РIШЕННЯ
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ 30/122
03.05.07
За позовом Закритого акціонерного товариства "Білоцерківська
теплоелектроцентраль"
До Дочірнього підприємства "Укрнафтогазкомплект"Національної
акціонерної компанії "Нафтогаз України"
Про стягнення 907 648,34 грн.
Суддя Ващенко Т.М.
Представники сторін:
Від позивача Нікітін А.С. -представник за довіреністю № 36/04
від 17.01.05.
Від відповідача не з'явився
Рішення прийнято 03.05.07. на підставі ст. 77 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, в зв'язку з оголошеною
в судовому засіданні перервою з 17.04.07. по 03.05.07.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні
вимоги Закритого акціонерного товариства "Білоцерківська
теплоелектроцентраль"до Дочірнього підприємства
"Укрнафтогазкомплект"Національної акціонерної компанії "Нафтогаз
України"про стягнення з відповідача 907 648,34 грн. заборгованості
(672 881,74 грн. -основного боргу, 189 416,21 грн. -збитків від
інфляції, 45 350,39 грн. - 3 % річних).
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов
Договору № 02/32 від 23.02.2000. не сплатив позивачу у
відповідності до Договору уступки вимоги № 23/4 від 23.04.03. за
поставку продукції, внаслідок чого у Дочірнього підприємства
"Укрнафтогазкомплект"Національної акціонерної компанії "Нафтогаз
України"виникла заборгованість перед ЗАТ "Білоцерківська
теплоелектроцентраль".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.03.07.
порушено провадження у справі № 30/122, розгляд справи було
призначено на 03.04.07. о 15-15.
02.04.07. представником позивача через канцелярію
Господарського суду міста Києва було подано заяву про збільшення
розміру позовних вимог, у відповідності до якої позивач просить
суд стягнути з відповідача 920 398,98 грн. заборгованості (672
881,74 грн. -основного боргу, 198 903,84 грн. -збитків від
інфляції, 48 613,40 грн. -3 % річних).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.07. розгляд
справи № 30/122 в зв'язку з неявкою в судове засідання
представника відповідача на підставі ст. 77 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
було відкладено на
17.04.07. о 15-45.
В судовому засіданні 17.04.07. судом на підставі ч. 3 ст. 77
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
було
оголошено перерву до 03.05.07. о 12-00.
В судовому засіданні 03.05.07. представник позивача підтримав
свої уточнені позовні вимоги, та просить суд позов задовольнити в
повному обсязі.
Представником відповідача 03.05.07. через канцелярію
Господарського суду міста Києва було подано письмові пояснення на
позовну заяву, відповідно до яких Дочірнє підприємство
"Укрнафтогазкомплект"Національної акціонерної компанії "Нафтогаз
України"позов не визнає та просить суд відмовити позивачу в
задоволенні його позовних вимог, посилаючись на те, що у позивача
закінчився строк позовної давності для пред'явлення даного позову,
оскільки остання дата перерахування коштів відповідачем
позивачу -07.11.03., а тому, як вважає відповідач, саме з цієї
дати потрібно рахувати строк позовної давності.
Представник відповідача в судове засідання 03.05.07. повторно
не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час
і місце проведення судового засідання був повідомлений належним
чином.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, в судовому засіданні за згодою представника
позивача було оголошено тільки вступну та резолютивну частини
рішення.
Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення
представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
23.02.2000. між Дочірнім підприємством
"Укрнафтогазкомплект"Національної акціонерної компанії "Нафтогаз
України"(Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю
"Технафторос"(Постачальник) було укладено Договір № 02/32
(надалі -Договір поставки), у відповідності до умов якого
Постачальник зобов'язався поставити Замовнику продукцію
виробничо-технічного призначення, а Замовник -прийняти та оплатити
продукцію на умовах, викладених в договорі.
Відповідно до п. 2.3 Договору поставки, поставка продукції
здійснюється у межах загальних строків, згідно графіків поставки,
які складаються відповідно до цього Договору і є невід'ємною його
частиною.
У відповідності до п. 3.1 Договору поставки, ціна на
продукцію, яка постачається по даному Договору вказана у
специфікаціях.
Згідно п. 4.1 Договору поставки сторони встановили, що оплата
вартості продукції у відповідності з узгодженими цінами
здійснюється за згодою сторін в безготівковій формі або іншим
шляхом, що не суперечить чинному законодавству України після
підписання актів прийому-передачі продукції.
Відповідно до п. 5.2 Договору поставки, перехід права
власності на товар відбувається після підписання актів
прийому-передачі продукції.
Як зазначає позивач, в зв'язку з неналежним виконанням
відповідачем умов Договору поставки у останнього виникла
заборгованість перед ТОВ "Технафторос"в сумі 3 159 931,60 грн.
У відповідності до матеріалів справи, 23.04.03. між
Товариством з обмеженою відповідальністю "Технафторос"та Закритим
акціонерним товариством "Білоцерківська теплоелектроцентраль"було
укладено Договір уступки вимоги № 23/4 (надалі -Договір уступки
вимоги), у відповідності до умов якого ТОВ "Технафторос"уступило
ЗАТ "Білоцерківська теплоелектроцентраль"вимогу до Дочірнього
підприємства "Укрнафтогазкомплект"Національної акціонерної
компанії "Нафтогаз України", яка випливає з Договору № 02/32 від
23.02.2000. про сплату боржником (відповідачем) грошових коштів в
сумі 3 159 931,60 грн.
На виконання Договору поставки та Договору уступки вимоги
відповідачем було перерховано позивачу богр лише частково, ва
саме, ним було сплачено 2 487 049,86 грн., а саме:
- 27.06.03. -201 251,55 грн.;
- 02.09.03. -1 285 798,31 грн.;
- 07.11.03. -1 000 000,00 грн.
За таких обставин, в зв'язку з неналежним виконанням
відповідачем умов Договору поставки у нього виникла заборгованість
перед позивачем у розмірі 672 881,74 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не
встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор
має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен
виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення
вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору
або актів цивільного законодавства.
В зв'язку з тим, що Договір поставки та Договір уступки
вимоги не передбачали будь-яких строків та термінів виконання
відповідачем зобов'язання щодо погашення заборгованості перед
позивачем, 21.10.04. Закритим акціонерним товариством
"Білоцерківська теплоелектроцентраль"у відповідності до ст. 530
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
на адресу відповідача -
Дочірнього підприємства "Укрнафтогазкомплект"Національної
акціонерної компанії "Нафтогаз України"було надіслано лист -вимогу
(претензію) № 1071/04 від 20.10.04., що підтверджується реєстром
на заказну кореспонденцію ЗАТ "Білоцерківська
теплоелектроцентраль"від 21.10.04., у відповідності до якого
позивач просив відповідача сплатити борг у сумі 672 881,74 грн.
Але, як зазначає позивач, та не спростовує відповідач
заборгованість в сумі 672 881,74 грн. залишилась несплаченою
Дочірнім підприємством "Укрнафтогазкомплект"Національної
акціонерної компанії "Нафтогаз України".
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім
переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному
розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх
сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню
з наступних підстав.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
доказами у справі є будь-які фактичні дані, на
підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку
встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються
вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають
значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
кожна сторона повинна довести ті обставини, на
які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу
України ( 436-15 ) (436-15)
, суб'єкти господарювання та інші учасники
господарських відносин повинні виконувати господарські
зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових
актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання
зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно
ставляться.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу
України ( 436-15 ) (436-15)
до виконання господарських договорів
застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних
для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси
другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських
санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
,
договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
,
одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його
умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або
законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином
відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності
таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або
інших вимог, що звичайно ставляться.
Оскільки відповідач борг у повному обсязі та у встановлений
строк не сплатив, він порушив умови Договору.
За таких обставин, позов в частині стягнення основного боргу
в сумі 672 881,74 грн. обгрунтований та підлягає задоволенню.
Крім того, позивач просить суд на підставі ст. 625 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
стягнути з відповідача на свою користь
3 % річних в сумі 48 613,40 грн., та збитків від інфляції в сумі
198 903,84 грн.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
,
боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на
вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням
встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також
три проценти річних від простроченої суми.
За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення
вимог позивача щодо стягнення з відповідача 48 613,40 грн. -3 %
річних та 198 903,84 грн. -збитків від інфляції (за обгрунтованим
розрахунком позивача).
Щодо строків застосування позовної давності при вирішенні
даного спору, суд зазначає наступне.
У відповідності до норм ст. 256 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
позовна давність - це строк, у межах якого особа може
звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або
інтересу.
Згідно ст. 257 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
загальна
позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
, за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений
або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності
починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити
вимогу про виконання зобов'язання.
Як вбачається з матеріалів справи, оскільки Договір поставки
та Договір уступки вимоги не передбачали будь-яких строків та
термінів виконання відповідачем зобов'язання щодо погашення
заборгованості перед позивачем, перебіг позовної давності у даному
випадку починається від 21.10.04. -дата надіслання відповідачу
вимоги про сплату заборгованості в сумі 672 881,74 грн.
За таких обставин, право на пред'явлення даного позову
виникло у позивача саме з 21.10.04.
За таких умов, суд не вбачає підстав для застосування у
відповідності до ст. 267 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
до
спірних правовідносин трьохрічного строку позовної давності,
оскільки такий строк позивачем не було пропущено.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, держмито та витрати на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються
на відповідача.
В зв'язку з тим, що позивачем при подачі заяви про уточнення
позовних вимог не було сплачено державне мито, з Закритого
акціонерного товариства "Білоцерківська теплоелектроцентраль"в
доход державного бюджету України підлягає стягненню 127,50 грн.
недоплаченого державного мита.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 629
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, ст. 193 Господарського
кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
, ст. ст. 32, 33, 44, 49, 77, ст. ст.
82 -85 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Господарський суд міста Києва, -
В И Р I Ш И В:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства
"Укрнафтогазкомплект"Національної акціонерної компанії "Нафтогаз
України"(юридична адреса: 04107, м. Київ, вул. Нагірна, 27;
фактична адреса: 04112, м. Київ, вул. I. Гонти, 3-а, код ЄДРПОУ
30167066) на користь Закритого акціонерного товариства
"Білоцерківська теплоелектроцентраль"(09100, Київська область, м.
Біла Церква, вул. Петра Запорожця, 361, код ЄДРПОУ 30664834) 672
881 грн. 74 коп. - основного боргу, 48 613 грн. 40 коп. -3 %
річних, 198 903 грн. 84 коп. -збитків від інфляції, 9 203 грн. 98
коп. - державного мита та 118 грн. 00 коп. - витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Стягнути з Закритого акціонерного товариства
"Білоцерківська теплоелектроцентраль"(09100, Київська область, м.
Біла Церква, вул. Петра Запорожця, 361, код ЄДРПОУ 30664834) в
доход Державного бюджету України 127 грн. 50 коп. - недоплаченого
державного мита.
4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
5. Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну
з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Суддя Т.М. Ващенко
Дата підписання
рішення 08.05.2007.