергії  без
договору заборонено. У матеріалах справи  відсутній  договір  який
регулює відносини між позивачем та відповідачем з 01.01.2007 року.
 
     Крім того, в зв'язку з припиненням дії договору відповідач не
подавав звіти до позивача про кількість  спожитої  електроенергії,
проте позивач виставив рахунок за січень 2007 року де визначив, що
відповідачем було спожито електроенергії на суму 2  030,  18  грн.
Докази направлення, вручення, або отримання відповідачем рахунку у
матеріалах справи також відсутні. Фактично же,  у  даному  періоді
електроенергію споживали побутові споживачі -населення.
 
     Таким чином, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення
2 030, 18 грн. слід відмовити.
 
     Крім  того,  позивач  у  своєї  позовної  заяві  просить  суд
стягнути  з  відповідача  на  свою  користь  пеню  за  несвоєчасне
виконання грошових зобов'язань пеню у розмірі 3 751,  30  грн.,  а
також на підставі ст. 625 Цивільного  кодексу  України  ( 435-15 ) (435-15)
        
три відсотки річних у розмірі 262, 87 грн. та  індекс  інфляції  у
розмірі 975, 08 грн.
 
     У  відповідності  з  ст.  625  Цивільного   кодексу   України
( 435-15 ) (435-15)
          боржник  не  звільняється  від   відповідальності   за
неможливість виконання ним грошового зобов'язання.  Боржник,  який
прострочив виконання грошового зобов'язання, на  вимогу  кредитора
зобов'язаний  сплатити  суму  боргу  з  урахуванням  встановленого
індексу інфляції за весь час прострочення, а  також  три  проценти
річних від простроченої  суми,  якщо  інший  розмір  процентів  не
встановлений договором або законом.
 
     Щодо стягнення пені то ст.  549  Цивільного  кодексу  України
( 435-15 ) (435-15)
         встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею)  є  грошова
сума або інше майно, які боржник повинен  передати  кредиторові  у
разі порушення  боржником  зобов'язання.  Пенею  є  неустойка,  що
обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового
зобов'язання за кожен день прострочення  виконання.  Підстави  для
виникнення права  на  неустойку  встановлені  ст.  550  Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
        . У відповідності з ст.  547  Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
         правочин  щодо  забезпечення  виконання
зобов'язання  вчиняється  у   письмовій   формі.   Правочин   щодо
забезпечення виконання  зобов'язання,  вчинений  із  недодержанням
письмової  форми,  є  нікчемним.  Частиною  2  п.   6.2   договору
передбачено  стягнення  пені  за   несвоєчасну   оплату   спожитої
електричної енергії. Відповідно  до  ст.  624  Цивільного  кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
         - якщо за  порушення  зобов'язання  встановлено
неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно
від відшкодування збитків.
 
     У  відповідності  з  ст.  526  Цивільного   кодексу   України
( 435-15 ) (435-15)
        ,   зобов'язання   має   виконуватися   належним   чином
відповідно до умов договору та вимог цього  Кодексу,  інших  актів
цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та  вимог  -
відповідно  до  звичаїв  ділового  обороту  або  інших  вимог,  що
звичайно  ставляться,  а  ст.  525  Цивільного   кодексу   України
( 435-15 ) (435-15)
         встановлено, що одностороння відмова  від  зобов'язання
або одностороння зміна його умов не  допускається,  якщо  інше  не
встановлено договором або законом.
 
     Таким чином, можна зробити висновок про обгрунтованість вимог
позивача в цій частині, але матеріалами  справи  підтверджено,  що
фактично  електричну   енергію   споживають   побутові   споживачі
(населення) які мешкають у житловому будинку  який  обслуговує  ДП
"Житлово  -експлуатаційний  комбінат"   ВАТ   "Нептун"   та   який
знаходиться на балансі відповідача. На думку суду,  з  урахуванням
положень Постанови Кабінету Міністрів України від  7  червня  2000
року № 934 ( 934-2000-п ) (934-2000-п)
          "Про  затвердження  Порядку  проведення
розрахунків за  електричну  та  теплову  енергію,  природний  газ,
житлово  -комунальні   послуги   та   послуги   водопостачання   і
водовідведення",    Закону    України    "Про     реструктуризацію
заборгованості за надані послуги з утримання будинків і споруд  та
прибудинкових територій і комунальні послуги, що утворилася станом
на 1 грудня 2006  року"  ( 498-16 ) (498-16)
          ,  Постанови  Верховної  Ради
України  "Про  оплату  житлово  -комунальних   послуг   населенням
України"  ( 512-14 ) (512-14)
          ,  Постанови  Верховної  Ради  України  "Про
інформацію Кабінету Міністрів України про стан і формування цін та
тарифів у житлово-комунальній сфері" від  7  червня  2001  року  №
2456-III ( 2456-14 ) (2456-14)
         на суму спожитої населенням електроенергії не
можуть нараховуватись штрафні  санкції  у  вигляді  пені,  штрафу,
неустойки та нарахування  у  вигляді  індексу  інфляції  та  трьох
відсотків річних.
 
     При  викладених  обставинах  суд  вважає,  що  у  задоволенні
позовних вимог в частині стягнення пені, трьох відсотків річних та
індексу інфляції слід відмовити у повному обсязі.
 
     За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи
в сукупності надані документальні докази та  викладені  у  судових
засіданнях доводи сторін, суд вважає, що позовні  вимоги  позивача
підлягають частковому задоволенню з віднесенням судових витрат  на
рахунок  позивача  та  відповідача,  у  відповідності  зі  ст.  49
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
     Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 77, 82 -  85  Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд, -
 
                          В И Р I Ш И В:
 
     1. Позов задовольнити частково.
 
     2. Стягнути з Відкритого  акціонерного  товариства  "Нептун",
р/р 26000301555770 в Iллічівському відділенні ПIБ, МФО 328395, код
20982887 (м. Одеса, вул. Промислова,  28)  на  користь  Відкритого
акціонерного товариства "ЕК Одесаобленерго" на поточний рахунок  №
2603630103776 в обласному  управлінні  ОПЕРУ  ОБУ  м.  Одеси,  МФО
328845, одержувач ЦРЕМ ВАТ "ЕК Одесаобленерго" код  26302276  (код
ЦРЕМ -02) (м. Одеса, вул. Садова, 3)  15  371  (п'ятнадцять  тисяч
триста сімдесят одна)  грн.  43  коп.  заборгованості  за  спожиту
активну електроенергію з січня по грудень 2006 року.
 
     3. Стягнути з Відкритого  акціонерного  товариства  "Нептун",
р/р 26000301555770 в Iллічівському відділенні ПIБ, МФО 328395, код
20982887 (м. Одеса, вул. Промислова,  28)  на  користь  Відкритого
акціонерного товариства "ЕК Одесаобленерго" р/р 26008236684 в  ВАТ
"МТБ" м. Iллічівськ, МФО 328168, код  001131713  (м.  Одеса,  вул.
Садова, 3) а саме:
 
     - 153 (сто п'ятдесят три) грн. 71 коп. державного мита;
 
     - 81 (вісімдесят одна) грн. витрат на IТЗ судового процесу.
 
     4. В решті позову відмовити.
 
     Накази видати згідно ст. 116 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
     Рішення підписано 10.05.2007 року.
 
     Рішення суду набирає чинності в порядку ст. 85 Господарського
процесуального  кодексу  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  після   закінчення
десятиденного строку з дня його підписання.
 
     Суддя