Судова колегія у складі: головуючого - судді Седляр О.О., судді Пономаренко Є.Ю., судді Яресько Б.В., розглянувши матеріали справи за позовом

Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області, м. Свердловськ Луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чародейка ЛТД", м. Луганськ

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову -Виробничо-комерційна фірма "Ремо", м. Свердловськ

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову -Товариство з обмеженою відповідальністю "Вуглепромислова фірма "Термоантрацит", м. Свердловськ Луганської області

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову - ДП IПК "Спецпромтехніка", м. Свердловськ Луганської області

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову - Товариство з обмеженою відповідальністю "Легос", м. Київ

про повернення майна

в присутності представників сторін:

від позивача -Коваленко В.О., дов. №7 від 09.01.07, Єрмакова Л.I., дов. № 3607/27 від 27.02.07,

від відповідача -Лукь'янов Ю.В., дов. від 07.02.07 б/н,

від 3-ої особи ВКФ "Ремо"- Кирилюк А.I., дов. від 27.06.06 б/н,

від 3-ої особи ТОВ "ВФ "Термоантрацит"- Кирилюк А.I., дов. від 02.04.07 № 96/1,

від 3-ої особи ДП IПК "Спецпромтехніка"- Кирилюк А.I., дов. від 27.06.06 б/н,

від 3-ої особи ТОВ "Легос"- не прибув ( явка обов'язкова),

в с т а н о в и л а:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу зобов'язати відповідача повернути позивачу гірничий комбайн, який був переданий ДПI у м. Свердловську на відповідальне зберігання та реалізацію до ТОВ "Чародейка ЛТД" згідно акту опису, оцінки та передачі на реалізацію майна, що перейшло у власність держави від 16.03.05 № 5 згідно умов угоди про надання послуг по зберіганню та реалізації товарно-матеріальних цінностей, укладеної між відповідачем та позивачем.

Засідання суду здійснювалось за допомогою технічної фіксації судового процесу.

Відповідач відзивом на позовну заяву від 11.04.07 б/н позовні вимоги відхилив, посилаючись на те, що у позивача відсутні які-небудь підстави витребувати у нього вказане майно, оскільки у податкової інспекції відсутні підстави виникнення права власності (володіння, використання, розпорядження) на вказане майно, які передбачені главами 23,24 Цивільного кодексу України (435-15) України.

3-і особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет позову - (ДП IПК "Спецпромтехніка", ВКФ "Ремо"та ТОВ "ВФ "Термоантрацит") відзивами на позовну заяву від 03.05.07 вимоги позивача вважають безпідставними, з посиланням на те, що:

- договір зберігання від 09.06.06 відповідно до п.7.1 втратив свою силу 31.12.06;

- акт опису, оцінки та передачі на реалізацію майна № 5 від 16.03.05 не має ніякого відношення до договору зберігання від 09.06.06, оскільки останній укладений пізніше ніж вказаний акт;

- акт опису, оцінки та передачі на реалізацію майна № 5 від 16.03.05 визначає майно, яке перейшло у власність держави та посилається на рішення ДПI від 01.03.05 № 1. Дане рішення було скасовано Постановою господарського суду Луганської області від 06.10.06 по справі № 9/108н-ад, яке набрало законної сили.

Крім того, він вважає, що спірний гірничий комбайн є власністю ТОВ "Легос", відповідно до договору комісії від 18.06.04 № 1/к та специфікації № 1 до даного договору. Відповідно до протоколу огляду від 22.06.04 комбайн, у присутності директора ДП IПК "Спецпромтехніка"був вилучений спільно з документами представником податкової міліції Дмітриєвим Г.А. Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 18.07.06 по справі 8/59пд позивачеві було відмовлено у визнанні договору комісії від 18.06.04 № 1/к недійсним та цим рішенням було встановлено, що комбайн має власника ТОВ "Легос".

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін судова колегія дійшла наступного:

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на договір про надання послуг по зберіганню реалізації товарно-матеріальних цінностей від 04.01.05 б/н та договір зберігання безхазяйного майна та майна, яке перейшло у власність держави від 09.06.06 б/н, які були підписані між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чародійка ЛТД", м. Луганськ та умовами яких є те, що, "Поклажедавець"(позивач у справі) передає конфісковане, безхазяйне та інше майно що знаходиться на його обліку, а "Зберігач"(відповідач у справі) приймає на себе зобов'язання про зберіганню вказаного майна моменту його витребування.

Згідно акту опису, оцінки та передачі на реалізацію майна, що перейшло у власність держави від 16.03.05 № 5 позивачем було передано відповідачеві гірничій комбайн 1К101 (б/в) вартістю 140416 грн.

Відповідно до п. 3.2 та п. 3.3 вказаних договорів передбачено, що відповідач зобов'язується приймати усі заходи, необхідні для збереження майна з моменту його приймання та позивач має право у будь-який момент витребувати у відповідача майно, яке було йому передано на відповідальне зберігання.

31.10.06 позивач звернувся до відповідача з проханням повернути гірничій комбайн 1К101 (б/в), на що отримав відмову відповідача з посиланням на укладений договір про зберігання між ТОВ "Чародійка ЛТД"та ТОВ "ВКФ "Ремо".

У зв'язку з чим позивач звернувся до суду на підставі вимог ст.ст. 936,949,953 Цивільного кодексу України (435-15) України з проханням зобов'язати відповідача повернути гірничій комбайн, який був переданий відповідачеві за актом опису, оцінки та передачі на реалізацію майна, що перейшло у власність держави від 16.03.05 № 5.

Відповідач відзивом позовні вимоги відхилив з підстав визначених у ньому.

Оцінивши доводи сторін у їх сукупності судова колегія вважає позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення з огляду на наступне:

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Договір про надання послуг по зберіганню та реалізації товарно-матеріальних цінностей від 04.01.05 б/н та договір зберігання безхазяйного майна та майна, яке перейшло у власність держави від 09.06.06 б/н, за своєю природою є договорами зберігання.

Правовідносини за договором зберігання регулюються ст.ст. 936 - 955 Цивільного кодексу України (435-15) України.

Iстотними умовами за договорами даного виду є предмет договору, поняття якого визначені ст.ст. 936, 941 Цивільного кодексу України (435-15) України. Предметом договору зберігання можуть бути як індивідуально-певні речі, так і речі визначені родовими ознаками.

Як вбачається з договорів від 04.01.05 б/н, від 09.06.06 б/н сторонами не досягнуто домовленості щодо предметів договорів зберігання. Посилання позивача на передачу гірничого комбайну відповідачеві згідно вищевказаних договорів судом не приймається до уваги, оскільки позивачем не доведено суду що гірничий комбайн 1К101 (б/в) передавався відповідачеві само за договорами від 04.01.05 б/н та від 09.06.06 б/н, відсутні акти приймання-передачі гірничого комбайну. Наданий позивачем акті опису, оцінки та передачі на реалізацію майна, що перейшло у власність держави від 16.03.05 № 5 не може бути належним доказом передачі гірничого комбайну 1К101 (б/в) за договорами від 04.01.05 б/н та від 09.06.06 б/н, оскільки він не має посилань на дані договори.

За таких обставин, судова колегія вважає позовні вимоги такими що не підлягають задоволенню.

Питання по держмиту не вирішується оскільки позивач звільнений від його сплату у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст.85 ГПК України (1798-12) у судовому засіданні за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 82,84,85 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , судова колегіявирішила:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання : 08.05.07